Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-476/09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" травня 2013 р. м. Київ К/9991/40292/11

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі №2-а-1/10 за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати рішення відповідача 22 сесії ХХІV скликання №883 від 30.10.2003 року про надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3.2116 Га, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №107370 на ім'я ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою на виготовлення нового державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім'я позивача.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області в частині незаконної видачі сторонній особі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я його довірителя ОСОБА_1 без отримання повноважень від останнього на такі дії.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 січня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про оскарження рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано неправомірними дії Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про визнання протиправними дій в частині незаконної видачі сторонній особі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії КВ № 107370 на ім'я ОСОБА_1, без отримання повноважень на такі дії від власника зазначеного державного акту.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. скасовано постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 січня 2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована невірним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 1996 по 1999 роки ОСОБА_1 працював на племзаводі «Великоолександрівський» у Бориспільському районі Київської області, де отримав сертифікат на земельну частку (пай) площею 3,2116 га. У 2003 році члени КСП замовляли технічну документацію по приватизації і оплачували її власники колективної власності земель, які підлягали приватизації, або особи, які орендували земельну частку (пай).

Рішенням 22 сесії XXIУ скликання Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 30.10.2003 року №883 затверджено науково - технічну документацію та передано громадянам та позивачу - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) земельні ділянки у приватну власність та доручено Державному підприємству «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» виготовити Державний акт на право приватної власності на землю.

Крім того, цими рішеннями зобов'язано районний відділ земельних ресурсів зареєструвати Державний акт у книзі реєстратора Державних актів на право постійного користування на землю та внести відповідні зміни у господарській книзі і на планово-картографічному матеріалі.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не укладав угоди із землевпорядною організацією та не сплачував грошових коштів на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, не реєстрував та не отримував державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №107370 на своє ім'я та на такі дії від свого імені нікого не уповноважував, не надавав доручення або довіреність.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд послався на те, що 2.06.2004 року (згідно з довіреністю, виготовленою на спеціальному бланку ВВЕ№118049) ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 обміняти за ціною та на умовах за його розсудом належну йому на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №107370, виданого 17.12.2003 року Великоолександрівською сільською радою, Бориспільського району, Київської області, земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:006:0021 площею 3,2116. Дані обставини, за висновком суду апеляційної інстанції, спростовують той факт, що ОСОБА_1 не отримував Державний акт, оскільки в наданій ним довіреності зазначено всі необхідні реквізити Державного акту.

Водночас, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки посиланню позивача на Акт СПЕ №541 від 27.06.2007р., за змістом якого психічні розлади на час підписання вказаної довіреності позбавляли його здатності повною мірою розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також не врахували, що видача довіреності у червні 2004 року не може вважатись достатнім доказом отримання позивачем відповідного Державного акту у період до видачі такої довіреності з огляду на твердження відповідача про відсутність у сільській раді відповідної заяви позивача про надання дозволу на виготовлення державного акту та доручення від імені ОСОБА_3, а також з огляду на відсутність підпису позивача або його представника у Книзі записів державної реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Крім того, судами не враховано, що з огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України саме на Великоолександрівську сільську раду Бориспільського району Київської області покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій під час видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №107370 на ім'я ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Таким чином, враховуючи порушення судами попередніх інстанцій вимог ст. 159 КАС України про повноту та всебічність дослідження всіх обставин справи, суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити рішення по справі без дослідження відповідних обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності до вимог частини другої статті 227 КАС України, згідно якої підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ухвалити законне і обґрунтоване рішення, а також вийти за межі позовних вимог у випадку, якщо це буде необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 січня 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року у справі №2-а-1/10 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: