Ухвала

від 27.05.2013 по справі 2а-8749/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2013 р. м. Київ К/9991/55172/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А. за участю секретаряГончар Н.О. та представників сторін: від позивача Спис О.І. від відповідачаДирда І.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012

у справі № 2а-8749/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі

м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001092307/0 від 08.06.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2011 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2011 у даній справі скасовано та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» подало касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2011.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що:

- на підставі направлення № 1157/23-70 від 13.05.2011, на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Пархоменка С.О. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ВТК «Автоматика» за 2008 рік, за результатами якої складено Акт № 253/1-23-70-31986420 від 23.05.2011;

- перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправомірного включення до податкового кредиту з ПДВ у 2008 році суми в розмірі 1 822 517,00 грн. по господарських операціях з ТОВ «ВТК «Автоматика».

- на підставі вказаного акту, за наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001092307/0 від 08.06.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 2 278 146,25 грн. (в тому числі, 1 822 517,00 грн. за основним платежем, 455 629,25 грн. за штрафними санкціями).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, визнав необґрунтованим донарахування позивачу контролюючим органом податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за 2008 рік на підставі належно оформлених податкових накладних за товари, придбані у ТОВ «ВТК «Автоматика» згідно укладених договорів, які у судовому порядку недійсними не визнавались. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено, що перевірка позивача була проведена згідно постанови слідчого на підставі пп.78.1.11 п.78 ст.78 ПК України, а наявність відповідного рішення суду (як то передбачено п.86.9 ст.86 ПК України) відповідачем не доведена.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у позові, дійшов висновку про те, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, прийнятого внаслідок виявленого порушення позивачем податкового законодавства.

Суд касаційної інстанції не може визнати законною та обґрунтованою постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано постанову суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 77.9 ст.77 та пунктом 78.8 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

При цьому п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України не передбачає будь-яких винятків для прийняття податкового повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням в залежності від характеру чи кваліфікації розслідуваного суспільно небезпечного діяння.

Таким чином, суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин справи дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача законних підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення відповідно до закону, а судом апеляційної інстанції вказане рішення було скасоване помилково, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанцій та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2011.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний