УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ справи: 118/7687/12 Головуючий суду першої інстанції:Кулішов А.С. № провадження: 22-ц/190/2744/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.
"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Філатової Є.В. Суддів:Любобратцевої Н.І. Харченко І.О. При секретарі:Гранковській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою голови правління Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до ПАТ «Південшляхбуд» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3260,00 грн. та моральної шкоди 6 000,00 грн.
Вимоги мотивовані тим, що під час дорожньо-транспортної пригоди 18 серпня 2012 року близько 14.40 годин на ділянці дороги Сімферополь-Алушта-Ялта 662+750-680+220 його автомобілю завдано пошкоджень у вигляді розриву шини заднього колеса. На думку позивача, ДТП сталося внаслідок недбалості працівників відповідача, що здійснювали ремонтні роботи на ділянці дороги та залишили на проїзній частині металеву конструкцію, яка потрапила під колесо автомобілю. Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивач обґрунтовує тим, що він зазнав душевних страждань від образливої поведінки працівників відповідача на місці події, а також у зв'язку з пошкодженням коштовної речи.
Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Південшляхбуд» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 3260,00 грн.; компенсацію моральної шкоди в розмірі 500,00 грн.; стягнуто з ПАТ «Південшляхбуд» на користь держави 214,60 грн.; в задоволені решти позову відмовлено.
В апеляційній скарзі голова правління ПАТ «Південшляхбуд» просить скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову в позові. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що рішення ухвалено без дотримання вимог ст. 60 ЦПК України, в матеріалах справи відсутні дані які встановлюють місце, час та особу, яка винна у пошкодженні транспортного засобу. Не виявлено причинного зв'язку між діями відповідача та настанням негативних наслідків. Суд перекрутив пояснення свідків, зробив висновки стосовно обставин ДТП у відсутності достатніх доказів.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6 та визначаючи розмір відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль позивача отримав пошкодження у зв'язку з наїздом на предмет, що використовувався працівниками ПАТ «Південшляхбуд» при проведенні ремонтних робіт, які виконувалися без передбаченого законом дозволу, з порушенням вимог стандартів, правил ремонту автомобільних доріг та організації безпеки дорожнього руху на час такого ремонту, з порушенням приписів акту на право виконання робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Ялта.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам норм матеріального (ст.ст. 23, 1166, 1172 ЦК України) та процесуального права.
Зі справи вбачається, що на підставі висновку від 21.08.2012 р., складеного посадовими особами відділу ДАЇ Сімферопольського РВ та схеми ДТП, вбачається, що 18.08.2012 року на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілюVOLKSWAGEN НОМЕР_1, водій якого допустив наїзд на металеву скобу на проїзній частині. В наслідок ДТП у автомобіля VOLKSWAGEN MULTIVAN було розірвано покришку заднього колеса.
Місце, час та особу, яка винна у пошкодженні транспортного засобу позивача, достеменно встановлено доказами, що надані до матеріалів цивільної справи. Посилання апелянта на відсутність належної фіксації міста події є необґрунтованою та суперечить приєднаним до справи копіям матеріалів ДАЇ.
Довід про недоведеність вини відповідача та відсутність причинного зв'язку між діями його працівників та пошкодженням автомобілю перевірявся судом першої інстанції та не знайшов свого підтвердження.
Відповідно до ст. 44 ЗУ «Про автомобільні дороги», органом державного управління автомобільними дорогами за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху проводиться розробка стандартів і норм з будівництва, реконструкції, ремонту, утриманню автомобільних доріг.
Затвердження державних стандартів з будівництва, реконструкції, ремонту та утриманню автомобільних доріг здійснюється центральним органом виконавчої влади.
На підставі п. 3.1.5 Правил ремонту та утримання автомобільних доріг П-Г.1-218-113-09, затверджені наказом Укравтодор від 01.07.2009 р. №320, на період виконання робіт реконструкції, ремонту автомобільних доріг виконавець повинен вжити всіх необхідних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідно до вимог діючих правил та стандартів, погодженою у ДАІ схемою організації дорожнього руху на період проведення робіт.
Схема організації дорожнього руху на період проведення робіт апелянтом не представлена, схема огородження місця проведення дорожніх робіт не погоджена з органом ДАІ. За поясненнями свідків з місця події, в тому числі працівника ДАЇ, ділянка дороги в місці проведення ремонтних робіт не була огорожена, на проїзній частині знаходилася металева арматура. За поясненням цих свідків розрив колеса трапився саме від наїзду на таку арматуру. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції перекрутив ці пояснення є необґрунтованими та спростовуються аудиозаписом судового засідання.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Аналіз цих норм свідчить, що у спорі з деліктних правовідносин потерпілий повинен довести факт завдання йому шкоди певною особою, на якої полягає обов'язок довести, що ця шкода виникла не з її вини.
Виходячи з цих норм закону та встановлених по справі фактичних обставин, суд першої інстанції обґрунтовано поклав відповідальність за спричинену позивачу матеріальну та моральну шкоду на ПАТ «Південшляхбуд», яке ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи не довело, що шкода виникла не з його вини.
Суму стягнення матеріальної та моральної шкоди апелянт не оспорює.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються також на матеріалах справи та положеннях закону. Посилання апелянта на те, що за фактом порушень правил дорожнього руху працівники дорожньої служби не були притягнені до адміністративної відповідальності, не має правового значення для вирішення справи, оскільки в цивільному спорі з деліктних правовідносин вина особи, яка завдала шкоду потерпілому може доводитися будь-якими доказами за правилами ст.57,58 ЦПК України. Постанова в адміністративному провадженні є лише одним з них.
З огляду на таке, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, дав належну оцінку доказам, якими вони підтверджуються, правильно визначив правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, рішення ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу голови правління Публічного акціонерного товариства «Південшляхбуд» відхилити, рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Суд | Апеляційний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 03.06.2013 |
Номер документу | 31545690 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
Філатова Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні