Рішення

від 28.05.2013 по справі 913/763/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2013 року Справа № 913/763/13-г

Провадження №28/913/763/13-г

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Луганської міської ради, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сілай», м. Луганськ

про стягнення орендної плати за землю у сумі 26 104 грн. 52 коп., пені у сумі 227 грн. 28 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабкіна Н.В., довіреність № И 01/03-31/1775/0/2-12 від 19.03.2012, головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів;

від відповідача: представник не прибув.

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення орендної плати за договором оренди землі від 03.07.2007 у сумі 21 552 грн. 95 коп., пені у сумі 58 грн. 10 коп.

Позивач заявою від 13.05.2013 збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 26 104 грн. 52 коп., пеню у сумі 227 грн. 28 коп.

Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки збільшення позовних вимог є правом позивача у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного внесення орендної плати.

У відзиві на позов відповідач не погодився з позовними вимогами, посилаючись на те, що позивач не є органом стягнення орендної плати за землю, тому не може заявляти про те, що відповідач своїми діями або бездіяльністю порушує права позивача. Крім того, відповідач станом на 12.08.2011 заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не має. На думку відповідача, позивачем не надано належних доказів існування у відповідача зобов'язань по сплаті орендної плати за землю; наданий позивачем розрахунок не відповідає дійсним обставинам справи.

У відзиві на заяву позивача про збільшення позовних вимог відповідач просить залишити її без розгляду, застосувати позовну давність до спірних правовідносин та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві відповідач посилається на те, що позивач фактично збільшив період нарахування заборгованості, що, на думку відповідача, є зміною підстави позову, що є неприпустимим згідно ст. 22 ГПК України, оскільки суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідач до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, своє право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Суд, враховуючи думку позивача та те, що строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України та продовжений за клопотанням позивача, спливає 28.05.2013, вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Луганською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Фірма Сілай» (орендар) укладено договір оренди землі від 03.07.2007, державна реєстрація № 040740200018 від 07.08.2007.

За умовами даного договору орендодавець на підставі рішень Луганської міської ради від 15.05.2007 № 18/131, від 27.12.2006 № 12/26 надає, а орендар приймає у строкове та платне користування земельну ділянку площею 0,0744 га строком на 49 років під розміщену паливо-роздаточну станцію за адресою: м. Луганськ, вул. Зарєчная, б. 2.

Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 250% земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки, у гривнях.

Згідно п. 10 договору обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку, визначеному у п. 9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку, що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.

За умовами п. 11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У п. 14 договору сторони передбачили, що у разі зміни розміру земельного податку протягом терміну дії договору пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін в договір. Про зміну земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевому засобі масової інформації.

Відповідно до п. 16 договору на момент укладання договору розмір орендної плати у гривнях згідно мети використання земельної ділянки, визначеної рішенням Луганської міської ради від 26.02.2007 № 13/35, складає 5866 грн. 85 коп.

Даний договір був розірваний сторонами договором від 22.08.2011, державна реєстрація від 18.10.2011 № 441010004000491.

Як зазначає позивач у позові з урахуванням пояснення від 21.05.2013, відповідач з листопада 2009 року по жовтень 2011 року використовував земельну ділянку, не сплачуючи при цьому орендну плату у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 26 104 грн. 52 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.05.2013), що стало підставою для звернення з даним позовом.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесені орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений термін у відповідності з договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, приписи вищевикладених норм земельного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не проводив оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 26 104 грн. 52 коп. за період з листопада 2009 року по жовтень 2011 року, що підтверджується наданим позивачем розрахунком (а.с. 45) та матеріалами справи.

Відповідач просить до вимог позивача застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За умовами п. 11 договору орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звернення з даним позовом відбулося 13.03.2013 (згідно власноручного напису представника позивача та вхідної відмітки канцелярії суду).

Отже, строк позовної давності сплинув до вимог позивача по нарахуванням за листопад 2009 року по січень 2010 року. Оскільки зобов'язання за лютий 2010 року настає до 30.03.2010, то до цих вимог строк позовної давності не сплинув.

Отже, обґрунтованими вимогами позивача по стягненню заборгованості з орендної плати є сума 22 893 грн. 12 коп. за період з лютого 2010 року по жовтень 2011 року.

За таких обставин, позовні вимоги по стягненню заборгованості з орендної плати підлягають до задоволення частково у сумі 22 893 грн. 12 коп. за період з лютого 2010 року по жовтень 2011 року

У зв'язку з простроченням внесення орендної плати позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені у сумі 227 грн. 28 коп. за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 (а.с. 45).

Відповідач до цих вимог також просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, до вимог позивача про стягнення пені сплинув строк позовної давності.

За таких підстав, у їх задоволенні слід відмовити.

Доводи відповідача, що позивач не є органом стягнення орендної плати за землю, судом до уваги не приймаються, оскільки саме позивач уклав з відповідачем договір оренди землі від 03.07.2007, державна реєстрація 07.07.2007, за яким відповідач зобов'язався вносити оренду плату (п. 8), яка обчислюється як 250% земельного податку, але не є земельним податком (ст. 288 Податкового кодексу України), на розрахунковий рахунок, реквізити якого орендар уточнює в орендодавця або в уповноваженого ним органу (п. 12 договору).

Згідно пояснення позивача до заяви про збільшення позовних вимог від 21.05.2013 на підставі квитанцій про сплату орендної плати, які були надані відповідачем до відзиву на позовну позивач зарахував плату з орендної плати:

- в сумі 2099, 64 грн. за період червень-липень 2011 року за квитанцією від 25.08.2009;

- в сумі 1049, 82 грн. за період серпень 2009 року за квитанцією від 30.09.2009;

- в сумі 1049, 82 грн. за період вересень 2009 року за квитанцією від 12.11.2009;

- в сумі 1049, 82 грн. за період жовтень 2009 року за квитанцією від 11.12.2009.

Таким чином, як зазначає позивач, дані, вказані у первісному розрахунку заборгованості з орендної плати, а саме за серпень 2009 року сплачено 1190, 78 грн., 13.11.2009 сплачено 1159,86 грн., 14.12.2009 - 1134, 64 грн., не відповідають дійсності, у зв'язку з чим період заборгованості в уточненому розрахунку заборгованості з орендної плати, який доданий до заяви про збільшення позовних вимог, був зменшений, а саме виключено липень-жовтень 2009 року. Уточнений період заборгованості з орендної плати зазначено як листопад 2009 року - жовтень 2011 року. Також позивачем вказано, що дані про сплату відповідачем за спірним договором орендної плати 15.04.2011 в сумі 1857,51 грн., 11.08.2011 в сумі 3,97 грн., 12.09.2011 в сумі 2828, 59 грн. є помилковим, оскільки відповідачем було сплачено орендну плату за іншими договорами.

Суд зазначає, що позивач збільшив свої позовні вимоги, користуючись наданим ч. 4 ст. 22 ГПК України правом збільшити розмір позовних вимог.

Порівнюючи доданий до позову розрахунок суми боргу та пені (а.с. 14) та доданий до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок суми боргу та пені, суд зауважує, що період нарахування заборгованості у заяві про збільшення позовних вимог за межі заявленого у позові не збільшився, а навпаки зменшився; у позові період нарахування заборгованості склав - липень 2009 року по 19.10.2011; за заявою про збільшення позовних вимог цей період розпочався з листопада 2009 року по 19.10.2011, що не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково в сумі боргу 22 893 грн. 12 коп., у задоволенні вимог в частині стягнення суми боргу 3211 грн. 40 коп. та пені у сумі 227 грн. 28 коп. (з урахуванням заяви від 13.05.2013) слід відмовити.

Судовий збір, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сілай» про стягнення орендної плати за землю у сумі 26 104 грн. 52 коп., пені у сумі 227 грн. 28 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сілай» , м. Луганськ, вул. Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321, на користь Луганської міської ради, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, ідентифікаційний код 26070794, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Ленінського району, банк УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24046582, р/р 33214812700006, код платежу 13050200, заборгованість у сумі 22 893 грн. 12 коп., видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сілай» , м. Луганськ, вул. Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321, на розрахунковий рахунок 35413001003410, МФО 804013, код 35079336 УДКС у м. Луганськ ГУДКСУ у Луганській області судовий збір у сумі 1495 грн. 82 коп., видати наказ позивачу.

4. У задоволенні позову Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сілай» про стягнення боргу 3211 грн. 40 коп. та пені у сумі 227 грн. 28 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.06.2013.

Суддя І.В. Семендяєва