Постанова

від 15.05.2013 по справі 826/2603/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2013 року 14:21 № 826/2603/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С.., за участю представників: позивача - Унінця І.М., відповідача - Старощука С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВКОНСАЛТ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІВКОНСАЛТ» (далі - ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, відповідач) про:

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», в результаті якої був складений акт № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», в результаті якої був складений акт № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків про нереальність здійснення господарської діяльності;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків щодо завищення ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму -1 374 223,00 грн.;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків щодо завищення ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» податкових зобов'язань у вересні 2012 року на загальну суму 1 417 646, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 826/2603/13-а призначено до судового розгляду на 27 березня 2013 року.

27 березня 2013 року судове засідання відкладено до17 квітня 2013 року, а в подальшому в судовому засіданні оголошено перерву до 15 травня 2013 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є такими, що не відповідають дійсності, та зроблені з перевищенням наданих податковому органу повноважень, а дії по проведенню перевірки протиправними.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Заперечення обґрунтовані тим, що дії відповідача по проведенню перевірки та складання за її результатами висновків здійснювалися у відповідності та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 37311055) зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 12 жовтня 2010 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 072 102 0000 025545). Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.01.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» знаходиться за адресою: 03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 19.

ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» взято на податковий облік у ДПІ у Святошинському районі м. Києва 13.10.2010 року за № 11291 та станом на момент перевірки перебуває на обліку останньої.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 402372 від 07 лютого 2012 року до видів діяльності ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» за КВЕД відноситься, зокрема: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 96.09 Надання інших індивідуальних послуг,н.в.і.у, 73.11 Рекламні агентства, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС на підставі наказу від 25 грудня 2012 року № 1990 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 37311055)» та повідомлення від 25 грудня 2012 року № 14723/10/22-50 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 37311055) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу» (код за ЄДРПОУ 37099380) за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055.

Податковим органом за результатами перевірки зроблено висновок про порушення ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» вимог:

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму - 1 374 223, 00 грн.;

- ст. 185, ст. 187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», що призвело до завищення податкових зобов'язань за вересень 2012 року на загальну суму 1 417 646, 00 грн.

ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» 25 січня 2013 року подано до податкового органу заперечення (вих. № 85) на акт перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 31 січня 2013 року № 998/10/22-50, висновки вищевказаного акту залишено без змін.

Незгода з вказаними висновками акту перевірки та діями податкового органу щодо їх складання обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ).

Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту -ПК України).

Відповідно до пп. 20.1. 4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби уповноважені, зокрема отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

В контексті зазначеної норми згідно із п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З Наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 25 грудня 2012 року № 1990 вбачається, що його видано на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

В силу підпункту 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що до винесення вищевказаного наказу, податковим органом на адресу позивача направлявся запит від 22 листопада 2012 року № 13191/10/15-235 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» з ТОВ «СЕРВІС БУДІВЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ» (код за ЄДРПОУ 37099380) за вересень 2012 року, який було отримано представником позивача Унінцем І.М. 04 грудня 2012 року, що підтверджується розпискою останнього. Втім, у зв'язку з ненаданням витребуваних документів, у строк передбачений чинним законодавством, відповідачем прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» від 25 грудня 2012 року № 1990 та повідомлення від 25 грудня 2012 року № 14723/10/22-50.

Вказаний наказ та повідомлення було, у відповідності до вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що у зв'язку з не виконанням позивачем обов'язку передбаченого нормами вищевказаного закону щодо надання відповіді на інформацію, визначену у запиті органу податкової служби, та її документального підтвердження, відповідач мав законні підстави для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому позовна вимога щодо визнання протиправними дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», в результаті якої був складений акт № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року, до задоволення не підлягає.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Процедура оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульована Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (далі Порядок № 984).

Пунктом 1 розділу II Порядку № 984 визначено, що акт документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

У висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів.

Враховуючи викладене вище, суд звертає увагу, що абзацами першим і другим п. 3 вищезазначеного Порядку № 984 передбачено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 4 цього Порядку).

Згідно пункту 6 Порядку № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 6 розділу II зазначеного Порядку передбачений порядок складання висновку акта (довідки) документальної перевірки:

- зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень;

- виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

- в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання;

- відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Отже, аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що податковий орган та його посадові особи під час здійснення податкового контролю, в тому числі і у формі документальної позапланової невиїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків що стосується дотримання вимог податкового законодавства платниками податку. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів та відомостей.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що акт від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» (код за ЄДРПОУ 37311055) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу» (код за ЄДРПОУ 37099380) за період з 01.0.2012 року по 30.0.2012 року» не є актом, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Акт фіксує встановлення певних фактів, цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень. У зв'язку із цим, визнання в акті перевірки угод укладених позивачем із його контрагентами нікчемними не тягне за собою жодних юридичних наслідків до таких угод та є лише позицією податкового органу, яка за наявності підстав, має бути доведена в суді.

А тому, при вирішенні вказаної справи, суд виходить з наступного.

Пунктом першим ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями контролюючого органу, вимоги про визнання протиправними дій податкового органу у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, формування висновків в акті перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 про нереальність здійснення господарської діяльності, завищення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача.

Належним способом захисту прав позивача у даному випадку може стати лише спростування висновків контролюючого органу про вчинення порушень, зафіксованих у акті перевірки, або визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень винесених на підставі вказаного акта перевірки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України якщо пред'явлені позивачем вимоги не підпадають під судову юрисдикцію, суд закриває провадження у справі та при цьому роз'яснює позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Частиною другою ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 4 ст. 55 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З заявлених позивачем вимог щодо:

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», в результаті якої був складений акт № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків про нереальність здійснення господарської діяльності;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків щодо завищення ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» суми податкового кредиту з ПДВ на загальну суму -1 374 223,00 грн.;

- визнання протиправними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 423/22-50/37311055 від 29.12.2012 року ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ», код ЄДРПОУ 37311055, з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», код ЄДРПОУ 37099380, за період з 01.09.2012 по 30.09.2012 року висновків щодо завищення ТОВ «ЛІВКОНСАЛТ» податкових зобов'язань у вересні 2012 року на загальну суму 1 417 646, 00 грн., судом вбачаються підстави для закриття провадження у справі.

Однак, враховуючи викладене вище та те, що вказані вимоги не підпадають під жодну судову юрисдикцію, тобто не підсудні жодному суду, суд з урахуванням вимог Конституції України, приходить до висновку про необхідність їх розгляду та відмови у задоволенні.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено свою правоту.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВКОНСАЛТ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.05.2012 р.