Ухвала

від 18.08.2014 по справі 826/2603/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2014 року м. Київ К/800/55634/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Блажівської Н.Є, Сіроша М.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року

у справі № 826/2603/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт», в результаті якої складений акт від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби у ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт», в результаті якої складений акт від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби щодо формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року висновків про нереальність здійснення господарської діяльності; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року висновків щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1 374 223, 00 грн.; визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби формування в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року висновків щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» податкових зобов'язань у вересні 2012 року на загальну суму 1 417 646, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2013 року у справі № 826/2603/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 25.12.2012 року № 1990 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055, яким встановлено порушення пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму 1 374 223, 00 грн., ст. 185, ст.187, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов'язання за вересень 2012 року на загальну суму 1 417 646, 00 грн.

За результатами розгляду заперечення позивача на вказаний акт перевірки, відповідачем прийнято рішення від 31.01.2013 року №998/10/22-50, яким висновки акта перевірки залишено без змін.

Не погоджуючись з діями податкового органу щодо проведення перевірки та складанню акта перевірки, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що податковий орган діяв в межах повноважень, передбачених законодавством.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка згідно із п 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Положеннями п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 25.12.2012 року № 1990 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт»» прийнято з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку зі складенням Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» за вересень 2012 року, відповідачем на адресу позивача направлено запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за вересень 2012 року, який отримано представником позивача.

Оскільки відповіді по відповідним питанням у запиті та даних податкового, бухгалтерського обліку, інформації та її документального підтвердження позивачем не надано, у строк, передбачений законодавством, відповідачем прийнято наказ від 25.12.2012 року № 1990.

Повідомлення від 25.12.2012 року № 14723/10/22-50 та наказ від 25.12.2012 року № 1990 надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, щодо правомірності дій податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт», в результаті якої складений акт від 29.12.2012 року № 423/22-50/37311055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки викладені в акті податкової перевірки не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акт перевірки не порушує права платника податків безвідносно до змісту такого акту, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності акту перевірки, а так само дій щодо включення до акту перевірки будь-яких даних.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2013 року у справі № 826/2603/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Є.Блажівська

М.В.Сірош