Ухвала

від 17.10.2013 по справі 826/2603/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2603/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ТОВ «Лівконсалт» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати неправомірними дії ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, пов'язані з проведенням документальної позапланової перевірки та оформленням її результатів.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмолено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що перевіряючі вийшли за межі предмету перевірки, а також порушили правила складення акту перевірки і його вручення платнику податків.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Лівконсалт» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу» за період з 01 по 30 вересня 2012 року, про що складено акт від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055.

ТОВ «Лівконсалт» вважає, що зазначена перевірка була проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Лівконсалт» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час проведення перевірки діяв у межах повноважень та у спосіб, наданих законом.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 25 грудня 2012 року № 1990 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лівконсалт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу».

Представник позивача вважає, що під час проведення зазначеної перевірки контролюючий орган вийшов за межі перевірки. Такий висновок позивач обґрунтовує тим, що в акті перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 містяться відомості про суму податкового кредиту за вересень 2012 року, який був сформований за операціями з 10 контрагентами, а не лише з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», а також відомості про витрати, які були сформовані за операціями з 7 контрагентами.

Зазначений висновок позивача є необґрунтованим, адже в акті перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 відсутній аналіз господарських операцій ТОВ «Лівконсалт» з будь-якими іншими контрагентами, ніж ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу».

Натомість саме по собі зазначення загального розміру податкового кредиту та витрат за вересень 2012 року, що були сформовані по операціях й з іншими контрагентами ТОВ «Лівконсалт», ніж ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу», не є виходом за межі предмету перевірки, визначеного в наказі від 25 грудня 2012 року № 1990.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач також послався на те, що податковий орган не наділений повноваженнями закріплювати в акті перевірки висновок про нікчемність договорів.

У відповідності до п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З огляду на те, що під час проведення перевірки працівниками ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було встановлено порушення вимог закону, що, на їх думку, свідчать про нікчемність укладених договорів, вони не позбавлені можливості зазначити про це в акті перевірки.

Крім того, сама по собі наявність в акті перевірки висновку про нікчемність укладених договорів не створює для позивача правових наслідків та безпосередньо не впливає на його права та інтереси, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що наказ про призначення перевірки від 25 грудня 2012 року № 1990 разом з направленням на проведення перевірки був отриманий лише 22 січня 2013 року.

Судом встановлено, що наказ від 25 грудня 2012 року № 1990 був переданий до відділення поштового зв'язку 26 грудня 2012 року, тобто наступного дня після його винесення. Дана обставина підтверджується копією конверта, що була додана позивачем до адміністративного позову.

З наведено вбачається, що відповідач вчинив залежні від нього дії для забезпечення своєчасного вручення ТОВ «Лівконсалт» копії вищевказаного наказу.

Позивач вказував також на те, що перевірку було проведено за відсутності представника ТОВ «Лівконсалт», що призвело до неможливості надання пояснень та доведення фактичного здійснення операцій з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу».

Як вбачається з матеріалів справи, призначенню позапланової перевірки передувало направлення позивачу запиту про надання пояснень щодо правовідносин з ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу» та їх документального підтвердження від 22 листопада 2012 року № 13191/10/15-235, який був вручений представнику ТОВ «Лівконсалт» Унінцеву І.М. 04 грудня 2012 року.

Відповідно до п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що представнику було забезпечено можливість надання пояснень з питань правовідносин із ТОВ «Сервіс Будівельного Бізнесу».

В адміністративному позові також містяться посилання на те, що згідно п. 2.1 акту перевірка проводилася у період з 26 по 28 травня 2012 року, що суперечить наказу від 25 грудня 2012 року № 1990.

Дослідивши наказ від 25 грудня 2012 року № 1990, направлення на проведення перевірки від 25 грудня 2012 року № 14723/10/22-50 та акт перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 колегія суддів дійшла до висновку про те, що в п. 2.1 акті міститься очевидна описка, яка не може бути підставою для визнання неправомірними дій ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС.

Неправомірним позивач також вважає те, що акт перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 був направлений засобами поштового зв'язку, а не вручений представнику ТОВ «Лівконсалт» особисто.

Зазначені доводи позивача суперечать положенням абз. 4 п. 86.3 ст. 86 ПК України, згідно яких у разі, зокрема, неможливості вручення та підписання акту перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно п. 3.1 акту перевірки від 29 грудня 2012 року № 423/22-50/37311055 перевіряючими було обстежено податкову адресу ТОВ «Лівконсалт»: м. Київ, вул. Стрийська, 3, кв. 3 та встановлено, що підприємство там не знаходиться.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про те, що у податкового органу були підстави для направлення акту перевірки засобами поштового зв'язку.

За переконанням позивача належним доказом відсутності юридичної особи за місцезнаходженням є наявність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Такий висновок позивача є необґрунтованим, адже відповідно до п. 4 Порядку працівники податкового органу наділені повноваженнями у разі встановлення відсутності платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням складати відповідні акти.

Таким чином, доводи апеляційної скарги «Лівконсалт» не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15 травня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Лівконсалт» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівконсалт» - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.