cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
30.05.2013 Справа № 901/1307/13 за позовом Мале приватне підприємство «Аттік - Буд»
(вул. Р. Люксембург, 23, м. Керч, АР Крим, 98306)
до Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради
(вул. Л. Голіцина,16, смт. Новий Світ, м. Судак, 98032)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Управління Державної казначейської служби України у м. Судака АР Крим
(вул. Леніна, 85-а, м. Судак, АР Крим, 98000)
про стягнення 251 806.84 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники сторін:
Від позивача: Столяр Валентина Володимирівна, представник, довіреність № 1 від 02.01.2013, Мале приватне підприємство «Аттік - Буд»;
Від відповідача: Коновалов Борис Петрович, представник, довіреність № б/н від 11.02.2013, ВК Новосвітської селищної ради;
Від третьої особи : не з'явився, Управління Державної казначейської служби України у м. Судака АР Крим;
Суть спору: Мале приватне підприємство «Аттік - Буд» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради та просить суд стягнути кошти в сумі 200 147.60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 51 659.24 грн..
Позовні вимоги вмотивовані відмовою відповідача сплатити вартість підрядних робіт, виконаних поза межами строку дії укладеного між сторонами договору № 90 від 14 жовтня 2006 року.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що господарським судом розглянуто спір між позивачем та відповідачем за аналогічними підставами та про той же предмет спору, що є підставою у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України для припинення провадження у даній справі (а.с. 97-98).
Однак, суд відмовив у припиненні провадження по справі з наведених відповідачем підстав, оскільки правовою нормою, на яку він посилається в обґрунтування такої заяви передбачено, що провадження у справі може бути припинено у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. При цьому, він посилається на спір, вирішений у справі № 2-22/432.1-2010.
Однак, суд зауважує, що спір по вказаній відповідачем справі був вирішений з інших підстав, зокрема єдине судове рішення, яке набрало законної сили по даній справі, постанова САГС від 11.04.12, вирішує спірні правовідносини у межах умов договору підряду № 90 з огляду на правові норми, що регулюють виконання договірних зобов'язань. Тоді як по даній справі позивач у якості підстав позову визначив виконання підрядних робіт поза межами строку та умов договору, у зв'язку з чим обґрунтував свої вимоги положеннями підрозділу 2 Цивільного кодексу України, яки регулюють недоговірні зобов'язання.
Отже, вказані спори мають різні підстави, у зв'язку з чим положення пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню, а провадження у справі - припиненню.
Третя особа явку представника до судового засідання не забезпечила, надіслала на адресу суду письмові пояснення у справі, які були долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 квітня 2013 року у даній справі було порушено провадження та залучено до участі у неї у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25 квітня 2013 року у даній справі було замінено Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим на Управління Державної казначейської служби України у м. Судака АР Крим.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін та третій особі роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд -
встановив:
14 жовтня 2006 року між Малим приватним підприємством «Аттік - Буд» (підрядник) та Виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради (замовник) було укладено договір підряду № 90, згідно з пунктом 1.1. якого замовник доручив, а підрядник виконував власним силами роботи по реконструкції Набережної у смт. Новий Світ (а.с. 21).
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що договірна ціна орієнтовно складає 649 550.40 грн..
Згідно з пунктом 4.2 договору підставою для розрахунків за виконані роботи є акт виконаних робіт форми КБ-2 та довідка про виконані роботи КБ-3, підписані підрядником та замовником.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник здійснює розрахунок з підрядником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника грошових коштів не пізніше 5 днів після підписання акту прийомки виконаних робіт.
Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії - до 31 грудня 2006 року.
Однак, як вказує позивач, частково роботи були виконані ним поза межами строку дії договору, тобто після 31 грудня 2006 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2007 року відповідачем прийнято у позивача виконані роботи на суму 68 066.40 грн. - акт виконаних підрядних робіт за березень 2007 року та 30 березня 2007 року був підписаний акт № 2 виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 55 341.60 грн. (а.с. 52-56).
Відповідачем частково було оплачено роботи за березень 2007 року в сумі 25 000.00 грн., що підтверджується поясненнями представників сторін та меморіальним ордером від 02.03.09 (а.с. 94).
04 вересня 2007 року представником відповідача підписано та прийнято роботи за актом за травень 2007 року на суму 37 849.20 грн. та актом виконаних підрядних робіт за червень 2007 року на суму 90 907.20 грн.(а.с. 58-62).
20 квітня 2007 року вартість робіт була знижена на 25 455.60 грн. відповідно до довідки про вартість робіт у квітні 2007 року (а.с. 57).
Також, як зазначає позивач, висновком судової будівельно - технічної експертизи від 07 жовтня 2011 року № 1497, призначеної ухвалою господарського суду АР Крим від 11 травня 2010 року у справі № 5002-22/432.1-2010, було встановлено, що при здійсненні будівельних робіт було допущено недоліки, вартість усунення яких складає 1561.20 грн., у зв'язку з чим позивач добровільно зменшив вартість виконаних робіт на вказану суму.
Отже, з огляду на викладене, позивач стверджує, що за виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради перед ним невиплаченими залишилися кошти в сумі 200 147.60 грн..
11 грудня 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 про виплату коштів (а.с. 22), яка була залишена відповідачем поза увагою.
Викладене з'явилося підставою для звернення Малого приватного підприємства «Аттік - Буд» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на виконання ним будівельних робіт поза дією договору підряду № 90 від 14 жовтня 2006 року, укладеного між сторонами у справі, вартість яких відповідачем не оплачена.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем поза межами строку дії договору підряду було виконано підрядні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт за березень, травень та червень 2007 року форми КБ-2в та довідками про їх вартість (а.с. 52-62).
Так, довідки щодо вартості виконаних робіт а також акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2в були підписані з боку замовника Піницею В.І. за період часу з 20 серпня 2007 року по 4 вересня 2007 року.
Однак, з матеріалів справи вбачається, зокрема з розпорядження Новосвітськї селищної ради від 19 липня 2007 року № 24 (а.с. 139), що Піницу В.І. було відсторонено від посади Новосвітського селищного голови з 19 липня 2007 року.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що акти виконаних будівельних робіт за травень та червень 2007 року були підписані з боку відповідача вказаною особою 04 вересня 2007 року, тобто вже після відсторонення його від службових обов'язків, а отже є такими, що підписані неуповноваженою особою.
Так, статтею 241 Цивільного кодексу України регулюються правовідносини представництва, якою передбачене чинність юридичних дій, вчинених представником особи із перевищенням своїх повноважень у разі наступного схвалення таких дій особою, яка видала таке доручення. Однак, у випадку діяльності представника без повноважень, як роз'яснює науково-практичний коментар, будь-яких наслідків таки юридичні дії для особи, яку представляють, не породжує.
Таким чином, суд погоджується із твердженнями представника відповідача про те, що оскільки у особи, яка підписала акти виконаних робіт за травень та червень 2007 року, на час підписання (04.09.2007) вже не було відповідних повноважень, такі акти слід визнати неналежними доказами прийняття виконаних робіт, а отже віднесення на відповідача наслідків таких дій його неуповноваженого представника є неправомірним.
Одночасно, судом також встановлено, що акти та довідки виконаних робіт за березень 2007 року узгоджувалися сторонами саме в березні 2007 року, що також було підтверджено поясненнями представників сторін, зокрема, відповідача, та відомостями, що містяться в акті звірення взаємних розрахунків від 24 травня 2008 року (а.с. 95).
Отже, слід визнати, що акти за березень 2007 року були прийняті уповноваженою особою відповідача, що також відповідачем не заперечувалося.
Однак, представник відповідача під час розгляду даної справи пояснив, що незважаючи на те, що роботи були виконані та прийняті, їх вартість не підлягає стягненню у межах даної справи, оскільки позивач обґрунтовує свої вимоги посиланнями на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України, які регулюють виконання позадоговірних зобов'язань, тоді як відповідач впевнений, що роботи за вказаними актами були виконані саме на виконання договору підряду № 90 від 14 жовтня 2006 року.
Однак, суд не погоджується із такими висновками представника відповідача, з огляду на наступне.
Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2012 року у справі № 2-22/432.1-2010, яка набрала законної сили, встановлено, що будівельні роботи за березень, травень та червень 2007 року були виконані Малим приватним підприємством «Аттік - Буд» поза межами строку дії договору підряду, у зв'язку з чим підряднику було рекомендовано звернутися до господарського суду із позовом про стягнення вартості цих робіт з інших підстав (а.с. 69).
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, пунктом 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
Таким чином, суд вважає той факт, що роботи, виконані Малим приватним підприємством «Аттік - Буд» за актами за березень 2007 року поза межами строку дії договору підряду № 90, - таким, що не підлягає доказуванню, а заперечення представника відповідача в цій частині - неспроможними.
Правовідносини, які виникли у зв'язку із набуттям та збереженням майна без достатньої правової підстави, або у разі, якщо така підстава відпала, регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Пунктом 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (пункт 3 частини 3 статті 1212 ЦКУ).
Таким чином, із змісту зазначеної правової норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав або коли така підстава згодом відпала.
Отже, позивачем проводились будівельні роботи з встановлення елементів благоустрою на земельній ділянці загального користування після закінчення строку дії договору підряду № 90 від 14 жовтня 2006 року, однак сторони вважали, що умови договору розповсюджуються на виконання сторонами своїх обов'язків, відповідач проведенню робіт не перешкоджав, до уповноважених державних органів із скаргами щодо незаконних будівельних робіт не звертався, після закінчення робіт не звертався з вимогою до позивача про звільнення земельної ділянки загального користування від результатів виконаних будівельних робіт, роботи були прийняти у встановленому законом порядку уповноваженою на те особою, без зауважень.
Крім того, судом також приймається до уваги, що відповідач вчинив дії, які свідчать про схвалення та прийняття ним виконання зобов'язання з виконання підрядних робіт у березні 2007 року, що виразилося в оплаті частини вартості проведених робіт, що підтверджується меморіальним ордером № 10222 від 02 березня 2009 року (а.с. 94), та було підтверджено представником відповідача.
Отже, стягненню з відповідача підлягає вартість робіт виконаних за актами за березень 2007 року, вартість яких за відрахуванням 25 000.00 грн., які були сплачені відповідачем 02 березня 2009 року, складає 98 408.00 грн..
При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять достатньо доказів для віднесення витрат, відрахованих за довідкою від квітня 2007 року в сумі 25 455.60 грн. та визначених згідно експертного висновку № 1497 від 07 жовтня 2011 року як таких, що потребуються для усунення недоліків, в сумі 1561.20 грн., - до вартості робіт, проведених саме у березні 2007 року.
Так, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2007 року (а.с. 57) підписана з боку відповідача Пініцею В.І. 20 серпня 2007 року, тоді як це вже зазначалося, оскільки вказана особа з 19 липня 2007 року вже була позбавлена повноважень на це, такий документ не породжує для особи, яку представляють, будь -яких юридичних наслідків.
Стосовно висновку судовго екперта № 1497 від 07 жовтня 2011 року (а.с. 24-30) слід зазначити про те, що такий доказ також не є належним в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що експертизу, за результатом провдення якої було зроблено такий висновок, було призначено ухвалою господарського суду АР Крим в межах розгляду справи № 2-22/432.1-2010, у той час, коли в межах розгляду іншої судової справи такий висновок не може мати доказової сили.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи міститься копія претензії №1, а також копія поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с. 22-23), з якого вбачається що ця претензія була отримана відповідачем 14 грудня 2012 року, а отже слід зробити висновок про те, що починаючи з 22 грудня 2012 року у відповідача виник обов'язок щодо оплати виконаних робіт, який ним у добровільному порядку виконаний не був.
Вказане надає підстави для задоволення позовних вимог Малого приватного підприємства «Аттік - Буд» про стягнення з Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради коштів в сумі 98 408.00 грн..
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 51 659.24 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за період з 12 березня 2008 року по 01 травня 2009 року.
Однак, враховуючи те, що обов'язок щодо оплати вказаних актів виник у відповідача за висновком суду 22 грудня 2012 року, неправомірним є стягнення інфляційних втрат за період, що передував цій даті, оскільки згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України така відповідальність настає лише за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, у стягненні інфляційних втрат слід відмовити.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 03 червня 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради (вул. Л. Голіцина,16, смт. Новий Світ, м. Судак, 98032, р/р 35422019001432 в Головному управлінні Державної казначейської служби в АР крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 26331349) на користь Малого приватного підприємства «Аттік - Буд» (вул. Р. Люксембург, 23, м. Керч, АР Крим, 98306, р/р 26007007665101 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 300131, код ЄДРПОУ 31331647) суму 98 408.00 грн. та 1 968.16 грн. судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 101 739.60 грн. та 51 659.24 грн. інфляційних витрат - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.А. Радвановська
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2013 |
Оприлюднено | 03.06.2013 |
Номер документу | 31562032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Ю.А. Радвановська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні