Постанова

від 29.05.2013 по справі 812/3504/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 року Справа № 812/3504/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ципко О.В.

при секретарі судового засідання Гаркуші Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Кузовової О.Ю. (довіреність від 01.07.2012 р.),

представник відповідача: Вербицької К.В. (довіреність від 12.04.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просив суд визнати незаконною бездіяльність відділу ПВР у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк; зобов'язати відповідача: здійснити всі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012, виданим 18.12.2012 року Луганським окружним адміністративним судом; надати звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 163 КАСУ; стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті юридичних послуг у розмірі 1000 гривень та судові витрати у вигляді судового збору.

Під час відкриття провадження в адміністративній справі, ухвалою суду від 11.04.2013 року було замінено неналежного відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області належним відповідачем - Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 24 грудня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2н/1270/1674/2012, виданим 18.12.2012 року .

З посиланням на статтю 30 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено 2-місячний строк на проведення виконавчих дій з виконання рішення, позивач вважає, що державним виконавцем допущено порушення його права на належне та своєчасне виконання судового рішення, що у рамках діючого законодавства є, на його думку, неприпустимим.

На підтвердження бездіяльності з боку відповідача, позивач зазначив, що згідно останнього відвідування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, окрім винесення постанови про відкриття виконавчого провадження більш ніяких дій з виконання судового рішення не проводилося, навіть після сплину встановленого законом двомісячного терміну. На адресу позивача не надходило ні постанови про закінчення виконавчого провадження, ні ще будь-яких фактичних даних про проведення дій з виконання постанови суду, що на його погляд, є суттєвим порушенням прав і інтересів підприємства з боку відповідача.

З метою захисту своїх прав позивач був змушений звернутись за правовою допомогою до спеціалістів та сплатити послуги у сумі 1000 гривень, що підтверджується договором від 03.04.2013 р. та квитанцією про сплату послуг.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позвні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що вважає адміністративний позов ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» необґрунтованим, оскільки дії державного виконавця були правомірними та такими, що вжиті відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача дав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях, та просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV "Про виконавче провадження" (надалі-Закон №606) наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року №2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)").

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону №606).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ч.2 ст.2 Закону №606).

Статтею 11 Закону №606 визначені обов'язки і права державних виконавців, - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні

У відповідності із статтею 17 Закону №606, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до статті 27 Закону №606, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону №606 є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2012 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2н/1270/1674/2012 про зобов'язання Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби поновити свідоцтво платника податку на додану вартість ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» (а.с. 45-46).

21.12.2012 за вхідним номером 50433/4 на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області надійшла заява ДП «Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» від 18.12.2012 про примусове виконання рішення (а.с. 44)

24.12.2012 державним виконавцем, керуючись ст. ст. 17, 18, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36205285, копії постанови 25.12.2012 направлено боржнику для виконання, стягувачу до відома (а.с. 47-48). Боржнику було надано строк до семі днів для самостійного виконання рішення суду та повідомлено про наслідки невиконання.

20.02.2013 державним виконавцем на підставі ст. ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" на адресу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби направлено вимогу щодо стану виконання судового рішення, надано строк до 27.02.2013 для надання відповіді з підтверджуючими документами про виконання рішення суду та повідомлено про наслідки невиконання (а.с. 53).

04.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 680 грн. та попереджено про наслідки подальшого невиконання рішення суду (а.с. 54).

14.05.2013 державним виконавцем на підставі ст. ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" на адресу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби направлено другу вимогу щодо стану виконання судового рішення, надано строк до 15.05.2013 для надання відповіді з підтверджуючими документами про виконання рішення суду та повідомлено про наслідки невиконання (а.с. 49-50).

16.05.2013 надійшла відповідь від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, в якій зазначено, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження 04.02.2013 від № 3247/183 було направлено лист до ДПС у Луганській області щодо поновлення в Реєстрі платників ПДВ ДП «Донбаснефтепродукт» ТОВ "Донбаснефтепродукт". На теперішній час документи знаходяться на розгляді у Міністерстві доходів і зборів України (а.с. 51-52).

Під час розгляду справи було встановлено, що у виконавчому провадженні № 36205285, яке оглядалось в судовому засіданні, відсутні будь-які документи на підтвердження факту направлення боржником - Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС зазначеного листа.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Так, у судовому засіданні встановлено, що виконавче провадження щодо зобов'язання Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби поновити свідоцтво платника податку на додану вартість ДП Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» з грудня 2012 року, тобто на час звернення позивача до суду вже сплинув строк передбачений ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" протягом якого державний виконавець зобов'язаний провести всі виконавчі дії.

Предметом спору у даній справі є поважність чи неповажність причин невиконання рішення позивача та, як наслідок, наявність або відсутність бездіяльності з боку відповідача.

Так, суд прийшов до висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, при виконанні своїх функцій при примусовому виконанні постанови суду не дотримано строків примусового виконання рішення, передбаченого Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV, обставини щодо своєчасного вжиття державним виконавцем відповідача усіх необхідних заходів за вказаним виконавчим провадженням не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки перша вимога була скерована боржнику в граничний термін спливу 2-місячного строку для виконання -20.02.2013; 04.03.2013 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду; 14.05.2013 державним виконавцем було направлено другу вимогу.

Тобто виконавчі дії вживались державним виконавцем після 2-місячного терміну відведеного для виконання судового рішення немайнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк.

Враховуючи вищевикладене, на основі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк, за таких обставин адміністративний позов ДП Донбаснафтопродукт» ТОВ «Донбаснафтопродукт» в цієї частині позовних вимог підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити всі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012, виданим 18.12.2012 року Луганським окружним адміністративним судом, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки повноваження щодо вжиття заходів для виконання судового рішення та вчинення/проведення виконавчих дій належать виключно державній виконавчій службі, тому суд не може підміняти собою орган, до повноважень та компетенції якого входить вирішення зазначених вище питань, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення у порядку ст. 163 КАСУ, суд дійшов наступного.

У відповідності до ст. 163 КАСУ постанова складається, окрім іншого, з встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій ( перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Оскільки, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити всі необхідні заходи для виконання судового рішення за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012, виданим 18.12.2012 року Луганським окружним адміністративним судом, тому суд не знаходить підстав для встановлення строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови.

Згідно з ч. 3 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 29 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у частині не примушення боржника за виконавчим листом № 2н/1270/1674/2012 виконати судове рішення у встановлений законом двомісячний строк.

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" (91047, м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, код 31288775) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 344,81 грн., з яких 333,33 грн. витрати по сплаті юридичних послуг та 11,48 грн. судовий збір.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 03 червня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко