Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-15335/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15335/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання показників декларації з податку на прибуток підприємств такими, що не відповідають дійсності, та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» звернулось До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС про визнання показників декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік за підписом гр. ОСОБА_3 такими, що не відповідають дійсності, та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року № 0463061500/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2011 року ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС була подана декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (вх. № 201509), що підписана директором Товариства ОСОБА_3

Ні оригінал, ні копія такої податкової декларації (далі - Спірна декларація) до суду надані не були, з причин відсутності їх в обох сторін, що підтверджується письмовими поясненнями позивача та листом ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 20.02.2013р. № 824/9/10-030, отриманий у відповідь на судовий запит від 06.02.2013р. № 2а-15335/12/2670.

Згідно з листом відповідача від 20.02.2013р. № 824/9/10-030 оригінал спірної декларації був вилучений з податкової інспекції оперуповноваженим ВДСБЕЗ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, капітаном міліції Василевичем Я.В., відповідно до протоколу виїмки від 08.07.2011р.

За даними витягу з облікової картки ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» по податку на прибуток приватних підприємств станом на 31 грудня 2011 року, який наявний в матеріалах справи, 21 лютого 2011 року ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» задекларувало в Спірній декларації суму податку до сплати в бюджет у розмірі 10 060, 00 грн.

21 лютого 2011 року працівником ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка даних з питань своєчасності подання ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 33229114) податкової звітності з податку на прибуток, за результатами проведення якої складений акт від 21.02.2011р. № 1231. Копія такого акта перевірки отримана керівником підприємства ОСОБА_3

В ході проведення перевірки було встановлено несвоєчасне подання Товариством декларації з податку на прибуток 21 лютого 2011 року по строку подання 09 лютого 2011 року, чим порушено вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Дії працівника ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС по проведенню та оформленню матеріалів камеральної перевірки (акт від 21.02.2011р. № 1231) ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» в досудовому/судовому порядку не оскаржувалися.

23 лютого 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС на підставі Акта камеральної перевірки від 21.02.2011р. № 1231 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 04630615000/0 (форми «Р»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.1 ст. 120 цього Кодексу за порушення норм п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, нарахувало ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмір 170 00 грн. Відповідно до наявних матеріалів справи спірне податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011р. № 04630615000/0 отримане позивачем разом з листом ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС від 12.10.2012р. № 2972/6/10-029, що був наданий у відповідь на адвокатський запит від 01.10.2012р. № 01-10/11.

За даними витягів з облікових карток ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» з податку на прибуток станом на 31 грудня 2011 року та 31 грудня 2012 року, наданих відповідачем до суду, суми основного платежу в розмірі 10 060, 00 грн. та сума нарахованих штрафних санкцій у розмірі 170, 00 грн. були погашені цим Товариством платіжними дорученнями від 11.08.2011р. № 21, від 09.11.2011р. № 36, від 08.02.2012р. № 17 та від 14.05.2012р. № 91.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про неправомірність визначення позивачу зобов'язання зі сплати штрафних санкцій та прийняття показників відображених в декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, як узгодженої суми податкових зобов'язань, з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з наступного.

Згідно з пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу).

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 48.2 і 48.3 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація, зокрема, поряд з іншими обов'язковими реквізитами повинна містити такі реквізити як: ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.1 ст. 49, абз. 1 п. 49.2 ст. 49 цього Кодексу).

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 цього Кодексу).

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції, що діяла до 01 квітня 2011 року) для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, у разі ж подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11 ст. 49 ПК України).

Абзацом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Закон № 755-IV) визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж Закону під «державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» розумують засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною п'ятою ст. 17 Закону № 755-IV встановлено, що в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, наступні відомості: відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 20 Закону № 755-IV відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом надаються у вигляді даних в електронному вигляді. Порядок надання органам державної влади даних в електронному вигляді з Єдиного державного реєстру та їх перелік встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації за погодженням з відповідним державним органом.

Вищенаведені норми Закону № 755-IV кореспондуються з нормами пп. 20.1.30 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України, згідно якою органи державної податкової служби мають право, зокрема, одержувати безоплатно необхідні відомості від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, - про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб'єктам господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 16.12.2010р. по 06.04.2011р., тобто в період заповнення і подання Спірної декларації, керівником ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 33229114) згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значився ОСОБА_3, що підтверджується листом Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.02.2013р. № 10р9-770, наданим у відповідь на судовий запит від 04.02.2013р. № 2а-15335/12/2670. Згідно тексту цього листа від 20.02.2013р. № 10р9-770: «Документи на зміну керівника 16.12.2010 були подані особисто ОСОБА_3 Інших змін до відомостей про вищезазначену юридичну особу протягом вказаного у Вашому запиті періоду, а саме з 15.12.2010р. по 21.02.2011р. до Єдиного державного реєстру…не вносилось.».

Будь-яких доказів оскарження в досудовому/судовому порядку дій державного реєстратора Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації по внесенню 16 грудня 2010 року до Єдиного державного реєстру відомостей про керівника юридичної особи - ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 33229114), позивачем не надано.

Відсутні докази наявності судового рішення щодо зобов'язання державного реєстратора Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації вчинити дії по внесенню до Єдиного державного реєстру змін до відомостей про керівника ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 33229114) з 21 лютого 2011 року.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняття ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2011 року № 0463061500/0.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Інвест Плюс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 24.05.2013 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.