Рішення

від 13.05.2013 по справі 919/248/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року справа № 919/248/13-г

Суддя господарського суду міста Севастополя Кравченко В.Є., розглянувши справу за позовом

комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7"

(99029, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 29)

до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

про скасування оперативно-господарських санкцій ,

за участю:

представника позивача - Михайлової Н.В., довіреність № 52 від 24.01.2013;

представника відповідача - Гладченко О.І., довіреність № 20789/0/2-12 від 29.12.2012, -

суть справи:

25.02.2013 комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7" Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про скасування оперативно-господарської санкції - рішення комісії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акту від 12.03.2010 № 0104169 про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією», яке оформлене протоколом №285 від 20.12.2012 про донарахування комунальному підприємству "РЕП №7" Севастопольської міської Ради ( далі по тексту - КП "РЕП № 7" СМР) 8027,83 грн, як вартості недоврахованої електричної енергії. Позовні вимоги, з посиланням на статті 20, 235, 237 Господарського кодексу України та пункт 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (далі по тексту - ППЕЕ) обґрунтовані тим, що відповідачем порушено встановлений порядок проведення перевірки електроустановки споживача, складення відповідного акту у разі встановлення порушень і, як наслідок, безпідставно донараховано позивачеві 8027,83 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суду від 26.02.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.03.2013.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 18.03.2013, 01.04.2013, 12.04.2013 розгляд справи неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 12.04.2013 строк розгляду справи був продовжений на 15 днів - до 13.05.2013 року, включно, відповідно до вимог статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.05.2013 представник позивача підтримав предмет і підстави заявленого позову в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на положення статей 26,27 Закону України «Про електроенергетику» ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» норми статей 174, 216, 218 Господарського кодексу України, просив суд відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача зазначає про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки оскаржуваним актом йому як споживачу в якості порушення було пред'явлене бездоговірне користування електричною енергією, тому заявлений позивачем предмет позову щодо скасування оперативно-господарської санкції, яке можливе тільки у разі порушення договірних положень, є помилковим та не підлягає захисту по заявленим підставам.

Крім того, посилаючись на пункт 5.1 Правил, відповідач наполягає на тому, що КП «РЕП № 7» СМР здійснювалось споживання електричної енергії без укладення відповідного договору з публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", а твердження позивача щодо існування договірних відношень, в силу договору № 173 від 23.01.2002, на думку останнього, є хибним, оскільки будинок № 94-а по вул. М.Музики не числився у переліку об'єктів, до якого здійснювалось постачання електричної енергії (письмові заперечення на позов (а.с. 80-84). Вважає, що акт від 12.03.2010 № 0104169 та рішення комісії, оформлене протоколом № 285 від 20.12.2012 про донарахування вартості неврахованої електричної енергії є обґрунтованим і законним, підстави для скасування прийнятого відповідачем рішення відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (надалі - ПАТ «ЕК «Севастопольенерго») 12.03.2010 був проведений огляд електроустановок стосовно господарського освітлення, розташованих за адресою: вул. М. Музики, будинок 94а, м. Севастополь.

За результатами цього огляду був складений акт від 12.03.2010 № 0104169 про порушення Правил користування електричною енергією, в якому зафіксовано, що позивачем (КП "РЕП № 7" СМР) порушено пункт 7.6. Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ), в якості порушення зазначено - "бездоговірне користування електричною енергією на господарські потреби ".

Відповідно до даних, що містяться в акті, огляд був проведений за участю споживачів - головного інженера РЕП №7 СМР - Рибкіної Н.А та інженера ПТО РЕП №7 - Беспоясової Л.Н., які від підписання акту відмовились (а.с. 12).

Листами від 22.11.2011 №20443/0/2-11, від 21.09.2012 №13996/0/2-12, від 05.10.2012 №14794/0/2-12 ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" запрошувало директора КП "РЕП №7" СМР чи іншого представника підприємства взяти участь у засіданні комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 0104169, складеного 12.03.2010 (а.с. 89-92).

За результатами розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 0104169 від 12.03.2010 комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" був складений протокол від 20.12.2012 № 285 (а.с. 14), в якому зазначено, що споживачем - РЕП №7 СМР допущено порушення ПКЕЕ, а саме: "бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення струмоприймачів на господарське освітлення" та вирішено провести нарахування розміру відшкодування збитків за 12 місяців за період з 13.03.2009 по 12.03.2010. Розрахунок виконаний на підставі підпункту 5 пункту 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, позивачеві нараховано до сплати 8 027,83 грн, з врахуванням ПДВ.

В протоколі засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ ПАТ «ЕК «Севастопольенерго» від 20.12.2012 № 285 зроблена примітка про те, що споживачеві виставлено рахунок від 20.12.2012 № 96342 на суму 8027,83 грн, який спрямовано

на адресу споживача поштою з повідомленням та визначено, що нарахована сума має бути сплачена до 21.01.2013.

Обставини порушення відповідачем встановленого порядку проведення перевірок електроустановок споживача та порядку складення відповідного акта у разі встановлення порушень та безпідставного донарахування позивачеві 8027,83 грн вартості недорахованої електричної енергії є підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою про скасування оперативно-господарської санкції.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства та доказами, наданими сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень, заслухав пояснення представників сторін, суд знаходить підстави для задоволення заявленого позову, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною другою статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпаним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлене протоколом, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другою статті 20 Господарського кодексу України.

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги також правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 04.04.2011 у справі № 2-24/912-2010 та від 16.05.2011 у справі № 2-28/2397-2010 якими визначено, що рішення постачальника про постачання електричної енергії є оперативно-господарською санкцією.

Аналогічної думки дотримується і Вищий господарський суд України в оглядовому листі від 30.12.2011 № 01-06/1872 про практику застосування господарськими судами законодавства про постачання електричної енергії (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України).

Оцінюючи пояснення представника відповідача, надані в судовому засіданні, щодо невірно обраного способу захисту порушеного права позивачем, суд зазначає, що відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6.42 Правил споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Отже, оскільки скасування оперативно-господарської санкції є дією, за допомогою якої позивач захищає права та інтереси підприємства в майбутньому від стягнення суми штрафу, висновок відповідача про те, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту своїх прав і законних інтересів, є неправильним.

Відповідно до пункту 1.1. ПКЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно з пунктом 1.2. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (пункт 1.3. ПКЕЕ).

Точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії (пункт 1.4. ПКЕЕ).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір від 23.01.2002 №173 про використання електричної енергії (а.с. 16-18), у відповідності з яким постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач - оплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов даного договору та додатків до нього.

Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з акту про порушення ПКЕЕ від 12.03.2010 № 0104169, відповідачем в якості присутніх уповноважених представників споживачів вказані - головний інженер Рибкіна Н.А. та інженер ПТО Беспоясова Л.Н., які від підпису в акті відмовились, в той час як зазначені працівники не мають повноважень щодо підписання документів від імені КП «РЕП №7» СМР.

Відповідно до статуту позивача, підписувати документи від імені підприємства має директор, а також інші працівники за дорученням (а.с. 19-25). Судом встановлено, що довіреність вищезазначеним працівникам на участь у проведенні перевірки та підписання акту про порушення ПКЕЕ підприємством позивача не видавалася. Таким чином, перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача (споживача), що є порушенням зазначених вище норм.

Суд приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на лист НКРЕ №05-33-11/2028 від 10.05.2005 в спростування зазначених доводів позивача, в якому зазначено, що особами, які мають право підпису акту про порушення НКРЕ є власник підприємства, особа, уповноважена ним або особи, відповідальні за електрогосподарство, однак оцінює його критично з наступних підстав. Цей лист НКРЕ є відповіддю Херсонському ТП НКРЕ на його лист №23-21-21/192 від 14.04.2005 та носить інформативний характер, а тому не може змінювати або підмінювати положень статуту підприємства позивача та норми Цивільного кодексу України. Право підпису особи від імені підприємства без довіреності вноситься до інформації про підприємство в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак до цього реєстру у якості уповноважених осіб, які можуть підписувати від імені позивача без довіреності, не внесені ані Рибкіна Н.А, ані Беспоясова Л.Н. Правова позиція з цього питання, а саме, щодо повноважень підписання акта про порушення ПКЕЕ від споживача тільки уповноваженою особою, тобто керівником (директором) або особою за довіреністю, викладена у постанові Вищого господарського суду України №5020-832/2012 від 30.01.2013.

Частиною другою статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Відповідно до пункту 4.4. типового договору про постачання електричної енергії (додаток № 3 до ПКЕЕ) у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта.

З огляду наведеного, відповідач повинен був повідомити позивача про проведення перевірки, проте останній не був повідомлений належним чином відповідачем про дату і місце проведення перевірки, а також про необхідність складання акта, що підтверджується також наданими позивачем копіями журналів вхідної кореспонденції (а.с. 57-62, 63-69).

Відповідно пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення ПКЕЕ створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, акт про порушення ПКЕЕ був надісланий позивачеві відповідачем із супровідним листом за вих. №13996/0/2-12 від 21.09.2012 (а.с. 90), однак в акті про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 вказано про призначення засідання комісії на 12.03.2010 ( а.с. 12), отже засідання призначалось раніше за датою.

Таким чином, надіслання відповідачем на адресу позивача акту про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 супровідним листом за вих. №13996/0/2-12 від 21.09.2012 є порушенням пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ з боку відповідача. Інших доказів надсилання до позивача акту про порушення ПКЕЕ 12.03.2010, про що вказане у акті про порушення ПКЕЕ, відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, засідання комісії з розгляду акту про порушення ППЕЕ № 0104169 від 12.03.2010 відбувалося 20.12.2012, про що було складено протокол (а.с. 14), однак позивач не був повідомлений відповідачем про дату і час засідання комісії на 20.12.2012, що є порушенням пункту 6.41 ПКЕЕ.

У відповідності до пункту 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Даною Методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акта порушень ПКЕЕ, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (підпункт 5 пункт 2.1).

Також у пункті 3.3. ПКЕЕ зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

У відповідності до пункту 1.2. ПКЕЕ об'єктом є електрифікована споруда (сукупність електрифікованих споруд на одній території) або частина електрифікованої споруди, що належить суб'єкту господарювання на праві власності або користування.

Відповідно до термінів, що використовуються у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, внутрішньобудинковими системами є мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди, системи протипожежного захисту.

Як вбачається з наданих Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради документів, на балансі ДП ЖКК «ЗАТ «Севастопольбуд» до передачі у комунальну власність перебували окремо: житловий будинок № 94-а по вул.. М. Музики, а також внутрішньобудинкові системи - каналізаційні системи, водопровідні системи, електричні системи (а.с. 164-168).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 10 наказу Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Постановою Державного комітету СРСР по статистики №241 від 28.12.1989 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій» затверджена форма акта приймання-передачі основних засобів, згідно якого передача майна на баланс (у т.ч. будинків та гуртожитків) здійснюється на підставі акту (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів за формою ОС-1.

Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради до суду був наданий акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №477 від 28.08.2006 стосовно передачі на баланс позивача від ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд» тільки житлового будинку по вул. М.Музики 94-А в м. Севастополі. Але, у зв'язку із окремим веденням бухгалтерського обліку ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд» стосовно кожної внутрішньобудинкової системи, передача цих систем також повинна була бути оформлена актом приймання-передачі основних засобів форми ОС-1 окремо за кожною внутрішньобудинковою системою. Проте, до суду Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради не були надані акти приймання-передачі основних засобів стосовно передачі на баланс позивача внутрішньобудинкових систем вказаного житлового будинку, у тому числі електричних систем (внутрішньобудинкових систем електропостачання).

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги надання Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради доказів знаходження на балансі ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд» електричних систем (внутрішньобудинкових систем електропостачання), суд вважає необґрунтованим твердження відповідача стосовно знаходження у житловому будинку №94-А по вул. М.Музики в місті Севастополі мережі електропостачальника, а також необґрунтованим застосування до позивача підпункту 5 пункту 2.1. Методики та донарахування з цих підстав вартості недоврахованої електричної енергії.

Крім того, задовольняючи позов, суд приймає до уваги також те, що відповідно до акту введення в експлуатацію, складеного 20.03.2007 між ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд», ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» (правонаступником якого є відповідач) та КП «Енергосервіс» СМР, засоби обліку електроенергії, у тому числі на освітлення місць загального користування (на господарські нужди, господарське освітлення) за адресою: вул. М.Музики 94-А, м. Севастополь, вважаються прийнятими до експлуатації, та листом вих. №4227/0/2-07 від 23.03.2007 ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» повідомило ГУЖКГ СМДА, ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд» та КП «Енергосервіс» про прийняття засобів обліку електроенергії за вищезазначеною адресою та їх опломбування (а.с. 179-180). Враховуючи відновлення електропостачання на установку засобів обліку за адресою: вул. М.Музики 94-А, м. Севастополь, у березні 2007 та прийняття засобів обліку електроенергії відповідачем, суд вважає, що ці засобі не могли увійти до акту приймання-передачі основних засобів №477 від 28.08.2006.

Оскільки внутрішньобудинкові електромережі та прилади обліку електроенергії не є власністю та не знаходяться на балансі позивача, зазначення працівниками публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" у акті про порушення № 0104169 від 12.03.2010 в якості споживача - комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської ради є некоректним з огляду на умови пункту 3.1. договору від 23.01.2002 №173 (арк.с.16-18) та пункту 1.2. ПКЕЕ. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість покладення відповідачем саме на позивача відповідальності за самовільне підключення до електромережі.

Також, судом зазначається, що відповідно до пункту 1.2. ПКЕЕ споживачем електричної енергії визначається юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.

Однак, згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач надає житлово-комунальні послуги з обслуговування житлового будинку та прибудинкових територій, в якій не входить перетворення, передача або розподілення електричної енергії. Крім того, до суду не надано доказів того, що позивач є власником електроустановок.

Згідно з пунктом 2.6. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності договору величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт.год), розраховується за формулою:

W = P · t, (2.7) доб.с.п. с.п. вик.с.п., де P - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази

P = I · U · cos(фі); (2.8) с.п. ном.фаз.

у разі підключення до трьох фаз

P = 3 · I · U · cos(фі), (2.9) с.п. ном.фаз.,

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U - номінальна фазна напруга, кВ; ном.фаз.

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U та струмом фаз

навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни. передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Відповідно до частин 1-2 статті 11 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватись, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно з частиною другою пункту 6.41 ПКЕЕ, в акті про порушення споживачем ПКЕЕ, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного можливо дійти висновку, що у разі необхідності застосування при проведенні розрахунку збитків даних, які потребують вимірювання, в акті про порушення Правил має бути вказано інвентаризаційний номер засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання поперечної площі перерізу кабелів (проводів) та дату його перевірки, оскільки це впливає на обґрунтованість та правильність розрахунку.

Проте, в акті про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було встановлено переріз проводу, яким на думку відповідача здійснювалося самовільне підключенні, що є порушенням вимог частини другої пункту 6.41 ПКЕЕ. Також, зазначені відомості відсутні і у протоколі засідання комісії.

До того ж, згідно з формулою 2.7 Методики, у разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (а.с. 13) відповідач при розрахунку косинус кута визначив рівним саме 0,9, що свідчить про відсутність під час проведення перевірки дотримання позивачем ПКЕЕ у представників відповідача відповідних засобів вимірювальної техніки.

Також, в акті про порушення ПКЕЕ та в протоколі засідання комісії відповідача відсутня згода сторін на визначення сили струму, що обов'язкова при розрахунках згідно з пунктом 2.6. Методики.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного підключення безоблікової електропроводки до електромережі відповідача та безоблікового споживання ним електричної енергії, тоді як виходячи з аналізу вимог Правил перерахунок обсягу електричної енергії здійснюється при наявності як самого порушення, так і мети, в даному випадку, безоблікове споживання.

Таким чином, оскільки акт № 0104169 від 12.03.2010 не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ, так як не містить вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків, він не може бути належним доказом у справі.

Інших доказів у підтвердження факту самовільного підключення електропроводки до електричних мереж, безоблікового використання електроенергії та правильності даних, які визначені в акті та є необхідними для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку вартості не облікованої електроенергії, відповідачем суду надано не було.

Крім того, судом зазначається, що в акті про порушення ПКЕЕ в обґрунтування порушення вказане посилання на пункт 7.6. ПКЕЕ, яким визначається, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Однак, пункт 7.6. ПКЕЕ не містіть порушення, яке визначено відповідачем у акті про порушення ПКЕЕ, а також застосовується до струмоприймачів, які відповідно до пункту 1.2. ПКЕЕ відносяться до перетворення електричної енергії, що не входить до структури квартплати (плати за обслуговування житлового будинку та прибудинкової території) згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, суд вважає, що оформлення акта про порушення ПКЕЕ здійснено відповідачем з порушенням пункту 6.41 ПКЕЕ та про відсутність у акті про порушення ПКЕЕ зазначено на порушення із відповідним посиланням на норми ПКЕЕ. Крім того, судом зазначається, що в акті про порушення ПКЕЕ ні всі графи та рядки заповнені, що порушує порядок складання акту. Також, в акті про порушення ПКЕЕ не вказані дані щодо фактичних обставин порушення, його опису, зі схеми безоблікового користування електроенергією неможливо встановити конкретне місце приєднання електропроводки, способи її прокладення та можливості безоблікового електроспоживання із її допомогою, у той час як необхідність цих даних визначена ПКЕЕ.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що співставляючи складені енергопостачальною організацією документи: акт про порушення № 0104169 від 12.03.2010, протокол № 285 від 20.12.2012 та розрахунок вартості недорахованої електричної енергії до вказаного акту про порушення ПКЕЕ, неможливо встановити, за яке саме порушення ПКЕЕ до споживача застосовано оперативно-господарську санкцію, оскільки згідно акту про порушення споживачем допущено: "бездоговорне користування електричною енергією", у відповідності з протоколом засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ визначено, що порушенням є: «бездоговорне користування електричною енергією, самовільне підключення струмоприймачів», а у розрахунку вартості по «Акту про порушення ПКЕЕ №0104169» опис типу порушення включає - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, яка не є власністю споживача», що у свою чергу є порушенням вимог пункту 6.41. ПКЕЕ, відповідно до якого в акті про порушення ПКЕЕ мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Також, судом зазначається, що у Розрахунку вартості по «Акту про порушення ПКЕЕ №0104169» в опису типа порушення вказане самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, яка не є власністю споживача, у той час, як підпунктом 5 пункту 2.1. Методики визначається інша правова норма - самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника. Оскільки оперативно-господарська санкція застосована 20.12.2012, тому суд вважає необхідним керуватися редакцією Методики, що діяла на час застосування цієї санкції, у зв'язку із чим опис типу порушення, вказаний відповідачем у Розрахунку вартості по «Акту про порушення ПКЕЕ №0104169» не відповідає нормі підпункту 5 пункту 2.1. Методики, що діяла на час винесення відповідачем протоколу засідання комісії з розгляду Акту про порушення ПКЕЕ №285 від 20.12.2012.

При викладених обставинах, оцінивши докази сторін, суд дійшов висновку про недоведеність факту самовільного підключення (фактичного) електропроводки до електричних мереж та відповідно факту безоблікового споживання позивачем електричної енергії, а також правильності визначених в акті про порушення ПКЕЕ даних, необхідних для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за формою акту про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 він має відривну частину - відривний корінець акту про ПКЕЕ, у якому зазначено, що після заповнення акту даний корінець підлягає відриву; корінець від екземпляру акту постачальника зберігається у споживача, корінець від екземпляру акту споживача зберігається у постачальника; нарахування за актом про порушення ПКЕЕ з невідірваним корінцем та без наявності корінця від екземпляру акту споживача відповідного номеру заборонено. Але ж акт про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 в екземплярі постачальника має невідірваний корінець, а також відповідачем не надано відривного корінця від екземпляру споживача, з чого відповідно до тексту акту, випливає заборона нарахування по цьому акту про порушення ПКЕЕ.

У відношенні до викладених у відзиві на позов тверджень відповідача щодо надання позивачем послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем енергопостачання та освітлення із посиланням на рішення Севастопольської міської Ради №656 від 19.04.2011 суд зазначає, що згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя №2а-1503/11/2770 від 20.07.2011, що набрала законної сили з прийняттям ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 по справі, - це рішення Севастопольської міської Ради про затвердження тарифу квартплати було скасовано. Крім того, судом зазначається, що донарахування відповідачем здійснюється за період з 13.03.2009 по 12.03.2010, а рішення Севастопольської міської Ради №656 від 19.04.2011 набрало чинності тільки з моменту його опублікування у засобі масової інформації та не розповсюджувало свою дії на попередній період. У зв'язку із чим твердження відповідача із посиланням на рішення Севастопольської міської Ради №656 від 19.04.2011 суд вважає таким, що не відноситься до періоду застосування донарахування, а так само і до справи.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється у тому, що, як зазначається в частині першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості та відповідності.

На підставі вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача суд відхиляє як такі, що суперечать вищенаведеним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 1147,00 грн, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтями 4-3,4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію - рішення комісії публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 05471081) з розгляду акту від 12.03.2010 № 0104169 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 285 від 20.12.2012 - про донарахування комунальному підприємству "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської Ради (вул. Хрустальова, 29, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 20670599) 8 027,83 грн вартості недоврахованої електричної енергії.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, буд. 44, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 22287686) на користь комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської Ради (вул. Хрустальова, 29, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 20670599) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп) .

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.05.2013.

Суддя підпис В.Є. Кравченко