Постанова

від 09.10.2013 по справі 919/248/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 919/248/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. у справі господарського суду№919/248/13-г міста Севастополя за позовом комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7" допублічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -скасування оперативно-господарських санкцій не з'явився пр. Баженова А.А. - дов. №19451/0/2-12 від 07.12.12р. В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про скасування оперативно-господарських санкцій.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем порушений встановлений порядок проведення перевірок електроустановок споживачів, порядок складення відповідних актів у разі встановлення порушень та безпідставно донараховано позивачу 8027,83 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.05.2013р. (суддя Кравченко В.Є.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. (судді Рибіна С.А., Голик В.С., Гонтар В.І.) позовні вимоги задоволено повністю, скасовано оперативно-господарську санкцію - рішення комісії публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акту №0104169 від 12.03.2010р. про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом №285 від 20.12.2012р., посилаючись на те, що акт №0104169 від 12.03.2010р. не відповідає вимогам п.6.41 ПКЕЕ, інші докази факту самовільного підключення відповідача до електричних мереж та факту безоблікового споживання відповідачем електроенергії відсутні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення і постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 23.01.2002р. між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник), та комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №7" Севастопольської міської ради (споживач), був укладений договір №173 на поставку електричної енергії.

Згідно із умовами договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач здійснює оплату вартість електроенергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.

За результатами проведення відповідачем 12.03.2010р. огляду електроустановок, розташованих за адресою: будинок готельного типу №94а по вул. М. Музики, стосовно господарського освітлення був складений акт №0104169 від 12.03.2010р. про порушення, в якому зафіксовано, що позивачем порушено п.7.6. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), в якості порушення зазначено: "бездоговірне користування електричною енергією на господарські потреби". Огляд, згідно даних акта, був проведений у присутності наступних осіб: "представника РЕП №7 Рибкіної Н.А. та Беспоясової Л.Н.".

Листами №20443/0/2-11 від 22.11.2011р., №13996/0/2-12 від 21.09.2012р., №14794/0/2-12 від 05.10.2012р. відповідач запрошував директора РЕП №7 чи іншого представника підприємства взяти участь у засіданні комісії з розгляду акту.

За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем був складений протокол №285 від 20.12.2012р., в якому зазначено про порушення позивачем ПКЕЕ щодо самовільного підключення струмоприймачів на господарське освітлення та вирішено провести нарахування розміру відшкодування збитків за 12 місяців в розмірі 8 027,83грн.

Крім того, у зазначеному протоколі зроблено відмітку про те, що споживачу виставлено рахунок №96342 від 20.12.2012р. на 8 027,83грн., який направлений на адресу споживача поштою.

При розгляді справи по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст.235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкту, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно із ч.2 ст.236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпаним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч.2 ст.20 ГК України.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, а у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до п.6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Окрім того, порядок і процедуру складення акту про порушення закріплено в п.4 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006р. №562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією".

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

При цьому, судами встановлено, що відповідачем в акті в якості уповноважених представників споживача вказані головний інженер Рибкіна Н.А та інженер Беспоясова Л.Н., які не мають права підписувати документи від імені підприємства.

У вказаному акті, також, не зазначено посади представників публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та в матеріалах справи відсутні докази їх повноважень щодо підписання такого акту.

Таким чином, перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача (споживача), що є порушенням зазначених вище норм, а доводи відповідача щодо наявності повноважень у вказаних осіб на підписання акту, визнані судами безпідставними.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування, а внутрішньо-будинкові електромережі та прилади обліку електроенергії, які знаходяться за адресою: вул. М.Музики, буд. 94а, не є власністю та не знаходяться на балансі позивача, що підтверджується актом введення в експлуатацію від 20.03.2007р. Такою особою є ДП ЖКК ЗАТ "Севастопольбуд".

Згідно із ч.2 п.6.41 ПКЕЕ, в акті про порушення споживачем ПКЕЕ, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Отже, виходячи з аналізу викладеного суди дійшли висновку, що у разі необхідності застосування при проведенні розрахунку збитків даних, які потребують вимірювання, в акті про порушення Правил має бути вказано інвентаризаційний номер засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання поперечної площі перерізу кабелів (проводів) та дату його перевірки, оскільки це впливає на обґрунтованість та правильність розрахунку.

Проте, в акті не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було встановлено переріз проводу, яким на думку відповідача здійснювалося самовільне підключенні, що є порушенням вимог ч.2 п.6.41 ПКЕЕ. Також, зазначені відомості відсутні і в протоколі засідання комісії.

Враховуючи відсутність зазначення в акті перевірки відомостей щодо наявності або відсутності засобів вимірювальної техніки, судам попередніх інстанцій неможливо перевірити правомірність розрахунку відповідача.

Акт не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження 12.03.2010р., з опису зазначеного в ньому порушення неможливо встановити конкретного місця приєднання електропроводки, способу її прокладення та можливості безоблікового електроспоживання за її допомогою, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.

За таких підстав, суди дійшли висновку, що акт №0104169 від 12.03.2010р. не відповідає вимогам п.6.41 ПКЕЕ і не може бути належним доказом порушення позивачем ПКЕЕ, а тому правомірно задовольнили позовні вимоги, оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією та правомірність нарахування йому оперативно-господарських санкцій.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.07.2013р. у справі №919/248/13-г господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова