Постанова

від 22.07.2013 по справі 919/248/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Справа № 919/248/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибіної С.А.,

суддів Голика В.С.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився, Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської Ради;

відповідача - Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго",

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є.) від 13 травня 2013 року у справі №919/248/13-г

за позовом Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської Ради (вул. Хрустальова, 29, Севастополь, 99029)

до Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, Севастополь, 99040)

про скасування оперативно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7» Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про скасування оперативно-господарських санкцій.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідачем порушений встановлений порядок проведення перевірок електроустановок споживачів, порядок складення відповідних актів у разі встановлення порушень та безпідставно донараховано позивачу 8027,83 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Кравченко В.Є.) від 13 травня 2013 року у справі №919/248/13-г позовна заява Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської Ради про скасування оперативно-господарських санкцій задоволена повністю.

Приймаючи таке рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що акт від 12.03.2010 № 0104169 не відповідає вимогам п.6.41 ПКЕЕ, інші докази факту самовільного підключення відповідача до електричних мереж та, відповідно, факту безоблікового споживання відповідачем електроенергії відсутні. Тому заявлена позивачем вимога про скасування оперативно-господарської санкції, а саме: рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акту від 12 березня 2010 року за № 0104169 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлено протоколом № 285 від 20.12.2012, про донарахування позивачу 8027,83 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення.

Підставою для скасування зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з`ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.

Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що господарським судом першої інстанції не було враховано, що між сторонами відсутні договірні відносини на здійснення поставки електричної енергії по об`єкту: будинок 94а по вул. М.Музики, що стало підставою для складення акту від 12.03.2010 № 0104169. Відповідач вважає, що головний інженер Рибкіна Н.А. уповноважена представляти інтереси відповідача, в т.ч. підписувати документи від його імені. Крім того, заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що проведення засідання комісії відповідача у відсутності позивача є правомірним, оскільки він неодноразово повідомлявся про дати засідання комісії, а присутність - це право, а не обов`язок споживача (позивача), тому немає підстав для скасування прийнятої ним оперативно-господарської санкції. Інші доводи та обгрунтування викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 червня 2013 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" прийнята до провадження колегією у складі: головуючого судді Рибіної С.А., суддів Гоголя Ю.М., Дмитрієва В.Є., та призначена до розгляду.

Учасники судового процесу явку уповноважених представників в судове засідання 22.07.2013 не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до приписів чинного законодавства.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

23 січня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник), та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" Севастопольської міської ради (далі - РЕП №7), (споживач) був укладений договір № 173 на поставку електричної енергії (далі - Договір), (а.с.16-18).

Згідно з умовами Договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач здійснює оплату вартість електроенергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до нього.

За результатами проведення відповідачем 12.03.2010 огляду електроустановок, розташованих за адресою: будинок гостевого типу № 94а по вул. М. Музики, стосовно господарського освітлення був складений акт від 12.03.2010 № 0104169 про порушення, в якому зафіксовано, що позивачем порушено п. 7.6. Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), в якості порушення зазначено: «бездоговірне користування електричною енергією на господарські потреби», (далі - акт). Огляд, згідно даних акта, був проведений у присутності наступних осіб: «представника РЕП № 7 Рибкіної Н.А. та Беспоясової Л.Н.» (а.с. 12).

Листами від 22.11.2011 №20443/0/2-11, від 21.09.2012 №13996/0/2-12, від 05.10.2012 №14794/0/2-12 відповідач запрошував директора РЕП № 7 чи іншого представника підприємства взяти участь у засіданні комісії з розгляду акту (а.с. 89-92).

За результатами засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем був складений протокол № 285 від 20.12.2012 (а.с. 14), (далі - протокол), в якому зазначено про порушення позивачем ПКЕЕ щодо самовільного підключення струмоприймачів на господарське освітлення та вирішено провести нарахування розміру відшкодування збитків за 12 місяців в розмірі 8027,83 грн.

Крім того, у вищезазначеному протоколі зроблено відмітку про те, що споживачу виставлено рахунок від 20 грудня 2012 № 96342 на 8027,83 грн., який направлений на адресу споживача поштою.

За твердженням позивача, відповідачем порушений встановлений порядок проведення перевірок електроустановок споживачів, порядок складення відповідних актів у разі встановлення порушень та безпідставно донараховано позивачу 8027,83 грн. вартості недоврахованої електричної енергії. Це стало підставою для звернення позивача до суду про скасування оперативно-господарської санкції.

Господарський суд міста Севастополя позов задовольнив повністю.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, дотримання ним норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкту, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, плуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно частини 2 статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першої цієї статті, не є вичерпаним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року № 01-06/249 за результатами перегляду судових рішень господарських судів у порядку, передбаченому розділом XII-2 Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом України прийнято низку постанов, у яких викладено, зокрема такі правові позиції - пункт 11 частини 2 - у спорах у сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання - передбачено, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією, у разі незгоди зі застосуванням якої заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням (постанова від 29 листопада 2010 року № 2-15/1783-2009).

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Крім того, порядок і процедуру складення акту про порушення закріплено в пункті 4 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04 травня 2006 року № 562 "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією" (надалі Методика).

Зокрема, акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті. В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Відповідачем в акті в якості уповноважених представників споживача вказані головний інженер Рибкіна Н.А та інженер Беспоясова Л.Н., які не мають права підписувати жодних документів від імені підприємства.

Відповідно до статуту позивача, підписувати документи від імені підприємства має директор, а також інші працівники за дорученням. Проте, довіреність вказаним особам на участь у проведенні перевірки та підписання акту про порушення ПКЕЕ не видавалась.

Таким чином, перевірка здійснена відповідачем у відсутності уповноваженого представника позивача (споживача), що є порушенням зазначених вище норм, а довід заявника апеляційної скарги щодо наявності повноважень у вказаних осіб на підписання акту, є хибним.

Відповідно пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення ПКЕЕ створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Акт про порушення ПКЕЕ був надісланий позивачу супровідним листом від 21.09.2012 №13996/0/2-12. В акті про порушення ПКЕЕ вказано про призначення засідання комісії на 12.03.2010, отже засідання призначалось раніше за датою.

Таким чином, надіслання відповідачем на адресу позивача акту про порушення ПКЕЕ №0104169 від 12.03.2010 супровідним листом від 21.09.2012 є порушенням пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ з боку відповідача. Інших доказів надсилання позивачу акту про порушення ПКЕЕ від 12.03.2010, про що вказане у акті, відповідачем не надано.

У пункті 3.3 ПКЕЕ встановлюється, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Як вбачається з матеріалів справи, внутрішньобудинкові електромережі та прилади обліку електроенергії, які знаходяться за адресою: вул. М.Музики, буд. 94а, не є власністю та не знаходяться на балансі позивача, що підтверджується актом введення в експлуатацію від 20.03.2007. Такою особою є ДП ЖКК ЗАТ «Севастопольбуд».

Таким чином, довід заявника апеляційної скарги про те, що відсутність в акті підпису представника позивача та інших відомостей не призводить для визнання його недійсним, не підтверджується належними та допустимими доказами.

На підставі акту представниками відповідача під час засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ було визначено обсяг недоврахованої електроенергії та сума завданих позивачем збитків згідно з пунктом 2.9 Методики розрахована в розмірі 8027,83 грн., про що 20 грудня 2012 року складено протокол засідання комісії № 285 з розгляду акту № 0104169 від 12 березня 2010 року про порушення ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 6.40. ПКЕЕ у разі виявлення певних порушень, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Даною Методикою передбачено, що вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил та в разі виявлення таких порушень Правил, як зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Згідно з пунктом 2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою Методики, а саме:

Wдоб.с.п. = P с.п · t вик.с.п,

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що визначається за формулами:

у разі підключення до однієї фази:

Рс.п = I · Uном. фаз.· cos(фі);

у разі підключення до трьох фаз

Рс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos(фі),

де I - сила струму, визначена, виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення до мережі та допустимого тривалого струму, який може ними протікати (згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), A;

При цьому, поперечна площа проводів (кабелів), що використані в схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./добу).

Отже, поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, (необхідний показник для обрахування обсягу недорахованої електроенергії згідно формули 2.7) встановлюється на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Відповідно до частин 1-2 статті 11 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність" засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватись, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли перевірку або державну метрологічну атестацію.

Згідно частини 2 пункту 6.41 ПКЕЕ, в акті про порушення споживачем ПКЕЕ, мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.

Отже, виходячи з аналізу вищевикладеного можна дійти висновку, що у разі необхідності застосування при проведенні розрахунку збитків даних, які потребують вимірювання, в акті про порушення Правил має бути вказано інвентаризаційний номер засобу вимірювальної техніки, яким було здійснено вимірювання поперечної площі перерізу кабелів (проводів) та дату його перевірки, оскільки це впливає на обґрунтованість та правильність розрахунку.

Проте, в акті не зазначено, яким засобом вимірювальної техніки було встановлено переріз проводу, яким на думку відповідача здійснювалося самовільне підключенні, що є порушенням вимог частини 2 пункту 6.41 ПКЕЕ. Також, зазначені відомості відсутні і в протоколі засідання комісії.

Крім того, згідно формули 2.7 Методики, у разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідач при розрахунку косинус кута визначив рівним 0,9. Враховуючи відсутність зазначення в акті перевірки відомостей щодо наявності або відсутності засобів вимірювальної техніки, неможливо перевірити правомірність розрахунку відповідача.

Крім того, як вбачається зі змісту акту, під час проведення перевірки було встановлено факт самовільного підключення електропроводки до електричних мереж, які не є власністю споживача при наявності договору поза розрахунковим засобом обліку.

Однак, акт не містить відомостей щодо фактичних обставин порушення, яке начебто було виявлено у споживача під час обстеження 12.03.2010, з опису зазначеного в ньому порушення неможливо встановити конкретного місця приєднання електропроводки, способу її прокладення та можливості безоблікового електроспоживання за її допомогою, тоді як необхідність зазначення цих даних передбачена Правилами.

В матеріалах справи відсутні належні докази фактичного підключення безоблікової електропроводки до електромережі відповідача та безоблікового споживання ним електричної енергії, тоді як виходячи з аналізу вимог Правил перерахунок обсягу електричної енергії здійснюється при наявності як самого порушення, так і мети, в даному випадку, безоблікового споживання.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт № 0104169 від 12.03.2010 не відповідає вимогам пункту 6.41 ПКЕЕ, тому не може бути належним доказом порушення позивачем ПКЕЕ.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи, відсутні інші докази, що підтверджують факт самовільного підключення електропроводки до електричних мереж та безоблікового використання позивачем електроенергії.

Крім того, співставляючи складені енергопостачальною організацією документи: акт про порушення ПКЕЕ № 0104169 від 12.03.2010, протокол № 285 від 20.12.2012 року та розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії до вказаного акту про порушення, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість встановити, яке саме порушення ПКЕЕ здійснено споживачем та за яке порушення застосовано оперативно-господарську санкцію.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією та правомірність нарахування йому оперативно-господарських санкцій.

Дослідивши інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає наступне.

Твердження відповідача щодо надання позивачем послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем енергопостачання та освітлення із посиланням на рішення Севастопольської міської Ради №656 від 19.04.2011 суд зазначає, що це рішення Севастопольської міської Ради про затвердження тарифу квартплати було скасовано ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2012 у справі №2а-1503/11/2770. Крім того, донарахування відповідачем здійснене за період з 13.03.2009 по 12.03.2010, а вказане рішення Севастопольської міської Ради не розповсюджувало свою дії на минулий період. У зв'язку із чим твердження відповідача із посиланням на таке рішення судова колегія вважає таким, що не має відношення до вказаної справи.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі та поясненнях відповідача, відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом правильно встановлені та досліджені всі обставини справи, права та обов'язки сторін, рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права України. Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 травня 2013 року у справі №919/248/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя С.А. Рибіна

Судді В.С. Голик

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Комунальне підприємство "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 7" (вул. Хрустальова, 29, Севастополь, 99029).

2. Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, Севастополь, 99040).