Рішення

від 27.05.2013 по справі 10/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.2013 Справа № 10/207

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород Мукачівської філії, м. Мукачево

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс", Мукачівський район, смт. Чинадієво

про стягнення 143699,35 грн.

Головуючий суддя І.В. Івашкович

представники:

від позивача - Волошин-Пацкан С.М., провідний юрисконсульт Мукачівської філії, довіреність №07/125 д від 28.12.2012 р.

від відповідача - Митровцій В.І., довіреність від 05.04.2013 р.

У судових засіданнях 29.04.13 та 16.05.13, за участі представників сторін: від позивача - Волошин-Пацкан С.М., провідний юрисконсульт Мукачівської філії, довіреність №07/125 д від 28.12.2012 р.; від відповідача - Митровцій В.І., довіреність від 05.04.2013 р., оголошувалася перерва до 16.05.13 12:00 год. та до 27.05.13 11:00 год.

Суть спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород Мукачівської філії, м. Мукачево (на час звернення з позовом ВАТ "Закарпатгаз" в особі Мукачівської філії) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-Сервіс", Мукачівський район, смт. Чинадієво про стягнення 143699,35 грн. відшкодування вартості поліетиленових газових труб, переданих на зберігання.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного сторонами договору на зберігання від 01.06.06 відповідачу було передано на зберігання поліетиленові труби в кількості 167 шт. на суму 166779,13 грн., з яких було повернуто 23 шт. Вказує, що після закінчення строку дії договору Мукачівська філія ВАТ „Закарпатгаз" звернулась до відповідача із вимогою № 1048 від 08.08.07 про повернення переданого на зберігання майна, однак в порушення взятих на себе за договором зобов'язань та вимог ст. 949 Цивільного кодексу України відповідач не повернув взяті на зберігання труби поліетиленові в кількості 144 шт. на суму 143699,35 грн. Посилаючись на норми ст. ст. 950, 951 Цивільного кодексу України, позивач стверджує про обов'язок відповідача відшкодувати повну вартість втрачених труб, що складає 143699,55 грн.

Ухвалами господарського суду Закарпатської області від 31.10.07, 22.09.09, 26.12.11 провадження у справі 10/207 зупинялося до закінчення розслідування та судового розгляду кримінальної справи, що порушена постановою від 22.08.08 СВ Мукачівського РВ ГУ МВС України в Закарпатській області по факту незаконного заволодіння чужим майном-144 шт. поліетиленовими газовими трубами, марки Д 160, що мало місце 12.06.07 в смт. Чинадієво зі складу ТОВ "Євро транс -Сервіс".

З огляду на те, що з моменту винесення господарським судом ухвали про зупинення провадження у справі №10/207 минув тривалий час, а сторонами не подано суду жодної інформації про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у даній справі, господарський суд ухвалою від 26.03.13 поновив провадження у справі.

Уповноваженими представниками сторін повідомлено про подання запитів до СВ Мукачівського РВ ГУ МВС України в Закарпатській області щодо надання інформації про стан розслідування кримінальної справи, що порушена постановою від 22.08.08. Однак, відповіді на вказані запити одержано не було.

У судовому засіданні 19.04.13 представником позивача подано письмову заяву №07/1209 з додатковим обґрунтуванням позовних вимог. Одночасно згідно із поданою заявою позивач у черговий раз просить зупинити провадження у справі до закінчення розслідування кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, по факту незаконного заволодіння чужим майном з території ТОВ "Євротранс-сервіс" в смт. Чинадієво Мукачівського району. До заяви позивача додано копію адресованого начальнику Мукачівської філії ПАТ "Закарпатгаз" листа №36/5/7593 від 17.03.13 за підписом ст. слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, яким на запит про стан розслідування кримінальної справи №2216307 по факту шахрайського заволодіння невстановленими особами чужим майном - 144 шт. поліетиленових газових труб з території ТОВ "Євротранс-Сервіс" за ст. 190 ч.1 КК України, повідомлено, що провадження по вказаній кримінальній справі зупинено на підставі ст. 206 п.3 КПК України та 14.12.11 кримінальну справу передано в СУ УМВС України в Закарпатській області.

Представник відповідача клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі до закінчення розслідування кримінальної справи просить розглянути на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність обгрунтованих підстав для задоволення такого клопотання з огляду на наступне.

Ст. 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зокрема, відповідно до частини першої ст.79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (правова позиція, наведена у п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Частина друга вказаної статті ГПК України передбачає випадки, у яких господарський суд має право зупинити провадження у справі, а саме: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів справи до слідчих органів; заміни однієї із сторін її правонаступником.

Серед визначених вищенаведеними процесуально-правовими нормами підстав зупинення господарським судом провадження у справі відсутня наведена позивачем у заявленому ним клопотанні така підстава, як "до закінчення розслідування кримінального правопорушення".

Окрім того, слід зазначити, що з огляду на наявність порушеної кримінальної справи по факту незаконного заволодіння чужим майном - поліетиленовими трубами в кількості 144 шт. з території ТОВ "Євро-Транс" за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України, що безпосередньо пов"язано з обставинами, що є предметом дослідження у даній справі, судом неодноразово було винесено ухвали про зупинення провадження у справі. Зокрема, ухвалою від 31.10.07 провадження у справі було зупинено у зв"язку з надісланням матеріалів справи Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області для проведення перевірки факту видачі спірних труб з території ТОВ "Євро-Транс" та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України (чинного на той час).

Однак, на вимогу суду СВ Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області супровідним листом №5831 від 30.06.09 матеріали справи повернуто до господарського суду без результатів проведення перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України та з повідомленням про зупинення провадження по вищевказаній кримінальній справі.

В подальшому згідно з винесеними в межах розгляду даної справи ухвалами від 22.09.09 та від 26.12.11 за клопотаннями сторін провадження у справі зупинялось з тих підстав, що триває розслідування з кримінальної справи по факту незаконного заволодіння чужим майном з території ТОВ "Євро-Транс", а отже результати розслідування та розгляду судом вказаної кримінальної справи можуть мати суттєве значення для об"єктивного з"ясування обставин даної справи.

Однак, за спливом тривалого періоду, на який провадження у даній справі було зупинено, конкретні результати розслідування та розгляду в установленому порядку вищевказаної кримінальної справи відсутні. Згідно з наявними в справі документальними відомостями провадження у кримінальній справі зупинено, про що свідчить, зокрема, додана представником позивача копія листа-відповіді вих.36/5/759 від 17.03.13 Мукачівського відділу УМВС України в Закарпатській області.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З урахуванням неодноразового зупинення провадження у даній справі з метою забезпечення врахування при вирішенні даного спору результатів розгляду кримінальної справи, порушеної по факту незаконного заволодіння з території відповідача поліетиленовими газовими трубами, що є спірними по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність обгрунтованих підстав для чергового зупинення провадження у справі, оскільки з наявних у справі документально підтверджених відомостей не вбачається можливим передбачити певні строки закінчення розслідування та розгляду в судовому порядку вказаної кримінальної справи.

Виходячи з вищевикладеного, спір підлягає вирішенню по суті за наявними в матеріалах справи документальними доказами, поданими сторонами у підтвердження їх доводів та заперечень щодо предмету спору. Судом в повній мірі забезпечено сторонам можливість навести свої обгрунтовані доводи та подати відповідні докази.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Посилається на наведені у позовній заяві і додатково поданих письмових поясненнях обгрунтування позовних вимог та підтвердження їх підстав доданими документальними доказами.

У судовому засіданні 27.05.13 представником позивача подано додаткове обґрунтування позовних вимог, згідно з яким вказує на те, що після закінчення дії договору на зберігання від 01.06.06 між сторонами було укладено додаткову угоду від 11.01.2007 р., якою продовжено строк дії договору на зберігання від 01.06.06 на 6 місяців, тобто до 11.07.2007 р.

Звертає увагу на те, що відповідачем без відома позивача було видано поліетиленові газові труби згідно виданої на ім"я Петренко П.М. довіреності серії ЯКХ №982227 від 12.06.2007 р., на звороті якої вказано 167 труб, в той час, як станом на 12.06.07 у відповідача перебувало на зберіганні 144 газові труби. Стверджує, що відповідачем в порушення приписів ст. 938 ЦК України не забезпечено зберігання майна протягом строку, встановленого договором, який сторонами пролонговано до 11.07.07.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову, які викладено у письмовому відзиві та додатках до відзиву. Зокрема, наголошує, що відповідачем виконано зобов"язання щодо збереження майна за договором від 01.06.2006р., відповідно до вимог ст. 953 ЦК України на вимогу Поклажодавця було здійснено повернення майна: за накладною №34 від 25.09.06 видано 4 труби; згідно довіреності ЯЛФ №269421 від 30.10.06, виданої на Казіброда А.В. видано 13 труб; згідно довіреності ЯЛФ №269423 від 31.10.06, виданої на Казіброда А.В. видано 6 труб; згідно довіреності ЯКХ №982227 від 12.06.07, виданої на Петренко П.М., видано 144 труби.

Вказує, що за результатами одержання від Мукачівської філії ВАТ "Закарпатгаз" вимоги №1048 від 08.08.07 про повернення майна за договором зберігання від 01.06.06 відповідач негайно звернувся до Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області з заявою від 15.08.07, за якою порушено кримінальну справу №2216307 від 23.08.07 по факту незаконного заволодіння чужим майном з території ТОВ "Євротранс-Сервіс" за ст. 190 ч.2 КК України.

Згідно з письмовими поясненнями від 12.12.11 відповідач наводить правову позицію, відповідно до якої вважає, що фактично вимогу про повернення газових труб позивачем було заявлено після закінчення строку на зберігання, передбаченого договором від 01.06.07 та додатковою угодою від 11.01.07. Посилається на положення ч.3 ст. 950 ЦК України та наголошує, що ним було забезпечено збереження ввіреного майна та 12.06.07 видано особі, яка пред"явила документи, які виключали сумніви щодо наявності у цієї особи повноважень на отримання поліетиленових газових труб.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши додані до матеріалів справи документальні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Із досліджених в ході судового розгляду справи документальних доказів та пояснень сторін вбачається, що між ВАТ (на даний час ПАТ) по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" в особі Мукачівської філії (іменовано в договорі як Власник) та ТОВ "Євротранс-Сервіс" (Замовник) укладено договір зберігання від 01.06.2006р. Відповідно до погодженого сторонами предмету договору Власник зобов"язався передати Зберігачу у тимчасове зберігання строком на шість місяців труби поліетиленові газові довжиною 12 м в кількості 167 штук (2004 п/м, D160).

Згідно з умовами п. 2.1 договору Зберігач зобов"язаний передати своєчасно на вимогу Власника труби в зазначеній кількості, власник зобов"язаний сплачувати вказану у п.1.3 суму за зберігання.

Відповідно до п. 5.1 договору встановлено строк дії договору з 01.06.2006р. по 31.12.2006р.

Сторонами підписано акт приймання-передачі поліетиленових труб на зберігання від 01.06.2006р., відповідно до якого Мукачівська філія ВАТ "Закарпатгаз" передала ТОВ "Євротранс -Сервіс" поліетиленові труби D 160, L=12 м в кількості 167 шт. на зберігання до 31.12.06.

11.01.2007р. сторонами підписано Додаток №1 до договору б/н від 01.06.06 про зберігання труб, згідно з яким сторони досягли домовленості пролонгувати договір б/н від 01.06.06 про зберігання труб на тих самих умовах на 6 місяців; інші умови залишити без змін на 6 місяців і такі є обов"язковими для виконання.

З матеріалів справи слідує та не заперечуються жодною із сторін ті фактичні дані, що в межах обумовленого п.5.1 строку дії договору, тобто у строк до 31.12.06, відповідачем здійснено повернення позивачу переданих на зберігання труб в загальній кількості 67 штук, а саме: за накладною №34 від 26.09.06 через Казіброда А.А. повернуто 4 труби (накладна скріплена печаткою Мукачівської філії ВАТ "Закарпатгаз"); за накладною б/н від 30.10.06 через Казіброда А.В. згідно довіреності ЯЛФ №269421 від 30.10.06 повернуто 13 труб; за накладною б/н від 03.11.06 через Казіброда А.В. згідно довіреності ЯЛФ №269423 від 31.10.06 повернуто 6 труб.

Після закінчення строку договору, а також строку пролонгації договору згідно з додатком №1 від 11.01.07, позивач звернувся до відповідача із вимогою №1048 від 08.08.07 про повернення поліетиленових газових труб в кількості 144 шт.

На зазначену вимогу відповідач листом №18 від 21.08.07 надав відповідь, згідно з якою повідомлено про належне виконання договірних зобов"язань щодо зберігання газових труб та повернення усього взятого на зберігання майна, в т.ч. за накладною №34 від 26.09.06 повернуто 4 труби; згідно довіреності ЯЛФ №269421 від 30.10.06 через Казіброда А.В. повернуто 13 труб; згідно довіреності ЯЛФ №269423 від 31.10.06 через Казіброда А.В. повернуто 6 труб; згідно довіреності ЯКХ №9822227 від 31.10.07, що містить печатку Мукачівської філії, виданої Петренко Павлу Микитовичу, повернуто залишок труб в кількості 144 шт.

Позивачу також повідомлено про те, що після отримання його листа відповідач негайно звернувся до Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області із заявою про проведення відповідного розслідування.

Як слідує із змісту поданої до Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській області заяви №17 від 15.08.07 (додано копію), відповідач, посилаючись на отримання від Мукачівської філії ВАТ "Закарпатгаз" претензії з приводу повернення залишку труб в кількості 144 шт., які знаходились у відповідача на зберіганні згідно з договором та були видані представнику Мукачівської філії за довіреністю ЯКХ №98227, що містила круглу печатку, просить провести відповідне розслідування на предмет ймовірного викрадення труб за підробленими документами.

За заявою відповідача Мукачівським РВ УМВС в Закарпатській області порушено кримінальну справу за фактом незаконного заволодіння чужим майном - 144 шт. поліетиленових газових труб, Д 160, що мало місце в смт. Чинадієво з території ТОВ "Євротранс- Сервіс", за ст. 190 ч.2 КК України, про що відповідача повідомлено листом №10886 від 19.10.07 за підписом ст. слідчого СВ Мукачівського РВ УМВС Звонар Г.Ю.

Між сторонами виник спір з приводу повернення на вимогу позивача залишку поліетиленових газових труб в кількості 144 шт., а даний позов про відшкодування вартості вказаних труб подано з урахуванням їх відсутності у відповідача на дату звернення з вимогою про повернення.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою відповідають договору зберігання та є предметом врегулювання згідно з нормами гл. 66 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності до ст. ст. 948, 949 Цивільного кодексу України встановлено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання; зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

За приписами ч.1 ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Нормами ст. ст. 16, 22 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлено загальні засади відшкодування збитків, як одного із способів захисту цивільних прав і інтересів судом.

За ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Водночас порядок і підстави відшкодування збитків у кожному конкретому випадку визначаються та доводяться відповідно до природи правовідносин, що склалися між сторонами: зобов'язальні правовідносини, що випливають з укладеного договору, чи правовідносини по відшкодуванню позадоговірної шкоди.

В даному випадку спірні відносини виникли з приводу невиконання відповідачем зобов"язань за договором зберігання б/н від 01.06.06 щодо повернення на вимогу позивача переданого на зберігання майна.

За змістом норм ст. ст. 611, 623 Цивільного кодексу України встановлені договором або законом такі правові наслідки, як відшкодування збитків, настають за порушення зобов'язання і є мірами цивільно - правової відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За загальним правилом збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.614 ЦК України).

У правовідносинах з договору зберігання встановлено обмеження щодо визначення розміру збитків, зокрема, відповідно до ч.1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються у розмірі вартості цієї речі. Окрім того, за ч. 3 ст. 950 ЦК України за втрату речі після закінчення строку зберігання зберігач відповідає лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічно до наведених вище норм Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України передбачено настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання ( ст. ст. 216, 217, 218, 224, 225, 226 ГК України ).

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регламентують умови та порядок відшкодування збитків за порушення зобов'язань, показує, що для застосування такої міри відповідальності необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст. ст. 611, 623 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 224 ГК України.

Відповідно до зазначених вище норм матеріального права, а також виходячи із приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень, позивач в даному випадку несе тягар доказування наявності протиправної поведінки відповідача, понесених збитків, їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

У випадку доведення позивачем зазначених обставин, відповідач повинен довести відсутність своєї вини.

Виходячи з аналізу і оцінки доводів та заперечень доводів сторін в сукупності, суд констатує висновок про недоведеність позивачем існування самого факту протиправної поведінки відповідача, а саме, порушення взятого за договором б/н від 01.06.06 про зберігання зобов"язання щодо повернення взятих на зберігання труб на вимогу позивача та факту втрати труб в кількості 144 шт.

За правилами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами. За ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, із вищенаведених фактичних матеріалів та обставин справи слідує, що відповідач на підставі належним чином оформлених довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей повернув уповноваженій особі позивача труби поліетиленові газові у кількості, яку було прийнято на зберігання. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями накладних та довіреностей, за якими здійснено видачу представнику позивача спірних труб ( в т.ч. за довіреністю ЯКХ №982227 від 12.06.07 через Петренка П.М. видано газові труби в кількості 144 шт. ) та дійсність яких в установленому порядку не спростовано.

Таким чином, позивачем жодним чином не доведено факт втрати відповідачем спірних труб.

Як вбачається з матеріалів справи, по факту незаконного заволодіння з території ТОВ "Євтротранс-Сервіс" поліетиленовими газовими трубами в кількості 144 шт., що мало місце 12.06.07, тобто, по факту видачі труб за довіреністю ЯКХ №982227 від 12.06.07, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України. Однак, оскільки розслідування по вказаній кримінальній справі не завершено та, відповідно, судовий розгляд кримінальної справи з ухваленням вироку не відбувся, суд при вирішенні даного спору не має жодних правових підстав для висновку про недійсність пред"явленої відповідачу довіреності ЯКХ №982227 від 12.06.07, на підставі якої здійснено видачу спірних труб в кількості 144 шт. Встановлення обставин можливої підробки вказаної довіреності, виготовлення цієї довіреності та подальшого отримання на її підставі труб певними особами шляхом зловживання службовим становищем або іншим неправомірними способами, виходить за межі юрисдикції господарського суду та не підлягає доказуванню допустими у господарському процесі засобами доказування.

Окрім того, при аналізі встановлених в ході судового розгляду фактичних обставин справи в їх сукупності суд звертає увагу на те, що позивач після закінчення строку зберігання звернувся до відповідача з письмовою вимогою №1048 від 08.08.07 про повернення поліетиленових газових труб в кількості 144 шт.

Відповідно погоджених сторонами умов згідно з договором б/н від 01.06.06 встановлено строк зберігання тривалістю шість місяців з 01.06.06 по 31.12.06. Згідно з Додатком №1 до договору, який підписано сторонами 11.01.07, сторони домовились пролонгувати договір на тих самих умовах на шість місяців. Отже, відповідно до досягнутої домовленості сторін кінцевим періодом зберігання спірних труб є 11.07.07.

Фактично позивач звернувся з вимогою про повернення труб за спливом майже місячного строку після закінчення строку зберігання.

Беручи до уваги наведені обставини, а також ті фактичні дані, що відразу після отримання надісланої позивачем вимоги №1048 від 08.08.07 відповідач звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою №17 від 15.08.07 про розслідування факту можливого незаконного заволодіння трубами за підробленими документами, суд вбачає обгрунтовані підстави для висновку про відсутність в діях відповідача умислу або грубої необережності, що в силу ч.3 ст. 950 ЦК України виключає його відповідальність за незбереження майна після закінчення строку зберігання.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та не доведеними в установленому порядку. В задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 32, 33, 34, 36, 43, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 03.06.13

Суддя Івашкович І.В.