Постанова

від 28.05.2013 по справі 5011-20/6926-2012-67/3-2013

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа№ 5011-20/6926-2012-67/3-2013

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Хлєбніков С.Г. (дов. від 01.08.12),

від відповідача - Ховхун Ю.Е. (дов. від 16.10.12),

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2013

у справі № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 (суддя Куркотова Є.Б.)

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Об’єднання підприємств "Українська ліга музичних прав"

про стягнення 18 051,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за ліцензійним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2012 позов задоволено частково. З відповідача стягнуто 12 812,87 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 225,44 грн., пеню у розмірі 704,06 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 рішення місцевого суду частково скасовано, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко" 23 328,22 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 258,74 грн., пеню у розмірі 1085,45 грн., в іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 25.12.2012 рішення суду першої інстанції від 11.09.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 29.10.2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2013 у справі № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко" на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" 22827,51 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 258,74 грн., пеню у розмірі 1085,45 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 01.03.2013 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою від 18.04.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко".

07.05.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2013 без змін.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 справу № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Гарник Л.Л., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 заяву суддів Гарник Л.Л., Шипка В.В. про самовідвід у справі № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 задоволено, розгляд справи відкладено на 28.05.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 справу № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Разіна Т.І., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко".

Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 справу № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Разіна Т.І., Доманська М.Л.

Ухвалою від 28.05.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко".

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" є організацію колективного управління правами інтелектуальної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011

Позивач уклав Договір доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 з єдиною в Україні уповноваженою організацією колективного управління по збору і розподілу винагороди з використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм та зафіксованих в них виконань - Об’єднання підприємств "Українська ліга музичних прав".

Умовами договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011 передбачено, що третя особа - Об’єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" доручає позивачу, а позивач зобов'язується діяти від імені та в інтересах Ліги щодо виконання обов'язків, покладених на Лігу відповідно до чинного законодавства України та договорів, укладених з суб'єктами суміжних прав, які передали Лізі свої майнові суміжні права у колективне управління або надали їй повноваження на одержання винагороди (роялті) за комерційне використання об'єктів суміжних прав, а саме - укладати від імені Ліги договори на виплату винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих в них виконань (далі - Фонограм) з суб'єктами господарювання, зазначеними в Постанові Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з відповідача 22827,51 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 258,48 грн. та 1085,13 грн. пені, а всього 24171,12 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № КБР-Л2604/11 від 26.04.2011, (далі - ліцензійний договір).

Згідно преамбули, Ліцензійний договір укладений позивачем, що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" та на підставі Свідоцтва № 19/2011 від 24.01.2011, та відповідачем (користувач).

За умовами п. 2.1 ліцензійного договору, користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі - твори), а позивач надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання. Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) позивачу відповідно до даного договору та Закону.

Відповідно до п. 2.3. ліцензійного договору відповідач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Пунктом 2.6. ліцензійного договору встановлено, що у разі затримки платежів, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 4.1. ліцензійного договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 26.04.2012, а в частині невиконання фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання.

Пунктом 4.2 ліцензійного договору встановлено, що у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії Договору, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.

Підставою для звернення до суду стало порушення відповідачем зобов'язань з виплати винагороди (роялті) на користь позивача у зв'язку з невиконанням останнім умов ліцензійного договору, що укладений між сторонами.

В заперечення позовних вимог відповідач послався на неукладеність ліцензійного договору у зв'язку з недосягненням згоди сторін щодо його предмету, а саме умовами договору сторони не визначили на які саме об'єкти інтелектуальної власності було передано право на їх публічне виконання. У зв'язку з тим, що договір є неукладений у відповідача не виникло за ним будь-яких зобов'язань.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є договір, який в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторін.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Статтею 435 Цивільного кодексу України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору, у той час коли суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули право на твори відповідно до договору або закону.

Згідно статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

Статею 452 Цивільного кодексу України визначено, що майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є, зокрема, право на використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;

Статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Під способом використання твору розуміють конкретні права, що передаються за авторським договором, тобто умова щодо обсягу прав, які передаються, складає сутність договору. Обсяг відповідних прав має визначатися з урахуванням вимог частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Статтею 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права", договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди).

Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами суміжних прав є: а) виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; г) організації мовлення та їх правонаступники.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про авторське право і суміжні права" майнові права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо. Визначені договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Таким чином, суб'єктом авторського права або суб'єктом суміжних прав за ліцензійним договором можуть передаватись конкретно визначені майнові права (в тому числі і на публічне виконання (сповіщення)), конкретно визначеного об'єкту інтелектуального права (музичні твори, фонограми, зафіксовані у фонограмах виконань, відеограми, зафіксовані у відеограмах виконань тощо), які в своїй сукупності складають предмет договору, а предмет договору є його істотною умовою поряд із розміром і порядком виплати винагороди, строком дії договору, територією, на яку розповсюджуються передані права тощо.

Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов. Умову договору щодо зобов'язання фактично використовувати твір може бути включено до договору в разі, якщо сторони визнають її істотною, і тільки у цьому випадку колишній правовласник може вимагати від користувача фактичного використання твору.

Відсутність у договорі вказівки на конкретний твір, право на який передається за цим договором, означає, що сторонами в такому разі не визначено предмет договору і, отже, він є неукладеним. Такі ж наслідки тягне за собою й відсутність у відповідному договорі хоча б однієї з умов, визначених згаданою нормою як істотна.

Таким чином, відсутність у спірному договорі визначення конкретних об'єктів авторського права і суміжних прав, щодо яких він укладався є ознакою відсутності погодження сторін цього договору щодо його предмету.

Умови договору від 26.04.2011 не містять переліку об'єктів інтелектуальної власності, права на які позивач вирішив передати відповідачу, тобто сторони не дійшли згоди щодо предмету договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що договір від 26.04.2011 є неукладеним, а відповідно у його сторін не виникло будь-яких прав та обов'язків за ним, що виключає порушення відповідача у зв'язку з невиконанням зобов'язання, визначених умовами договору щодо сплати винагороди (роялті), а відповідно у позивача відсутнє право вимагати виконання такого обов'язку.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть, зокрема, доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення функцій колективного управління майновими правами.

Абзацом другим частини першої статті 48 Закону також передбачено, що організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

У частині третій статті 48 Закону зазначено, що повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема такі функції: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Отже у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права чи суміжного права. Якщо в організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта відповідного права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Позивачем не надано господарському суду будь-яких доказів на підтвердження передачі йому майнових прав зі сторони суб'єктів авторського права чи суміжного права, що в свою чергу виключає виникнення будь-яких повноважень на управління такими правами, в тому числі і передачу майнових прав третім особам, в даному випадку відповідачу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права дійшов помилкового висновку про укладеність договору № КБР-Л2604/11 від 26.04.2011, враховуючи, що його умови не містять відомостей щодо конкретного твору, майнові права на який позивач передавав відповідачу. Крім того, суд першої інстанції визнав встановленими обставини, щодо наявності у позивача права на управління майновими правами на об'єкти авторського права чи суміжного права, які позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів.

Вказані порушення, які допущені судом першої інстанції, призвели до прийняття помилкового рішення про задоволення позову та є підставами згідно статті 104 ГПК України для його скасування з одночасним прийняттям нового про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2013 у справі № 5011-20/6926-2012-67/3-2013 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В позові відмовити.

5. Стягнути з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 8, код 37396233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Гушко" (03179, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, 25-А, кв. 115, код 37099584) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судових витрат за розгляд справи в апеляційному господарському суді.

6. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Разіна Т.І.

Доманська М.Л.