Постанова

від 28.05.2013 по справі 5010/1609/2012-п-28/108

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 5010/1609/2012-П-28/108

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємця Колковського В.З., м. Івано-Франківськ, б/н, б/д

на рішення господарського суду Івано-франківської області від 07.03.13

у справі № 5010/1609/2012-П-28/108

за позовом: Першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Приватного підприємця Колковського В.З., м. Івано-Франківськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про стягнення 152 263, 89 грн., з яких: 147 567, 57 грн. основного боргу; 3 488, 54 грн. пені; 1 163, 51 грн. 3% річних; 44, 27 грн. інфляційних втрат

за участю представників:

від прокурора: Куцик В.Б. - прокурор (прокуратура Львівської області);

від позивача: Буджак В.М. - представник (довіреність № 48/01-20/66-в від 09.01.13);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано-франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 (суддя І.Кавлак) позов Першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Приватного підприємця Колковського В.З. задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 147 567, 57 грн. основного боргу, 3 488, 54 грн. пені, 829, 00 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог (3% річниз в сумі 334, 51 грн. та інфляційних втрат) відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108, відповідач - Приватний підприємець Колковський В.З. - подав апеляційну скаргу з підстав неповноти з'ясування судом дійсних обставин справи, недоведеності обставин, які суд визнач встановленими, а також порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржника посилається на залишений поза увагою суду обов'язок зменшення позивачем розміру пайового внеску відповідача. Наводить скаржник і інші мотиви, з яких просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10.04.13 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну каргу Приватного підприємця Колковського В.З., м. Івано-Франківськ, б/н, б/д, розподілено до розгляду судді - доповідачу Новосад Д.Ф.

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.10) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.12), розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги Приватного підприємця Колковського В.З., м. Івано-Франківськ, б/н, б/д, введено суддів О.Михалюк, Г.Мельник.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 28.05.13.

Прокурор, позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, вимог п. 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13 не виконали - відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні 28.05.13 представник позивача проти доводів скаржника заперечив, зазначив про їх безпідставність, просив рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 залишити без змін, як законне та обґрунтоване, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити з підстав її необґрунтованості.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, наведені представником позивача в судовому засіданні.

В судове засідання 28.05.13 скаржник та третя особа явки повноважних представників не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, зважаючи на п.п. 4, 5 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.13, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них та додатково подані докази, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 - залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Розглядаючи спір між сторонами судом першої інстанції вірно встановлено факт укладення між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та приватним підприємцем Колковського В.З. договору № 73 від 28.04.12 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Належним чином проаналізовано судом першої інстанції п. 1.1 Договору, згідно з яким замовник (відповідач у справі), що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку на власній земельній ділянці на вул. Вербовій, 32 (I черга), в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська. Розмір і порядок сплати пайового внеску визначений в розділі 3 Договору, у п. 3.1 якого сторони погодили, що розрахунок пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору. Пунктом 3.2 договору встановлено, що замовник сплачує пайову участь у сумі 147 567, 56 грн. в 30-денний термін з моменту реєстрації Договору. Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов договору.

Встановлено господарським судом першої інстанції також факт укладення між сторонами Додаткової угоди від 18.05.12 до Договору № 73 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, пунктом 1 якої позивач надав згоду на розстрочення платежу, який підлягає сплаті замовником на підставі договору № 73 від 28.04.12, згідно із графіком, який є невід'ємною частиною додаткової угоди. Вірно проаналізовано судом п. 2 додаткової угоди, згідно з яким замовник зобов'язався сплачувати кошти в терміни, встановлені графіком. Граничний термін сплати пайового внеску погоджений сторонами не повинен 01.01.13. Пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили, що замовник здійснює внесення платежів з урахуванням встановленого індексу інфляції на момент сплати платежу.

Вірно зазначено судом першої інстанції і про суми, які підлягали сплаті відповідно до погодженого графіку та строки їх сплати:

II квартал 2012 року - 44 270, 27 грн.

III квартал 2012 року - 44 270, 27 грн.

IV квартал 2012 року - 59 027, 03 грн.

У зв'язку з невиконанням замовником взятих на себе договірних зобов'язань, позивачем 10.10.12 з метою досудового врегулювання, скеровано відповідачу претензію-вимогу № 2-07/643 про сплату заборгованості в розмірі 61 978, 38 грн., докази реагування на яку в матеріалах справи відсутні. Не подано скаржником таких доказів і при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.

Колегія суддів погоджується з застосуванням господарським судом Івано-Франківської області до спірних правовідносин норм ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою передбачено обов'язок забудовника земельної ділянки взяти на певних умовах пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Вірно застосовано судом першої інстанції при розгляді спору також норми ст. 509 ЦК України щодо законодавчого визначення та юридичного змісту зобов'язання, ст. 11 ЦК України щодо договору як однієї з підстав виникнення зобов'язань, ч. 1 ст. 626 ЦК України щодо поняття договору, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України щодо обов'язку належного та в строк виконання зобов'язань сторонами. Згідно з вірно застосованою ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Вірно застосовано місцевим господарським судом також ст. 610 ЦК України щодо поняття порушення зобов'язання, а також ч. 1 ст. 612 ЦК України щодо поняття «боржника, що прострочив». Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вірно наголошено місцевим господарським судом і на положеннях п. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.

Встановлено господарським судом першої інстанції і те, що відповідач, в порушення п. 3 рішення Івано-Франківської міської ради № 801-27 від 03.07.12 "Про зменшення розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", вуличного водопроводу по вул. Вербовій, 32 відповідач на баланс КП "Івано-Франківськводоекотехпром» вуличний водопровід по вул. Вербовій, 32 не передав, внаслідок чого, як вірно зазначено місцевим господарським судом, у позивача не виникло обов'язку щодо зменшення розміру пайової участі відповідача, передбаченої укладеним сторонами договором № 73 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 28.04.12 та додатковою угодою від 18.05.12.

Погоджується колегія суддів апеляційної інстанції також з оцінкою, наданою судом при розгляді спору Договору № 73 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 28.04.12 та додатковій угоді від 18.05.12, як таким, що у відповідності до вимог ст.ст. 207, 208 ГК України, укладені в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печатками. Відтак, місцевий господарський суд вірно зазначив про правомірність даного Договору та додаткової угоди до нього.

Крім того, слід наголосити, що у відповідності до п. 2 рішення Івано-Франківської міської ради № 801-27 від 03.07.12 "Про зменшення розміру пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста", фінансове управління було зобов'язано уточнити розмір пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста та внести відповідні зміни до укладених договорів. Натомість, станом на час розгляду справи змін до договору та додаткової угоди не внесено.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, наведені в апеляційній скарзі, а саме щодо обов'язку зменшення позивачем розміру пайового внеску відповідача, на увагу не заслуговують, як такі, що належним чином оцінено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення належним чином підтвердженої заборгованості відповідача зі сплати пайового внеску у розмірі 147 567, 57 грн., підлягають задоволенню як підставні та обґрунтовані.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням місцевим господарським судом при розгляді спору норм ст. 611 ЦК України, ст. 216 ГК України щодо правових наслідків порушення зобов'язання, ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України щодо неустойки як виду забезпечення виконання зобов'язання та її видів, ч. 2 ст. 551 ЦК України, п. 4 ст. 231 ГК України, щодо встановлення розміру неустойки договором. У відповідності до вірно застосованої місцевим господарським судом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Належним чином проаналізовано судом першої інстанції п. 5.1 договору, в якому сторонами погоджено, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.2 Договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги відповідність розміру заявлених позовних вимог в частині пені, положенням вищенаведених норм чинного матеріального права, господарським судом першої інстанції підставно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 488, 54 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних, то колегія суддів, погоджуючись з зробленим місцевим господарським судом перерахунком їх розміру, вважає обґрунтованим часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме щодо стягнення 3% річних в сумі 829, 00 грн.

Зважаючи на вірно встановлений господарським судом Івано-Франківської області факт наявності дефляції в двох місяцях з заявлених позивачем при розрахунку інфляційних втрат, в задоволенні позовних вимог в цій частині підставно відмовлено.

Беручи до уваги положення ст. 49 ГПК України, п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13, судовий збір правомірно стягнено в доход бюджету з відповідача.

Посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, також є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а відтак, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.03.13 у справі № 5010/1609/2012-П-28/108 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено: 03.06.13.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник