Ухвала

від 04.06.2013 по справі 18/3330/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

04.06.2013 Справа № 18/3330/11

м. Полтава

по заяві Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21 А

про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року у справі № 18/3330/11

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21 А; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс", юридична адреса: 36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 66

про витребування з відповідального зберігання 13 801 068 кг. кукурудзи 3-го класу.

Суддя Пушко І.І.

Представники сторін:

від заявника (позивача): Вілінський С.І., довіреність від 21.01.2013 року № 02-2013/Legal

від відповідача: не з'явився.

Розглядається заява зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року у справі № 18/3330/11 за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс" про витребування з відповідального зберігання 13 801 068 кг. кукурудзи 3-го класу.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс" повернути (відвантажити) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" з відповідального зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу. На виконання рішення було видано наказ від 13.03.2012 року, який був пред'явлений для виконання до Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції.

В поданій заяві заявник посилається також на те, що в зв'язку з відсутністю у боржника зерна кукурудзи, відповідний обсяг такого зерна був придбаний заявником після прийняття рішення у іншої особи, в зв'язку з чим понесені витрати на суму 21 253 644,72 грн.

Зазначені витрати, як вказує заявник, є його збитками у розмірі втраченого майна, відшкодування яких боржником передбачено ст.951 ЦК України

В зв'язку з цим, заявник просить змінити спосіб та порядок прийнятого по справі рішення шляхом звернення на грошові кошти боржника на суму 21 253644,72 грн. з метою відшкодування понесених ним збитків у вигляді витрат на придбання 13 801 068 кг зерна кукурудзи фуражної 3-го класу.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала, яка направлялась йому на юридичну адресу згідно даних спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повернута органом зв'язку як неотримана адресатом з відміткою "адресат вибув".

Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом береться до уваги, що відповідно до роз'яснень ВГСУ (п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (ч. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В зв'язку з наведеним суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року було вирішено спір про зобов'язання відповідача виконати в натурі зобов'язання щодо повернення позивачу зерна фуражної кукурудзи 3-го класу, переданого на збереження з підстав, визначних ч.1 ст.949 ЦК України (абзац п'ятий аркушу 7 рішення, том 1, а.с.141).

Судом застосовано обраний позивачем спосіб захисту - примусове виконання обов'язку в натурі, передбачений п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України (абзац четвертий аркушу 8 рішення, том 1, а.с. 142).

При цьому заявлена позивачем вимога, яка задоволена судом, є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, тобто має немайновий характер, про що також зазначено в тексті судового рішення (абзац шостий аркушу 8 рішення, том 1, а.с. 142). З урахуванням зазначеної обставини, судом здійснювався розподіл судових витрат по справі в розмірі, встановленому п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" для позовів немайнового характеру.

Враховуючи немайновий характер спору, судом не встановлювалася вартість майна, переданого на зберігання, відомості про таку вартість не зазначались в прийнятому рішенні та відсутні в матеріалах справи.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (ч.1 п.7.1.3 постанови пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.")

Таким чином, зміна способу виконання рішення шляхом зміни майнової форми виконання на грошову і навпаки можлива лише у випадку, коли за судовим рішенням стягуються грошові кошти або майно, визначене родовими ознаками або присуджується індивідуально визначене майно, а судом вирішено спір, який має майновий характер, із застосуванням відповідного способу захисту.

Змінюючи спосіб, порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (ч.2 п.7.1.3 постанови пленуму. ВГСУ від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України." )

Зобов'язання зберігача виконати в натурі обов'язок повернути річ, передану на зберігання (тобто зобов'язання вчинити певні дії), передбачене ст.949 ЦК та зобов'язання зберігача відшкодувати збитки завдані втратою (нестачею) майна відповідно до ст.951 ЦК України є різними способами захисту прав поклажедавця. При цьому, кожний із цих способів захисту права може бути застосований за наявності різного складу цивільного правопорушення. Зокрема, за ст.949 ЦК - в разі доведення факту невиконання зберігачем свого зобов'язання повернути речі, передані на зберігання, у встановлений строк або на вимогу поклажедавця, а за ст.951 ЦК - в разі доведення факту втрати (нестачі) майна, переданого на зберігання.

Заявлені заявником вимоги про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення суми збитків, які складаються з витрат, фактично понесених після прийняття такого рішення, можуть бути вирішені лише в межах позовного провадження, оскільки потребують встановлення не лише факту відсутності у боржника майна, яке він зобов'язувався передати стягувачу (заявнику) за судовим рішенням, але й встановлення інших складових цивільного правопорушення (факту понесення відповідних витрат, їх розміру, наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю боржника та понесеними витратами).

Судом також враховується правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 17.11.2011р. по справі №12/284-5/383, відповідно до якої заява про зміну способу виконання рішення суду про витребування майна шляхом стягнення його вартості з причин відсутності майна, є зміною способу захисту порушеного права, а не зміною способу виконання рішення суду, передбаченого положеннями ст.121 ГПК України.

Таким чином заявником висуваються вимоги про зміну способу виконання судового рішення, яким вирішено по суті спір немайнового характеру щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії (виконати зобов'язання в натурі), шляхом стягнення грошової суми, яка не є вартістю втраченого майна, а є витратами понесеними заявником після прийняття судового рішення. В зв'язку з цим, зазначені витрати підлягають стягненню в позовному провадженні як збитки на підставі ст.951 ЦК України, а подана заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2012 року у справі № 18/3330/11.

Суддя Пушко І.І.