Постанова

від 24.05.2013 по справі 2а-3553/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2013 року Справа №2а-3553/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання - Соловей Н.С.,

за участю:

представника позивача - Двоєглазова Д.О. (довіреність б/н від 04.01.2012 р.);

представника відповідача - Бойка Б.М. (довіреність №14/9/10-025 від 02.04.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укреліттранс"

до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0000382300 від 21.03.2012р.,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Укреліттранс" (далі - позивач, ТОВ "Укреліттранс") з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000382300 від 21.03.2012р.

Вимоги позивача мотивовано тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 02.03.2012 року №3/23-01/31495880 (далі по тексту - акт перевірки) про порушення податкового законодавства ТОВ "Укреліттранс" у зв'язку з встановленням відсутності податкового зобов'язання по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом TOB «ВКП «Трейд-Центр» та факту надання послуг поставки нафтопродуктів, згідно укладеного договору №17НТ-09 від 01.04.2009р., є неправомірними та не відповідають фактичним обставинам.

Вказує, що в ході проведення перевірки у контролюючого органу були наявні всі документи, що підтверджують законне та фактичне проведення господарської діяльності з TOB «ВКП «Трейд-Центр» (код за ЄДРПОУ 36351757), тому вважає законним віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1 546 789,00 грн., у тому числі, за квітень 2009р. 384 832,00 грн., за червень 2009р. в сумі 148 788,00 грн., за липень 2009р. в сумі 398 826,00 грн., за вересень 2009р. в сумі 614 343,00 грн. З посиланням на хибність висновків акту перевірки, стверджує і про протиправність прийнятого на його підставі рішення. Надати до суду копії підтверджуючих документів, складених по взаємовідносинам з TOB «ВКП «Трейд-Центр» не зміг, оскільки ОВС СУ ДПС у Київській області відносно директора ТОВ "Укреліттранс" була порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, у рамках якої було вилучено увесь документообіг товариства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2012р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2012р. було зупинено провадження у даній справі до одержання із ОВС СУ ДПС у Київській області копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Укреліттранс" по взаємовідносинах з ТОВ "ВКП "Трейд-Центр".

23.08.2012р., представником позивача, через канцелярію суду, були надані копії первинних документів позивача по господарському договору №17-НТ-09 від 01.04.2009 р.

10.09.2012р., відповідачем, через канцелярію суду, надано клопотання вх.№8963 про витребування оригіналів документів. У зв'язку з чим, суд ухвалою від 24.09.2012р. постановив: забезпечити докази, шляхом витребовування із ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві, належним чином засвідчених копій документів податкової звітності та бухгалтерського обліку ТОВ "Укреліттранс" по взаємовідносинам с ТОВ "ВКП "Трейд-Центр", включаючи договір №17-НТ-09 від 01.04.2009 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2013р. було поновлено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду, у зв'язку з невиконанням органом міліції ухвали суду у встановлені законом строки, незважаючи на неодноразове звернення суду.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з викладених у позовній заяві підстав, вказав, що надати пояснення щодо наявних розбіжностей у документах первинного бухгалтерського обліку та податкової звітності він не може, як і пояснити методику перерахунку дизельного палива із тонни у кілограми і літри, такі розбіжності містяться у видаткових накладних та ТТН.

Суду пояснив, що між ТОВ "Укреліттранс" та ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" 01.04.2009 р. було укладено договір №17-НТ-09 поставки паливно-мастильних матеріалів, з метою забезпечення умов договору №111610922 від 09.02.2009р. з ВП «Атокомплект» ДП НАЕК «Енергоатом». На виконання умов вказаного договору №17-НТ-09, позивачем були виписані та надані покупцеві податкові накладні та нараховані податкові зобов'язання, що були відображені у податкових деклараціях з ПДВ за період квітень, червень, липень, серпень 2009р.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" за договором №17-НТ-09 позивачем надано до суду:

- копії видаткових накладних за періоди: квітень, червень, липень, серпень 2009р.;

- копії актів здачі-приймання ТМЦ за періоди: квітень, червень, липень, серпень 2009р.;

- копії специфікацій до договору №17-НТ-09 від 01.04.2009 р. за періоди: квітень, червень, липень 2009р.;

- копії довіреностей №312 від 10.04.2009р., №454907/20 від 30.04.2009р. на оформлення ТМЦ;

- копії залізничних накладних на групу вагонів за періоди: квітень, червень 2009р.;

- копію листа вих.№РВ-616 від 05.06.2009р.

- копії товарно-транспортних накладних за періоди липень, серпень 2009р.

Вважає, що сторонами були передбачені та виконані всі істотні умови договору поставки нафтопродуктів, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000382300 від 21.03.2012р.

Представником відповідача заявлені вимоги не визнані. В обгрунтування позиції податкового органу вказав лише на наявність у нього, як доказів копій матеріалів кримінальної справи, по якій вирок не набув чинності. Інші пояснення надати суду не зміг.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

товариство з обмеженою відповідальністю "Укреліттранс" є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 24.04.2001р., свідоцтво серії А00 №087170. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.04.2001р. за №1130.

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, на підставі статей п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1, ст.78, п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу 02.12.2010р. №2755-VI та наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС №149 від 20.02.2012р., було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" (код за ЄДРПОУ 36351757) за період квітень, червень, липень, серпень 2009р., наслідком якої став акт перевірки від 02.03.2012 р. №3/23-01/31495880.

Під час перевірки податковим органом виявлено та зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу 02.12.2010р. №2755-VI, що виявилось у занижені податку на додану вартість в сумі 34248 грн. за лютий 2012 р. та завищені суми податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню всього у сумі 1546 789,00 грн., у тому числі за квітень 2009р. в сумі 384 832,00 грн., за червень 2009р. в сумі 148 788,00 грн., за липень 2009р. в сумі 398 826,00 грн., за вересень 2009р. в сумі 614 343,00 грн.

06.03.2012р., позивач, не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, подав на нього заперечення № 12/23. За наслідками розгляду заперечення відповідачем, листом №160/10/22-320 від 16.03.2012р., залишено без змін акт перевірки, а заперечення не враховано.

16.11.2012р., за наслідками проведеної перевірки та складеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000382300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 546 789,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 386 697,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у Київській області № 987/10/10-206/190-537 від 18.05.2015 р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні стверджував, що 01.04.2009р. між позивачем та ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" було підписано договір № 17НТ-09 про поставку паливно-мастильних матеріалів, який укладався з метою забезпечення умов договору №111610922 від 09.02.2009р. з ВП «Атокомплект» ДП НАЕК «Енергоатом», відповідно з яким позивач мав здійснити поставку ППМ на ВП «Запорізька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», м.Енергодар, ВП «Рівенська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», м.Кузнецовськ, ВП «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», м.Нетішен, ВП «Южно-Українська АЕС», м.Южноукраїнськ.

Суд зазначає, що вказані договори не були надані позивачем та досліджені у судовому засіданні.

Як доказ підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" за договором №17-НТ-09 надано до суду наступні документи:

- копії видаткових накладних за періоди: від 04.08.2009р., від 07.08.2009р., від 21.08.2009р., від 16.04.2009р., від 29.04.2009р., від 07.06.2009р., від 08.06.2009р., від 10.07.2009р., від 16.07.2009р., від 24.07.2009р., від 28.07.2009р., а також копії товаро-транспортних накладних за цими ж датами;

- копії актів здачі-приймання ТМЦ за періоди: квітень, червень, липень, серпень 2009р.;

- копії специфікацій до договору №17-НТ-09 від 01.04.2009 р. за періоди: квітень, червень, липень 2009р.;

- копії довіреностей №312 від 10.04.2009р., №454907/20 від 30.04.2009р. на оформлення ТМЦ;

- копії залізничних накладних на групу вагонів за періоди: квітень, червень 2009р.;

- копію листа вих.№РВ-616 від 05.06.2009р.

Судом представлені позивачем первинні документи були оглянуті та досліджені із застосуванням наступних методів перевірки:

-на предмет відповідності документів і записів за формою, що полягає у встановленні правильності реквізитів документів;

-арифметична перевірка документів, що полягає у встановленні правильності арифметичних підрахунків, виведених підсумків і таксування;

-нормативна перевірка документів, що дозволяє встановити відповідність здійснених операцій діючим законодавчим і нормативним актам з бухгалтерського обліку та звітності, правильність відображення операцій у реєстрах бухгалтерського обліку.

За результатами проведеного аналізу було встановлено, що всі видаткові накладні складені та оформлені з порушенням п. 2.4 Положення №88, а саме не зазначено місце складання накладної; зміст господарської операції та одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; не зазначено код ЄДРПОУ; номер телефону; розрахунковий рахунок; номер свідоцтва та адресу одержувача; не вказана марка та ГОСТ дизельного палива; не зазначена одиниця вартості товару; накладні не містять посад та прізвищ або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції з передачі товару від постачальника до позивача та останьому покупцеві, що є обов'язковими реквізитами для видаткових накладних.

Крім того, встановлено, що ТТН не відповідають обов'язковій типовій формі №1-ТН, затвердженій наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. №488/346, не вказано перелік необхідних реквізитів первинних та зведених облікових документів, відповідно до вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 №363, зареєстровані Міністерством юстиції України 20.02.98 за №128/2568 та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, а саме:

- відсутній номер подорожнього листа; (ТТН №№0051, 0052, б/н від 03.08.2209р., від 04.08.2009р., 0055, 0056, 0025, 0026, 0024, 0021, 0023, 0027, 0028, 0030, 0031, 0032,0033, 0034,0037, 0038,0043,0046,0045,0044, 106)

- у графах «одиниця виміру» вказано літр, тонна, кілограм, проте, маса вказана у кілограмах (ТТН №№0051, 0052, 0055, 0056, 0025, 0026, 0024, 0021, 0023, 0027, 0028, 0030, 0031, 0032,0033, 0034,0037, 0038,0043,0046,0045,0044), а в актах здачі-приймання «одиниця виміру» - тонна; ( акти №14, 15, 32/9, 2093, 16, 07-116, 17, 11/1, 18, 14/1, 19, 15/1, 1, 7/3, 2, 7/1, 3, 6/2, 4, 07-82, 5, 8/3,7, 6, 8/1, 9/1, 8, 2072, 9, 07-93, 11, 30/8, 12, 13, 10/1)

- не вказан код вантажу,

- клас вантажу,

- вид пакування,

- відсутні відмітки щодо відпущення вантажу Вантажовідправником (ТОВ "ВКП "Трейд-Центр"), а саме:

- не вказано номер причепа; (ТТН №0021, 0027)

- посада особи, яка дозволила відпуск;

- посада, п.і.б, підпис та штамп особи, яка здала вантаж;

- номер вантажу за прейскурантом;

- у графі 4 - одиниця виміру товару;

- у графі 6 - ціна одиниці товару;

- у графі 7 - загальна вартість цього виду товару по цьому рядку.

- державні та гаражні номери причепів, що використовуються.

відсутні відмітки щодо одержання вантажу вантажоодержувачем, а саме: реквізити доручення на отримання товару;

посада, п.і.б, особи, яка одержала вантаж;

«Відомості про вантаж» заповнюється таким чином:

- у графі 8 зазначаються реквізити документів, які водій одержує та передає Вантажоодержувачу разом із вантажем (товарні, залізничні накладні, сертифікати, посвідчення, свідоцтва тощо);

- у графі 9 - скорочено вказується вид тари, в якій перевозиться товар. У разі якщо товар не упаковано, ставиться «н/у»;

- у графі 10 - кількість зайнятих місць щодо кожного з наведених у графі 1 найменування вантажу та кожного виду упаковки. При перевезенні вантажу пакетами на піддонах зазначається кількість пакетів, при перевезенні вантажу навалом, насипом або наливанням вноситься відповідний запис і кількість місць не вказується;

- у графі 11 - спосіб визначення маси вантажу.

- У рядку «Зазначений вантаж...» ставиться відбиток пломби, якою провадиться пломбування вантажу.

- У рядку «Кількість місць» указується загальна кількість зайнятих вантажем місць.

- У рядку «Маса брутто, т» прописом зазначається кількість вантажу в тоннах з точністю до 0,01, у нижченаведеному рядку - посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис і штамп особи, відповідальної за відвантаження товару.

- У рядку «Прийняв водій-експедитор» - прізвище, ім'я та по батькові, а також підпис водія, яким він підтверджує:

- зразок відбитку пломби;

- кількість місць;

- масу вантажу;

- номери контейнерів (цистерн), прийнятих до перевезення.

У разі приймання вантажу довіреною особою Вантажоодержувача у рядку «Вантаж отримав» зазначаються посада, прізвище, ім'я та по батькові, а також підпис цієї особи. У рядку «За довіреністю» проставляються номер і дата оформлення довіреності, рядком нижче вказується, ким видано довіреність.

У розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» рядок «Навантаження» графи заповнюється таким чином:

- у графі 15 зазначається назва організації, що виконує навантаження;

- у графі 16 - спосіб навантаження;

- у графі 17 - код даних робіт;

- у графі 18 - час прибуття автомобіля для завантаження;

- у графі 19 - час від'їзду завантаженого автомобіля;

- у графі 20 - час простою автомобіля під навантаженням.

Крім того, відсутні подорожні листи, що є підставою для обліку транспортної робот та нарахування заробітної плати водію.

Всі ТТН, представлені ТОВ «Укреліттранс» на підтвердження здійснених господарських операцій по поставці пального мають різницю у визначенні одиниці виміру товару - «літри» «тонни» «кілограми». З огляду на виявлені недоліки, суд зазначає наступне:

для правильного обчислення суми збору позивач та його контрагенти повинні були перевести величину фактичних витрат палива (літри) в одиниці маси (тонни). Маса нафти або нафтопродуктів визначається за формулою:

M = V х y,

де M - маса нафти або нафтопродукту, кг;

V - об'єм нафти або нафтопродукту за певної температури вимірювання рівня, м3,

y - густина нафти або нафтопродукту за тією самою температурою вимірювання рівня, кг/м3.

Отже, для переведення величини фактичних витрат палива (літрів) в одиниці маси (тонни) враховується такий показник, як густина.

Найменування нафтопродуктів, густина, температура, об'єм та загальна маса нафтопродуктів обов'язково повинні зазначатися в товарно-транспортній накладній, до якої за вимогою покупця додається паспорт якості нафтопродукту.

Таким чином, при обчисленні суми збору платники податків, які ведуть облік пального в одиницях об'єму - літрах, повинні перевести величину фактичних витрат палива (літри) в одиниці маси (тонни) з урахуванням густини нафтопродукту, зазначеної в товарно-транспортній накладній або паспорті якості нафтопродукту.

При придбанні палива (бензину, дизельного пального, зрідженого нафтового газу, стисненого природного газу) не за масою, а за об'ємом та за відсутності сертифіката на партію палива для обчислення податку визначити обсяги використаного пального у тоннах платники можуть згідно з Методикою №452, що затверджена Держкомстатом України від 13.11.2008 р. Даною Методикою № 452 наведено такі коефіцієнти переведення величини фактичних витрат палива (літрів) у вагові одиниці (тонни):

для бензину - 0,74 кг/л;

для газойлів (дизельного палива) - 0,85 кг/л;

для газу скрапленого - 0,55 кг/л;

для газу стисненого - 0,59 кг/м3.

(Коментар до Податкового кодексу України ІІІ частина)

При перевірці первинних бухгалтерських документів, представлених позивачем, судом були застосовані існуючи методики перерахунків нафтопродуктів, проте, жодна із них не дала можливості встановити, за якою із них позивач здійснював перерахунок тонн в літри, кілограми, кг/м3. Крім того, для вирахування кількості пального у тоннах у первинних бухгалтерських документах позивача відсутні такий обов'язковий елемент формули як показник V - об'єм нафти або нафтопродукту за певної температури вимірювання рівня, м3.

Надати пояснення з приводу методики здійснення перерахунку пального в різні одиниці виміру, представник позивача у судовому засідання не зміг.

Судом було проведено співставлення бухгалтерських документів позивача із фактичними діями у комплексі взаємопов'язаних дій. При дослідженні доказів використовувались подекілька документів, що пов'язані единою операцією. Такий метод взаємного контролю грунтується на тому, що кожна господарська операція прямо чи опосередковано відображається у різних бухгалтерських документах. Саме ций метод є найефективнишим у випадках необгрунтованого відображення операцій у бухгалтерському обліку.

Згідно видаткової накладної 04/08-1 від 04.08.2009р. (а.с.102), позивач стверджує, що дизельне пальне у кількості 48320 тонн (без зазначення його марки) було одержано позивачем 04.08.2009р. Відповідно до ТТН 0052 від 04.08.2009р. автомобілем КРАЗ 258 Б-1 гос.№12329НІ це ж пальне відвезено позивачем із м.Миколаїва в м.Южноукраїнськ Миколаївської області. Ціна одиниці товару, загальна сума та марка дизпалива у ТТН відсутні, як і не наданий подорожній лист, який підтверджує факт перевезення пального. Крім того одиниці виміру в накладній зазначені колонці 3 в літрах, - 29680 л., в колонці 4 загальна маса дизпалива визначена в цій же накладній в кілограмах колонка 8 - 24160 кілограм. Згідно видаткової накладної №04/08/1 від 04.08.2009р., тобто в цей же день дизельне пальне ДСТУ 3868-99 у кількості 48320 тонн було відвантажено ВП «Южно-Українська АЕС».(а.с.107) Одночасно представником позивача була представлена ТТН від 03.08.2009р. форми №1-ТТН, згідно якої це ж дизпаливо у кількості 24160 кг 03.08.2009р. було відвантажено ВП «Южно-Українська АЕС», тобто за день його фактичного прийняття від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр". Пояснити, яким чином товар, який ще не був одержаний позивачем від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" відвантажений 03.08.2009р. кінцевому покупцю, представник позивача не зміг.

Суд звертає увагу, що згідно акту приймання-передачі ТМЦ №107-116 фактична передача дизпалива по цій господарській операції відбулась 10.08.2009р. Пояснити де знаходився товар на протязі 6 днів з дня його одержання, 04.08.2009р., та розбіжності наявні у видаткових накладних та акту приймання-передачі про відпуск товару ВП «Южно-Українська АЕС», представник позивача не зміг.

Згідно ТТН №0052 від 04.08.2009р. (а.с.105) замовник ТОВ "Укреліттранс" одержав від Вантажовідправника ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" дизельне паливо ГОСТ та марка якого не зазначена, як і не зазначено ціна одиниці та загальна сума поставленого товару. Пунктом навантаження вказано м.Миколаїв, а пунктом розвантаження Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, ВП «Южно-Українська АЕС». Аналіз вказаної вище ТТН №0052 дозволяє зробити висновок, що навантаження пального відбувалось на складі ТОВ "ВКП "Трейд-Центр", про що свідчить підпис особи начальника склада. Проте, позивачем не надано такого обов'язкового документу, який супроводжує вантаж при перевезенні, як подорожній лист, тому судом не встановлено факт перевезення дизельного палива з м.Миколаїва до Миколаївської області, м.Южноукраїнськ та не доведено у судовому засіданні факт перемішення дизельного пального за вказаним маршрутом. Суд також зазначає, що при перевезенні, прийнятті, збереганні та транспортуванні нафти та нафтопродуктів обов'язковим є оформлення документів відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155. Згідно з вимог вказаної Інструкції перевезення нафтопродуктів повино здійснюватись в цистернах або інших ємкостях в опломбованому вигляді з чітким відбитком пломби організації, яка відпустила товар покупцеві. Перевірка за якісними та кількостними показниками та умови перевірки повинні відображатися в ТТН. (підпункт 7.5.6 Інструкції № 281/171/578/155)

Досліджуючи рух товару по вказаній накладній судом було встановлено, про що зазначено вище, що передача товару кінцевому одержувачу ВП «Южно-Українська АЕС» 03.08.2009р. (а.с.108) відбулась до того, як товар був одержаний ТОВ Укреліттранс» у основного постачальника ТОВ "ВКП "Трейд-Центр", видаткова накладна від 04.08. 2009р. (а.с.107).

За ланцюгом представлених документів позивача, суд також встановив, що дизельне пальне ТОВ «Укреліттранс» одержувало від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" по двум накладним №0051, №0052. Згідно ТТН від липня 2009р. №0051 ТОВ «Укреліттранс» одержало для передачі ВП «Южно-Українська АЕС» 24160 кг дизельного пального. Як і в попередній ТТН вказана накладна не містить у собі таких обовязкових реквізитів: як ціну одиниці товару, загальну суму товару, кількість та якість прийняття товару відповідно до Інструкції №281/171/578/155 факт опломбування товару; п.і.б. та посади осіб, які здійснили відвантаження та прийняття товару. Колонка №3 ТТН містить одиницю виміру - літри, колонка 5,6 «густина» та «маса» кілограми/м3 та кілограми.

Як вбачається із обох накладних прийняття товару відбувалось у різний час липень 2009 р. ТТН 0051 та 04 серпня ТТН №0052.

Згідно з акту приймання-передачі продукту №16 передача товару за обома накладними відбулась 04.08.2009р. Незважаючи на те, що у досліджених ТТН №0051, 0052 марка дизельного пального не зазначена, в акті №16 від 04.08.2009р. воно вже рахується як ДСТУ 3868-99 у кількості (одиниця виміру - тонни, кількість - 48,320тонн). Шляхом арифметичного складання кількості кілограм за ТТН №0051 та №0052 - 24160 + 24160, що дорівнює 48320, суд дійшов висновку, що ТОВ «Укреліттранс» вказало неправильні дані в акті приймання-передачі про одержання від ТОВ «ВКП «Трейд Центр» 48,320 тонн пального.

Судом також було досліджено господарську операцію від 07.08.2009р., на виконання якої була оформлена видаткова накладна № 17/08-1 від 07.08.2009р. (а.с.116). ТТН та подорожній лист до видаткової накладної не надані. Оскільки до видаткової накладної не додано ТТН та подорожній лист, судом не встановлено факт перевезення (постачання) вантажу від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" до ТОВ «Укреліттранс». До вказаної видаткової накладної було додано два акти приймання-передачі № 18 від 17.08.2009 та №14/1 від 17.08.2009р. Як слідує із актів приймання-передачі, товар був поставлений залізничними цистернами №№53873345, 50202381, 51712081. При цьому судом встановлено, що залізнична ТТН на перевезення дизельного пального, серед залізничних накладних, наданих позивачем (а.с.136-137) відсутня. Оскільки дані вказані у залізничній накладній від 25.04.2009р. не відповідають даним видаткової та ТТН №17/08-1 від 07.08.2009р. (а.с.116), суд вважає, що позивачем не доведено факт поставки товару за цією операцією.

Акти приймання-передачі №18 та ТМЦ №14/1 мають такий недолік як відсутність ціна за одиницу товару з НДС.

Позивач стверджує, що дизельне пальне по вказаній операції у кількості 174,913 тонн (без зазначення його марки) було одержано ним 07.08.2009р. Фактично, згідно актів приймання-передачі №18 та ТМЦ №14/1, передача дизпалива по цій господарській операції відбулась 17.08.2009р., пояснити де знаходився товар на протязі 10 днів та розбіжності наявні у видаткових накладних та актах приймання-передачі про відпуск товару ВП «Запоріжська АЕС» (а.с. 117-118) представник позивача не зміг, у судовому засіданні дана обставина не встановлена.

Судом досліджена господарська операція за видатковою накладною 07/08-1 від 07.08.2009р. Позивач стверджує, що вказаною накладною ним було одержано від ТОВ "ВКП "Трейд Центр" дизельне паливо у кількості 46,825 тонн. Вказаний вантаж був доставлений згідно ТТН №0055, 0056 від 07.08.2009р. (а.с.112-113) з м.Запоріжжя в м.Енергодар Запоріжської області.

Аналіз вказаних вище ТТН №0055, 0056 від 07.08.2009р. дозволяє зробити висновок, що навантаження пального відбувалось на складі ТОВ "ВКП "Трейд-Центр", про що свідчить підпис особи начальника склада. Проте, позивачем не надано такого обов'язкового документу, який супроводжує вантаж при перевезенні, як подорожній лист, тому судом не встановлено факт перевезення дизельного палива з м.Запоріжжя до м.Енергодар Запоріжської області та, не доведено у судовому засіданні факт перемішення дизельного пального за вказаним маршрутом.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається із первинних документів позивачем було одержано за ТТН №0055 від 07.08.2009р. дизельне пальне без зазначення марки та ГОСТУ у кількості 23424 кг.; за ТТН №0056 від 07.08.2009р. - 23401, проте, згідно з актом приймання -передачі №11/1 від 07.08.2009р. (а.с.114) за двома ТТН №0055, 0056 від 07.08.2009р. шляхом простого арифметичного складання кількості кілограм за ТТН №0055 та №0056 - 23424 кг + 23401 кг, що дорівнює 46825т, суд дійшов висновку, що ТОВ «Украеліттранс» зазначило неправильні дані в акті приймання-передачі про одержання від ТОВ «ВКП «Трейд Центр» 46825 тонн пального.

Результатом розгляду господарської операції за видатковою накладною № 21/08-1 від 21.08.2009р. (а.с.119), стало виявлення судом розбіжностей в акті №19 від 21.08.2009р (а.с.120) та у видатковій накладній 21/08-1 від 21.08.2009р. (а.с.119), а саме: марка та ГОСТ бензину у видатковій накладній не зазначено, у звязку з чим не можливо ідентифікувати нафтопродукт доставлений залізничними цистернами №№53886461, 53886982, 53886339, 53886412.

Судом також було досліджено господарську операцію та документи, якими вона супроводжувалась від 16.04.2009р. Згідно видаткової накладної 16/04-1 від 16.04.2009р. (а.с.125), ТОВ «Укреліттранс» одержало від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" дизельне паливо у кількості 31,204 тонни. За відсутності ТТН та подорожнього листа, суд лише може припустити, що дизельне пальне у кількості 31,204 тонн (без зазначення його марки) було одержано позивачем 16.04.2009р., відповідно до видаткової накладної. Позивачем також на підтвердження проведення господарської операції додано два акти приймання-передачі №1 від 16.04.2009р. та №7/3 від 16.04.2009р. Відповідно до даних акту приймання-передачі №1 від 16.04.2009р. позивачем було прийнято дизельне паливо марки 3868-99 у кількості 31,204 тонни безпосередньо від директора ТОВ «ВКП «Трейд Центр». В акті зазначено, що товар поставлений автоптранспортом - бензовозом № ВХ4367АЕ на склад ОП «Хмельницька АЕС» (м. Нетишин, Хмельницька обл.). Проте, як вбачається із акту приймання-передачі ТМЦ №7/3 від 16.04.2009р. покупцем даного товару є ОП «Автокомплект» ДП НАЕК «Енергоатом», - підстава передачі видаткова накладна №16/04/1 від 16.04.2009р. Документальне підтвердження поставки товару бензовозом №ВХ4367АЕ на склад ОП«Хмельницька АЕС» в судовому засіданні не підтверджено. Також суд зазначає, що вищевказані акти ТМЦ мають суттєві розбіжності: не співпадає ціна дизельного пального та загальна сума без НДС : в акті №1 від 16.04.2009р. ціна без НДС 5 512,30, сума без НДС - 172 005,81; в акті №7/3 від 16.04.2009р. ціна без НДС -5 568,00, сума - 173 743,87.

У видатковій накладній №16/04/1 від 16.04.2009р. (а.с.129) вантажоодержувачем у який, зазначено ВП «Хмельницька АЕС» умови продажу визначені специфікацією №3, в той час, як вказана специфікація була виписана та оформлена лише 30.04.2009р. (а.с. 140). Судом встановлено розбіжності в даних специфікації та видаткової накладної №16/04/1 від 16.04.2009р., де кількість та ціна товару зазначені різні: кількість дизельного пального (ДСТУ 3868-99) у видатковій накладній - 31,204 штуки, у специфікації №3 від 30.04.2009р. кількість тонн - 23,913.

Ціна у видатковій накладній №16/04/1 від 16.04.2009р. (а.с.129) - 5 568,00, сума - 173 743,87 без ПДВ; 208 492,65 - загальна сума. У специфікації №3 від 30.04.2009р. ціна однієї тонни - 5 512,30, сума без НДС 131 815,63, загальна сума з НДС - 158 178,76. Пояснити у судовому засідані наявні розбіжності представник позивача не зміг, уточнюючи розрахункові документи по даній господарській операції, не надав.

Згідно видаткової накладної 29/04-1 від 29.04.2009р. (а.с.131), встановити факт одержання товару позивачем від ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" неможливо, у зв'язку з відсутністю в ній обов'язкових реквезитів, проте позивач стверджує, що дизельне пальне у кількості 293,95 тонн (без зазначення його марки) було ним одержано 29.04.2009р.

На підтвердження факту перевезення нафтопродукту позивачем до кінцевого покупця - на склад ОП «Запоріжська АЕС» (м.Енергодар, Запоріжська обл.) ТОВ «Укреліттранс» надано ксерокопію залізничної накладної (а.с.136), номер якої визначити неможливо від 25.04.2009р. Вивчивши вказаний документ на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, суд встановив, що він складний всупереч вимогам, передбаченим Інструкцією №281/171/578/155, а саме:

на фасований нафтопродукт вантажовідправником складається специфікація, яка разом з паспортом якості, у якому проставлений реєстраційний номер сертифіката відповідності, додається до залізничної накладної.Після завершення наливання і визначення маси налитого (завантаженого) нафтопродукту залізничні цистерни пломбуються вантажовідправником згідно з Правилами перевезення наливних вантажів. (п. 7.3.6) Під час визначення маси нафти або нафтопродукту об'ємно-масовим методом вантажовідправник зазначає у накладній тип цистерн, найменування і марку нафтопродукту, фактичну густину за температури її вимірювання, густину за температури 20 °C, рівень наповнення та рівень підтоварної води, вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) і масу нетто для кожної цистерни.(п. 7.3.7 Інструкції)У разі визначення маси нафти або нафтопродуктів шляхом зважування окремих цистерн або завантаженого маршруту цистерн у накладній зазначаються найменування, марка, вид і маса (брутто і нетто) нафти або нафтопродукту та вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) у кожній окремій цистерні.На кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 жовтня 2000 року № 567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2000 року за №857/5078. Відповідно до пункту 7.3.8 Інструкції корінець дорожньої відомості залишається у працівників залізниці. Квитанція, яку станція призначення видає вантажовідправнику разом з одним примірником відвантажувальної відомості за формою № 4-НП (додаток 7), є первинними документами для бухгалтерського обліку та підставою для складання рахунку-фактури, який надсилається вантажоодержувачу.

Як вбачається із наданої залізничної накладної, в ній відсутні обов'язкові як для такої реквізити: тип цистерн, найменування і марка нафтопродукту, фактична густина за температури її вимірювання, рівень наповнення та рівень підтоварної води, вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) і маса нетто для кожної цистерни. Відправником у вказаній накладній зазначено ЗАО «Линик»; платник - ООО «БИТ-Системи»; підпис начальника станції не скріплено печаткою ( а.с. 137), відсутня печатка відправника вантажу.

Відповідно до акту приймання-передачі №2 від 29.04.2009р. залізничними цистернами №№72852148, 73995078, 74937780,73738080, 73992315 ТОВ ВКП «Трейд-Центр» було доставлено ТОВ «Укреліттранс» дизельне пальне ДСТУ 3868-99 у кількості 239,950 тонн. Пунктом 2 спеціфікації зазначено, що товар поставлений залізничними цистернами на склад ВП «Запорізької АЕС», м.Енергодар, Запоріжська обл.(а.с.132). В актах приймання -передачі ТМЦ від 29.04.2009р. відсутні обовязкові реквізити: посади осіб, яки здійснили прийняття-передачу товару. Судом встановлено, що відповідно до залізничної накладної від 25.04.2009р. товар прибув на станцію м.Енергодар Запоріжської обл. Зв'язок між відправником товару ЗАО «Линик» (Луганська обл., м.Лісичянськ, 17) та ТОВ ВКП «Трейд-Центр» або ТОВ «Укреліттранс» документально не встановлений, пояснити поставку товару ЗАО «Линик» відповідно залізничній накладній у кількості 293,950 кг до кінцевого покупця, представник позивача у судовому засіданні не зміг, як і пояснити наявну розбіжність зазначеної кількості товару у залізничній накладній 293 950 кг; у видатковій накладній 29/04-1 від 29.04.2009р., актах приймання -передачі ТМЦ №2, 7/1 від 29.04.2009р., спеціфікації №2 від 27.04.2009р. - у кількості 293, 950 тонн.

Представником позивача був представлений акт приймання-передачі №7/1 від 29.04.2009р. (а.с.134), складений відповідно до спеціфікації №1 від 09.02.2009р. На підтвердження вказаної господарської операції позивачем надано іншу спеціфікацію №2 від 27.04.2009р. (а.с.133), де кількість дизельного пального візуально співпадає з кількістю передбаченої поставки за цією операцією. Пояснити розбіжність у первинних бухгалтерських документах (спеціфікація №2 від 27.04.2009р.) представник позивача не зміг.

Суд також зазначає, що відповідно до залізничної накладної (а.с.136-139) нафтопродукт дизельне пальне було поставлено у кількості 293 950 тонн на станцію Енергодар П ИДЖ.Ж.Д. Згідно з акту приймання-передачі № 2 від 29.04.2009р. дизельне пальне у зазначеній кількості ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" залізничними цистернами №№72852148, 73995078, 74937780,73738080, 73992315 було поставлено на склад ВП «Запоріжська АЕС». Згідно акту приймання-передачі №7/1 від 29.04.2009р., цей же товар цими ж залізничними цистернами був поставлений ТОВ «Укреліттранс» на склад ВП «Запоріжська АЕС». У видаткових накладних №29/04-1 від 29.04.2009р. та №29/04/1 від 29.04.2009р. є суттєва різниця розміру ціни товару за рахунок транспортних витрат, яку позивач у первинних документах пояснює як понесені ним транспортні витрати. При цьому, пояснити механізм формування таких витрат, за наявності поставки товару ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" залізничним транспортом на склад ВП «Запоріжська АЕС», представник позивача не зміг, а документально понесенні витрати не підтверджено.

Згідно видаткової накладної №30/04-1 від 30.04.2009р. (а.с.139), позивач стверджуе, що дизельне пальне у кількості 23,913 тонн (без зазначення його марки) було одержано ним 30.04.2009р. ТТН та подорожній лист (залізнична накладна) по даній господарській операції не надано, факт перевезення вантажу не встановлено.

Згідно видаткової накладної 07/06-1 від 07.06.2009р. (а.с.145), позивач стверджує, що бензін А-76 у кількості 42,664 тонни було одержано ним 07.06.2009р. На підтвердження реального характеру здійсненої господарської операції надано залізничну накладну №44807708 від 04.06.2009р. Одночасно представником позивача був представлений акт приймання-передачі ТМЦ №07-82 від 03.06.2009р., згідно з яким бензин марки А-76 у кількості 42,664 т по видатковій накладній від 07.06.2009р. був відвантажений ВП «Южно-Українська АЕС» 03.06.2009р., тобто за чотири дні його фактичного прийняття від ВКП «Трейд-Центр». Пояснити, яким чином товар, який ще не був одержаний позивачем від ВКП «Трейд-Центр» уже був відвантажений 03.08.2009р. кінцевому покупцю, представник позивача не зміг.

Згідно видаткової накладної 08/06-1 від 08.06.2009р. (а.с.154), позивач стверджує, що бензін А-76 у кількості 59,892 тонни він одержав від постачальника 08.06.2009р. Проте, судом встановлено наступна невідповідність у документах: відповідно до залізничної накладної (номер, якої є незазначено) залізничною цистерною №73995482 був доставлений бензін А-76, дата оформленя накладної 04.06.2009р.(а.с.159-160). Одночасно представником позивача був представлений акт приймання-передачі ТМЦ №8/3 від 26.06.2009р., згідно з яким цей ж бензин А-76 у кількості 59,892 т 26.06.2009р. було відвантажено ВП «Хмельницька АЕС». Штемпель, яким завірена залізнична накладна дата видачі вантажу зазначено 08.06.2009р., тобто за 18 днів до його фактичного прийняття.

Згідно видаткової накладної 10/07-1 від 10.07.2009р. (а.с.176), позивач стверджує, що бензін А-95 у кількості 37,601 тонн було одержано ним 10.07.2009р. На підтвердження транспортування товару було надано ТТН №0027 та №0028(а.с.179), в яких різниться маса пального бензіну А-95: у ТТН №0027 та №0028(а.с.179) кількість зазначено в літрах - 13473; в кілограмах 10253; в літрах - 35975, в кілограмах 27348. Згідно з актом приймання -передачі №8 від 10.07.2009р. (а.с.177) кількість отриманого пального зазначено в тоннах. Шляхом арифметичного складання кількості кілограм за ТТН №0027 та 0028 від 09.07.2009р. - 10253 + 27348, що дорівнює 37,601, суд дійшов висновку, що ТОВ «Укреліттранс» вказало неправильні дані в акті приймання-передачі про одержання від ТОВ «ВКП «Трейд Центр» 37,601 тонн пального, оскільки вирахована кількість не відповідає жодній методиці переведення велечини фактичних витрат палива у вагові одиниці «тонни».

Такі самі недоліки в первинних документах встановлено судом по господарських операціях від 16.07.2009р., 24.07.2009р., 28.07.2009р.

У ТТН №0034 (а.с.189), зазначено, що поставка товару (бензин А-95) здійснюється на ВП «Южно-Українська АЕС». Факт поставки товару оформлено актом приймання-передачі ТМЦ №07-93 від 20.07.2009р. (а.с.190) Як вбачається з акту, поставка здійснюється згідно видаткової накладної 16/07/1 від 16.07.2009р. продукція поставлена автотранспортом на АЗС АТХ ВП «Южно-Українська АЕС», вказана операція оформлена лише ТТН та актом приймання-передачі ТМЦ. З огляду на характер, проведеної операції, суд звертає увагу, що відповідно до Інструкції №281/171/578/155 (пп. 10.2.5-10.2.12) Нафтопродукти, поставлені на АЗС в автомобільних цистернах, необхідно злити повністю. Оператор, який приймає нафтопродукти, зобов'язаний особисто переконатися в цьому, оглянувши цистерну після зливання нафтопродуктів. Нафтопродукти повинні бути прийняті в резервуари за їх марками та видами (дизельне паливо за масовою часткою сірки). У разі відсутності разходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.

З наданих позивачем документів, факт прийняття бензину в резурвуари за його марками, засвідчення факту прийняття нафтопродуктів за кількістю та якістю, зазначення цього у накладній судом не встановлено та документально не підтверджено.

По господарських операціях від 24.07.2009р., 28.07.2009р., в первинних бухгалтерських документах, якими вони були оформленні ( видаткові накладні, ТТН, акти приймання-передачі ТМЦ), судом були виявлені такі самі недоліки, про які зазначено вище.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд виходив із наступного:

Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

Наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та їх обов'язкове застосування форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Слід звернути увагу, що при вантажоотриманні або вантажовідправленні нафти і нафтопродуктів в обов'язковому порядку слід застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти ) форми №1-ТТН (нафтопродукт), що додається до подорожнього листа. У відповідності з підпунктом 7.5.6 Інструкції встановлено, що при відпуску нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари оформлюється спеціальна товарно-транспортна накладна встановленого зразку, що є документом суворої звітності.

Розділом ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", документи на перевезення вантажів, крім перевізних документів на перевезення вантажу залізничним транспортом, віднесені до документів суворого обліку, що виготовляються за ліцензією Мінфіну.

Згідно пункту 1.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ України № 98/118/740, зареєстрованого Міністерством юстиції України 14.01.1994 за № 805/15496, виготовлення бланків суворого обліку здійснюється тільки на державних спеціалізованих підприємствах, які охороняються органами внутрішніх справ. Згідно ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", господарська діяльність з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності підлягає ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування", визначено, що органом ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є Міністерство фінансів України.

Відповідно до технічних описів та схеми захисту бланків товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти), затверджених Інструкцією, виготовлення зазначених бланків здійснюється з використанням інтагліо друку, на державних спеціалізованих підприємствах Міністерства фінансів України.

Згідно вимог чинного законодавства, товарно-транспортні накладні (далі - ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, всім суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють вантажоотримання або вантажовідправлення нафти і нафтопродуктів, при оформленні операцій з переміщення вказаних продуктів слід обов'язково застосовувати товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми № 1-ТТН (нафтопродукт) за встановленою формою.

Як вбачається із представлених позивачем накладних, вони роздруковані на звичайних паперових листах з використанням комп'ютерної техніки.

Під час надходження паливно-мастильних матеріалів (нафтопродуктів) на склад підприємства матеріально відповідальна особа - заправник чи (комірник) має оприбуткувати нафтопродукти, що надійшли зі складанням первинного документа (прибуткового ордеру тощо) і зробити необхідні записи в Журналі обліку нафтопродуктів із зазначенням дати надходження матеріалів, номера цистерни, номерів квитанції й товарно-транспортної накладної постачальника. Сторінки журналу мають бути прошнуровані, пронумеро вані, скріплені підписами посадових осіб і печаткою підприємства.

В данному випадку, прийняття нафтопродукту за видатковою накладною відбулось особою без наявних у неї повноважень, принаймні, посилання на дані доручення №312 від 10.04.2009р., №454907/20 від 30.04.2009р. у видаткових накладних відсутні.

Згідно ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності", господарська діяльність з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності підлягає ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698 „Про затвердження переліку органів ліцензування", визначено, що органом ліцензування зазначеного виду господарської діяльності є Міністерство фінансів України.

Відповідно до технічних описів та схеми захисту бланків товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти), затверджених Інструкцією, виготовлення зазначених бланків здійснюється з використанням інтагліо друку, на державних спеціалізованих підприємствах Міністерства фінансів України.

П.п. 5.4.3 Інструкції, визначено, що про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Перевезення вантажів регламентується Законом України "Про автотранспорт" та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.97 року № 363. Відповідно до вимог цих законодавчо-нормативних чинників для виконання послуги укладається у письмовій формі договір автоперевезення (для одного або кількох перевезень). Перевізник та відправник вантажу за необхідності для здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір.

Згідно 9.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за 3 128/2568, пломбуватися можуть завантажені спеціалізовані автомобілі та причепи (фургони, цистерни, рефрижератори), а також контейнери та окремі вантажні місця. Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.

При укладанні договору слід передбачити такі основні реквізити: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Відповідно до Правил перевезень вантажів, підставою для проведення розрахунків за виконані послуги є належним чином оформлені подорожні листи разом з товарно-транспортними накладними, а у випадку використання автомобіля, робота якого оплачується, виходячи з часу його роботи у замовника, тільки подорожні листи.

Перевезення вантажів супроводжується складанням товарно-транспортних накладних, квитанцій тощо, котрі оформляються відправником вантажу. Підприємство автоперевізник виписує подорожній лист.

Обов?язковими первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, є товарно-транспортні накладні (п. 1 Правил № 363, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р.)

Товарно-транспортна накладна (ТТН) оформляється окремо на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача. п. 2.4 Інструкції, котрий передбачає складання товарно-транспортної накладної. Виписують її на кожну партію вантажу в чотирьох приміринках. При цьому, усі чотири екземпляри накладної завіряються підписами і печатками вантажовідправника. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей.

При цьому, вантажовідправник оформлює проміжні поїздки і видає водію автомобіля талон на кожну окрему поїздку. Реквізити талона повинні містити відомості, що визначають кількість перевезеного вантажу, час роботи автомобіля і його простою за кожну поїздку, а також інші показники, необхідні для їх занесення в товарно-транспортну накладну.

Крім оформлення вантажних декларацій, на практиці перевізник і замовник застосовують такий документооборот:

- при безготівковій формі розрахунків сторони укладають договір, а після надання послуг складають акт їх приймання-передавання;

- перевізник видає замовнику податкову накладну.

Оформлений належним чином за затвердженою формою подорожній лист є підставою для:

- обліку транспортної роботи і списання використаного пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів автоперевізника;

- взаємних розрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.

При виїзді автомобіля з гаража перевізники зобов'язані видати водію заповнений подорожній лист. Ця вимога стосується усіх підприємств-перевізників - як тих, що експлуатують власні автомобілі, так і таких, що орендують транспортні засоби. Подоро-жній лист оформлюють тільки на один робочий день або зміну і видають за умови, що водій здав подорожній лист за попередній робочий день.

Залежно від маршруту по Україні чи за її межі, для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи вантажного автомобіля, а також для виконання розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту передбачено відповідні форми подорожнього листа: подорожній лист вантажного автомобіля - типова форма № 2 (у межах України).

Облік обсягів перевезень у тоннах і тонно-кілометрах ведуть у подорожніх листах на підставі товарно-транспортних накладних незалежно від форми оплати транспортних послуг. Талони є підставою для розрахунків між перевізником і замовником автотранспорту.

З аналізу норм чинного законодавства, судом встановлено, що при наданні послуг перевезення обов'язковими є для підтвердження реального характеру здійсненої господарської операції два документи: належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, - для визначення обсягів вантажних перевезень (у тоннах і тонно-кілометрах) і включення їх до подорожнього листа; та подорожній лист, талон замовника, - для розрахунків перевізника із замовником автомобільного транспорту за виконані транспортні послуги.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 ст. 2 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 ст.2 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні облікові документи (зокрема щодо одержання, зберігання та перевезення нафтопродуктів) необхідно оформляти на типових бланках ст. а Інструкції про порядок Для більшості господарських операцій такі бланки розробленіДержстатом України. Якщо для будь-якої операції типовий бланк не передбачений, організація може розробити його самостійно, але з обов'язковою наявністю в ньому всіх необхідних реквізитів, перелічених у Законі «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні». Форми самостійно розроблених документів повинні бути обов'язково затверджені організацією в додатку до наказу про облікову політику.

Використання документа довільної форми при наявності затвердженого типового бланка має кваліфікуватися як порушення законодавства. Те ж саме відноситься і до випадків, коли в документі, форма якого не передбачена в альбомах уніфікованих форм, відсутні обов'язкові реквізити або записи обов'язкових реквізитів оформлені неналежним чином.

Відсутність або неправильне оформлення первинних облікових документів веде до необгрунтованого відображенню господарської операції як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. Коли платник податків оформив операцію документами, в яких були відсутні обов'язкові реквізити , зміст цих документів не відповідає вимогам законодавства про податки і збори. У результаті витрати не мали документального підтвердження, і суспільство необгрунтовано віднесло спірну суму до складу витрат, що зменшують базу оподаткування по податку на прибуток або податковм на додану вартість (постанова ВВГСУ від 3 липня 2006 р. у справі № А11-7379/2005-К2-25 / 256).

Обрана судом правова позиція повністю узгоджується з нормами чинного законодавства.

Так, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 (далі - Положення) передбачено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади,- з п.2.7. Положення. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

У п.2.13. Положення чітко визначено коло осіб, які мають право підписувати первинні документи. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції. Варто звернути увагу на істотні відмінності наведеного положення від переліку осіб з правом підпису цивільного-правових і господарсько-правових документів, зокрема, договорів (ч.2 ст.207 ЦКУ): правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Позицію Вищого адміністративного суду України (далі - ВАСУ) з наведеного питання висловлено у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - лист ВАСУ). ВАСУ пропонує судам звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Документи, що надаються на перевірку, у тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку ВАСУ вимагає брати до уваги лише ті первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції. Визначення поняття самої господарської операції наводиться у ст.1 Закону - є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

ВАСУ вимагає від судів встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ. При цьому, на думку ВАСУ, належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як дослідження руху активів у процесі здійснення господарської операції. Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

При розгляді даної справи судом встановлено: неправильність форм первинних документів позивача (порушення Інструкції №281/171/578/155); складання документів з порушенням встановленої форми; відсутність одного або декількох обов?язкових реквізитів у документах; відсутність необхідних додатків до документів; невідповідність додатків змісту документу; відсутність необхідних записів в картках аналітичного обліку; неправильність даних і підрахунків, що містяться у первинних документах; невідображення цін, розцінок та інших грошових і кількісних показників; неправильні розрахунки і підсумки; невідображення господарських операцій в облікових регістрах; здійснення операцій, не обґрунтованих первинними документами; підписання документа особами, що не мають права підпису; відсутність аналітичного обліку за тими синтетичними рахунками, за якими здійснювалось відкриття та ведення синтетичних рахунків.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) видаткових та податкових накладних з ПДВ, виданих продавцями товару, та оплата вартості товару не є достатніми підставами для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ; позивач надав до суду первинні документи, які містять суттєві недоліки (зазначені вище), з огляду на це, суд вважає правомірними дії органу ДПС по визначенню позивачу зобов'язання з ПДВ а заявлені позовні вимоги безпідставними.

Відсутність або неправильне оформлення первинних облікових документів веде до необгрунтованого відображенню господарської операції як у бухгалтерському, так і в податковому обліку і не дає право платнику податків на формування податкового кредиту.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. ( п.198.3 ст. 198 ПК України)

Пунктом 198.6. ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Суд звертає увагу, що згідно інформації ТВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва з установчих документів вбачається, що засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" є ОСОБА_4, який ніколи не був засновником, директором та головним бухгалтером на жодному товаристві та жодних документів ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" не підписував, він не має ніякого відношення до податкової звітності, і первиних документів до понтролючих органів ніколи не подавав. За результатами проведеного експертного дослідження первинних документів, які свідчать про взаємовідносини ТОВ "Укреліттранс" з ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" отримано висновок експерта про те, що підпис службової особи ТОВ "ВКП "Трейд-Центр" не ОСОБА_4 і є підробним.

Аналіз виявлених недоліків в документах первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача свідчить, що всі вони мали системний характер. З огляду на їх значність та кількість можна дійти висновку, що складання документів первинного бухгалтерського обліку та звітності позивача відбувалось без фактичного здійснення господарських операцій, з метою штучного надання господарській діяльності позивача ознак реальності.

Якщо, первинні облікові документи складено з порушенням законодавства і наявні недоліки в їх заповнені не дозволяють отримати об"єктивну інформацію, суд приймає сторону податкового органу (лист ВАСУ від 02.06.2011р. №742/11/13-11)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 травня 2013 р.