Рішення

від 30.05.2013 по справі 901/1196/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.2013 Справа № 901/1196/13

За позовом Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Фороської селищної ради, м. Ялта, смт Форос

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра», м. Ялта, смт Кореіз

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Мірошкіна О.В., довіреність №565/02-10 від 29.04.2013, представник,

від відповідача - Максімов П.О., довіреність від 20.01.2013р., представник, Шевченко М.С., виписка з ЄДРЮОФОП №677193 від 28.01.2013р., директор,

від прокуратури - Куртбедінова Л.Х., прокурор відділу, службове посвідчення №013909.

СУТЬ СПОРУ: Сімферопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, що діє в інтересах держави в особі Фороської селищної ради, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» про розірвання договору оренди землі №10 від 16.07.2007р., укладеного між Фороською селищною радою м. Ялта та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра», зареєстрованого 24.07.2007р. за №04070700008 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,4242 га по вул. Терлецького біля житлового будинку №2 у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим, а також стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані недодержанням відповідачем зобов'язань, встановлених умовами договору оренди землі №10 від 16.07.2007р., в частині цільового використання земельної ділянки, яка була надана для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць. Прокурор посилається на те, що відповідач протягом 5 років не використовує надану йому земельну ділянку, тобто не розпочав та не здійснює будівництва та обслуговування курортного готелю, що, зокрема, підтверджується актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 05.12.2012р., складеного Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Позивач вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, посилаючись на те, що укладаючи договір оренди земельної ділянки Орендодавець розраховував на будівництво Орендарем курортного готелю на 100 місць на наданій останньому земельній ділянці, що призвело б до поліпшення інфраструктури та приведення орендованої території у вид відповідний курортному селищу. Зокрема, позивач вказує на п. 10 договору, яким передбачено, що орендна плата за використання земельної ділянки на період будівництва складає 15510,87 грн, а після вводу в експлуатацію об'єкта будівництва - 77552,36 грн, а отже бездіяльність Орендаря призводе до істотних втрат місцевого бюджету, що позбавляє Фороську селищну раду можливості отримувати додаткові кошти та спрямовувати їх на потреби територіальної громади.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов, зокрема, посилається на те, що припис, який винесено на підставі акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 05.12.2012р., складений Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, оскаржений ним у судовому порядку та скасований Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2007р. рішенням Фороської селищної ради 15-ї сесії 05-го скликання №56 «Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «Електра» проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,4242 га та надання його в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць за адресою: АРК, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького в районі житлового будинку №2» (а. с. 13) вирішено затвердити Товариству з обмеженою відповідальністю «Електра» проект землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,4242 га в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць (код цільового використання по УКЦІЗ-1.11.6) за адресою: АРК, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького в районі житлового будинку №2, а також надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електра» в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4242 га, кадастровий номер 0111949700:01:001:0070 для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць за адресою: АРК, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького в районі житлового будинку №2 з земель Фороської селищної ради, які не передані у власність та не надані у постійне користування в межах населеного пункту (рядок 12.3, шифр 96 форми 6-зем), за угіддями «Забудовані землі, в т. ч. землі суспільного призначення (форма 6-зем, гр. 34, в т. ч. 43), за проектними угіддями: «Інші заклади, установи, організації» (рядок 3.17, шифр 58), графи 34 в т. ч. 43 «Забудовані землі, в т. ч. комерційного використання».

16.07.2007р. між Фороською селищною радою (Орендодавець) в особі сільського голови Бикова А.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра» (Орендарем) в особі директора Шевченка М.С. укладено договір оренди земельної ділянки №10 (а. с. 9-12).

Відповідно до п. 1. даного договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького, в районі житлового будинку №2 для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць.

У пункті 2 договору оренди визначений об'єкт оренди: в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4242 га, кадастровий номер 0111949700:01:001:0070 з земель Фороської селищної ради, які не передані у власність, не надані у постійне користування в межах населеного пункту (рядок 12.3, шифр 96 форми 6-зем), за угіддями «Забудовані землі», в т. ч. «землі суспільного призначення» (форма 6-зем, гр. 34, в т. ч. 43), за проектними угіддями: «Інші заклади, установи, організації» (рядок 3.17, шифр 58), графи 34 в т. ч. 43 «Забудовані землі, в т. ч. комерційного використання».

Пунктом 3 договору обумовлено, що земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку та відображена на план-схемі земельної ділянки, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 6 договору на земельній ділянці, яка передається в оренду, будівлі та споруди відсутні.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки у відповідності із довідкою про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 12.07.2007р., яка видана Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів, складає 2326561,29 грн (пункт 7 договору).

Пунктом 8 договору встановлено, що сторони на момент укладення договору оренди не виявили недоліків земельної ділянки, що передається в оренду, які б могли перешкоджати її використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 10 договору орендна плата у відповідності з розрахунком орендної плати за землю, розташовану у селищі Форос, вул. Терлецького, в районі житлового будинку №2, яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра» для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць, виконаним виконкомом Фороської селищної ради, у рік на період будівництва, однак не більше трьох років, складає 15510,87 грн та після вводу в експлуатацію - 77552,36 грн. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі щомісячно у строк до 30 числа кожного місяця, наступного за звітнім, рівними долями у сумі 1292,57 грн та після вводу в експлуатацію - 6462,70 грн на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Фороської селищної ради.

Договором оренди земельної ділянки №10 від 16.07.2007р. передбачені, зокрема, умови використання земельної ділянки. Так, згідно пунктів 15 та 16 договору у відповідності до рішення №56 від 15.06.2007р. 15-ї сесії 05-го скликання Фороської селищної ради земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць. Об'єкт оренди у відповідності з Українським класифікатором цільового використання земель відноситься до категорії земель іншої комерційної діяльності Фороської селищної ради (код УКЦІЗ 1.11.6 - «Іншої комерційної діяльності»).

Згідно п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір зареєстрований у КРФ ДП «УДЗК», про що у Державному реєстрі земель здійснено запис від 24.07.2007р. під № 04070700008.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про розірвання вказаного договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку Орендодавцю прокурор та позивач посилаються на недотримання Орендарем умов договору оренди в частині невиконання обов'язків щодо будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць, у зв'язку з чим вказують на фактичні обставини невикористання відповідачем спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, які встановлені актами перевірок відповідних повноважних органів.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З огляду на правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у даному спорі, та характеру їх дій, судом встановлено, що між Фороською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, з аналізу вищенаведеної норми випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Як зазначається у ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Разом з тим, ч. ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,4242 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького, у районі житлового будинку №2 рішенням Фороської селищної ради від 15.06.2007р. 15-ї сесії 05-го скликання №56 передана відповідачу саме для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць.

Пунктами 1 та 15 договору оренди земельної ділянки № 10 від 16.07.2007р. визначено, що земельна ділянка передається для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць. У пункті 16 договору зазначено, що об'єкт оренди у відповідності з Українським класифікатором цільового використання земель відноситься до категорії земель іншої комерційної діяльності Фороської селищної ради (код УКЦІЗ 1.11.6 - «Іншої комерційної діяльності»).

Підставою даного господарського спору стала обставина невикористання Орендарем, який виступає в якості відповідача у даній справі, земельної ділянки згідно умов договору оренди землі щодо її цільового використання, а саме для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2012р. Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра».

За результатами перевірки був складений відповідний акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 05.12.2012р. (а. с. 52-59), згідно якого встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,4242 га, яка розташована за адресою: смт Форос, вул. Терлецького, в районі житлового будинку №2, використовується на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.07.2007р. №10 (державна реєстрація проведена 24.07.2007р., №04070700008). Земельна ділянка надана в оренду для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць. Договір оренди укладений на підставі рішення №56 15-ї сесії Фороської селищної ради 5-го скликання від 15.06.2007р.

В ході перевірки були виявлені деякі порушення вимог земельного законодавства.

Зокрема, пункт «г» частини 1 статті 96, частина 3 статті 103 ЗКУ №2768-ІІІ, частина 6 статті 55 ЗУ №858-ІV; пункт «є» частини 1 статті 91, пункт «є» частини 1 статті 96, частина 1 статті 106 ЗКУ №2768-ІІІ, абзац 10 пункту «а» статті 6 ЗУ №963-ІV - згідно акту встановлення меж ділянки у натурі ТОВ «Електра» від 25.06.2007р. земельна ділянка закріплена межовими знаками у кількості 42 штук (у вигляді металевих штирів), які передані на зберігання. На момент перевірки на земельній ділянці відсутні межові знаки встановленого зразка, внаслідок чого неможливо встановити дотримання меж земельної ділянки.

Стаття 210 частина 3 пункту 15 Перехідних положень ЗКУ №2768-ІІІ, абзац 4 пункту «а» статті 6 ЗУ №963-ІV - згідно довідки виконавчого комітету Фороської селищної ради від 16.03.2007р. №264/02-12 на земельній ділянці площею 0,4242 га проектованій до відводу ТОВ «Електра» для будівництва та обслуговування курортного готелю на 100 місць за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Форос, в районі житлового будинку №2 вул. Терлецького, «знаходяться самовільно збудовані споруди, які підлягають знесенню». Але матеріалів, які підтверджують що споруди збудовані самовільно (рішень суду, матеріалів відповідних інспекцій) у документації з землеустрою не мається. При цьому згідно акту вибору та обстеження земельної ділянки від 21.02.2007р. відзначено наявність будівель та споруд лише у вигляді підпірної стіни. Під час проведення перевірки встановлено, що на переданій в оренду земельній ділянці розташовані огороджені городи з металевими та дерев'яними будівлями (підключені до інженерних мереж), у яких мешкають люди.

Вказаним актом також встановлене порушення статті 20, 21, пункт «а» частини 1 статті 91, пункт «а» частини 1 статті 96 ЗКУ №2768-ІІІ, абзац 3 пункту «а» статті 6 ЗУ №963-ІV, пункт 5 Методики ПКМУ від 25.07.2007р. №963 - пунктом 32 договору оренди земельної ділянки встановлено обов'язок орендаря «приступити до використання земельної ділянки одразу ж після надання її Орендодавцем». Під час проведення перевірки встановлено, що передана в оренду земельна ділянка площею 0,4242 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького, у районі житлового будинку №2 не використовується за цільовим призначенням.

Керуючись статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не використання земельної ділянки є порушенням вимог пункту «а» статті 96 Земельного кодексу України.

Частина 1 статті 167 ЗКУ №2768-ІІІ, частина 1 статті 45, абзац 5 статті 46 ЗУ №962-ІV, абзац 9 підпункту «а» підпункту 1 пункту 4 Положення УПУ від 13.04.2011р. №459 - при перевірці на земельній ділянці виявлені складування побутового сміття та інших відходів.

Слід зазначити, що на підставі вказаного акту Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим 05.12.2012р. було винесено припис №000727 директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» Шевченко М. С. відносно порушення ним пункту «є» частини 1 статті 91, пункту «є» частини 1 статті 96, частини 2 статті 106 ЗКУ - часткової відсутності на орендованій земельній ділянці межових знаків встановленого зразка.

Факт невикористання земельної ділянки за передбаченим договором цільовим призначенням підтверджується також й актом Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 05.12.2012р. (а. с. 52-59), яким також встановлено, що передана в оренду земельна ділянка площею 0,4242 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького, у районі житлового будинку №2 не використовується за цільовим призначенням, виявлені складування побутового сміття та інших відходів, частково відсутності на орендованій земельній ділянці межові знаки встановленого зразка.

Наявним у матеріалах справи актом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 27.05.2013р. про результати виходу на місце та огляду об'єкту за адресою: смт Форос, вул. Терлецького, район будинку №2 встановлено наступне: виходом на місце в рамках компетенції оглянуто огороджену земельну ділянку (зі слів мешканців смт Форос, які відмовилися представлятись), що належить на правах оренди ТОВ «Електра». Будь-хто з представників ТОВ «Електра» на вищевказаній земельній ділянці був відсутній, будівельні роботи не проводилися. З причини відсутності інформації про чіткі межі земельної ділянки велася фотозйомка. 27.05.2013р. факт проведення будівельних робіт (нове будівництво) - в ході огляду не зафіксовано (а. с. 184).

Також згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим за вих. №7/1-3174 від 27.05.2013 (а. с. 183) у період з 01.01.2008 по даний час документи, що дають право на виконання будівельних робіт, Інспекцією ДАБК в АР Крим Товариству з обмеженою відповідальністю «Електра» за адресою смт Форос, вул. Терлецького, район будинку №2 не реєструвались та не видавались.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами.

Таким чином, проаналізувавши подані учасниками судового провадження докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним факт невикористання земельної ділянки площею 0,4242 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Терлецького, у районі житлового будинку №2 за визначеним договором оренди цільовим призначенням, оскільки будівництво курортного готелю на 100 місць на час розгляду справи у суді не розпочато.

Слід зазначити, що укладаючи договір оренди земельної ділянки Орендодавець розраховував на будівництво Орендарем курортного готелю на 100 місць та, як наслідок, поліпшення інфраструктури та приведення орендованої території у вид відповідний курортному селищу.

Пунктом 10 договору передбачено, що орендна плата за використання земельної ділянки на період будівництва складає 15510,87 грн, а після вводу в експлуатацію об'єкта будівництва - 77552,36 грн, а отже наслідком невиконання відповідачем умов договору оренди є неотримання місцевим бюджетом Фороської селищної ради значної суми грошових коштів, що призводе до істотних втрат та порушує майнові інтереси держави.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач стверджує, що припис №000727, який було винесено Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 05.12.2012р., на який посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, оскаржений відповідачем у судовому порядку та скасований Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим.

Так, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електра», не погодившись із вказаним приписом, звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням і охороною земель-державного інспектора сільського господарства в Автономній Республіці Крим Фенька Олега Анатолійовича, Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням і охороною земель - державного інспектора сільського господарства в Автономній Республіці Крим Давидова Дениса Олександровича, Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, в якому просить визнати протиправними дії фахівців Фенька О.А. та Давидова Д.О. по складанню акта перевірки дотримання суб'єктом господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» вимог земельного законодавства від 05.12.2012 року та припису №000727 від 05.12.2012р.; визнати незаконним та скасувати припис №000727 від 05.12.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Автономної Республіки Крим № 000727 від 05.12.2012 року.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій фахівців Фенька О.А. та Давидова Д.О. по складанню акта перевірки дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «Електра» вимог земельного законодавства від 05.12.2012 року та припису №000727 від 05.12.2012 року судом відмовлено та зазначено, що повноваження Державної Інспекції сільського господарства Автономної Республіки Крим проводити перевірки та складати за їх результатами акти дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства передбачені Наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 №103 «Про затвердження Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим», Законом України від 19.06.2003 року №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Наказом Держкомзему від 12.12.2003 року №312 «Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», а отже дії відповідачів по складанню акту перевірки не можуть бути визнані протиправними.

З наведеного вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013р. у справі №801/552/13-а, зокрема, визнано протиправним та скасовано тільки припис Державної інспекції сільського господарства в Автономної Республіки Крим № 000727 від 05.12.2012р., а відносно складання робітниками Державної Інспекції сільського господарства Автономної Республіки Крим акту дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства вказано, що вони діяли у межах своїх повноважень, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.

Припис же, який скасований судовою постановою, стосується порушення, яке не має відношення до предмету розгляду даної справи - часткова відсутність межових знаків встановленого зразка.

Відповідачем у судовому засіданні повідомлено про оскарження в апеляційному порядку вказаної постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, проте ніяких клопотань або заяв про неможливість розгляду даної справи у зв'язку з наведеними обставинами відповідачем суду не надано.

Відповідач, заперечуючи проти позову, також зазначає, що у період використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра» різними контролюючими органами неодноразово перевірялись законність використання земельної ділянки та було встановлено, що порушень природоохоронного законодавства при використанні земельної ділянки не виявлено. У підтвердження своїх заперечень ним надано суду для долучення до матеріалів справи акт перевірки виконання вимог природоохоронного законодавства України, складений Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією 24.09.2008р., лист Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за вих. №11/2288 від 01.10.2008р., акт Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за результатами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, яку було проведено 29.05.2013р. Також відповідачем надано акт перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 15.01.2010р., яким встановлено, що порушень вимог містобудівного законодавства не виявлено, раніш виконані підготовчі роботи для будівництва курортного готелю на 100 місць з облаштування тимчасової під'їзної дороги, встановленню металевих воріт, огородженню земельної ділянки. На земельну ділянку завезені та складені будівельні матеріали, виконані протиаварійні та протизсувні роботи.

Однак відносно вказаних заперечень відповідача суд вважає за необхідне зазначити, що актами Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції, складеними за результатами перевірок, проведених 24.09.2008р. та 29.05.2013р. та актом перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 15.01.2010р., також встановлено, що на момент проведення перевірок будівельні роботи не ведуться, капітальні будови відсутні, земельна ділянка не забудовується.

Отже надані відповідачем документи лише підтверджують факт невикористання ним земельної ділянки за цільовим призначенням, встановленим умовами вказаного договору - будівництво та обслуговування курортного готелю на 100 місць.

Суд також не може прийняти до уваги твердження відповідача про те, що підготовчі роботи, які зазначені в акті перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим від 15.01.2010р. є доказом здійснення ним забудови земельної ділянки, оскільки відповідачем не наведено ніякого обґрунтування, що ці дії (встановлення металевих воріт, огородження земельної ділянки, тощо) має відношення до будівництва готелю.

Проаналізувавши в сукупності законодавчі норми, що регулюють земельні відносин, суд дійшов висновку, що порядок та умови користування землею визначається органом місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідного рішення, а також укладеним на підставі такого рішення договором.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 17.05.2011 р. у п. 2.20 якої зазначається, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 статті 143 Земельного кодексу України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Таким чином, імперативні вимоги земельного законодавства передбачають розірвання договору оренди земельної ділянки у разі тривалого використання орендарем землі не за цільовим призначенням всупереч умовам договору оренди. Причому порушення умов використання земельної ділянки за її цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання з іншою, не передбаченою умовами договору оренди метою, але і випадки невикористання земельної ділянки взагалі (за будь-яким призначенням), що власне і має місце в даній справі.

Відповідач посилається також на те, що умовами договору не передбачений певний строк здійснення ним будівництва курортного готелю на 100 місць.

Суд також не приймає ці заперечення та вказує на те, що ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» у редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди земельної ділянки №10 від 16.07.2007р. визначено, що у разі, якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні роботи протягом двох років від дня отримання дозволу на будівництво об'єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.

Вказаний закон втратив чинність згідно із Законом України від 17.02.2011р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», однак, оскільки на момент укладення договору діяв Закон України «Про планування і забудову територій», яким було передбачено строк для початку будівництва, то протягом періоду з моменту укладення договору до втрати чинності вказаним законом (2007 - 2011 роки), обов'язок розпочати будівництво відповідачем курортного готелю на 100 місць був безпосередньо встановлений відповідною нормою законодавства, однак відповідачем не дотриманий.

Відповідачем, зокрема, не надано суду й документального підтвердження того, що такий дозвіл ним було отримано.

Слід зазначити, що п. 32 договору №10 оренди земельної ділянки від 16.07.2007р. визначено, зокрема, що Орендар зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки одразу же після передачі його Орендодавцем.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються вищезазначеним та не приймаються судом до уваги.

Тож, враховуючи, що відповідачем допущено порушення умов використання переданої йому земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки № 10 від 16.07.2007р., що нормами Закону України «Про оренду землі» віднесено до істотних умов договору оренди землі, з огляду на те, що відповідачем не доведено суду відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених вищевказаним договором, приймаючи до уваги, що таке порушення є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору.

Щодо вимог прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,4242 га по вул. Терлецького біля житлового будинку №2 у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України (пункт «ґ») однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який за висновком суду є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позов Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в частині зобов'язання відповідача повернути Фороській селищній раді земельну ділянку площею 0,4242 га по вул. Терлецького біля житлового будинку №2 у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим таким, що також підлягає задоволенню судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позов Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Фороської селищної ради обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 30.05.2013р.

Повне рішення складено 03.06.2013р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Розірвати договір оренди землі №10 від 16.07.2007р., укладений між Фороською селищною радою м. Ялта та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електра», зареєстрований 24.07.2007р. за №04070700008.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Електра» (98670, АР Крим, м. Ялта, смт Кореїз, вул. Родникова, 35, код ЄДРПОУ 22289975; р/р 26002475483931 в АТ КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) повернути Фороській селищній раді (98690, АР Крим, м. Ялта, смт Форос, вул. Космонавтів, 3, код ЄДРПОУ 35688378; р/р 33214812600046 у банку ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) земельну ділянку площею 0,4242 га по вул. Терлецького біля житлового будинку №2 у смт. Форос, м. Ялта, АР Крим.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електра» (98670, АР Крим, м. Ялта, смт Кореїз, вул. Родникова, 35, код ЄДРПОУ 22289975; р/р 26002475483931 в АТ КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) у дохід Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 рахунок №31211206783002, відкритий в ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна