Постанова

від 12.02.2009 по справі 21/363

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/363

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

12.02.09 р.                                                                                          № 21/363          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Ткаченка  Б.О. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Лобань  О.І.

                                                  Федорчук Р.В.

секретар судового засідання   Єрмак Л.В.  

представники сторін:

від позивача: Команов  В.В. –дов. №09/32 від 09.01.2009р., представник

від першого відповідача: Остапенко А.М. –дов. №14/03-18 від 25.12.08р., представник

від другого відповідача: Палун Д.В. –дов. №56 від 29.12.08р., представник

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р.

у справі №21/363 (суддя Тимченко Б.П.)

за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний

                    комбінат імені Ілліча»

до                 1. Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-

                    промислової нафтової компанії «Укртатнафта»

                    2. Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта»

про               стягнення 2590 грн.

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта»та Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта»про стягнення 2590 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. по справі №21/363 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку позивача, висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а рішення суду є незаконним, необґрунтованим та прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 11, 509, 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України.   

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.02.2009р. скарга позивача прийнята до розгляду та порушене апеляційне провадження по справі.

Перший  відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Другий відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник першого відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Представник другого відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

03.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством транснаціональною фінансово-промисловою нафтовою компанією «Укртатнафта»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(покупець) укладено договір №37/2/2118/8267, згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в асортименті та кількості, зазначених у таблиці (а.с. 11-14).

24.04.2008р. позивачем згідно рахунку-фактури №29021 сплачено кошти за поставку нафтопродуктів (а.с. 25).

Згідно залізничної накладної №44521311 від 25.04.2008р. на адресу позивача було поставлено паливо для реактивних двигунів в кількості 53350 кг (а.с. 18).  

30.04.2008р. складено акт приймання нафтопродуктів, яким встановлено нестачу 350 кг нафтопродуктів (а.с. 15).  

04.07.2008р. позивач звернувся до відповідачів з претензією №09/1-3-25, в якій просив сплатити вартість продукції, якої не вистачає, чи провести взаємозалік (а.с. 23-24).   

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. має бути залишене без змін з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.07.1999р. між ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»(виконавець) та АТ «Укртатнафта»(замовник) укладено безстроковий договір №2570/10, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по оформленню, прийманню та відвантаженню вантажів за договорами замовника з третіми особами на території України та на експорт (а.с. 78-82).

03.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством транснаціональною фінансово-промисловою нафтовою компанією «Укртатнафта»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(покупець) укладено договір №37/2/2118/8267, згідно умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти в асортименті та кількості, зазначених в таблиці (а.с. 11-14).

В п. 3.2 цього договору визначено, що відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом. Вантажовідправником товару за даним договором є ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта».

24.04.2008р. позивачем згідно рахунку-фактури №29021 сплачено кошти за поставку нафтопродуктів (а.с. 25).

Згідно відвантажувальної відомості від 24.04.2008р. прийнято до відвантаження 53350 кг палива для реактивних двигунів (а.с. 84).

25.04.2008р. відправником складено квитанцію про приймання вантажу в кількості 53350 кг (а.с. 83).

Згідно залізничної накладної №44521311 від 25.04.2008р. на адресу позивача було поставлено паливо для реактивних двигунів в кількості 53350 кг (а.с. 18).  

Відповідною накладною підтверджується, що для відвантаження було передано 53350 кг палива.

Штемпелем Донецької залізниці на зворотній стороні залізничної накладної №44521311 підтверджується, що 30.04.2008р. відповідний вантаж прибув у справному вагоні без ознак пошкоджень та виданий згідно ст. 52 Статуту залізниць України.  

30.04.2008р. складено акт приймання нафтопродуктів за кількістю, яким встановлено нестачу 350 кг нафтопродуктів (а.с. 15).  

04.07.2008р. позивач звернувся до відповідачів з претензією №09/1-3-25, в якій просив сплатити вартість продукції, якої не вистачає, чи провести взаємозалік (а.с. 23-24).   

Відповідачами претензія позивача залишилась без реагування.

В п. 2.2 договору від 01.07.1999р. зазначено, що виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів з моменту приймання вантажу до перевезення (та оформлення квитанції про приймання вантажу). Момент приймання визначається, зокрема, відміткою залізниці в квитанції про приймання вантажу.

В п. 3.5 договору від 03.01.2008р. визначено, що постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по постачанню товару з моменту передання його перевізнику. При цьому, з відповідного моменту від постачальника до покупця переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов'язані з втратою та пошкодженням товару. Вагою фактично поставленого товару вважається вага, зазначена в відвантажувальній  документації. Датою поставки товару постачальником вважається дата приймання вантажу до перевезення, яка зазначена в залізничній накладні станції вантажовідправника.    

Враховуючи вищенаведене та оскільки рахунком-фактурою №29021 від 24.04.2008р., відвантажувальною відомістю від 24.04.2008р. та квитанцією про приймання вантажу №44521311 від 25.04.2008р. підтверджується факт відповідності маси палива, зазначеної в перевізних документах, масі палива фактично завантаженій, тобто передання перевізнику дизельного палива в кількості 53350 кг у повному обсязі, апеляційний господарський суд приходить до висновку про виконання відповідачами своїх зобов'язань по договору належним чином (а.с. 36-38).

В п. 3.8 договору від 03.01.2008р. визначено, що відвантаження товару вантажовідправником та приймання товару покупцем здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р.

В п. 3.9 даного договору зазначено, що якщо при прийманні товару буде виявлено невідповідність кількості та/чи якості товару даним, зазначеним в супровідних документах постачальника, покупець (вантажоодержувач) зобов'язаний викликати телеграмою представника постачальника для складання двостороннього акту приймання за якістю, представника   вантажовідправника –за кількістю.

В п. 3.10 договору визначено, що при отриманні телеграми про виявлення невідповідності кількості та/чи якості поставленого товару супровідним документам, постачальник зобов'язаний протягом 2 днів забезпечити приїзд свого уповноваженого представника чи дозволити приймання товару покупцем в односторонньому порядку у відповідності до вимог Інструкції. У випадку відмови постачальника (вантажовідправника) від участі в прийманні товару за якістю та/чи кількістю, покупець має право запросити для участі в перевірці представника незалежної організації, узгодженої з постачальником, чи експерта торгово-промислової палати України.   

Згідно п. 4.1.3.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України,  затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р. (чинної на момент приймання вантажу) на всі нафтопродукти, що надійшли, складається «Акт приймання нафтопродуктів за кількістю»за формою №5-НП. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів.

В п. 4.1.3.21 даної Інструкції визначено, що у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, складений позивачем акт не відповідає вимогам Інструкції №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р. та містить ряд суттєвих порушень та неточностей, зокрема: не містить посилання на наказ про створення комісії для приймання нафтопродуктів (порушення вимог п. 4.1.3.18 Інструкції); не містить відомостей про документи, ні підставі яких діяли представники підприємства;  не зазначено засобу вимірювання та дату його повірки.

Порушено позивачем і вимоги п. 4.1.3.21 Інструкції, оскільки останній не викликав встановленим способом представника вантажовідправника.

Таким чином, акт приймання нафтопродуктів складений з порушеннями вимог  Інструкції №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р. і, відповідно, не є належним доказом нестачі вантажу.

Посилання позивача на сертифікат ТОВ «IMCS Black Sea»№002738 від 05.05.2008р. не  береться до уваги, оскільки Інструкцією №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р. передбачено лише складання акту за формою №5-НП. Крім того, сертифікат складено 05.05.2008р., що є порушенням вимог п. 4.1.3.19 Інструкції, оскільки нафтопродукти за кількістю приймаються у день видачі вантажу вантажоодержувачу (а.с. 17).  Крім того, з відповідного сертифікату вбачається наявність нестачі не 350 кг, а 76 кг.

Враховуючи вищенаведене та оскільки позивачем порушено порядок приймання нафтопродуктів, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про недоведеність  факту недостачі нафтопродуктів.

В п. 4.1.2.41 Інструкції №81/38/101/235/122 від 02.04.1998р. визначено, що прямим методом вимірювань маси вимірюють масу нафтопродукту в тарі і транспортних засобах шляхом зважування на вагах для статичного зважування, ГОСТ 29329.

Границя відносної похибки методу:

±0.5 % - під час вимірювань маси нетто нафтопродуктів до 100 т, а також маси бітумів;

±0.3 % - під час вимірювань маси нетто пластичних мастил.

Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування повинні визначатися відповідно до ГОСТ 26976.

Згідно накладної №44521311 від 25.04.2008р. маса нафтопродуктів, яка поставлялась складає 53350 кг. 0,5% похибки при прийманні нафтопродуктів складає 53350 кг * 0,5%  = 266,75 кг.

В постанові Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню «Про затвердження норм природного убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску та транспортуванні»№40 від 26.03.1986р. визначено норму природного убутку нафти та нафтопродуктів при залізничних перевезеннях для нафтопродуктів другої групи (бензин авіаційний), яка складає 0,21% від маси вантажу. Тобто, 0,21% від 53350 кг складає 112 кг (53350 кг * 0,21% /100).

В п. 52 Статуту залізниць України,  затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує:

у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто;

у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням норм природного убутку нафти та нафтопродуктів при залізничних перевезеннях та норм похибки вимірювання, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що не вважається нестачею відсутність 350 кг нафтопродуктів, оскільки відповідна нестача не перевищує норм природного убутку та границь похибки вимірювань маси нафтопродуктів (112 кг + 266,75 кг = 378,75 кг).

Відповідно до статті  22 Цивільного кодексу України особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);    2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода.

Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку  про недоведеність позивачем факту недостачі товару, а, отже, і протиправної поведінки відповідачів, що виключає відповідальність у вигляді стягнення збитків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій України»є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб. Отже, вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оскарження прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами –конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене та оскільки матеріалами справи підтверджується виконання відповідачами своїх зобов'язань перед позивачем по поставці нафтопродуктів належним чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог (Апеляційним господарським судом враховано висновки Вищого господарського суду України в постанові від 06.11.2008р. по справі №21/25-8/18).

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області  від 11.12.2008р. по справі №21/363 прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України апеляційний господарський суд

постановив:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. по справі №21/363 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2008р. по справі №21/363 залишити без змін.

3.          Справу №21/363 повернути до господарського суду Полтавської області.

4.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Ткаченко  Б.О.

Судді:

                                                                                                    Лобань  О.І.

                                                                                                    Федорчук Р.В.

Дата відправки  19.02.09