Рішення

від 05.02.2009 по справі 30/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/52

05.02.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс"

До                  Державного комітету України з державного матеріального резерву

Про                стягнення 15 127 350,00 грн.

                                                                                          Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          Мех Н.В. - представник за  довіреністю № б/н від 29.01.09.

Від відповідача      Вакуленко О.М. - представник за довіреністю № 450/0/4-09 від 02.02.09.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення заборгованості у розмірі 15 127 350,00 грн. вартості поставленого та закладеного до державного матеріального резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 350 тонн за договором № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань, передбачених ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 692, 712 Цивільного кодексу України, пунктом 2.2 договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. щодо оплати вартості поставленого та закладеного до державного матеріального резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 350 тонн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.09. порушено провадження у справі № 30/52, розгляд справи призначався на 05.02.09. о 09-45.

У судовому засіданні 05.02.09. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" підтримала позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Відповідач у поданому відзиві на позов та наданих у судовому засіданні поясненнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що при проведенні конкурсу та укладенні договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. Державний комітет України з державного матеріального резерву виконував завдання, делеговане йому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву" від 08.06.06. № 810, здійснюючи участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного резерву. На підставі ст. 7 Закону України "Про державний матеріальний резерв", ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України Державний комітет України з державного матеріального резерву як орган центральної виконавчої влади є розпорядником бюджетних коштів, які надходять до нього в межах передбачених асигнувань на відповідний рік лише від Державного казначейства України, а тому відповідач має можливість здійснювати операції щодо розпорядження бюджетними коштами лише при умові надходження грошових коштів на його рахунок для подальшого їх перерахування підприємствам, що здійснили закладення матеріальних цінностей до державного матеріального резерву.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

05.11.08. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.08. (плану освіження) та протоколу вибору переможця при здійсненні процедури закупівлі марганцю металевого до державного резерву від 15.10.08. № 159 було укладено договір про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008, згідно з яким позивач зобов'язався у термін до 28.11.08. поставити та здійснити закладення до державного резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 500 тонн загальною вартістю 21 610 500,00 грн., а відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за поставлену та закладену до державного резерву вказану продукцію.

Додатковою угодою № 1 від 27.11.08. до договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. було змінено терміни та обсяги поставки і закладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" марганцю металевого до державного резерву.

Зокрема, позивач зобов'язався у термін до 25.12.08. поставити та здійснити закладення до державного резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 350 тонн загальною вартістю 15 127 350,00 грн., а відповідач зобов'язався здійснити розрахунки за поставлену та закладену до державного резерву вказану продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.08. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" було поставлено та закладено до державного матеріального резерву (Комбінат "Новий" Державного комітету України з державного матеріального резерву) 100 тонн марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95. Даний факт підтверджується Приймальним актом № 4 від 17.12.08. (за формою Р-11).

19.12.08. Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" було поставлено та закладено до державного матеріального резерву 250 тонн марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95, що підтверджується Приймальним актом № 5 від 19.12.08. (за формою №Р-11).

Позивачем листом від 22.12.08. № 63 передано Державному комітету України з державного матеріального резерву вищевказані приймальні акти, а також видаткові накладні та рахунки-фактури, що підтверджували факт поставки та закладення до державного матеріального резерву 350 тонн марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95.

Листом від 14.03.09. №3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" повідомило Державний комітет України з державного матеріального резерву про необхідність погашення заборгованості за договором № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" поставка матеріальних цінностей до державного резерву –закупівля та (або) відвантаження (доставка) матеріальних цінностей на підприємства, в установи і організації для їх зберігання. Закладення матеріальних цінностей до державного резерву – прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві.

За своїм змістом договір про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. є договором поставки, правове регулювання відносин сторін якого здійснюється, зокрема, відповідно до норм ст.ст. 264 –271 ГК України, ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.3 договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. Державний комітет України з державного матеріального резерву проводить оплату продукції, кількість, ціна та вартість якої визначена у пунктах 1.2 –1.3 цього договору, на розрахунковий рахунок постачальника в термін десяти банківських днів, після проведення перевірки якісних показників продукції на комбінаті державного резерву та отримання приймального акту (форма Р-11) на підставі рахунку-фактури.

Факт закладення продукції до державного резерву оформлюється приймальними актами по формі Р-11, один примірник якого та податкова накладна подаються позивачем до Державного комітету України з державного матеріального резерву протягом 10 днів з моменту закладення продукції (пункти 2.6, 4.4 договору про закладення до державного резерву матеріальних цінностей № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08.).

Як встановлено судом, позивач 17.12.08. та 19.12.08. поставив та здійснив закладення до державного резерву відповідно 100 та 250 тонн марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95, що оформлено Приймальними актами № 4 від 17.12.08. та № 5 від 19.12.08. (за формою № Р-11).

За таких обставин суд приходить до висновку, що згідно з ст. 253 –255 Цивільного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.08. № 1458-р  відповідач зобов'язаний був оплатити повну вартість поставлених та закладених до державного матеріального резерву 350 тонн марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 до 07.01.09. включно.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про закладення до державного резерву матеріальних цінностей         № юр-2/1306пром-2008 від 05.11.08. не обумовлює обов'язок відповідача здійснити оплату поставленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" продукції в залежності від надходження з Державного бюджету України грошових коштів на рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву для подальшого їх перерахування позивачу, що здійснив закладення матеріальних цінностей до державного матеріального резерву.

В силу ч. 3 ст. 5 Закону України "Про державний матеріальний резерв" щорічні обсяги поставок матеріальних цінностей до державного резерву відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України рівнів накопичення в першочерговому порядку плануються під час формування замовлень на поставку продукції для державних потреб та забезпечуються відповідними коштами за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштами, отриманими від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

Частиною другою статті 7 Закону України "Про державний матеріальний резерв" передбачено, що фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву в порядку освіження, позичання та розбронювання.

Частиною четвертою статті 8 Закону України "Про державний матеріальний резерв" на Державний комітет України з державного матеріального резерву покладено повноваження по розробці пропозицій до проекту Державного бюджету України на наступний рік у частині структури видатків на забезпечення функціонування системи державного резерву; здійснення розрахунків з постачальниками за матеріальні цінності, що поставляються до державного резерву за державним контрактом (договором).

Таким чином, відповідач зобов'язаний був забезпечити визначення у Законі України про Державний бюджет України на 2009 рік бюджетне призначення та асигнування для фінансування у січні 2009 року оплати вартості поставленого та закладеного позивачем до державного матеріального резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 350 тонн за рахунок Державного бюджету України на поточний рік та коштів, отриманих від реалізації матеріальних цінностей державного резерву, що підлягають освіженню, позичанню та розбронюванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи зазначене, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування оплати вартості поставленого та закладеного позивачем до державного матеріального резерву марганцю металевого ГОСТ 6008-90 марки МН 95 у кількості 350 тонн.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Листом від 29.07.08. № 15-04/1696-12260 Державне казначейство України звернуло увагу на те, що погашення за рішенням судів зобов'язань розпорядників бюджетних коштів про стягнення з них кредиторської заборгованості здійснюється незалежно від того чи передбачені для їх фінансування бюджетні асигнування.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста     Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 00034016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінінтекс" (вул. Артема, 37 –41, м. Київ; код ЄДРПОУ 34796505) 15 127 350 (п'ятнадцять мільйонів сто двадцять сім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованості; 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко