Постанова

від 13.05.2013 по справі 2а-2565/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 травня 2013 року 08 год. 55 хв. № 2а-2565/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУкраїнсько-іспанського спільного підприємства «Іберус-Київ»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2012 року № 00000132360, № 00000142360, визнання неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Українсько-іспанське спільне підприємство «Іберус-Київ» (далі - УІСП «Іберус-Київ», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Подільському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 лютого 2012 року № 00000132360, № 00000142360, визнання неправомірними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс» та ТОВ «Модульмонтажгрупп» (з урахування заяви про зміну позовних вимог від 12.03.2013р. б/н).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між УІСП «Іберус-Київ» та його контрагентами - ТОВ «Фронтект» (ідентифікаційний код 35919231), ТОВ «Модульмонтажгрупп» (ідентифікаційний код 35309531) і ТОВ «ТК Альянс» (ідентифікаційний код 34694328) є нікчемними правочинами, що вчинені без наміру настання правових наслідків, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження позивачем сум податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року та податку на прибуток підприємства за IV-ий квартал 2008 року та 2009 рік, є протиправними і ґрунтуються лише на необґрунтованих припущеннях. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами умов усних угод та Договору, укладених між УІСП «Іберус-Київ» (Покупець, Замовник) і ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» (Постачальник, Виконавець) протягом IV-го кварталу 2008 року та січня-лютого 2009 року, підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (видатковими і податковими накладними, актом виконаних робіт, рахунками-фактурами, видатковими касовими ордерами, тощо), та відповідно господарські операцій з поставки товарів і ремонту основних фондів відображені у документах бухгалтерського обліку позивача; в періоди укладення та виконання вказаних Угод та Договору обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; укладення названих Угод і Договору безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача . Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат у розмірі 448 912, 00 грн. та до складу податкового кредиту за грудень 2008 року і січень-лютий 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 89 783, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з вищезгаданими підприємствами.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 02.04.2012р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки УІСП «Іберус-Київ» перевіряючим встановлено, що Підприємством в порушення вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 112 228, 00 грн. та податок на додану вартість на суму 89 783, 00 грн. Зокрема, УІСП «Іберус-Київ» неправомірно завищено суми валових витрат за 2008 рік (IV-ий квартал), І - ІV квартали 2009 року у розмірі 448 912, 00 грн. (в т.ч. 188 667, 00 грн. - по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Фронтект», 104 172, 00 грн. - ТОВ «Модульмонтаж-групп», та 156 073, 00 грн. - ТОВ «ТК Альянс») та неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 89 783, 00 грн. за первинними документами, оформленими за результатами фінансово-господарських операцій з цими суб'єктами господарської діяльності, які мають ознаки фіктивності. При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що в провадженні СВ ПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Будмаксплюс» ОСОБА_1 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, з ознаками складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України). В ході розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що протягом 2008 - 2010 років директор ПП «Будмаксплюс» ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах вчинив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках підприємства придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) у підприємств, які мають ознаки фіктивності, в т. ч.: ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс». В подальшому відносно невстановлених слідством осіб, які діяли від імені фіктивних підприємств (в т.ч. ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс») порушено кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

16 квітня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що УІСП «Іберус-Київ» (ідентифікаційний код 05760537) було зареєстровано як юридичну особу 27 квітня 1993 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державного реєстру про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 071 120 0000 022081).

УІСП «Іберус-Київ» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 28 лютого 1995 року за № 125, станом на момент складання Акта перевірки від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 перебувало на обліку в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.07.1997р. № 38234351 УІСП «Іберус-Київ» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 057605326110) по дату складання Акта перевірки від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537. Станом на 01 жовтня 2012 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.06.1997р. № 38234351, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 8005/07 від 18.04.2007р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 28.62.0 Виробництво інструментів, 20.30.0 Виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів.

Протягом періоду з 04.01.2012р. по 18.01.2012р. працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва провели документальну позапланову виїзну перевірку УІСП «Іберус-Київ» (ідентифікаційний код 05760537) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складений Акт від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що УІСП «Іберус-Київ» використовувало у своїй господарській діяльності протягом перевіряємого періоду офісні приміщення, а саме: офіс (загальна площа 866,06 м 2 ), розташований за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 51-А (договори оренди від 31.08.2009р. за № 31/08-09 та від 25.08.2011р. № 25/08-11) та було платником, зокрема, таких податків: податку з доходів найманих працівників, податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, земельного податку, комунального податку, інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища.

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючими встановлено, що УІСП «Іберус-Київ» задекларувало суми валових витрат за IV-ий квартал 2008 року в розмірі 176 627, 00 грн., І - IV-ий квартали 2009 року у розмірі 272 285, 00 грн. (в т.ч. за ІІ- IV-ий квартали 2009 року - 0, 00 грн.), а також суму податкового кредиту за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року у розмірі 89 783, 00 грн. (в т.ч. грудень 2008 року - 35 325, 00 грн., за січень 2009 року - 41 565, 00 грн., за лютий 2009 року - 12 893, 00 грн.) з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з вартості придбаних товарів і робіт, по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс», а саме:

1. Протягом IV-го кварталу 2008 року ТОВ «Фронтект» (код ЄДРПОУ 35919231) здійснювало на адресу УІСП «Іберус-Київ» поставку товару (пластини різних розмірів). Відповідно до відомостей валових витрат за IV-ий квартал 2008 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 40 294, 00 грн., а до податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 8 058, 00 грн. Первинні документи не були надані позивачем до перевірки внаслідок їх знищення, що підтверджується внутрішньо-розпорядчими документами підприємства - наказ від 01.11.2011р.№ 4 «Про упорядкування архівних документів», протокол від 27.12.2011р. № 1 та акт від 27.12.2011р. за № 1 про вилучення.

Також, між УІСП «Іберус-Київ» та ТОВ «Фронтект» були укладені:

- договір від 12.02.2009р. за № 1201/09 на ремонт обладнання (фрезерних станків). На підставі якого ТОВ «Фронтект» були оформлені такі первинні документи: рахунок-фактура від 25.02.2009р. № 250201 на суму 64 465, 00 грн., крім того ПДВ - 12 893, 00 грн., податкову накладну від 25.02.2009р. № 250201 та акт виконаних робіт від 25.02.2009р. № 250201 на аналогічну суму коштів;

- усна угода щодо поставки товару (пластин), в результаті чого ТОВ «Фронтект» виписало первинні документи: рахунок-фактура від 15.01.2009р. № 300106 на суму 83 908, 00 грн., крім того ПДВ - 16 781, 60 грн., податкову накладну від 30.01.2009р. № 300106 та видаткову накладну від 30.01.2009р. № 300106 на аналогічну суму коштів. Відповідно до відомостей валових витрат за І-ий квартал 2009 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 148 373, 00 грн., а до податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 29 675, 00 грн. (в т.ч. 16 782, 00 грн. за січень та 12 893, 00 грн. за лютий 2009 року).

При цьому основний вид діяльності ТОВ «Фронтект» - будівництво будівель. Засновником, директором і головним бухгалтером Товариства являється ОСОБА_2 Станом на день проведення документальної перевірки УІСП «Іберус-Київ» ТОВ «Фронтект» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Свідоцтво платника ПДВ Товариства було анульоване 08 вересня 2010 року.

Всього до складу валових витрат за вказаними правочинами з ТОВ «Фронтект» УІСП «Іберус-Київ» були віднесені витрати на вартість товарів та робіт, придбаних в сумі 188 667, 00 грн., а до складу податкового кредиту - суму ПДВ 37 733, 00 грн.

2. В IV-му кварталі 2008 року ТОВ «Модульмонтажгрупп» (код ЄДРПОУ 35309531) здійснювало на адресу УІСП «Іберус-Київ» поставку товару (круги різних розмірів). Відповідно до відомостей валових витрат за IV-ий квартал 2008 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 60 418, 00 грн., а до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 12 084, 00 грн. Первинні документи не були надані позивачем до перевірки внаслідок їх знищення, що підтверджується внутрішньо-розпорядчими документами підприємства.

Також, в січні 2009 року між УІСП «Іберус-Київ» та ТОВ «Модульмонтажгрупп» була укладена усна угода щодо поставки товару (кругів), в результаті чого ТОВ «Модульмонтажгрупп» виписало первинні документи: рахунок-фактура від 21.01.2009р. № 290103 на суму 43 754, 00 грн., крім того ПДВ - 8 750, 80 грн., податкову накладну від 29.01.2009р. № 290103 та видаткову накладну від 29.01.2009р. № 290103 на аналогічну суму коштів. Відповідно до відомостей валових витрат за І-ий квартал 2009 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 43 754, 00 грн. та до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 8 751, 00 грн.

При цьому основний вид діяльності ТОВ «Модульмонтажгрупп» - оптова торгівля будівельними матеріалами. Засновником, директором і головним бухгалтером Товариства являється ОСОБА_3 (без уточнення періоду трудової діяльності на відповідних посадах). Станом на день проведення документальної перевірки УІСП «Іберус-Київ» ТОВ «Модульмонтажгрупп» має стан «припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)». Свідоцтво платника ПДВ Товариства було анульоване 21 липня 2009 року.

Всього до складу валових витрат за вказаними правочинами з ТОВ «Модульмонтажгрупп» УІСП «Іберус-Київ» були віднесені витрати на вартість товарів та робіт, придбаних в сумі 104 172, 00 грн., а до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 20 835, 00 грн.

3. В IV-му кварталі 2008 року ТОВ «ТК Альянс» (код ЄДРПОУ 34694328) здійснювало на адресу УІСП «Іберус-Київ» поставку товару (пластини і круги різних розмірів). Відповідно до відомостей валових витрат за IV-ий квартал 2008 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 75 915, 00 грн., а до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 15 183, 00 грн. Первинні документи не були надані позивачем до перевірки внаслідок їх знищення, що підтверджується внутрішньо-розпорядчими документами підприємства.

Також у січні 2009 року між УІСП «Іберус-Київ» та ТОВ «ТК Альянс» була укладена усна угода щодо поставки товару (ножів), в результаті чого ТОВ «ТК Альянс» виписало первинні документи: рахунок-фактура від 12.01.2009р. № 0300104 на суму 80 158, 00 грн., крім того ПДВ - 16 031, 60 грн., податкову накладну від 12.01.2009р. № 0300104 та видаткову накладну від 12.01.2009р. № 0300104 на аналогічну суму коштів. Відповідно до відомостей валових витрат за І-ий квартал 2009 року позивач відніс до складу валових витрат суму коштів у розмірі 80 158, 00 грн. та до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 16 032, 00 грн.

При цьому основний вид діяльності ТОВ «ТК Альянс» - посередництво в торгівлі текстильними виробами, одягом, взуття та шкіряними виробами. Засновником, директором і головним бухгалтером Товариства являється ОСОБА_4 Станом на день проведення документальної перевірки УІСП «Іберус-Київ» ТОВ «ТК Альянс» має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Свідоцтво платника ПДВ Товариства було анульоване 23 квітня 2010 року.

Всього до складу валових витрат за вказаними правочинами з ТОВ «ТК Альянс» УІСП «Іберус-Київ» були віднесені витрати на вартість товарів та робіт, придбаних в сумі 156 073, 00 грн., а до складу податкового кредиту - суму ПДВ у розмірі 31 215, 00 грн.

Одночасно працівникам відповідача стало відомо, що в провадженні СВПМ ДПА у Житомирській області знаходиться кримінальна справа порушена відносно директора ПП «Будмаксплюс» ОСОБА_1 по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, з ознаками складів злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України. В ході розслідування вказаної кримінальної справи було встановлено, що протягом 2008 - 2010 років директор ПП «Будмаксплюс» ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом відображення у податковому та бухгалтерському обліках підприємства придбання товарно-матеріальних цінностей (проведення безтоварних операцій) у підприємств, які мають ознаки фіктивності, в т.ч.: ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс». В подальшому відносно невстановлених слідством осіб, які діяли від імені фіктивних підприємств (в т.ч. ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс») порушено кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

На підставі вище викладеного, працівники ДПІ у Подільському районі м. Києва прийшли до висновків, що усні та письмові правочини між позивачем та наведеними вище контрагентами є нікчемними та відповідно такими, що не створюють юридичних наслідків. Як наслідок, податкові накладні та первинні документи виписані ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» на адресу УІСП «Іберус-Київ» не можуть бути використані останнім в податковому обліку.

В розділі 4 «Висновок» Акта від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 перевіряючий встановив порушення УІСП «Іберус-Київ» вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого було занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 112 228, 00 грн., в т.ч. за 2008 рік на суму 44 157, 00 грн., за І-ий квартал 2009 року - 68 071, 00 грн., І-е півріччя 2009 року - 68 071, 00 грн., за ІІІ квартали (9-ь місяців) 2009 року - 68 071, 00 грн., 2009 рік - 68 071, 00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 89 783, 00 грн., в т.ч. за грудень 2008 року на суму 31 303, 00 грн., за січень 2009 року - 45 587, 00 грн., за лютий 2009 року - 12 893, 00 грн.

13 лютого 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі Акта від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 та розрахунку фінансових санкцій прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 00000132360, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 та п. 7 підрозділу Х «Інші перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), визначило УІСП «Іберус-Київ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 85 089, 00 грн., в т.ч. 68 071, 00 грн. - основний платіж, 17 018, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (нараховані за звітний період - І-ий квартал 2009 року);

- № 00000142360, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 та п. 7 підрозділу Х «Інші перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило УІСП «Іберус-Київ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 73 100, 00 грн., в т.ч. 58 480, 00 грн. - основний платіж, 14 620, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (нараховані за звітний період - січень-лютий 2009 року).

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, у розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР «бюджетне відшкодування» - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається п. 7.7 ст. 7 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Обов'язкові реквізити податкової накладної визначені в підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Абзацом першим підпункту 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом п'ятим Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Законом № 168/97-ВР визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході судового розгляду також було встановлено, що в 2009 році між УІСП «Іберус-Київ» (Покупець/Замовник) та ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» (Постачальник/Виконавець) були укладені усні угоди щодо поставки товарів і письмовий договір на виконання робіт, а саме:

- договір від 12.02.2009р. за № 1201/09, у відповідності до якого Замовник (УІСП «Іберус-Київ») доручає, а Виконавець (ТОВ «Фронтект», що діє в т.ч. на підставі ліцензії серії АВ № 409741 на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 21.10.2008р. по 21.10.2011р.) бере на себе зобов'язання по ремонту обладнання, яке знаходиться в експлуатації за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 51-а. Всі роботи за даним Договором Виконавець виконує з використанням своїх засобів і матеріалів (п. 1.1 і 1.2 цього Договору). Згідно п. 3 Договору строки виконання робіт - з 12.01.2009р. по 25.02.2009р. Вартість, різновиди робіт та найменування обладнання відносно якого мають проводитися ремонтні роботи закріплені у Додатку № 1 до вказаного Договору - Протоколі № 1 узгодження договірної ціни. Зокрема, Сторонами визначена вартість ремонтних робіт відносно станка фрезерного 67М20 ВФ2 та станка токарного 16К20 у розмірі 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.);

- усна угода згідно якої ТОВ «Фронтект» (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП «Іберус-Київ» (Покупець) протягом січня 2009 року товару (пластин) на суму 100 689, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.);

- усна угода у відповідності до якої ТОВ «Модульмонтажгрупп» (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП «Іберус-Київ» (Покупець) протягом січня 2009 року товару (кругів) на суму 52 504, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.);

- усна угода у відповідності до якої ТОВ «ТК Альянс» (Постачальник) здійснювало поставку на адресу УІСП «Іберус-Київ» (Покупця) протягом січня 2009 року товару (ножів) на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.).

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки товару, виконання робіт та оплати отриманих товарів і робіт) протягом січня-лютого 2009 року за вказаними Угодами і Договором підтверджуються копіями наступних первинних і розрахункових документів, що наявні в матеріалах справи:

- видаткової накладної від 30.01.2009р. № РН-300104 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), рахунку-фактури від 12.01.2009р. № СФ-0300104 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), прибуткової накладної на склад від 30.01.2009р. № ИБ-00036 на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 23/1 - щодо поставки ТОВ «ТК Альянс» та отримання УІСП «Іберус-Київ» придбаного товару (ножів TS20/12/30/50/14.20) на склад позивача;

- видаткової накладної від 29.01.2009р. № 290103 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), рахунку-фактури від 21.01.2009р. № 290103 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), прибуткової накладної на склад від 29.01.2009р. № ИБ-00034 на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 22/1 - щодо поставки ТОВ «Модульмонтажгрупп» та отримання УІСП «Іберус-Київ» придбаного товару (кругів 160 ст. 45/300 ст. 45) на склад позивача;

- видаткової накладної від 30.01.2009р. № 300106 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), рахунку-фактури від 15.01.2009р. № 300106 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), прибуткової накладної на склад від 30.01.2009р. № ИБ-00035 на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.), прибуткового ордеру від 30.01.2009р. № 25/1 - щодо поставки ТОВ «Фронтект» та отримання УІСП «Іберус-Київ» придбаного товару (пластин різного розміру) на склад позивача;

- договору від 12.02.2009р. № 1201/09 щодо виконання ремонтних робіт відносно обладнання позивача з додатком до нього, акта здачі-прийняття робіт від 25.02.2009р. № 250201 на суму 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.), рахунку-фактури від 25.02.2009р. № 250201 на суму 77 358, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.) - щодо виконання ТОВ «Фронтект» на користь УІСП «Іберус-Київ» ремонтних робіт відносно фрезерного і токарного станків.

Приймання поставленого товару на складі Покупця (м. Київ, вул. Фрунзе, 51, на території Командитного товариства «Забєліна-Фільковська Т.С. і Компанія Київська нотна фабрика», де також й розміщені виробничі потужності позивача) від імені УІСП «Іберус-Київ» здійснювалося уповноваженою особою позивача - інженером комерційного відділу Підприємства ОСОБА_6 (повноваження підтверджено наявними в матеріалах даної справи наказами позивача від 02.06.1997р. за № 16-л та від 01.03.2011р. № 12-к «По особовому складу»), що було підтверджено ним особисто в судовому засіданні по даній справі, призначеному на 16 липня 2012 року, при допиті його в якості свідка, копіями аркушів журналу реєстрації довіреностей за 2005 рік - другий місяць 2010 року;

- оборотно-сальдовою відомістю та журналом-ордером (відомістю) по рахунку 201 «Сировина й матеріали» за 2009 рік;

- видатковими касовими ордерами від 22.01.2009р. за № 7 на суму 10 000, 00 грн., від 29.06.2009р. за № 22 на суму 10 000, 00 грн., від 21.07.2009р. за № 26 на суму 6 917, 00 грн., від 27.07.2009р. за № 28 на суму 3 956, 32 грн., від 13.08.2009р. за № 31 на суму 5 571, 00 грн., від 23.09.2009р. за № 33 на суму 6 000, 00 грн., від 30.09.2009р. за № 35 на суму 2 101, 00 грн., від 27.10.2009р. за № 38 на суму 5 000, 00 грн., від 16.12.2009р. за № 44 на суму 10 000, 00 грн., від 13.11.2009р. за № 39 на суму 10 000, 00 грн., від 15.06.2010р. за № 29 на суму 5 012, 28 грн., від 19.05.2010р. за № 28 на суму 7 000, 00 грн., від 12.05.2010р. за № 26 на суму 6 800, 00 грн., від 07.07.2010р. за № 43 на суму 2 400, 00 грн., від 28.04.2010р. за № 24 на суму 1 500, 00 грн., від 27.04.2010р. за № 23 на суму 2 500, 00 грн., від 08.04.2010р. за № 18 на суму 2 000, 00 грн., від 07.04.2010р. за № 17 на суму 10 000, 00 грн., від 06.04.2010р. за № 16 на суму 10 000, 00 грн., від 01.04.2010р. за № 15 на суму 2 000, 00 грн., від 26.02.2010р. за № 8 на суму 10 000, 00 грн., від 15.01.2010р. за № 4 на суму 10 000, 00 грн. - щодо сплати коштів ТОВ «ТК Альянс», видатковими касовими ордерами від 22.01.2009р. за № 5 на суму 10 000, 00 грн., від 10.04.2009р. за № 15 на суму 6 700, 00 грн. - щодо сплати коштів ТОВ «Модульмонтажгрупп», видатковими касовими ордерами від 09.09.2010р. за № 57 на суму 10 000, 00 грн., від 25.06.2010р. за № 36 на суму 8 500, 00 грн., від 16.07.2010р. за № 46 на суму 10 000, 00 грн., від 07.07.2010р. за № 41 на суму 10 000, 00 грн., - щодо сплати коштів ТОВ «Фронтект»; аркушів касової книги Підприємства за відповідні дати. Оплата за придбані товари та виконані роботи здійснювалося УІСП «Іберус-Київ» шляхом видачі готівкових коштів з каси Підприємства безпосередньо уповноваженим посадовим особам -керівникам ТОВ «Фронтект» (ОСОБА_14), ТОВ «Модульмонтажгрупп» (ОСОБА_15) і ТОВ «ТК Альянс» (спочатку ОСОБА_9, а потім - ОСОБА_16);

- нотаріально засвідченими заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_9 з питань підтвердження фактів ведення ними особисто протягом періодів з 27.05.2008р. по 07.04.2012р. та з 08.07.2008р. по 16.07.2009р. фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ «Фронтект» і ТОВ «ТК Альянс» (без посилання на конкретних контрагентів і господарські операції).

Відповідно до письмових довідок позивача станом на 31 грудня 2011 року заборгованість УІСП «Іберус-Київ» перед ТОВ «ТК Альянс» і ТОВ «Фронтект» по поставкам товарів за січень 2009 року відсутня. Заборгованості позивача перед ТОВ «Модульмонтажгрупп» у розмірі 108 306, 51 грн. була ліквідована 18 січня 2010 року шляхом укладення договору про відступлення права вимоги за № 24/10 між УІСП «Іберус-Київ» (Боржник), ТОВ «Модульмонтажгрупп» (Цедент) і КТ «Забєліна-Фільковська Т.С. і Компанія Київська нотна фабрика» (Цесіонарій).

За результатами здійснення поставок товарів та виконання робіт протягом січня-лютого 2009 року контрагентами УІСП «Іберус-Київ» були виписані податкові накладні № 300104 від 30.01.2009р. на суму 96 189, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 031, 60 грн.), № 290103 від 29.01.2009р. на суму 52 504, 80 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 750, 80 грн.), № 300106 від 30.01.2009р. на суму 100 689, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 781, 60 грн.) та № 250201 від 25.02.2009р. на суму 77 358, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12 893, 00 грн.), які містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

При цьому в ході розгляду даної справи до суду надійшли виписки про рух коштів на рахунках контрагентів позивача, надані банківськими установами на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів. В даних виписках банків відсутні відомості про здавання ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» сум готівкових коштів (виручки від реалізації товарів) до цих банківських установ. Однак, відповідачем не було надано жодних документальних доказів (первинних і розрахункових документів, матеріалів перевірок з питань дотримання касової дисципліни), які б свідчили про те, що цими підприємствами фактично не були отриманні суми готівкових коштів від УІСП «Іберус-Київ».

Відповідно до усних пояснень позивача та додаткових документів, наданих ним до суду 23 липня 2012 року, придбані товари і роботи були використанні Підприємством в своїй подальшій господарській діяльності (виробництво та подальша реалізація фрезів деревообробних, ножів (окремо та в комплектації з фрезами), тощо), реалізація металевих виробів без їх переробки (ножів), про що свідчать оригінали та копії наступних документів: внутрішні документи позивача - журнали-ордери і відомості по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція» за 2009 рік; зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу від 07.04.2008р. № 14/0704/08, від 06.05.2009р. № 06/05/09, від 09.06.2009р. № 06/0906/09, від 07.09.2009р. № 10/0709/09, від 12.10.2009р. № 12/10-09, від 28.05.2008р. № 18/2805/08, тощо, укладених з Покупцями-нерезидентами (ТОО «BMG-Engineering» (Республіка Казахстан), ОДО «ПАН-СТП» і СЗАТ «Трансінформ» (Республіка Беларусь), Компанії «IBERUS POLSKA MARCIN ROGACEWICH» (Республіка Польща), та ін.; вантажних митних декларацій, видаткових накладних, специфікацій на товари, рахунків-фактур, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, сертифікатів про походження товару.

Також на підтвердження факту наявності необхідної матеріальної бази (офісні, складські приміщення, виробничі потужності) для ведення названих вище видів господарської діяльності позивач надав до суду копії договору оренди і надання комунальних послуг від 30.09.2008р. № 30/09-08, акта прийому-передачі основних фондів (офісних і виробничих приміщень) від 01.10.2008р. б/н, договору оренди нежитлового приміщення від 25.08.2011р. № 25/08-11, акта прийому-передачі від 25.08.2011р. б/н, платіжних доручень за 2009 - 2010 роки на підтвердження оплати орендних платежів.

Відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання спірних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в грудні 2008 року - лютому 2009 року. Крім того, у відповідності до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЖ № 527697, № 527801 і № 527699 станом на 20 лютого 2012 року ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» були зареєстровані як юридичні особи. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень-лютий 2009 року, відповідають вимогам, встановленим п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, певних дозвільних документів з обґрунтуванням необхідності таких.

Згідно п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

При цьому суд зазначає, що положеннями Закону № 168/97-ВР, які регулювали порядок формування податкового кредиту, не була передбачена залежність податкового кредиту покупця від декларування сум податкового зобов'язання продавцем, а також не встановлено того, що платник податку несе відповідальність за декларування та сплату податку його контрагентами.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, що також викладено в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між позивачем і його контрагентами - ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс».

Зокрема, в Акті перевірки від 25.01.2012р. № 27/23-611/05760537 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення судами вироків у кримінальних справах за обвинуваченням посадових осіб Товариств у скоєні злочинів у вигляді ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа ДПС у Житомирській області від 24.04.2012р. № 5925/10/09-006, наданого на виконання вимог ухвали суду, суду стало відомо, що кримінальна справа № 079002/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ОСОБА_12 у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України із затвердженим обвинувальним висновком направлена прокуратурою Житомирської області до Богунського районного суду м. Житомира. При цьому, ОСОБА_12 були пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України по факту фіктивного підприємництва ТОВ «Фронтект» та ТОВ «ТК «Альянс». Матеріали по факту фіктивності ТОВ «Модульмонтажгрупп» були виділені з матеріалів кримінальної справи № 079002/11 та направлені до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно листів ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 25.07.2012р. № 7034/9/02-09 та від 03.08.2012р. № 7744/9/07-06/52, наданих у відповідь на судові запити від 22.05.2012р. та 05.07.2012р. за № 2а-2565/12/2670 щодо надання інформації про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного створення ТОВ «Модульмонтажгрупп», суду стало відомо, що ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 205 КК України, не порушувалась.

Листом від 19.07.2012р. за № 1-281/12, наданим у відповідь на судові запити від 22.05.2012р. та 05.07.2012р. за № 2а-2565/12/2670, Богунський районний суд м. Житомира повідомив суд, що станом на 19 липня 2012 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 358 та ОСОБА_12 - ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України, не розглянута і знаходиться на стадії судового розгляду.

При цьому відповідачем на момент розгляду даної справи судом не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про безпосередню причетність перелічених вище осіб (а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_11 і ОСОБА_12) до укладення (виконання) спірних правочинів, а також про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам УІСП «Іберус-Київ» або його контрагентів (ТОВ «Фронтект», ТОВ «Модульмонтажгрупп» і ТОВ «ТК Альянс»), з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій за 2009 рік та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Крім того суд зважає на той факт, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена саме згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирьскій області, майора податкової міліції ОСОБА_13 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 29 червня 2011 року в рамках кримінальної справи, порушеної відносно посадової особи контрагента позивача.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 ст. 86 ПК України та пункту 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстрованого Міністерством юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

За своїм змістом дані норми не містять жодних обмежень чи застережень щодо застосування лише до осіб, відносно яких порушена кримінальна справа чи ведеться оперативно-розшукова справа, тому стосується всіх перевірок, призначених відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК України належним доказом на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами вказаної перевірки є відповідне рішення суду.

Разом із тим відповідачем не представлено доказів на підтвердження наявності на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, що в свою чергу додатково вказує на відсутність встановлених пунктом 86.9 статті 86 ПК України підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в даному випадку.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню в цій частині та не підлягає задоволенню в решти позовних вимог, оскільки результатом дій відповідача по визнанню нікчемними правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Фронтект», ТОВ «ТК «Альянс» та ТОВ «Модульмонтажгрупп», стало прийняття саме спірних податкових повідомлень-рішень, які і порушують права позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача усі фактично здійснені та документально підтверджені ним судові витрати відповідно до задоволених майнових вимог в розмірі 1 686, 19 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Українсько-іспанського спільного підприємства «Іберус-Київ» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 13 лютого 2012 року № 00000132360, № 00000142360.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Українсько-іспанського спільного підприємства «Іберус-Київ» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 51а, ідентифікаційний код 05760537) 1 686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 19 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова