Постанова

від 31.05.2013 по справі 826/5603/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 травня 2013 року               14 год. 20 хв.                             № 826/5603/13-а         Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва доКомунального підприємства «Київінформатика» простягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 21 887, 56 грн., - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (далі – Позивач, УПФУ в Шевченківському районі             м. Києва) з позовом до Комунального підприємства «Київінформатика» (далі – Відповідач, КП «Київінформатика») про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 21 887, 56 грн. (з рахуванням клопотання Позивача про уточнення позовних вимог б/н і б/д, поданого до канцелярії суду 08 травня 2013 року разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви).   В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 21 887, 56 грн., в тому числі: 21 887, 56 грн. – недоїмки, яка підлягає стягненню з нього як добровільно не сплачена. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/5603/13-а. Надіслана на адресу Відповідача рекомендованим листом № 0689069 5 копія вказаної ухвали була повернута до суду разом поштовим відправленням, в якому зазначено відповідну причину його невручення. Станом на 31 травня 2013 року до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили. Частиною четвертою ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема про право надати свої заперечення проти позову або заяву про визнання позову. Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне. У відповідності до п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ст. 1 та п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Закон № 1058-IV), страхувальниками для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону, є, зокрема роботодавці, до яких відносяться підприємства установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Частиною першою ст. 15 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники, зазначені в            ст. 14 цього Закону, є платниками страхових внесків. Набуття статусу платників страхових внесків відбувається з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду (ч. 3 ст. 15 Закону). До обов'язків страхувальника згідно з п. 4, п. 6 ч. 2 ст. 17 вищезгаданого Закону віднесені обов'язки по подачі звітності територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також по нарахуванню, обчисленню та сплаті страхових внесків. Згідно з ч. 1, 4 і 5 ст. 20 Закону № 1058-IV, яка визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Відповідно до положень абзаців 1 – 3 ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 1 ст. 14 цього ж Закону (роботодавці), є календарний місяць. При цьому ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Пунктом 11.11 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), яка була розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, (роботодавці) щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Аналогічні норми закріплені у розділі 8 «Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників» Інструкції. В ході судового розгляд було встановлено, КП «Київінформатика» (ідентифікаційний код 31753872) є страхувальником та перебуває на обліку в УПФУ в Шевченківському районі м. Києва як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Протягом червня-серпня 2010 року Відповідач подавав до органу Пенсійного фонду України розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди жовтень 2008 року – грудень 2010 року, де були самостійно визначені суми страхового внеску, що підлягають сплаті в наступних розмірах:  7 374, 63 грн. – за червень 2010 року, 8 849, 51 грн. – за  серпень 2010 року та 5   663, 42 грн. – за серпень 2010 року. Дані суми самостійно нарахованих страхових внесків підприємством не були погашені. 01 лютого 2013 року УПФУ в Шевченківському районі м. Києва виставило Відповідачу вимогу про сплату боргу за № Ю-122/2922, згідно якої станом на 01 лютого 2013 року сума боргу зі страхових внесків КП «Київінформатика» становила 125 301, 66 грн. (в тому числі: 107 973, 03 грн. – недоїмки, 15 112, 29 грн. – штраф та 2 216, 34 грн. – сума пені), з них заявлена сума заборгованості в розмірі 21   887, 56 грн. (недоїмка). Зазначена Вимога не була вручена Відповідачу органом пошти з причини «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується довідкою відділу зв'язку на відповідному поштовому відправленні, а тому в силу норм абз. 6 п. 6.4 Інструкції вважаються такими, що надіслані (вручені) відповідачу. Станом на момент розгляду справи у Відповідача наявна заборгованість із страхових внесків заявлена до стягнення в розмірі 21   887, 56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах даної справи картками особового рахунку страхувальника – ТОВ «Поляне» (32 %, 4%, 42%, 1%-5%) за період з 01.02.2010р. по 01.02.2013р., а також розрахунком УПФУ б/н і б/д, що буд поданий до канцелярії суду 31 травня 2013 року. Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –            П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва задовольнити. 2. Стягнути з Комунального підприємства «Київінформатика» (місцезнаходження: 04119,            м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 8, ідентифікаційний код 31753872) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 29, ідентифікаційний код 26087323) суму заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 21 887 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят сім) грн. 56 коп. Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 1832  Кодексу адміністративного судочинства України.                           Суддя                                                                           О.В. Дегтярьова