Рішення

від 11.03.2009 по справі 8/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/49

11.03.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                                                                            тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                                                                  тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

          10 березня 2009 року                                                                       Справа № 8/49

За позовом: Приватного підприємства "Фірма "Регент",  пр. Перемоги, 50, м. Київ

До відповідача: Приватного підприємства "Люсьєн",  пр. Миру, 151/20, м. Чернігів

Про стягнення 25780грн.80коп.

                                                                                     Суддя   Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Сорока О.П. –представник, довіреність б/н від 27.10.2008р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні за згодою представника позивача проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем  заявлено позов про стягнення з відповідача 25480грн. боргу за товар, отриманий по видатковій накладній №00012892 від 30.07.08р. на підставі договору №5/2 від 25.07.08р., 267грн.29коп. пені, нарахованої за період з 26.11.08р. по 12.12.08р. та 33грн.51коп. процентів річних, нарахованих за період з 26.11.08р. по 12.12.08р. за неналежне виконання зобов'язань.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №1193410, яке міститься в матеріалах справи, але представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе  розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалася.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

          25 липня 2008р. між Приватним підприємством “Фірма “Регент” (позивач у справі) та Приватним підприємством “Люсьєн” (відповідач у справі) укладено договір №5/2, на підставі якого позивач зобов'язався поставити та передати, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити папір (далі –товар/ партія товару) відповідно  до умов договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, положення якого регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна  сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Аналогічні приписи містяться у ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п.2.1.,2.2 договору продавець (позивач) зобов'язувався відвантажити покупцеві (відповідачеві) товар за ціною, в асортименті і в кількості, зазначеному у видатковій накладній, яка являється невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити продавцеві вартість товару в строк та на умовах, зазначених в договорі.

          Виходячи з умов договору (п.п.6.1,6.2.) договір вважається укладеним і вступає в силу з 25.07.08р. Договір укладений без обмеження строку дії –до повного виконання зобов'язань відповідного до даного договору.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується копією видаткової накладної №00012892 від 30.07.08р., по якій відповідачу було передано товар –папір офісний “Zoom” А-3 95% та папір офісний “Zoom” А-4 95% 80г/м на загальну суму 47080грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом на вищезазначеній видатковій накладній особи, повноваження якої ґрунтуються на виданій довіреності серії ЯПК № 303473 від 30.07.08р.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору пред'являвся відповідачу рахунок-фактура №000012892 від 30.07.08р. на загальну суму 47080грн.

          В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.1.ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.7.1. договору покупець здійснює розрахунок за відвантажений товар/партію товару з продавцем шляхом перерахунку грошової суми, зазначеної в накладній, рахунку-фактурі, які являються невід'ємною частиною договору, на розрахунковий рахунок продавця протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту підписання накладної та/або акту за кожну окрему партію товару. Отже, відповідно до зазначеної умови договору відповідач мав здійснити оплату за товар протягом 21 календарного дня з моменту підписання накладної, тобто строк виконання зобов'язання по оплати отриманого товару  настав 20 серпня 2008р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання за договором від 25.07.08р. виконав частково, сплативши протягом жовтня–листопада 2008р. в рахунок погашення заборгованості 21600грн., про що свідчить копія банківської виписки із особового рахунку позивача. Отже, на момент звернення позивача до суду з позовною вимогою, заборгованість становить 25480грн. боргу.

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором у встановлений строк, на день розгляду справи докази оплати заборгованості в повному обсязі відповідачем не надані, а тому з нього підлягає стягненню 25480грн. боргу.

           Відповідно до п.8.2. договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених пунктами 2.2.-2.3, пунктом 7.2 договору покупець сплачує продавцеві неустойку у вигляді пені за кожний день прострочки від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала на момент виникнення заборгованості, за весь період заборгованості або штраф в розмірі 5% від несплаченої суми. Також покупець за вимогою продавця сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 5% річних від несплаченої вчасно суми.

          З урахуванням вказаної умови договору позивач просив стягнути з відповідача 267грн.29коп. пені за період з 26.11.08р. по 12.12.08р.

          За змістом ст.230 Господарського кодексу України  пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національною банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Аналогічну норму містить ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яка встановлює, що розмір пені обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасної сплати боргу, розрахунок пені складений позивачем з врахуванням діючої на період прострочення облікової ставки Національного банку України та розміру фактичної заборгованості, яка існувала на момент здійснення розрахунку, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 267грн.29коп. пені, нарахованої за період з 26.11.08р. по 12.12.08р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За розрахунком позивача розмір процентів річних складав 33грн.51коп. за період з 26.11.2008р. по 12.12.2008р. Оскільки, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача є обґрунтованими і задовольняються судом в розмірі 33грн.51коп. за період з 26.11.2008р. по 12.12.2008р.

          Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, і з відповідача підлягає стягненню 25480грн. боргу, 267грн.29коп. пені, 33грн.51коп. процентів річних.  

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст.193,231,264-271 Господарського кодексу України, ст.ст.530,625,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Люсьєн”, пр. Миру, 151/20, м. Чернігів (код 31275263, п/р 26007377177001 в РУ “Приватбанк” м. Чернігів, МФО 353586) на користь Приватного підприємства “Фірма” Регент”, пр. Перемоги, буд. 50, м. Київ (код 24370345, п/р 26003101014859 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” м. Києва, МФО 322904) 25480грн. боргу, 267грн.29коп. пені, 33грн.51коп. процентів річних, 257грн.80коп. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  рішенням законної сили.

                              Суддя                                                                 Т.Г.Оленич

Повне рішення підписано 11 березня 2009 року.

                                              Суддя                                                                Т.Г.Оленич