Рішення

від 10.03.2009 по справі 38/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/30

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/30                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЛІД ПРО” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ                  „ АДАМАС”  м. Донецьк

про стягнення 18 646  грн.64  коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:  Жигулін О.М. – довіреність №5 від 22.12.2008р.

від відповідача: не з'явився  

Суть спору:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СОЛІД ПРО” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ „АДАМАС”  м. Донецьк про стягнення заборгованості   у  розмірі 17 398грн.58коп., 3% річних у розмірі 133грн.55грн., інфляційних збитків у розмірі  1 113грн.51коп., судових витрат та витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі               2 500грн.

26.02.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 20.02.2009р. № 14/4-20/717, відповідно до якого           Товариство з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ БУДІВНИЧА „АДАМАС” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 35174811) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83096, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.Куйбишева,72, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутим на адресу суду поштовим повідомлення № 10883683 з позначкою “вручено уповноваженій особі Палій”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Позивач у судовому засіданні 10.03.2009р. надав суду лист № 6 від 05.03.2009р., яким надав оригінал довідки № 3 від 05.03.2009 р. та пояснення № 1 від 05.03.2009 р., які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

 Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                                    ВСТАНОВИВ:

01.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СОЛІД ПРО”                     м. Донецьк (за договором – постачальник, далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ „АДАМАС”  м. Донецьк  (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір поставки будівельних матеріалів №4 (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця (будівельні матеріали), (далі-товар) партіями у кількості і асортименті, який зазначається у специфікаціях або рахунках на оплату даного товару і накладних до нього, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п.1.1 договору).

Ціна та порядок розрахунків передбачено розділом 3 договору, а саме: умовами оплати є: покупець зобов'язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця оплатити отриману продукцію протягом 3 банківських днів з моменту відвантаження її покупцю (п.3.3).

Згідно п.3.4 договору, відвантаження товару покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних постачальника ,  в яких зазначається асортимент і кількість товару, ціна і загальна сума до оплати за дану партію товару.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар (будівельні матеріали)  на суму 49 176грн.39коп., що підтверджується видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи та відповідач отримав зазначений товар, що підтверджено довіреністю серії ЯПГ №565530/10 від 03.09.2008р. на ім'я Палій А.М., яка містяться у  матеріалах справи.

Відповідачем була проведена часткова оплата за отриману продукцію на загальну суму 31 777грн.81коп., що підтверджується документами, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином,  за відповідачем залишився несплаченим товар на суму                         17 398грн.58коп.

22.12.2008р за №174 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про погашення існуючої заборгованості у розмірі 17 398грн.58коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за поставлений товар у розмірі      17 398грн.58коп. не погашена, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача інфляційних збитків у розмірі 1 113грн.51коп.,  3% річних у розмірі 133грн.55коп. у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання та витрат по оплаті послуг адвоката у сумі 2 500грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки будівельних матеріалів №4 від 01.01.2008р., видаткові накладні,   довіреність серії ЯПГ №565530/10 від 03.09.2008р. на ім'я Палій А.М.,  пояснення по справі №1 від 05.03.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався у повному обсязі за поставлений товар  на суму 17 398грн.58коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 133грн.55коп. та інфляційних збитків у розмірі 1 113грн.51коп., є такими, що підлягають задоволенню. Розрахунок інфляційних та 3% річних судом перевірений та визнаний правильним.

Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат.  Встановлено, що  судові витрати  складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за  проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх  знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з  матеріалів справи, 22.12.2008р. між  підприємством позивача та адвокатом Жигуліним Олексієм Михайловичем укладено договір про надання юридичних послуг, яким передбачено надання послуг адвоката, у зв'язку з розглядом у господарському суді справи по стягненню боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних за весь період прострочення з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ „АДАМАС”  м. Донецьк.  

За умовами договору розмір гонорару адвоката за надані юридичні послуги  складає 2 500грн. Порядок виплати гонорару:  оплата на протязі 45 календарних днів з моменту укладення даного договору.

Оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням  №15352 від 05.02.2009р.  

У судових засіданнях інтереси підприємства позивача представляв саме  Жигулін О.М.,  який є адвокатом,  що  підтверджується свідоцтвом про  право на зайняття адвокатською діяльністю № 1612.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.  

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЛІД ПРО”                     м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ „АДАМАС”  м. Донецьк про стягнення заборгованості   у  розмірі 17 398грн.58коп.,                     3% річних у розмірі 133грн.55грн., інфляційних збитків у розмірі  1 113грн.51коп. та судових витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 2 500грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ „АДАМАС”  м. Донецьк  (83096, м. Донецьк, вул.Куйбишева,72,  р/р 26004959969482 в ЗАТ “Перший український міжнародний банк”, МФО 335537, ЄДРПОУ 35174811) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СОЛІД ПРО” м. Донецьк (83060,              м. Донецьк, вул. Куйбишева,140”г”, р/р 26000148636700 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 35484893) заборгованість   у  розмірі 17 398грн.58коп., 3% річних у розмірі 133грн.55грн., інфляційні збитки у розмірі  1 113грн.51коп. та судові витрати по сплаті послуг адвоката у розмірі 2 500грн., держмито 186грн.47коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 10.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі