Рішення

від 12.03.2009 по справі 16/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/521

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "12" березня 2009 р.                                                               Справа №  16/521

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., при секретарі Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Зельська О.М. - за довіреністю;

від відповідача: Корнійченко О.І. - за довіреністю;

треті особи: не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Черкаси справу за позовом Виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси до Кредитної спілки "Фортеця" про стягнення 25 434,33 грн. заподіяної шкоди джерелом підвищеної небезпеки,

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача 25 434,33 грн. коштів на відшкодування заподіяної шкоди джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди для подальшого повного відновлювального ремонту автомобіля. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити з викладених у позовній заяві підстав.

          Представник відповідача в остаточному відзиві на позов позовні вимоги визнав лише частково на суму 2 687,00 грн. з мотивів, що вартість матеріального збитку слід розраховувати з ринкової ціни нового автомобіля позивача (42 000,00 грн.) та з мінусуванням коштів, отриманих позивачем від страхової компанії і утилізаційної вартості автомобіля (металобрухт).

         Представники фізичних осіб, які залучалися судом до участі у справі як треті особи, в жодне засідання з невідомих причин не з'явилися, пояснень суду не надали.

          Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          З матеріалів справи вбачається наступне:

          Позивач є балансоутримувачем легкового автомобіля КІА Sephia 1998 року випуску, реєстраційний номер 33-342 МЕ, що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ та довідкою про перебування на балансі ТЗ ( а.с. 30).  Власником автомобіля є Придніпровська районна рада ( а.с. 26- свідоцтво про реєстрацію ТЗ).

        Згідно ст. 395,396 ЦК України речовими правами на чуже майно, зокрема, є  право володіння і  право користування, а особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Згідно ст. 386 ЦК України, що міститься у главі 29  -- власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

            Таким чином, пред'явлення позову позивачем, як користувачем майна до відповідача про відшкодування шкоди є правомірним.

          У відповідності до ч. 4 ст.35 ЦК України рішення суду  з  цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору.

          Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.11.2008 року (а.с. 27) встановлено, що 07.11.2008 року Гребенюк Т.П., керуючи автомобілем ФОРД держномер СА 3248 АО не дотримався безпечної дистанції, не вибрав безпечної швидкості, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем КІА держномер  33-342 МЕ, який рухався попереду та належить позивачу. В результаті зіткнення автомобіль позивача понесло, він скоїв наїзд на електроопору, яка впала на ворота. При цьому було пошкоджено автомобілі,  ворота та електроопора.  Свою вину водій Гребенюк Т.П. визнав і його було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України та стягнуто штраф у сумі 50,00 грн.

          Відповідач по справі листом на адресу позивача № 27 від 11.11.2008 року (а.с. 28) підтвердив приналежність автомобіля та водія Гребенюк Т.П. Кредитній спілці "Фортеця".

          З наданих суду пояснень з боку представника відповідача та з наявних у справі документів було з'ясовано, що КС "Фортеця" користувалася автомобілем ФОРД держномер СА 3248 АО на підставі договору оренди автомобіля № 21 від 24.12.2007 року ( а.с. 51), який було передано відповідачу в оренду з боку власника автомобіля Янко А.А. В договорі оренди власник автомобіля виступив як приватний підприємець (преамбула), що також підтверджується і свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Янко А.А. серія В02 № 368851.

             У відповідності до ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

          Чинний ЦК України передбачає поняття фізичної особи (ст. 24 - людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою) та фізичної особи-підприємця (глава 5). Таким чином, оскільки у ст. 799 ЦК України прямо не йдеться про фізичну особу-підприємця, то договір оренди автомобіля з такою особою нотаріальному посвідченню не підлягає.

            Отже, договір оренди автомобіля № 21 від 24.12.2007 року між відповідачем по справі та його власником фізичною особою-приватним підприємцем Янко А.А. не підлягав нотаріальному посвідченню і є дійсним. Доказів визнання його недійсним сторонами у справу не надано.

          В той же час в справі мається копія нотаріально  посвідченої довіреності на Гребенюка Тараса Петровича від 03.11.2008 року, якою власник автомобіля Янко А.А. довірив йому особисто, як фізичній особі, вчиняти всі дії стосовно користування та експлуатації належного йому автомобіля ФОРД держномер СА 3248 АО  (а.с. 36).

          В ході розгляду справи представник відповідач підтвердив, що в момент скоєння ДТП водій КС"Фортеця" Гребенюк Т.П. управляв автомобілем  ФОРД держномер СА 3248 АО саме як працівник кредитної спілки, а не як фізична особа за довіреністю. Суд погоджується з такими твердженнями, оскільки вони підтверджуються  наданим відповідачем страховій компанії подорожнім листом легкового автомобіля серія ЛА № 04800 від 07.11.2008 року в копії (а.с. 57), в якому вказано, що водій КС "Фортеця" Гребенюк Т.П.  має цілодобовий режим роботи та вибув з робочого місця о 7-00 год. Дані про повернення автомобіля підприємству в цей день відсутні. Дані висновки суду не спростовуються  іншими доказами по справі та поясненнями Гребенюка Т.П., який ухилився від їх надання суду. Крім того, всі документи стосовно автомобіля та скоєної ДТП на вимогу страхової компанії надавала КС "Фортеця" як користувач автомобілем за договором оренди, а не Гребенюк Т.П. як водій автомобіля  за довіреністю від власника Янко А.А.

          Доводів про те, що водій відповідача Гребенюк Т.П. здійснював керування автомобілем ФОРД з неправомірних підстав чи за обставин поза виконанням службових обов'язків, сторони у справу не надали.  

          Позивач просить відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

          У відповідності до ст. 1187 ЦК України  джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

          У відзиві на позовну заяву від 27.02.2009 року ( а.с. 63) відповідач підтверджує, що КС "Фортеця" володіє автомобілем  ФОРД держномер СА 3248 АО на підставі договору оренди автомобіля з Янко А.А. і чинність даного договору відповідач не оскаржує.

          Згідно довідки позивача (а.с. 30) балансова вартість пошкодженого автомобіля КІА держномер  33-342 МЕ становить 42 653,00 грн.

          Висновком експертного товарознавчого дослідження № 435 від 17.12.2008 року (а.с. 10), проведеного на замовлення третьої особи - страхової компанії ЧД ЗАТ СГ "ТАС",  було визначено розмір матеріального збитку для його відшкодування згідно договору про страхування, який склав 42 000,00 грн. (це ринкова вартість нового автомобіля позивача). Вартість відновлювального ремонту по складеній експертом калькуляції склала 50 684,33 грн.

          В судовому засіданні було заслухано експерта Старинець М.В., який надав пояснення, що вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових деталей транспортного засобу, які підлягають заміні становить лише 37 705,00 грн. (а.с. 14 внизу), а вартість повного відновлювального ремонту становить 50 684,33 грн. з використанням нових деталей і повним об'ємом відновлювальних робіт.

          У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

          За доводами позивача, що підтверджується також поясненнями представника страхової компанії, за договором страхування цивільно-правої відповідальності відповідача перед третіми особами  (поліс -- а.с. 48) позивачу було відшкодовано лише 25 250,00 грн. в якості ліміту страхового відшкодування за пошкодження автомобіля за мінусом франшизи ( див. умови   страхового полісу).

          Позивач з підстав його права на повне відшкодування шкоди просить стягнути із відповідача різницю між відшкодованою страховою компанією шкодою та загальною вартістю відновлювального ремонту, що складає 25 434,33 грн. з такого розрахунку - (50 684,33 - 25250,00).

          Суд не приймає заперечення відповідача про те, що відновлювальний ремонт автомобіля робити не доцільно, оскільки його вартість значно перевищує ринкову вартість аналогічного автомобіля в даний час, виходячи з такого:

          У відповідності до ст. 1192 ЦК України - з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Тобто, спосіб відшкодування шкоди встановлюється виключно за вибором потерпілого.

          Позивач у наданому суду письмовому поясненні від 12.03.2009 року  визначився, що він бажає здійснити повний відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля і тому просить стягнути з відповідача кошти з розрахунку визначеної експертом вартості  повного відновлювального ремонту ТЗ в сумі  50 684,33 грн. За таких умов із розрахунку шкоди не можна виключати утилізаційну вартість автомобіля (вартість металобрухту), оскільки це мало б значення лише при компенсації чистого збитку, а не при стягненні вартості  відновлювального ремонту речі.

          Відповідач також не пропонує здійснити самостійний ремонт автомобіля чи придбати для відповідача новий автомобіль, а собі забрати рештки пошкодженого автомобіля.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, розрахунок шкоди зроблено вірно, а тому до стягнення з відповідача належить 25 434,33 грн.

          Складові для відшкодування позадоговірної шкоди  відповідачем - наявність шкоди, вина особи, що її завдала, причинний зв'язок між неправомірними діями особи та виникненням шкоди  повністю доводяться матеріалами справи. За змістом ч. 5 ст. 1187 ЦК України відповідальність за заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки настає незалежно від вини. Звільнення від відповідальності за завдану шкоду можливе лише у випадку якщо особа, яка здійснює діяльність з джерелом підвищеної небезпеки доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.  Такі обставини в ході розгляду справи судом не встановлені та відповідачем не доводилися.

          У відповідності до ст. 49 ГПК України при  задоволенні позову з відповідача на користь позивача також слід стягнути і 254,34 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Керуючись ст. 49,82,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кредитної спілки "Фортеця", ідентифікаційний код 26261821, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1 на користь Виконавчого комітету Придніпровської районної ради м. Черкаси, ідентифікаційний код 04061487, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307 - 25 434,33 грн. на відшкодування шкоди, 254,34 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

          Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                              Спаських Н.М.