Постанова

від 03.06.2013 по справі 905/2035/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №905/2035/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Ревизська Ю.О. по дов.;

від відповідача: Прокопович О.В. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст від 23.04.2013р.) у справі №905/2035/13 (суддя Гриник М.М.)

за позовом Пісківської сільської ради, с. Піски Ясинуватського району Донецької області

до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області

про визнання розірваним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Пісківською селищною радою та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу» 04.09.2001р., зареєстрованого за №3557, площею 1,8га, розташованої на території Пісківської сільської ради, з 06.12.2012р.

а також за зустрічним позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області

до Пісківської сільської ради, с. Піски Ясинуватського району Донецької області

про визнання недійсним та скасування рішення Пісківської сільської ради від 06.12.2012р. №260/31-VI «Про припинення договору оренди землі з ТОВ «Насіння Донбасу».

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Пісківська сільська рада, с. Піски Ясинуватського району Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області, про визнання розірваним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Пісківською селищною радою та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу» 04.09.2001р., зареєстрованого за №3557, площею 1,8га, розташованої на території Пісківської сільської ради, з 06.12.2012р.

В свою чергу відповідач, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області, в порядку ст. 60 ГПК України 29.03.2013р. звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Пісківської сільської ради, с. Піски Ясинуватського району Донецької області, про визнання недійсним та скасування рішення Пісківської сільської ради від 06.12.2012р. №260/31-VI «Про припинення договору оренди землі з ТОВ «Насіння Донбасу».

Ухвалою від 29.03.2013р. вказаний зустрічний позов було прийнято судом для сумісного розгляду з первісним позовом.

18.04.2013р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі №905/2035/13, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено. Висновок про відмову у задоволенні позову про визнання розірваним спірного договору суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що оскільки позивачем прийнято рішення №260/31-VI від 06.12.2012р. «Про припинення договору оренди землі з ТОВ «Насіння Донбасу», яким розірвано договір оренди земельної ділянки та припинено відповідачу право користування спірною земельною ділянкою, констатація факту розірвання спірного договору не віднесена до компетенції господарського суду, тому позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права. Стосовно зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд прийняв до уваги доведений матеріалами справи факт порушення відповідачем приписів чинного законодавства в частині використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, а також встановлені ст. 12 Земельного кодексу України повноваження позивача щодо розпорядження спірними землями, тому відмовив відповідачу у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Пісківської сільської ради від 06.12.2012р.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення змінити, визнати недійсним та скасувати рішення Пісківської сільської ради від 06.12.2012р №260/31-VI «Про припинення договору оренди землі з ТОВ «Насіння Донбасу», в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що погоджується з висновками суду відносно відмови у задоволенні первісних позовних вимог, натомість вважає необґрунтованим рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Так, за твердженням скаржника, господарський суд безпідставно не піддав оскаржуване рішення Пісківської сільської ради правовому дослідженню в аспекті дотримання позивачем при його прийнятті умов договору оренди землі від 04.09.2001р., а також загальних вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини в Україні. Разом з цим, заявник апеляційної скарги наголошує, що матеріалами справи підтверджений факт недотримання сільрадою низки умов вищевказаного договору, а саме - приписів п.4. Крім того, за висновком скаржника, господарський суд не застосував до спірних правовідносин приписи ст. 152 Земельного кодексу України. ст.ст. 27, 30 Закону України «Про оренду землі», ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки умовами спірного договору не передбачена можливість односторонньої відмови від договору оренди землі, а рівно - одностороннього розірвання договору. Тобто, як зазначає заявник апеляційної скарги, одностороннє волевиявлення позивача щодо розірвання спірного договору, викладене у формі рішення сільради від 06.12.2012р., є незаконним та протиправним, тому в силу закону підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Вищевикладене, за твердженням скаржника, є підставою для задоволення вимог за зустрічним позовом, а отже - зміни в цій частині незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2001р. на підставі рішення Пісківської сільської ради від 24.05.2001р. №226/XVII-III між орендодавцем - Пісківською сільською радою, та Науково-виробничим закритим акціонерним товариством «Насіння Донбасу» (правонаступник - НВ ТОВ «Насіння Донбасу») - орендарем, було укладено договір оренди землі (зареєстрований у Ясинуватському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №3 від 04.09.2001р.), за умовами якого орендар набув права оренди земельної ділянки площею 1,8га із земель запасу (пасовища) на території Пісківської сільської ради Ясинуватського району Донецької області.

Згідно п. 2.1 договору, земельна ділянка передається в оренду згідно з цільовим призначенням: для надання послуг в тваринництві.

Договір укладається на термін 25 років, починаючи з дати його реєстрації.

Розділом 3 договору сторони визначили права та обов'язки, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної у п. 2.1 договору, забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, своєчасного внесення орендної плати (п. 3.1 договору). Орендар має право використовувати орендовану земельну ділянку згідно чинному законодавству у відповідності до мети, обумовленої в договорі (п. 3.2 договору).

У пункті 5 договору сторони домовились, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку за місцем розташування земельної ділянки.

В матеріалах справи також наявне рішення Виконавчого комітету Пісківської сільської ради №59 від 30.07.2008р., яким Науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу» надано дозвіл на розміщення майданчика для виставки-продажу сільськогосподарської техніки (трактори, комбайни, автомобілі, прицепні механізми тощо) на існуючій земельній ділянці за адресою: с. Псіки, вул. Леніна, 66.

Разом з цим, за висновком постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин від 05.05.2011р., вищевказане рішення №59 від 30.07.2008р. не відповідає діючому законодавству, оскільки ним фактично змінено цільове призначення земельної ділянки, у зв'язку з чим було рекомендовано скасувати зазначене рішення.

Крім того, в матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення №014691 від 31.05.2011р., складений відносно директора НВ ТОВ «Насіння Донбасу» Литовченка В.Н., в якому зафіксований факт нецільового використання спірної земельної ділянки, а також постанова про накладення адміністративного стягнення №10/40 від 03.06.2011р., якою Литовченка В.Н. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн. Докази оскарження вказаних матеріалів адміністративного провадження чи їх скасування у встановленому законом порядку в матеріалах справи відсутні.

В подальшому, рішенням Піськівської сільської ради №71/10-VI від 10.06.2011р., рішення виконкому Пісківської сільської ради №59 від 30.07.2008р. «Про дозвіл на розміщення майданчика для виставки-продажу сільськогосподарської техніки НВ ТОВ «Насіння Донецьк» було скасовано як таке, що не відповідає діючому законодавству. Супровідним листом №365/02-25 від 20.06.2011р. зазначене рішення було направлено на адресу відповідача, докази його оскарження або скасування у встановленому законом порядку в матеріалах справи також відсутні.

До матеріалів справи також долучено лист від 15.08.2011р. №01-60-3999/3544-10 Головного управління держкомзему у Донецькій області, адресований Ясинуватській міжрайонній прокуратурі Донецької області, в якому зазначено, що в період з 01.01.2008р. по 01.11.2011р. підприємство НВ ТОВ «Насіння Донбассу» не зверталось до головного управління щодо отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту).

Згідно листа №2/3920 від 30.06.2011р. Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Донецькій області, 23.06.2011р. Ясинуватською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу №63-010100 відносно диктора НВ ТОВ «Насіння Донбасу» за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.365 та ст..254 КК України.

Крім того, у 2011р. виявлено факт здачі орендарем частини земельної ділянки в суборенду. Даний факт має місце і на час винесення судового рішення, що підтверджено долученою до матеріалів справи копією договору оренди нежитлового приміщення та виставочного майданчика №1 та №3 від 01.01.2013р.

З огляду на викладене, рішенням №260/31-VI від 06.12.2012р. Пісківська сільська рада розірвала договір оренди земельної ділянки від 04.09.2001р. та припинила право користування (оренда) НВ ТОВ «Насіння Донбасу» земельною ділянкою, наданою згідно договору оренди земельної ділянки від 04.09.2001р. Крім того, пунктом 3 вказаного рішення відповідача було зобов'язано звільнити спірну земельну ділянку та передати її до земель запасу Пісківської сільської ради на умовах, визначених договором оренди.

В подальшому, вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання розірваним спірного договору з 06.12.2012р.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про визнання недійсним та скасування рішення сільради №260/31-VI від 06.12.2012р. В обґрунтування зустрічних позовних вимог заявник посилається на умови спірного договору оренди від 04.09.2001р., а саме - передбачену п. 4 договору вимогу про розірвання у випадку невиконання однією зі сторін обов'язків, передбачених договором. Посилаючись на те, що у встановлені в договорі строки позивач не звертався до відповідача із повідомленнями про намір розірвати договір, заявник зустрічного позову вважає спірне рішення сільради фактом розірвання договору в односторонньому порядку, що, на його думку, суперечить вимогам закону, а отже - є підставою для визнання недійсним та скасування спірного рішення.

Як вже зазначалось вище, місцевий господарський суд відмовив у повному обсязі у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (чинний на момент прийняття спірного рішення) закріплено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п.34 ст. 26, ст. 59, п.2 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у відповідній редакції), питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради у формі рішення, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що реалізуючі надані їй законом повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, рішенням №260/31-VI від 06.12.2012р. Пісківська сільська рада розірвала договір оренди земельної ділянки від 04.09.2001р. та припинила право користування (оренда) НВ ТОВ «Насіння Донбасу» земельною ділянкою, наданою згідно договору оренди земельної ділянки від 04.09.2001р. Крім того, пунктом 3 вказаного рішення відповідача було зобов'язано звільнити спірну земельну ділянку та передати її до земель запасу Пісківської сільської ради на умовах, визначених договором оренди.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що враховуючи те, що позивачем прийнято вищевказане рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Пісківською сільською радою та Науково - виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу» від 04.09.2001р. та припинення права користування спірною земельною ділянкою, констатація факту розірвання спірного договору не віднесена до компетенції господарського суду, тому заявлені позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають у зв'язку з невірно обраним способом захисту.

Стосовно позовних вимог за зустрічним позовом, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. (зі змінами і доповненнями), підставами для визнання акта державного чи іншого органу недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом відповідач посилається на розірвання спірного договору в односторонньому порядку шляхом прийняття позивачем спірного рішення сільради, що є порушенням як умов договору, так і приписів чинного законодавства.

Натомість, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріалами справи підтверджена наявність порушень з боку орендаря земельної ділянки в частині використання її не за цільовим призначенням, що є безумовною підставою для дострокового розірвання спірного договору. Крім того, відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено факту невідповідності спірного рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Таким чином, оскільки позивач реалізував визначене ст. 12 Земельного кодексу України право та у межах своєї компетенції прийняв відповідне рішення про розірвання спірного договору, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним та скасування рішення Пісківської сільської ради від 06.12.2012р. №260/31-VI, яким власник земельної ділянки вирішив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Пісківською сільською радою та Науково - виробничим товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу» від 04.09.2001р., припинити право користування спірною земельною ділянкою та зобов'язати орендаря звільнити земельну ділянку і передати її до земель запасу Пісківської сільської ради на умовах, визначених договором оренди.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскаржуване рішення сільради фактично є односторонньою відмовою позивача від договору оренди спростовується по-перше, приписами чинного земельного законодавства відносно компетенції органів місцевого самоврядування з питань регулювання земельних відносин, по-друге, наявністю в матеріалах справи доказів в підтвердження невиконання відповідачем умов договору в частині використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням та покладення на відповідача встановленої законом відповідальності за вказане правопорушення. Таким чином, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що скаржником невмотивовано ототожнено поняття односторонньої відмови від договору та реалізації наданої законом компетенції відповідною радою, тобто невірно застосовано до спірних правовідносин приписи ст.188 ГК України, ст. 651 ЦК України. Інші доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства України, у зв'язку з чим судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. у справі №905/2035/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст від 23.04.2013р.) у справі №905/2035/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Донбасу», с. Піски Ясинуватського району Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст від 23.04.2013р.) у справі №905/2035/13- залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС