Ухвала

від 04.03.2009 по справі 23/54-08-2671

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/54-08-2671

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

04 березня 2009 р.                                                                                   № 23/54-08-2671  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши касаційну скаргуКооперативу "Автомобіліст"

на постановуОдеського апеляційного господарського суду

від18.12.2008 року

у справі№23/54-08-2671

господарського судуОдеської області

за  позовомКооперативу "Автомобіліст"

доВідкритого акціонерного товариства "Сілікат"стягнення 12989,91 грн.

про

в с т а н о в и в :

Касаційна скарга Кооперативу "Автомобіліст" від 14.11.2008 року( б/н)  на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року у справі № 23/54-08-2671не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 1113  Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно підпункту ”в” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, яке справляється із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із позовних заяв у спорах, що виникають під час визнання повністю або частково недійсними актів ненормативного характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50% ставки, обчислюваної з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі рішенням господарського суду Одеської області від 27.10.2008 року позовні вимоги про стягнення 12989,91 грн. за надання транспортних послуг задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Сілікат" на користь позивача 5403,60 грн. боргу, 104,41 грн. судових витрат.  Вимоги в частині стягнення пені в розмірі 576,38 грн., інфляції в сумі 788,93 грн., моральної шкоди в сумі 5000 грн. та відшкодування витрат юридичних послуг на суму 1000 грн. залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року зазначене  рішення  суду першої інстанції  в частині часткового задоволення позову скасовано, в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Позивачем в касаційній інстанції оскаржується  рішення господарського суду Одеської області та постанова Одеського апеляційного господарського суду в повному обсязі.

Таким чином, за подання касаційної скарги на судове рішення у даній справі позивач повинен був сплатити 64,95 грн. державного мита, а сплатив за платіжним дорученням  №9 від 15.01.2009 року лише 56,00 грн. Отже, скаржником державне мито сплачено не в повному розмір, що відповідно до пункту 4 частини  1 статті  1113 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення судом касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України                                           

у х в а л и в :

   Касаційну скаргу Кооперативу "Автомобіліст" від 14.11.2008 року( б/н)  на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року у справі № 23/54-08-2671 та додані до неї документи  повернути скаржнику без розгляду.

          Головуючий        суддя                                                            Т. Добролюбова

Судді                                                                                Т.Гоголь

                                                                                                    В.Швець