Постанова

від 23.07.2009 по справі 23/54-08-2671

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/54-08-2671

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 23 липня 2009 р.                                                                                    № 23/54-08-2671  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

за участю представників сторінпозивачавідповідачарозглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу    не з'явились (повідомлені належним чином)не з'явились (повідомлені належним чином)

Кооперативу "Автомобіліст"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду

від

18.12.2008 року

у справі№23/54-08-2671

господарського судуОдеської області

за  позовомКооперативу "Автомобіліст"

доВідкритого акціонерного товариства "Сілікат"

простягнення 12989,91 грн.

Кооператив "Автомобіліст" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до позовних вимог та просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сілікат" 5403,6 грн. боргу за порушення умов договору від 08.01.2007 року про надання транспортних послуг,   576,38 грн. пені за період з січня до червня 2008 року, втрати від інфляційних процесів –788,93 грн., адвокатські послуги 1000грн., моральну шкоду 5000грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не розрахувався за надані послуги, претензію позивача та рахунок на сплату послуг залишив без розгляду.

Господарський суд  Одеської області рішенням від 27.10.2008 року (суддя Степанова Л.В.) позовні   вимоги   задовольнив   в   частині   стягнення з

Відкритого акціонерного товариства "Сілікат" 5403,6 грн. боргу за порушення умов договору від 08.01.2007 року про надання транспортних послуг. В іншій частині суд залишив позов без розгляду  на   підставі   пункту 5   статті   81 Господарського процесуального кодексу України.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 18.12.2008 року (судді Мирошніченко М.А., Бєляновський В.В., Шевченко В.В.) скасував рішення господарського суду Одеської області  в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Сілікат" 5403,6 грн. боргу, в задоволенні позовних вимог в цій частині вімовив, з посиланням на їх недоведеність.  Суд послався на те, що належним доказом на підтвердження факту здійснення перевезення є товарно-транспортні накладні, проте такі накладні відсутні. В решті частини рішення  суд залишив в без змін.

Кооператив"Автомобіліст" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року скасувати, як таку, що ухвалена при неповному встановленні обставин, що мають значення для вірного вирішення справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 32 Господарського процесуального кодексу України, статей 224, 225, 232, 244 Господарського кодексу України. Скаржник зазначає, що сам факт перевезення вантажу підтверджено накладними, актом виконаних робіт та дорожніми листами, які є доказами виконання робіт кооперативом.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

          Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., та перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Господарськими судами в ході розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортних послуг від 08.01.2007 року згідно якого позивач зобов'язувався виконати роботи по перевезенню піску кар'єрного відповідачу власним транспортом, а відповідач - прийняти вантаж та сплатити за роботу по транспортуванню вантажу, виконану позивачем, відповідно наданих транспортних накладних (пункт 2 Договору). Оплата проводиться відповідачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача протягом 30-ти днів з моменту виконання послуг  позивачем,  вартість послуг по перевезенню вантажів складає 36 грн. (в т.ч. НДС 20%) за одну тонну перевезеного вантажу. Господарськими судами також встановлено, що товарно-транспортні накладні, які б підтверджували виконання позивачем умов договору, відсутні.  Відповідач упродовж всього розгляду справи зазначає, що перевезення вантажів здійснювалось від того ж відправника  тому ж отримувачу, тобто перевезення здійснювалось з кар'єру відповідача на його склад, а тому товарно-транспортні накладні не були оформлені.

Договірні зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються, з урахуванням особливостей, Господарським та  Цивільним кодексами України.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 50 Закону України "Про  автомобільний транспорт" унормовано, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).  Аналогічні положення щодо договору перевезення вантажу містить і стаття 307 Господарського кодексу України.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), якими визначено права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Розділом 11 даних Правил визначено правила оформлення документів на перевезення, зокрема, основними документами на перевезення вантажів є товарно –транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Також, цими Правилами встановлено, яким чином, в скількох екземплярах оформлюються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Однак, суд першої інстанції, встановлюючи факт перевезення позивачем кар'єрного піску на спірну суму обмежились лише посиланням на наявність в матеріалах справи накладних, при цьому не дослідив на яку суму складені накладні, чи відповідають вони за формою та змістом вимогам законодавства;  залишилися поза увагою суду і питання наявних в  матеріалах справи дорожніх листів та акта-звірки. Водночас не може бути залишена без змін і постанова апеляційної інстанції, оскільки документам, які стосуються перевезення вантажу (зокрема, дорожні листи) не надано правової оцінки та не з'ясована їх відповідність чинному законодавству.

Відповідно статей 84, 105 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній  частині  як рішення так і постанови вказуються  обставини  справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

В порушення вимог вищезазначеної норми Господарського процесуального кодексу України господарські суди не встановили обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору та не надали оцінки всім доказам у справі.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити  докази,  що  мають  юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

З огляду на зазначене, керуючись статтями  108, 1115, 1117, 1119,  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

            Рішення господарського суду Одеської області від 27.10.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року у справі  № 23/54-08-2671 скасувати.

           Справу № 23/54-08-2671 -   направити на  новий   розгляд   до господарського суду Одеської області.

             Касаційну скаргу  Кооперативу "Автомобіліст" –задовольнити частково.

Головуючий        суддя                                                   Т. Добролюбова

Судді                                                                                 Т.Гоголь

                                                                                          Т.Дроботова