Рішення

від 30.05.2013 по справі 919/314/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року справа № 919/314/13

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5),

до приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська,32)

про звільнення приміщень,

та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12"

(99011, м. Севастополь, вул. В. Морська,32)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5)

про продовження строку дії договору оренди ,

суддя: Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача за первісним позовом - Бекетової Н.С., довіреність № б/н від 29.12.2012 (дійсна до 31.12.2013) ;

представників відповідача за первісним позовом - Зубової Є. В., довідка з ЄДРПОУ №381524 від 05.04.2011; Філонова О. О., довіреність б/н від 31.08.2011,

Суть спору:

15.03.2013 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до закритого акціонерного товариства "Комісійний магазин №12", в якому просить суд зобов'язати відповідача звільнити нерухоме майно - вбудовані приміщення комісійного магазину (№ І-1, №1-2, №І-4, з №І-5 по №І-7), загальною площею 140,00 кв. м, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В.Морська,32, які є об'єктом договору оренди нерухомого майна №482-00 від 04.03.2008 та передати їх за актом прийому-передачі позивачу.

Позовні вимоги з посиланням на статті 526, 610-611, 785 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», умови Договору оренди нерухомого майна №482-00 від 04.03.2008, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №261-11 від 01.08.2011, зокрема в частині повернення об'єкту оренди після закінчення строку дії даного договору, в зв'язку із чим вважає що відповідач за первісним позовом повинен повернути майно за цим договором позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.03.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 09.04.2013.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 09.04.2013 на 25.04.2013 та 25.04.2013 на 14.05.2013.

У судовому засіданні 25.04.2013 судом було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства «Комісійний магазин №12» до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна №482-00 від 04.03.2008 на той самий термін і на тих умовах, які були передбачені цим договором та відкладено розгляд справи на 28.05.2013. В судовому засіданні 28.05.2013 було оголошено перерву до 30.05.2013.

Зустрічні позовні вимоги, із посиланням на статті 764 Цивільного кодексу України, статтю 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтю 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», статтю 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» мотивовані тим, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради не висловлював заперечень проти продовження дії договору, а також тим, що відносно спірного об'єкту оренди було прийнято рішення щодо зобов'язання Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради передати документи до Севастопольської міської Ради та ним фактично було приватизовано спірний об'єкт.

У судове засідання 30.05.2013 з`явились представники сторін. Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у письмову відзиві, в якому зокрема вказував, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку на який він був укладений, про що було повідомлено листом відповідача за первісним позовом, а тому внесення змін в цей договір неможливі. Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення первісного позову, заперечував з підстав, викладених у відзиві.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 30.05.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

04.03.2008 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Комісійний магазин №12», правонаступником якого є позивач (Орендар) укладено договір № 482-00 оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані приміщення комісійного магазину (№І-1, №І-2, №І-3, №І-4, з №І-5 по №І-7), загальною площею 140,00 кв.м. в цілому, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська,32 (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 2.4 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкту оренди (Додаток №2).

Згідно п. 2.5. Договору, повернення Орендарем майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Прийом-передача об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників Орендодавця та Орендаря. Майно вважається повернутим Орендарю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.4.12. Договору, Орендар зобов'язується повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням зносу.

Сторони домовились, що цей Договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору строком до 24.10.2012 (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.5. Договору визначено, що дія Договору оренди припиняється зокрема внаслідок закінчення строку оренди, передбаченого договором.

Згідно копії свідоцтва про право власності від 22.02.2008, вищевказане майно належить територіальній громаді міста в особі Севастопольської міської Ради на праві власності.

Актом прийому передачі орендованого майна від 14.03.2008, складеним між сторонами, підтверджується передача позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом в оренду нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська,32 (а.с. 11).

Листом від 06.11.2012 Орендодавець повідомив Орендаря про закінчення строку дії Договору оренди № 482-00 від 03.03.2008 та запропонував йому передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі у встановлений Договором строк (а.с. 28).

Натомість Орендар об'єкт оренди не повернув, у зв'язку з чим Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до суду із даним первісним позовом.

У свою чергу, вважаючи, що задоволення позову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради призведе до порушення законних прав і інтересів Орендаря, оскільки на його думку спірний Договір був продовжений строком на два роки, приватне акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" звернулось до суду із зустрічним позовом до позивача з вимогою про визнання спірного договору продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов до наступних висновків.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частини другої статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Аналогічні положення підстав для припинення договору оренди закріплені у пункті 7.5. Договору.

Положеннями частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що він діє до 24.10.2012.

Листом від 21.08.2012 відповідач за первісним позовом звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із проханням продовжити строк дії Договору на п'ять років (арк.с. 164).

Листом від 06.11.2012 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив відповідача за первісним позовом про припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, та внаслідок чого запропонував повернути об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

Також, згідно виписки з протоколу засідання конкурсної комісії з оренди комунального майна №9 (6)-12 від 08.11.2012, комісією було вирішено відмовити приватному акціонерному товариству «Комісійний магазин №12» у продовженні строку договору оренди на спірні приміщення та звільнити їх і здійснити повернення вказаного об'єкту комунальної власності за актом прийму-передачі у встановленому порядку.

Таким чином, в силу наведених приписів закону Договір оренди нерухомого майна № 482-00 від 04.03.2008 є припиненим з 24.10.2012, а позивач за первісним позовом в свою чергу не дав згоду на продовження строку дії цього Договору.

Отже, суд дійшов висновку що у відповідача за первісним позовом з огляду на вищевказані положення закону та Договору виник обов'язок щодо повернення позивачу нерухомого майна у вигляді вбудованих приміщень комісійного магазину (№І-1, №І-2, №І-3, №І-4, з №І-5 по №І-7), загальною площею 140,00 кв.м. в цілому, що знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул. Велика Морська,32. Натомість, відповідач за первісним позовом свого обов'язку щодо своєчасного повернення орендованого за вказаним Договором майна не виконав, тобто є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін (стаття 651 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Таким чином, відповідач за первісним позовом зобов'язаний повернути позивачу за первісним позовом нерухоме майно у вигляді вбудованих приміщень комісійного магазину (№І-1, №І-2, №І-3, №І-4, з №І-5 по №І-7), загальною площею 140,00 кв.м. в цілому, що знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул. Велика Морська,32.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги первісного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань позивача за зустрічним позовом на ті обставини, що лист Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради не містить заперечень щодо поновлення договору на новий строк, суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 8-9 Положення що є додатком до рішення Севастопольської міської Ради №9128 від 26.01.2010 «Про внесення змін до рішення міської Ради №339 від 12.11.2012 «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради», фонд діє в межах повноважень, визначених Радою та даним Положенням, підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Раді. Основним завданням Фонду є зокрема організація процесу передачі комунального майна в оренду. Організація управління майном комунальної власності в межах своїх повноважень (а.с. 41-45).

Пунктом 10.23 цього Положення визначено, що Фонд відповідно до покладених на нього завдань та в межах наданих йому повноважень: виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, нерухомого майна у відповідності з Положенням про порядок передачі в оренду комунального майна.

Згідно п. 4 Положення про порядок передачі орендованого майна, що належить територіальній громаді міста Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №3677 від 12.09.2012, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств та організацій, їх структурних підрозділів.

У пункті 12 цього Порядку визначено, що конкурсна комісія з оренди комунального майна діє на постійній основі, створюється Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та формується у наступному порядку: - представники Фонду - 2 особи, депутати міської Ради - 13 осіб, представник Севастопольської міської державної адміністрації - 1 особа.

В той же час, у пункті 13 даного Порядку визначено, що вищевказана комісія також приймає рішення зокрема про продовження договорів оренди (або відмову у продовженні).

Як вже зазначалось, згідно наданої виписки з протоколу засідання конкурсної комісії з оренди комунального майна №9 (6)-12 від 08.11.2012, було вирішено відмовити приватному акціонерному товариству «Комісійний магазин №12» у продовженні строку договору оренди на спірні приміщення та звільнити їх і здійснити повернення вказаного об'єкту комунальної власності за актом прийму-передачі у встановленому порядку

Таким чином, конкурсна комісія з оренди комунального майна, дії якої узгоджуються з п.5. Порядку проведення конкурсу з визначення орендатора комунального майна, вирішила відмовити позивачу за зустрічним позовом у продовженні строку договору оренди на спірні приміщення, оскільки до конкурсної комісії надійшла друга заявка на оренду, а тому Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради в свою чергу за наявності вищевказаного рішення конкурсної комісії з цього питання, не має повноважень на продовження договору оренди спірних приміщень в позаконкурсному порядку.

Крім того, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що ним був приватизований об'єкт, до складу якого входять спірні нежитлові приміщення, а також на наявність рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/346 є необґрунтованими з наступних підстав.

На підставі Договору №24/40к від 14.06.1995, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в м. Севастополі та позивачем за зустрічним позовом, останній придбав державне рухоме майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства «Комісійний магазин №12» згідно переліку, а не нерухоме.

В той же час, рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/346 (а.с. 97-105), яким було зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради підготувати та передати на розгляд Севастопольської міської Ради усі необхідні документи щодо приватизації позивачем за зустрічним позовом нерухомого майна у вигляді спірних приміщень не виконано, а отже спірний об'єкт нерухомості на даний момент відповідачем за зустрічним позовом не приватизований.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, власником спірних приміщень на даний час залишається територіальна громада в особі Севастопольської міської Ради. У той же час позивач за зустрічним позовом не позбавлений права наполягати на виконанні рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/346.

Таким чином, первісний позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати понесені позивачем за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом, а судові витрати позивача за зустрічним позовом йому не відшкодовуються у зв'язку із відмовою у задоволенні зустрічного позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради задовольнити.

2. Зобов`язати приватне акціонерне товариство «Комісійний магазин №12» (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська,32, ідентифікаційний код 19013614) звільнити нерухоме майно - вбудовані приміщення комісійного магазину (№ І-1, №І-2, №І-4, №І-5, №І-6, №І-7), загальною площею 140,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська,32 та передати їх за актом приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, ідентифікаційний код 25750044)

3. У задоволені зустрічного позову приватного акціонерного товариства «Комісійний магазин №12» відмовити.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Комісійний магазин №12» (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська,32, ідентифікаційний код 19013614) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, ідентифікаційний код 25750044) судовий збір у розмірі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 04.06.2013.

Суддя C.О. Щербаков