Постанова

від 25.07.2013 по справі 919/314/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року Справа № 919/314/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Градової О.Г.,

суддів Котлярової О.Л.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

позивач, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради - Бекетова Н.С., довіреність б/н від 29.12.12,

відповідач, приватне акціонерне товариство "Комісійний магазин № 12" - Зубова Є.В., керівник, довідка № 381524 від 05.04.11,

Філонов О.О., довіреність б/н від 31.08.11,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин № 12" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 30 травня 2013 року у справі № 919/314/13

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

до приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин № 12" (вул. Велика Морська, 32, Севастополь, 99011)

про звільнення приміщень; за зустрічним позовом про продовження строку дії договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням місцевого господарського суду первісний позов задоволено - на приватне акціонерне товариство "Комісійний магазин № 12" покладений обов'язок повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради за актом прийому-передачі предмет оренди (вбудовані нежитлові приміщення), у зустрічному позові (а.с. 61-67 т. 1) відмовлено. З приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин № 12" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради стягнуто судові витрати - 1.147 грн. судового збору (а.с. 233-241 т. 1).

Приватне акціонерне товариство "Комісійний магазин № 12" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний - задовольнити та визнати договір оренди продовженим на той же строк та на тих же умовах. Підставами для скасування судового рішення заявник апеляційної скарги вказує прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність викладених в судовому рішенні висновків обставинам справи (а.с. 2-9 т. 2).

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти апеляційної скарги.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 22-41, 66-76, 80-107, 115, 117-124 т. 2) та встановив наступне.

04 березня 2008 року між орендодавцем - Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (а.с. 40-45, 48-49 т. 1), та орендарем - приватним акціонерним товариством "Комісійний магазин № 12" (а.с. 35-37, 75-96, 107-130, 150-157, 211 т. 1), підписаний договір оренди вбудованих приміщень комісійного магазину (№І-1, №І-2, №І-4, з І-5 по І-7) загальною площею 140 кв.м., що находиться за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 32 (а.с. 207 т. 1), терміном з моменту підписання, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору до 24 жовтня 2012 року (пункт 7.1). Того ж дня договір нотаріально посвідчено та здійснена державна реєстрація правочину (а.с. 8-11, 71-74 т. 1).

14 березня 2008 року за актом прийому-передачі орендодавець передав орендарю предмет оренди (а.с. 11 т. 1).

За згодою сторін були підписані (без нотаріального посвідчення) додаткові угоди про внесення змін до вказаного договору:

11 серпня 2009 року щодо розміру орендної плати (а.с. 15 т. 1),

31 грудня 2009 року щодо розміру орендної плати (а.с. 14 т. 1).

31 серпня 2012 року орендодавець отримав від орендаря лист з проханням продовження строку дії вказаного договору на п'ять років (а.с. 164 т. 1).

08 листопада 2012 року на засіданні конкурсної комісії по оренді комунального майна через наявність заяви підприємця-фізичної особи Юрченко А.І. на оренду цього приміщення відмовлено приватному акціонерному товариству "Комісійний магазин № 12" в продовжені договору оренди (а.с. 206 т. 1, а.с. 117-124 т. 2).

09 листопада 2012 року орендодавець письмово (цінним листом) повідомив орендаря про припинення дії договору через закінчення строку, на який він був укладений, та необхідності повернути предмет оренди за актом прийму-передачі (а.с. 28, 165 т. 1).

До цього, 14 червня 1995 року орендне підприємство "Комісійний магазин № 12" купило державне майно цілісного майнового комплексу - орендного підприємства "Комісійний магазин № 12" по вул. В. Морська, 32, м. Севастополя, що включає активи та пасиви, інвентар, пристрої, устаткування та інше майно за переліком (а.с. 66-71 т. 2).

Через існування заборони до приватизації нерухомого майна - нежитлових приміщень по вул. В. Морська, 32, м. Севастополя, приватне акціонерне товариство "Комісійний магазин № 12" з 30 грудня 1993 року користувалося вказаними приміщеннями на праві оренди, про що свідчать пояснення сторін та договори оренди (а.с. 16-27, 13, 131-149, 158-163, 213-219 т. 1).

10 грудня 2010 року постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя по справі №2а-3299/10/2770 відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської ради у включення вказаних вище приміщень до переліку об'єктів, які підлягають приватизації, визнана незаконною (а.с. 74-76 т. 2).

17 листопада 2011 року рішенням господарського суду міста Києва по справі №40/346 на Фонд комунального майна Севастопольської міської ради покладений обов'язок підготувати та передати на розгляд Севастопольської міської ради усі необхідні документи щодо приватизації акціонерним товариством "Комісійний магазин № 12" нерухомого майна - вбудованих приміщень комісійного магазину загальною площею 140 кв.м. по вул. Велика Морська, 32, шляхом викупу, а на Севастопольську міську раду - розглянути на 4 пленарному засіданні питання щодо включення цього об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу (а.с. 97-105 т. 1). Це судове рішення набрало законну силу 06 грудня 2011 року та звернено до примусового виконання (а.с. 106, 181 т. 1), але виконано частково - орган приватизації необхідні для приватизації документи передав місцевій раді, яка питання про приватизацію вказаного об'єкту на розгляд пленарної сесії не поставила (а.с. 82-86, 72-73 т. 2).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (в редакції Закону України від 14 березня 1995 року N 98/95-ВР з змінами на час виникнення спору) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частина 3 цієї статті встановлює, що після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.

Частина 1 статті 25 вказаного Закону передбачає, що приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Як слідує з наведених вище обставин, орендодавець протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заявив про припинення договору оренди, а тому не має підстав вважати договір продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з частиною 1 статті 27 вказаного Закону правовими наслідками припинення договору оренди є зобов'язання орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

А тому місцевий господарський суд правильно, без порушень вказаних норм матеріального права задовольнив первісний позов та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Згідно з частиною 7 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону України від 19 лютого 1997 року N 89/97-ВР з змінами) будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим; за наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на строк не менш як 10 років.

Пункт "б" частини 2 статті 5 цього Закону України таку заборону передбачав, а саме було встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких віднесені пам'ятки, включені до переліку пам'яток, що не підлягають приватизації.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малій приватизації)" (в редакції Закону України від 15 травня 1996 року N 189/96-ВР з змінами) будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня (абзац 1); не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави та будівлі (споруди, приміщення) (абзац другий); за наявності заборони на приватизацію будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт приватизації, або у разі відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, зазначені будівлі (споруди, приміщення) передаються у встановленому порядку власникам приватизованих об'єктів в оренду на строк не менш як десять років (абзац третій).

Стаття 53 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" № 1723-III від 18 травня 2000 року (який діяв до 18 лютого 2012 року - дати набрання чинності Законом України від 13 січня 2012 року N 4335-VI, який опубліковано 17 лютого 2012 року в Офіційному віснику України, 2012, N 11, ст. 398) передбачала, що у разі якщо державний орган приватизації звертається до орендаря з пропозицією приватизувати орендоване майно, а орендар не погоджується на викуп такого майна, державний орган приватизації може запропонувати зазначене майно для продажу на конкурентних засадах.

Апеляційний господарський суд вважає, що доводи орендаря про те, що він має право на приватизацію приміщення, що було предметом оренди, не впливають на вирішення спору тому, що це є різними взаємовідношеннями різних сторін.

А тому апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, інших підстав для його скасування (зміни) не має.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин № 12" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 30 травня 2013 року у справі № 919/314/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Г. Градова

Судді О.Л. Котлярова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, Севастополь, 99011)

2. приватне акціонерне товариство "Комісійний магазин № 12" (вул. Велика Морська, 32, Севастополь, 99011)