Постанова

від 04.09.2013 по справі 919/314/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 919/314/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 та на рішеннягосподарського суду міста Севастополя від 30.05.2013 у справі№919/314/13 господарського суду міста Севастополя за позовомФонду комунального майна Севастопольської міської Ради доПриватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" про звільнення приміщень та за зустрічною позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради пропродовження строку дії договору оренди в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача за первісним позовом Чиркова О.М., - відповідача за первісним позовом повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 03.09.2013 №719 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходиться дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи, а саме: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л. (доповідач), Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.05.2013 у справі №919/314/13 (суддя Щербаков С.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 (судді: Градова О.Г., Котлярова О.Л., Сікорська Н.І.), задоволений первісний позов Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (надалі позивач за первісним позовом/Фонд) до Приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" (надалі відповідач за первісним позовом/скаржник/ Магазин); за рішенням Магазин зобов'язано повернути Фонду предмет оренди (вбудовані нежитлові приміщення); в задоволенні зустрічного позову Магазину до Фонду про продовження строку дії договору - відмовлено.

Відповідач за первісним позовом, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Сторони належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фонд звернувся до місцевого господарського суду із позовом про зобов'язання Магазину звільнити нерухоме майно, загальною площею 140,00 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 32 і передати його за актом приймання передачі Фонду; вказане майно є предметом договору оренди №482-00 від 04.03.2008, укладеного між вказаними сторонами (надалі - спірний договір).

Обґрунтовуючи підстави позову, Фонд посилається на те, що спірний договір припинив свою дію 24.10.2012 у зв'язку із закінченням строку, на який він укладався; про припинення договору та про обовязок Магазину повернути орендоване майно Фонду за актом приймання передачі Магазин був попереджений листом Фонду від 06.11.2012.

Під час розгляду даної справи у місцевому господарському суді, Магазин подав в порядку ст. 60 ГПК України до Фонду зустрічний позов про визнання договору продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки, як стверджує Магазин, лист Фонду від 06.11.2012 носить інформативний характер та не містить заперечень щодо поновлення договору на новий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 ЦК України унормовано, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором; аналогічні приписи містяться у ст. 291 ГК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", норми якого є спеціальними, враховуючи правовий статус майна - комунальне майно, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України також унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові у справі №2/385 після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору.

При цьому законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору.

Відтак, в даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ст. 795 ЦК України).

Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, керуючись вищенаведеними нормами та встановивши, що:

• 04.03.2008 між Фондом та Магазином укладено договір оренди нерухомого майна №482-00, відповідно до п. 1.1. якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець (Фонд) передає, а орендар (Магазин) приймає в оренду майно - вбудовані приміщення комісійного магазину, загальною площею 140,00 кв.м. в цілому, що знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 32;

• факт передачі орендодавцем орендарю орендованого майна підтверджується актом приймання-передачі від 14.03.2008;

• пунктом 7.1. договору сторони узгодили строк його дії, а саме: до 24.10.2012;

• повернення майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору; приймання-передача об'єкта оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією, що складається з представників орендодавця та орендаря; майно вважається повернутим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди (п. 2.5. договору);

• відповідно до п. 7.5. договору дія договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку оренди, передбаченого договором;

• листом від 06.11.2012 Фонд повідомив Магазин про закінчення строку дії договору оренди №482-00 та запропонував йому передати об'єкт оренди за актом приймання-передачі у встановлений договором строк;

• Магазин в установлений договором строк орендовані приміщення не звільнив;

• враховуючи доведений факт безпідставного користування відповідачем за первісним позовом спірними приміщеннями, суди прийшло до правомірного висновку про те, що вимога позивача про звільнення спірних приміщень та про зобов'язання повернути їх за актом приймання-передачі позивачу за первісним позовом є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно поданого Магазином зустрічного позову про визнання договору продовженим, в задоволенні якого судами попередніх інстанцій було відмовлено, колегія суддів зазначає наступне.

Так, як вказувалося вище, обґрунтовуючи зустрічний позов, Магазин, по-перше, посилається на те, що лист Фонду від 06.11.2012 носить інформативний характер та не містить заперечень щодо продовження договору на новий строк; по-друге, Магазин зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 17.11.2011 у справі №40/336 за позовом Магазину до Фонду, Севастопольської міської ради про спонукання виконання дії, зобов'язано Фонд підготувати та передати до Севастопольської міської ради усі необхідні документи для приватизації Магазином майна, яке є предметом договору оренди №482-00.

Як встановили суди попередніх інстанцій, та про що вказувалося вище, листом від 06.11.2012 Фонд повідомив Магазин про припинення договору оренди; вказаному листу судами надано належної оцінки та правомірно визнано його достатнім доказом висловлення волевиявлення орендодавця щодо припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та про повернення майна за актом орендодавцеві; в даному випадку, виходячи із вищенаведеної позиції Верховного Суду України, до листів про попередження про припинення дії договору ставиться єдина вимога - направлення його протягом законодавчо встановленого строку; стосовно ж змісту таких листів, то виходячи як із приписів ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", такі листи мають містити інформацію щодо припинення договору оренди, що й має місце в даному випадку стосовно листа Фонду від 06.11.2012, який чітко містить інформацію про припинення договору оренди №482-00 24.10.2012; наявність інших обов'язкових даних (відомостей), виходячи із наведених норм, в таких листах не є обов'язковою.

По-друге, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішення господарського суду міста Києва у справі №40/346 не виконано, що не заперечується Магазином; договір №24/40к від 14.06.1995, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна в м. Севастополі та Магазином, підтверджує придбання останнім рухомого майна цілісного майнового комплексу згідно з переліком, а не нерухомого (спірного) майна, договір на оренду якого, як вказувалося вище закінчився, а відтак, відсутні підстави як для перебування в ньому Магазину, так і для задоволення його зустрічного позову про його продовження.

Стосовно доводів касаційної скарги колегія суддів зазначає, що вони є ідентичними як доводам, викладеним в зустрічній позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, належним чином спростовані як господарським судом першої інстанції, так і апеляційним господарським судом, а тому, колегія суддів не вважає за необхідне спростовувати їх втретє, адже погоджується із мотивуванням їх відхилення попередніми судовими інстанціями. Крім того, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правильні висновки про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комісійний магазин №12" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 та рішення господарського суду міста Севастополя від 30.05.2013 у справі №919/314/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В.Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере