Постанова

від 05.06.2013 по справі 904/445/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2013 р. Справа № 904/445/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В.

при секретарі: Єрьоміній К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Жарова В.В., представник, довіреність №8 від 03.01.13;

від відповідача: Тропіна О.М., представник, довіреність №б/н від 01.04.13;

Гавриленко Ю.Ю., представник, довіреність №б/н від 01.04.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р . у справі №904/445/13-г

за позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової

енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради,

м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив

№ 219", м.Дніпропетровськ

про стягнення 165 075,89 грн

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №219" заборгованості з оплати за теплову енергію у сумі 148 050,49 грн, інфляційних втрат - 8 036,64 грн, 3% річних - 6 615,06 грн, пені - 2 373,70 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р. у позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог надав суду суперечливі докази, не довів позовні вимоги за період з 01.11.2006р. по 31.12.2010р., а за період з 01.01.2011р. по 30.11.2012р. заборгованість за поставлену теплову енергію відсутня.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що до 01.11.2011р. Відповідач повністю розрахувався з Позивачем за отриману теплову енергію, а станом на 01.12.2012р. за Відповідачем рахується заборгованість у сумі 148 050,49 грн, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 18.03.2013р., підписаний сторонами. Крім того зауважив, що Відповідач визнав свою заборгованість, проте не зрозумілою залишається позиція суду щодо застосування строку позовної давності, тоді як наявні підстави для переривання його перебігу.

30.05.2013р. апелянт надав свої пояснення до апеляційної скарги, в яких просив рішення скасувати, стягнути з Відповідача борг - 139 227,80 грн, пеню - 10 648,20 грн, інфляційні втрати - 5 115,04 грн, 3% річних - 5 315,38 грн.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав, просив скаргу задовольнити, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити відповідно до наданих пояснень.

Відповідач проти скарги заперечив, посилаючись на те, що Позивач не вказав, які саме норми процесуального права були порушені та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права. Позивачем не надано первинних доказів, які підтверджують факт поставки теплової енергії Відповідачу до 01.01.2011р., заборгованість за період з 01.01.2011р. по 30.11.2012р. погашена. Вважає рішення суду обґрунтованим та законним, зокрема, і щодо застосування строку позовної давності, оскільки дії, які свідчать при визнання лише частини періодичного платежу не можуть бути підставою для переривання перебігу строку позовної давності по іншим частинам платежу. Крім того зауважив, що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою, оскільки з доданої до апеляційної скарги довіреності не вбачається повноважень представника Позивача на підписання апеляційної скарги. У додаткових поясненнях від 04.06.2013р. просив суд зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, а в заяві від 05.06.2013р клопотав про застосування строку позовної давності щодо штрафних санкцій.

В судовому засіданні представники Відповідача позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу підтримали, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено апеляційним судом на підставі матеріалів справи, 16.12.2003р. між Дочірнім підприємством обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» по транспортуванню покупної теплової енергії «Теплотранс», яке було перейменоване на Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради - постачальник (надалі - Позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 219" - споживач (надалі - Відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання №36 ТГВ (далі-Договір) строком дії з 16.12.2003р по 31.12.2004р. з умовою пролонгації на кожний наступний рік в разі відсутності заперечень сторін (п. 8.1 Договору).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач відповідно до СниП 2.04.07-86 відпускає Відповідачу теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання по об'єктам, що знаходяться за адресою: вул. Фабричнозаводська, 23.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору в спірний період з 01.01.2011р. по 30.11.2012р. (згідно позовних вимог) Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію на загальну суму 376 962,93 грн, що підтверджується пред'явленими на оплату рахунками та не заперечується відповідачем, а саме:

-рахунок №36 від 31.01.2011р. за січень 2011р. на 42 138,05 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 28.02.2011р. за лютий 2011р. на 41 803,65 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 31.03.2011р. за березень 2011р. на 33 094,27 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 29.04.2011р. за квітень 2011р. на 25 101,06 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 31.10.2011р. за жовтень 2011р. на 6 790,35 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 30.11.2011р. за листопад 2011р. на 33 054,20 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 31.12.2011р. за грудень 2011р. на 35 359,46 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на 36 942,42 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на 46 357,27 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 30.03.2012р. за березень 2012р . на 35 756,09 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 25.04.2012р. за квітень 2012р. на 11 040,57 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 30.10.2012р. за жовтень 2012р. на 4 016,70 грн ;

-рахунок-фактура №36/1 від 30.11.2012р. за листопад 2012р. на 25 518,21 грн.

Пунктом 3.2.12. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати за використану теплову енергію.

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. Договору розрахунковим періодом для оплати теплової енергії є календарний місяць, Відповідач здійснює оплату за теплову енергію щомісячно у триденний строк з моменту отримання рахунку від постачальника. У випадку несплати рахунку відповідачем в строк більше десяти днів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

На виконання умов договору Відповідачем за спожиту теплову енергію було сплачено за заявлений Позивачем період наступне:

За 2011 рік

Платіжним дорученням (надалі ПД) №11 від 28.02.2011р. - 30 000,00 грн,

ПД №1 від 23.02.2011р. - 1385,53 грн, ПД №2 від 23.02.2011р. - 193,45 грн, ПД №3 від 23.02.2011р. - 43,08 грн, ПД №4 від 23.02.2011р. - 1929,86 грн, ПД № 5 від 23.02.2011р. - 300,97 грн, ПД №6 від 23.02.2011р - 1177,80 грн, ПД №16 від 01.04.2011р. - 30 000,00 грн, ПД № 20 від 04.05.2011р. - 31 000,00 грн, ПД №2102, 2109, 2120 від 22.06.2011р. - 4 982,75 грн, ПД №34 від 08.07.2011р. - 4400,00 грн, ПД №35 від 29.07.2011 р. - 9 900,00 грн, ПД № 41 від 31.08.2011р. - 3500,00 грн, ПД №1 від 21.02.2012р. - 3 998,78 грн, ПД №2 від 21.02.2012р. - 581,68 грн, ПД № 3 від 21.02.2012р. - 2345,01 грн.

Всього в погашення боргу за 2011 рік сплачено 125 738,91 грн.

За 2012 рік

ПД № 4 від 27.03.2012р. - 309,60 грн, ПД №5 від 27.03.2012р. - 1752,71 грн, ПД № 6 від 27.03.2012р. - 454,48 грн, ПД № 19 від 29.03.2012р. - 30000,00 грн, ПД № 23 від 27.04.2012р. - 29000,00 грн, ПД № 7 від 28.05.2012р. - 4 495,80 грн, ПД № 8 від 28.05.2012р. - 683,61 грн, ПД № 31 від 31.05.2012р. - 14000,00 грн, ПД № 39 від 27.06.2012р. - 10 000,00 грн, ПД № 75 від 01.10.2012р. - 6500,00 грн, ПД № 81 від 31.10.2012р. - 4800,00 грн, ПД № 85 від 03.12.2012р. - 3900,00 грн, ПД № 94 від 25.12.2012р. - 10 000,00 грн.

Всього в погашення боргу за 11 місяців 2012 рік сплачено 115 896,20 грн.

Таким чином заборгованість за поставлену теплову енергію за період 2011 - листопад 2012 року становить 376 962,93 грн - 241 635,11 грн (125 738,91 грн +115 896,20 грн) = 135 327,82 грн.

Відповідач вірно зазначає, що в спірний період ним була сплачена сума більша, ніж вартість наданих послуг. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи станом на 01.12.2010р. він мав заборгованість у розмірі 113 312,94 грн (акт звірки від 08.02.2011р. - а.с. 56). Загальна заборгованість за період дії договору у розмірі 148 050,49 грн також підтверджується актом звірки від 18.03.2013р. та наданими відповідачем розрахунками (а.с.74, 76,90, 104, 120, 137). Відтак, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено платежі, в яких не зазначено їх конкретне призначення, на погашення заборгованості, що виникла раніше, незважаючи на те, що ця заборгованість знаходиться частково за межами позовної давності, оскільки позовна давність може застосовуватися тільки судом при наявності заяви сторони. Вказане стосується наступних платежів: 31.05.2011р. - 18 000 грн, 29.11.2011р. - 9000 грн, 29.12.2011р. - 25 000 грн, 26.01.2012р. - 22 000 грн, 01.03.2012р. - 30000 грн та 31.08.2012р. - 5000 грн, оскільки в платіжних дорученнях на їх перерахування не зазначено рік, за який здійснюється оплата. Загальна сума цих платежів складає 109 000 грн, що не перевищує заборгованості минулих періодів.

Решта сум не можуть бути самостійно враховані судом в погашення боргів спірного періоду, оскільки в платіжних дорученнях визначено період, за який вони сплачуються, який не є предметом спору. Це стосується платіжних доручень №10 від 28.01.2011р. на суму 27 500 грн (сплачено за грудень), №4 від 31.01.2013р. на 28 000,00 грн (сплачено за грудень 2012р.) та №12 від 01.03.2013р. на 37 800,00 грн (сплачено за грудень 2012р.).

В разі переплати за ці місяці відповідач, як власник коштів, не позбавлений права змінити призначення платежу.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за заявлений Позивачем період 2011р. - листопад 2012р. заборгованість Відповідача за спожиту теплову енергію становить 135 327,82 грн, строк оплати відповідно до п. 5.2. договору є таким, що настав, доказів сплати цього боргу суду не надано, та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані, а висновок суду першої інстанції про відмову у позові помилковий.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за період з 19.10.12р. по 30.11.12р. у розмірі 2 373,70 грн. за несплату рахунків № 36/1 від 30.10.2012р та №36/1 від 30.11.2012р. Проте колегія суддів зазначає, що по рахунку № 36/1 від 30.10.2012р з урахуванням дати його отримання (09.11.2012р) пеня може бути нарахована з 19.11.2012р., а по рахунку № 36/1 від 30.11.2012р. - з 16.12.2012р. Виходячи з розрахунку Позивачем пені (а.с.5), ним заявлені зовсім інші періоди до стягнення: по рахунку №36/1 від 30.10.2012р заявлений період з 19.10.2012р по 15.11.2012р., по рахунку №36/1 від 30.11.2012р. заявлений період з 16.11.2012р по 30.11.2012р. Тому в частині стягнення пені слід відмовити, оскільки прострочення за заявлені періоди не наступило.

Колегія суддів не приймає до уваги пояснення Позивача до апеляційної скарги в частині збільшення пені до 10 648,20 грн, оскільки позивач має право збільшувати позовні вимоги тільки при розгляді справи у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком суду 3% річних за період прострочення платежів з 10.02.2011р по 31.12.2012р. становлять 2 748,08 грн, інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з лютого 2011 року по грудень 2012 року становлять 2015,26 грн. В решті вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають у зв`язку з невірним визначенням суми боргу за спірний період та періодів прострочення окремо по кожній частині платежів.

Заява відповідача про застосування позовної давності судом відхиляється, оскільки позивачем заявлено період заборгованості з 01.01.2011р. по 30.11.2012р., позовна давність за яким не спливла. 3% річних та інфляційні втрати за своєю правовою природою не являються неустойкою, тому суд не наділений правом їх зменшувати. Представник позивача Добровольський О.В. уповноважений оскаржувати рішення суду (довіреність №9 від 03.01.2013р.), тому заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було неповно з`ясовано всі обставини справи, що стало наслідком прийняття неправомірного рішення, та відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013р . у справі № 904/445/13-г скасувати .

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №219" - 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Фабрично - Заводська, буд.23, код ЄДРПОУ 21929042 на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради - 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, код ОКПО 32560611 (р/р 26008060320221 в ПАТ А-Банк м. Дніпропетровськ, МФО 307770) борг - 135 327,82 грн (сто тридцять п`ять тисяч триста двадцять сім грн 82 коп), 3% річних - 2 748,08 грн (дві тисячі сімсот сорок вісім грн 08 коп), інфляційні втрати - 2 015,26 грн (дві тисячі п`ятнадцять грн 26 коп), судовий збір за розгляд позовної заяви - 2 801,82 грн (дві тисячі вісімсот одну грн 82 коп).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 219" - 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Фабрично - Заводська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21929042 на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради - 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, код ОКПО 32560611 (р/р 26008060320221 в ПАТ А-Банк м. Дніпропетровськ, МФО 307770) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 1 400,91 грн (одну тисячу чотириста грн 91 коп).

Видачу наказів на виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 06 червня 2013 року

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна