Справа № 1-133/2011
ВИРОК
іменем України
22 листопада 2012 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Казана І.С.
при секретарі Кафтан О.Ю.,
із участю: прокурора Коліщук З.М.,
представника цивільного позивача ОСОБА_1,
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
захисника-адвоката ОСОБА_11,
підсудного ОСОБА_12,
підсудної ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області, проживав до обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту в АДРЕСА_1; українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою; одруженого; раніше не судимого, -
- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 2 і ч. 3 ст. 358 (у редакції до 21.12.2010 року) КК України, -
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та проживаючої у АДРЕСА_2; українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою; одруженої; раніше не судимої, -
- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 і ч. 3 ст. 358 (у редакції до 21.12.2010 року) КК України, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_12, являючись засновником і директором приватного підприємства «Кортеж» із 07.02.2003 року, зареєстрованим у м. Стрию по вул. Дрогобицькій, 63 Львівської області (ЄДРПОУ 32364338), у період 2003-2005 років умисно ухилився від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.91р., Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-ХІУ від 16.07.99р., Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. та Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. порядку. Таким чином, займаючись підприємницькою діяльністю та виконуючи організацію фінансово-господарської функції підприємства, організацію бухгалтерського та податкового обліку, будучи відповідальним за повноту та своєчасність сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, ОСОБА_12 через занижене декларування суми скорегованого валового доходу та занижену декларацію суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за вказаний період не доплатив державі податок на загальну суму 256818грн., що є особливо великим розміром.
Крім цього ОСОБА_12 наприкінці 2006 року, налагодивши дружні відносини із ОСОБА_2, у котрого позичав і повертав кошти під приводом здійснення підприємницької діяльності, чим увійшов йому в довіру, в м. Дрогобичі Львівської області у період із травня 2007 року по червень 2008 року неодноразово продовжив позичати у нього кошти різними сумами та, в кінцевому результаті не повернув потерпілому загальну суму 89000 доларів США, що станом на червень 2008р. становило 431650грн., спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму, що становить особливо великий розмір.
Окрім цього ОСОБА_12, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, достовірно знаючи про дружні стосунки ОСОБА_2 з ОСОБА_3, використовуючи довіру ОСОБА_2, отримав через нього позику грошей у ОСОБА_3 на початку червня 2007 року в приміщенні робочого кабінету Дрогобицької філії НУ «Львівської політехніки» у м. Дрогобичі по вул. Січових Стрільців, 2 Львівської області на суму 100000грн. У наступному продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння коштами потерпілого, ОСОБА_12 у кінці червня 2007 року повторно звернувся до ОСОБА_3 за позикою та отримав від нього 4600Євро. Повернувши потерпілому ОСОБА_3 12.10.2007 року в центрі м. Дрогобича 5000 доларів США в рахунок погашення боргу перед ним, не маючи на меті повертати решти грошей, якими заволодів, ОСОБА_12 через ОСОБА_2 повторно в кінці грудня 2007 року звернувся до ОСОБА_3 та попросив надати у борг 3000 доларів США на погашення відсотків по іпотечному кредиту за приміщення магазину з метою його подальшої реалізації та 1500 доларів США для термінового погашення боргу перед іншими кредиторами ОСОБА_12 Будучи введеним в оману ОСОБА_3 у кінці грудня 2007 року передав ОСОБА_2 спочатку 3000 доларів США та потім 1000Євро, які останній передав ОСОБА_12 Таким чином підсудний заволодів грошима ОСОБА_3 шляхом обману та зловживанням довірою останнього на загальну суму 128020грн., чим завдав потерпілому шкоди в особливо великих розмірах.
Крім цього ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, здійснюючи у 2007 році фактичну підприємницьку діяльність без реєстрації по реалізації обладнання для прийому трансляцій супутникового телебачення, на початку 2007р. по телефону познайомився з мешканцем Чернівецької області ОСОБА_4, котрому запропонував свої послуги як постачальника вказаного обладнання. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_12 двічі здійснив поставку товару за кошти по нижчій, аніж ринкова ціна та, у наступному зловживаючи довірою ОСОБА_4, наполягав на переоплаті, мотивуючи, що товар буде постачатись ще по нижчій ціні. Таким чином підсудний отримав 11.05.2007 року як передоплату 15000 доларів США від останнього потерпілого. Потім ОСОБА_12, створюючи видимість виконання взятих на себе зобов'язань, 20.05.2007 року поставив ОСОБА_4 товар на суму, що перевищила передоплату, - на 20280 доларів США, чим увійшов йому черговий раз у довіру. В свою чергу він вимагав передати йому гроші здійснивши передоплату нової поставки товару. ОСОБА_4, будучи введеним в оману ОСОБА_12, 22.05.2007 року передав останньому 21720 доларів США як таку передоплату. Частково доставивши товар 03.06.2007 року на суму 11200 доларів США, ОСОБА_12, маючи умисел на продовження заволодіння коштами ОСОБА_4 та введення останнього в оману, під приводом затримки товару на митниці та подальшої реалізації ще за меншу ціну, 29.06.2007 року особисто приїхав у м. Чернівці для зустрічі з ОСОБА_4 та, продовжуючи вводити його в оману, зловживаючи його довірою, повідомив, що є можливість придбати велику партію товару за ціною, ще нижчою ніж та, яка була обумовлена ними раніше, гарантуючи при цьому поставку раніше не поставленого ним товару на суму 10520 доларів США та нової партії товару. Тоді ОСОБА_4, будучи введеним в оману в приміщенні свого магазину за адресою у АДРЕСА_12, передав ОСОБА_12 28000 доларів США та 5050 гривень, що ОСОБА_12 по сьогоднішній день не повернув, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 181396грн., що є особливо великим розміром.
Крім цього ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, навесні 2007 року познайомився із ОСОБА_5 у котрого в травні 2007 року отримав у борг 30000 доларів США терміном на один тиждень. Повернувши із незначною затримкою, підсудний вдруге у травні 2007 року звернувся до ОСОБА_5 про надання у борг 30000 доларів США на кілька днів. Довіряючи ОСОБА_12, ОСОБА_5 передав йому кошти в приміщенні кафе-бару «Дует» у м. Дрогобичі по вул. Грушевського, 109 Львівської області, а в наступному під приводом вигідно придбати житло у м. Трускавці підсудний, продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_5 та реалізуючи свій злочинний намір на продовження заволодіння грошима останнього, на початку липня 2007 року звернувся до потерпілого із проханням позичити йому ще 40000 доларів США. Оформивши у нотаріуса договір позики на суму 70000 доларів США, ОСОБА_5 передав ОСОБА_12 40000 доларів США неподалік приміщення нотаріальної контори у м. Дрогобичі по вул. Бориславській, 2 Львівської області. Таким чином підсудний реалізував свій злочинний намір та заволодів шляхом обману та зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 70000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБ України станом на серпень 2007 року становило 353500грн. і є особливо великим розміром.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, ОСОБА_12 повторно у червні 2007 року звернувся до ОСОБА_6, із яким наперед налагодив дружні та ділові стосунки та, достовірно знаючи про тісні товариські відносини його із ОСОБА_7, попросив ОСОБА_6 звернутися до нього за позикою у сумі 100000 доларів США під приводом придбання нежитлового приміщення у АДРЕСА_4. Під час розмови підсудний розповів ОСОБА_7 про свій намір вигідно придбати це нежитлове приміщення, зробити у ньому ремонт та відразу продати за значно вищою ціною; також ОСОБА_12 гарантував повернення позичених грошей отриманням кредиту в банківській установі на протязі одного місяця. Таким чином ОСОБА_7, будучи введеним в оману ОСОБА_12, у кінці червня 2007 року в приміщенні магазину «Автозапчастини» у м. Дрогобичі по вул. Самбірській, 85 Львівської області в присутності ОСОБА_6 передав ОСОБА_12 вказані кошти із умовою повернення через один місяць, про що була укладена усна угода між ними. У зв'язку із неповерненням позичених коштів та зволіканням для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_12 18.08.2007 року підписав нотаріально посвідчену заяву про отримання від ОСОБА_7 коштів на суму 510050грн., що становило тоді 100000 доларів США, що зобов'язався повернути до 01.09.07р., однак, у жовтні 2007 року передав ОСОБА_6 лише 10000 доларів США в рахунок боргу перед ОСОБА_7 Таким чином решти 90000 доларів США не повернув і в результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_12 заволодів грошима ОСОБА_7 шляхом обману та зловживанням довірою на загальну суму 90000 доларів США, що згідно курсу станом на червень 2007 року становило 454500грн., спричинивши таку шкоду потерпілому, що є особливо великим розміром.
Окрім цього ОСОБА_12 шляхом обману та зловживання довірою, повторно, на початку липня 2007 року звернувся до ОСОБА_6 з проханням позичити йому 60000 доларів США для придбання вказане вище нежитлового приміщення, оскільки ще не отримав кредиту в банку, а позичених коштів у ОСОБА_7 йому не вистарчає. Під час домовленостей ОСОБА_12 повідомив потерпілому, що сума кредиту в банку становитиме 130000 доларів США, з яких він негайно поверне 100000 доларів США ОСОБА_7, а ОСОБА_6 віддасть 30000 доларів США, решту зобов'язувався повернути до кінця 2007 року із виплатою 10% на місяць від позиченої суми. Будучи введеним в оману, ОСОБА_6 погодився позичити ОСОБА_12 50000 доларів США, що передав йому за місцем свого проживання у АДРЕСА_5. Одночасно ОСОБА_12 гарантував ОСОБА_6 повернення боргу в сумі 1070 доларів США, що утворився в результаті систематичних недоплат за отримані від ОСОБА_6 під реалізацію автозапчастин у період їх спільної співпраці. Тоді 01.08.2007 року ОСОБА_12 власноручно написав боргову розписку на суму 51070 доларів США про повернення до 25.12.2007 року, але не повернув і спричинив матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 51070 доларів США, що станом на липень 2007 року становило 257903,5грн. і є особливо великим розміром.
Крім цього ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, у липні 2007 року звернувся за позикою в сумі 60000 доларів США до ОСОБА_14 через знайомого тоді ОСОБА_6, гарантуючи повернення грошей з великими відсотками через місяць. Відтак, ОСОБА_14 25.07.2007 року неподалік свого будинку у АДРЕСА_6 передала ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 52400 доларів США, що мала в наявності; а ОСОБА_12 у свою чергу попросив дружину ОСОБА_13 власноручно написати боргову розписку про зобов'язання повернути ОСОБА_14 вказані вище кошти до 30.09.2007 року. Таким чином реалізувавши свій злочинний умисел ОСОБА_12 заволодів грошима ОСОБА_14 шляхом обману та зловживанням довірою останньої на загальну суму 264620грн, спричинивши потерпілій шкоду в особливо великому розмірі.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_12, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, на початку жовтня 2007 року по телефону звернувся до ОСОБА_8, з яким був малознайомий, але неодноразово зустрічався у зв'язку із здійсненням діяльності по реалізації мобільних телефонів, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 нещодавно продав належний йому автомобіль та має в наявності грошові кошти, попросив останнього позичити йому 5000 доларів США під приводом необхідності придбання великої партії мобільних телефонів за ціною нижчою за ринкову, при цьому гарантуючи повернення позичених коштів з відсотками у сумі 50 доларів США на тиждень. ОСОБА_8, будучи введеним в оману, погодився зустрітися з ОСОБА_12 поблизу свого будинку, що у АДРЕСА_7 та під час зустрічі передав ОСОБА_12 2000 доларів США, які були у нього в наявності за умови їх повернення через два тижні. Не маючи наміру повертати отримані кошти, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_12, повторно, зловживаючи довірою ОСОБА_6 у грудні 2007 року попросив останнього, достовірно знаючи про його товариські відносини з ОСОБА_8, посприяти в отриманні позики на суму 2000 доларів США в останнього. Аналогічно вдруге з метою досягнення злочинної мети ОСОБА_12 через ОСОБА_6 в ОСОБА_8 позичив ще 2000 доларів США в кінці січня 2008 року, гарантуючи повернення до кінця березня 2008 року з відсотками. Таким чином, будучи введеним в оману ОСОБА_8 передав підсудному кошти загальну суму 6000 доларів США, що згідно курсу станом на січень 2008 року становило 30300грн, що підсудний не повернув і спричинив потерпілому значну шкоду на вказану суму.
ОСОБА_12, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно восени 2007 року використавши спільних знайомих познайомився з ОСОБА_16, посприявши останньому в придбанні мобільного телефону по вигідній ціні; надалі підсудний неодноразово у нього позичав та віддавав із метою входження в довіру з січня по лютий 2008 року незначні суми грошей. Реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння грошима останнього потерпілого, ОСОБА_12 у кінці квітня 2008 року звернувся до ОСОБА_16 за позикою коштів у розмірі 4000 доларів США з гарантією сплати високих відсотків під надуманим приводом придбання великої партії мобільних телефонів. Будучи введеним в оману ОСОБА_12, ОСОБА_16 погодився надати в борг підсудному 1000 доларів США, що мав у наявності, та передав йому поблизу свого будинку в АДРЕСА_8, що ОСОБА_12 в обумовлений ними термін не повернув, реалізувавши злочинний умисел шляхом обману та зловживанням довірою, та спричинив матеріальну шкоду потерпілому на суму 5050грн.
Крім цього ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою повторно на початку квітня 2008 року познайомився з ОСОБА_17 та в кафе «Софія» у м. Дрогобичі Львівської області позичив у нього 500 доларів США із сплатою відсотків в сумі 50 доларів на тиждень. Повернувши через два тижні у квітні 2007 року сто доларів США з метою входження в довіру до ОСОБА_17 для продовження реалізації свого злочинного умислу та приховання свого злочинного наміру на заволодіння коштами останнього, ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_17 за позикою коштів у розмірі 3000 доларів США і останній погодився надати в борг підсудному 1100 доларів США, що мав у наявності, обумовивши повернення до 28.06.2008 року та поблизу магазину « 2000» у м. Дрогобичі Львівської області передав йому вказані кошти. Однаково через два дні підсудний, не маючи наміру повертати отримані у ОСОБА_17 кошти, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння грошима останнього, повторно звернувся до нього з проханням про позику і отримав від нього у приміщенні кафе «Софія» що у м. Дрогобичі Львівської області 1000грн., що в сумі в обумовлений термін не повернув, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 8575грн.
Окрім цього ОСОБА_12 повторно реалізуючи свій злочинний намір заволодіння коштами потерпілого шляхом обману і зловживання довірою у травні 2008 року звернувся до знайомого ОСОБА_9, у якого позичив 2000 доларів США під приводом придбання партії мобільних телефонів по ціні нижчій від ринкової з умовою сплати десяти відсотків на місяць від суми позики. Будучи введеним в оману ОСОБА_9 поблизу свого будинку в АДРЕСА_9 передав йому обумовлені кошти. Увійшовши в довіру до потерпілого та на початку червня 2008 року передавши йому 200 доларів США як відсотки за користування позикою, ОСОБА_12 попросив у ОСОБА_9 позичити йому ще 1200Євро на зазначених вище умовах і, будучи введеним в оману, потерпілий передав йому вказану суму коштів. Дотримавши усної домовленості з ОСОБА_9 у кінці червня 2008 року ОСОБА_12 передав йому відсотки за користування позикою та при цьому підсудний повідомив, що має можливість придбати велику партію карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку, обіцяючи ОСОБА_9 можливість отримати прибуток від її реалізації. Будучи введеним в оману, ОСОБА_9 передав за місцем свого проживання ОСОБА_12 8400Євро, на що останній написав розписку як гарантію повернення боргу. Таким чином у результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_12 заволодів грошима ОСОБА_9 шляхом обману та зловживанням довірою на загальну суму 83060грн. спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у великому розмірі.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_12 повторно, 20.06.2008 року звернувся до свого знайомого ОСОБА_10, у котрого під приводом придбання великої партії карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку позичив гроші в сумі 3500Євро із умовою повернення вказаної суми боргу через один тиждень з відсотками в розмірі по 100 доларів за день. У наступному ОСОБА_12 повідомив потерпілому, що має можливість придбати велику партію карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку по ціні нижчій за ринкову, обіцяючи ОСОБА_10 отримання прибутку від її реалізації. Будучи введеним в оману, останній передав підсудному ще 6200грн. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння шляхом обману та зловживанням довірою майном ОСОБА_10 та, достовірно знаючи, що останній працює у магазині по реалізації побутової техніки та має знайомих у цій сфері діяльності, ОСОБА_12 звернувся до нього з проханням посприяти у придбанні побутової техніки за ціною, нижчою за відпускну ціну магазину. 15.06.2008 року ОСОБА_10, виконуючи прохання ОСОБА_12, надав йому плазмову панель «Panasonic PA 6» діаметру 42 дюймів за ціною 6225грн. Тоді ОСОБА_12 того ж дня передав останньому обумовлену суму, чим увійшов у довіру та в період з 18.06.2007 року по 06.07.2008 року під надуманими приводами отримав від ОСОБА_10 побутову техніку на загальну суму 29401грн., гарантуючи проведення розрахунку після її реалізації. Однак, не розрахувавшись, 06.07.2008 року повідомив потерпілого, що його дружині потрібна термінова операція, попросив позичити ще 1500грн. і як гарантію написав розписку на загальну суму боргу. Таким чином у потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_12 заволодів коштами на загальну суму 61923,1грн., чим завдав йому значної шкоди.
Всього реалізуючи свій злочинний намір заволодіння коштами потерпілих фізичних осіб шляхом обману і зловживанням довірою ОСОБА_12 за період із 2007р. по липень 2008 року в результаті злочинної діяльності заволодів чужим майном на загальну суму 2444060,37грн.
Крім цього ОСОБА_12 продовжуючи свою злочинну діяльність і маючи умисел на заволодіння грошовими коштами ВАТ КБ «Надра» Львівського РУ шляхом обману та зловживання довірою, повторно, в липні 2007 року в м. Дрогобичі, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами, котрим повідомив свої та ОСОБА_18 анкетні дані та ідентифікаційні коди без відома останньої, виготовив підроблені документи, зокрема довідку про доходи на ім'я ОСОБА_12, на ім'я ОСОБА_13 та на ім'я ОСОБА_18, у яких були зазначені завідомо неправдиві відомості про роботу та отриману ними заробітну плату. Отримавши від невстановлених досудовим слідством осіб підроблені документи, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, реалізуючи злочинний умисел підсудного на заволодіння чужим майном, 24 липня 2007 року подали у відділення №31 м. Дрогобич ВАТ КБ «Надра», яке розташоване за адресою у м. Дрогобичі по вул. Замкова Гора, 1 Львівської області. У результаті будучи введеними в оману ОСОБА_12 працівники зазначеної банківської установи, прийняли колегіальне рішення про надання підсудному кредиту в розмірі 19750грн. строком до 30 липня 2010 року, із котрої ОСОБА_12 16.08.2007 року, 17.08.2007 року та 23.02.2009 року здійснив оплати по кредитному договору, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 821,82грн. без наміру повертати решту 18928,18грн., чим завдав банку шкоду на вказану суму шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ.
Крім цього ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, у кінці вересня 2007 року прибув у приміщення Дрогобицького відділення Львівської філії АКБ «ТАС-Комерцбанк» у м. Дрогобичі пл. Ринок, 27 Львівської області, де мав намір на основі підроблених документів, а саме довідки про доходи №48 від 25.09.2007 року, складеної на його ім'я, у якій було зазначені завідомо неправдиві відомості, що він у період часу з березня 2007 року по серпень 2007 року працював на посаді головного спеціаліста відділу постачання у КП «Трест-Національний» отримати кредит у сумі 50000 доларів США, використавши підроблений документ, ОСОБА_12, реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел передав представникам банку. Використавши таким чином підроблений документ, а також ввівши в оману своїх родичів брата ОСОБА_20, батька ОСОБА_21 та матір ОСОБА_22, 12.10.2007 року ОСОБА_12 отримав кредит на суму 30000 доларів США, про що було укладено основний кредитний договір №1303/1007/88-269 на вказану суму та договір поруки №1303/1007/88-269-Р-1 із братом ОСОБА_20, а ОСОБА_21 зі згоди дружини ОСОБА_13 виступив Іпотекодавцем по кредитному договору №1303/1007/88-269, передавши в іпотеку банку належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_10, про що було укладено іпотечний договір від 12.10.2007 року. Таким чином ОСОБА_12 заволодів коштами Дрогобицького відділення Львівської філії АКБ «ТАС-Комерцбанк» в сумі 30000 доларів США, котрі були видані йому як кредит. Із метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_12 в період з 19.12.2007 по 30.04.2008 року періодично здійснював оплати, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 1072 долари США, а решту коштів не повернув, спричинивши своїми діями шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ банківській установі матеріальні збитки на суму 146086,4гривні, що є особливо великим розміром.
Крім цього ОСОБА_12 продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння коштами банківської установи шляхом обману, повторно, під виглядом отримання кредиту, на початку жовтня 2007 року прибув у приміщення Трускавецького відділення при ЛРУ АТ «Індекс-банк» у м. Трускавець вул. Суховоля, 20 Львівської області, де звернувся до працівників даної установи про намір отримання кредиту в банку з його подальшим поверненням. Однаково як по раніше наведених епізодах ОСОБА_12 подав підроблений документ про власні доходи, а також про доходи поручителя тоді знайомого і товариша ОСОБА_6, а саме довідку про доходи №56 від 16.10.2007 року, складену на його ім'я про те, що він у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді інженера 2-ї категорії у ТзОВ «Уніплит», довідку про доходи №3 від 15.10.2007 року, складену на ім'я ОСОБА_6, де було зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_6 у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді продавця у фізичної особи-підприємця ОСОБА_23 та за вказаний період отримав заробітну плату у загальній сумі 8186,09грн. У результаті розгляду поданих документів, в тому числі підроблених довідок про доходи, ЛРУ АТ «Індекс-банк» було прийняте рішення про надання підсудному кредиту на суму 15000грн., про що 16.10.2007 року між ОСОБА_12 та банком було укладено кредитний договір №176/718257 на вказану суму. Одночасно, будучи введеними в оману і не підозрюючи про реальні наміри ОСОБА_12, а також не будучи обізнаним про те, що ОСОБА_12 було подано працівникам банку підроблену довідку на його ім'я, ОСОБА_6 виступив майновим поручителем ОСОБА_12 по кредитному договору №176/718257, про що 16.10.2007 року між ним і банківською установою було укладено договір поруки. Надалі з метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_12 в період з 07.12.2007 по 04.02.2008 року періодично здійснював оплати, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 1251грн., без наміру повертати решту коштів, чим спричинив банківській установі матеріальні збитки на суму 13749грн. шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння шляхом обману коштами банківської установи ОСОБА_12 повторно, під виглядом отримання кредиту, звернувся до ВАТ «Кредобанк» на початку жовтня 2007 року, куди пред'явив у наступному 18.10.2007 року рахунок-фактуру №СФ-0000191 від 18.10.2007 року від ПП ОСОБА_24 на придбання комп'ютерної техніки, розуміючи, що у нього немає легальних доходів, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами з метою виготовлення завідомо підробленого документу та виготовив підроблену довідку про доходи №48 від 11.10.2007 року, складену на його ім'я, у якій було зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що він у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді головного спеціаліста відділу постачання у ТзОВ «Велес». Потім ОСОБА_12 використав підроблену довідку про доходи та 22.10.2007 року подав представникам банку. Таким чином будучи введеними ОСОБА_12 в оману та не підозрюючи про його фактичні злочинні наміри, працівники Дрогобицької філії ВАТ «Кредобанк» на підставі розгляду поданих останнім документів, в тому числі підробленої довідки про доходи, прийняли рішення про надання йому кредиту на суму 4800грн., про що 22.10.2007 року між ОСОБА_12 та банком було укладено кредитний договір №0/248 на вказану суму. З метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору, 22.10.2007 року ОСОБА_12 здійснив оплату в сумі 0,81грн., частково погасивши тіло кредиту. Даними діями шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ, підсудний незаконно заволодів коштами банку на суму 4799,19грн. спричинивши таку матеріальну шкоду.
ОСОБА_13 разом із ОСОБА_12 з метою отримання останнім кредиту у відділенні №31 в м. Дрогобичі ВАТ КБ «Надра», вступили у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами, спільно з якими виготовили підроблені документи, зокрема, стосовно підсудної довідку про доходи від 23.07.2007 року на її ім'я, де було зазначено завідомо неправдиві відомості про те, що вона у період часу з січня 2007 року по червень 2007 року працювала на посаді продавця ТзОВ «Ранок-Маркет» та за вказаний період отримала заробітну плату у загальній сумі 8400грн., а також довідку про доходи від 23.07.2007 року на ім'я ОСОБА_18 із неправдивими відомостями, що вона у період часу з січня 2007 року по червень 2007 року працювала на посаді продавця у фізичної-особи підприємця ОСОБА_25 та за вказаний період отримала заробітну плату у загальній сумі 5800грн., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_13, невстановлені особи виконали рукописний текст у зазначених документах, підписи від імені службових осіб зазначених вище суб'єктів господарської діяльності, а також проставили на підроблених довідках відтиски печаток відповідних суб'єктів господарської діяльності. Отримавши від невстановлених досудовим слідством осіб підроблені документи, ОСОБА_13, реалізуючи свій злочинний умисел на отримання коштів в інтересах ОСОБА_12, 24 липня 2007 року подала у відділення №31 ВАТ КБ «Надра» у м. Дрогобичі по вул. Замкова Гора, 1 і працівниками зазначеної банківської установи було прийняте колегіальне рішення про надання ОСОБА_12 кредиту в розмірі 19750грн. строком до 30 липня 2010 року. ОСОБА_13, діючи з відома та згоди ОСОБА_12 підписала договір поруки, згідно якого вона виступила поручителем виконання зобов'язань ОСОБА_12 по укладеному кредитному договору №123/31/07-f від 31.07.2007 року і таким чином підсудна вчинила підроблення документу за попередньою змовою групою осіб та використала завідомо підроблений документ, виданий на її ім'я. Однаково у той час будучи введеною в оману ОСОБА_12, ОСОБА_18 виступила поручителем виконання зобов'язань ОСОБА_12 по цьому ж укладеному кредитному договору.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 свою винність в інкримінованому ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування не визнав, у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою із відповідними кваліфікуючими ознаками, а також у підробленні та використанні завідомо підробленого документа визнав частково по епізодах і про події відносин із потерпілими пояснив, що у період із 2003-2005 років він дійсно займався торгівлею металолому і основним покупцем та контрагентом було СП «Галтекс», куди він поставляв товар та отримував за це кошти. Відповідно всю звітність він як директор та бухгалтер підприємства складав і подавав у контролюючі органи самостійно, що відповідало дійсності. Під час податкових перевірок не було виявлено жодних порушень, а на даний час всі первинні господарські документи ПП «Кортеж» є знищеними у зв'язку із строками зберігання. Підсудний суду ствердив, що не ухилявся від сплати податків, а господарську діяльність проводив у відповідно до законодавства до середини 2005 року.
По епізодах звинувачення у заволодінні чужим майном шляхом обману чи заволодіння довірою підсудний ОСОБА_12 суду показав, що ОСОБА_2 він дійсно винен близько 44000 доларів США, а не вдвічі більшу суму, що інкриміновано йому досудовим слідством; поверне гроші потерпілому ОСОБА_2 при першій можливості. Про такий борг перед ним дружина ОСОБА_13 обізнана не була, а розписку написала на його прохання. Аналогічно підсудний суду показав про епізод звинувачення, пов'язаний із ОСОБА_3, що останньому дійсно винен 100000грн., а решту кошти йому були повернутими; дружина також не була обізнана про ці кошти і умови їх позичання, а розписку написала таким же чином на його прохання. Підсудний переконаний, що відносини між ним, ОСОБА_2 і, відповідно, ОСОБА_3 носять виключно цивільно-правовий характер. По епізоду стосовно ОСОБА_4, то підсудний підтвердив про їх спільну співпрацю, однак перед ним нічого не заборгував. Про фінансові відносини із ОСОБА_5 підсудний показав, що ним дійсно було отримано у потерпілого 30000 доларів США, що він повернув приблизно через місяць після їх отримання. У подальшому ОСОБА_12 позичив у нього 40000 доларів США для погашення кредитної заборгованості власнику магазину у Трускавці ОСОБА_28, щоб в подальшому придбати цей магазин. ОСОБА_5 знав про це все і тоді між ними було досягнуто домовленості, що підсудний отримує від ОСОБА_5 40000 доларів США на один рік, але з умовою, що якщо борг не повернеться в обумовлений час, то підсудний повертатиме всього 70000 доларів США., що зазначено у розписці. Починаючи з 03.08.2007 року підсудний щомісячно повертав кошти ОСОБА_5 і залишилась до сорока тисяч заборгованість в сумі 2450 доларів США, що підсудний зобов'язався повернути при першій можливості; вважає відносини цивільно-правовими.
По епізодах звинувачення, пов'язаними із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то ОСОБА_12 суду показав, що жодного боргу перед цими особами у нього не було та немає. Вони обидва вимагали у підсудного гроші як тіньові побори за вид діяльності. Стосовно ОСОБА_14, то у неї кошти в сумі 15000 доларів США була отримана ОСОБА_12 через ОСОБА_6, що він повернув, бо безпосередньо ОСОБА_14 він не знав, а порекомендував її сам ОСОБА_6 У наступному на прохання підсудного ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_14 гроші в сумі 20000 доларів США, які передав йому для використання у підприємницькій діяльності. Коли не мав змоги повернути, а в серпні 2007 року ОСОБА_6 негайно вимагав повернення із процентами, тоді по телефону ОСОБА_12 попросив дружину ОСОБА_13 написати таку розписку для ОСОБА_14 про позичку на суму 52400 доларів США, бо ОСОБА_6 та ОСОБА_14 погрожували йому вбивством; ОСОБА_6 по телефону сказав, що така сума є із обумовленими відсотками, а тому підсудний погодився. Із вказаної суми він передав ОСОБА_6 в період з вересня 2007 по лютий 2008 року приблизно 7000 доларів США; решту суми боргу 45400 доларів США він визнає перед ОСОБА_14 Однак його дружина до цієї позики не причетна і коштів жодних не отримувала, розписку написала на його прохання, боячись за його життя.
Про позику грошей у ОСОБА_8 підсудний суду показав, що реально йому винен 1900 доларів США, оскільки позичав лише 2000 доларів США у грудні 2007 року, з яких він повернув йому 100 доларів, у зв'язку з чим написав боргову розписку на суму 2000 доларів та суму процентів, як гарантія повернення боргу. Решти 4000 доларів США підсудний ОСОБА_12 у ОСОБА_8 ніколи не отримував; позичені кошти в розмірі 1900доларів США поверне при першій можливості.
По епізоду звинувачення, пов'язаного із потерпілим ОСОБА_17, то підсудний суду ствердив, що про таку особу йому нічого невідомо і його він не знає, а тому боргів перед ним не може бути. Стосовно ОСОБА_16, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, то підсудний ОСОБА_12 суду показав, що жодного боргу перед ними у нього немає і ці особи безпідставно вимагали у нього гроші, про що він досудовому слідству заявляв про них як про вимагачів.
По епізодах звинувачення ОСОБА_12, пов'язаними із банківськими установами, то підсудний суду показав, що про отримання ним кредиту в «Надра банку» на суму 19750грн. домовився ОСОБА_6 і передав йому три підроблені довідки про доходи на його ім'я, дружини та тещі. ОСОБА_12 знав про підроблені довідки та визнав себе винним у їх використанні, заперечивши решту провину; а отримані кошти він відразу передав ОСОБА_6 на його вимогу; шахрайських дій з боку підсудного по відношенню до банку не було. Стосовно отримання ним кредитів в АКБ «ТАС-Комерцбанк» підсудний суду повідомив, що в липні 2007 року йому були необхідні кошти щоб віддавати ОСОБА_6, оскільки останній вимагав у нього. На звернення ОСОБА_12 до ОСОБА_29 як до кредитного експерта у Дрогобицькому відділенні «ТАС-Комерцбанк», останній сказав йому, що зробить кредит на суму до 20000 гривень, на що необхідно було паспорт та ідентифікаційний код; за це підсудний повинен був оплатити 100 доларів США та за виготовлення фальшивої довідки - 300 гривень. У результаті підсудний отримав гроші в сумі 19100грн., що передав також ОСОБА_6, а сам кредит погасив на протязі нетривалого часу із грошей, які заробляв з продажу мобільних телефонів. Підсудний періодично сплачував по кредиту кошти, а потім 18000 гривень на початку жовтня 2007 року повністю погасив свій кредит. Наступний кредит аналогічно, як суду показав підсудний, він отримував також для того щоб передати гроші ОСОБА_6, які він у нього вимагав. Таким самим чином ОСОБА_29 зорганізував кредит у сумі 10000грн., що особисто передав підсудному, а собі забрав 1000грн. за це. Вказаний кредит був ОСОБА_12 погашений на протязі нетривалого часу із грошей, які він заробляв з продажу мобільних телефонів.
Про отримання іпотечного кредиту на суму 30 тисяч доларів США, то дійсно у жовтні 2007 року ОСОБА_12 отримав ці кошти та повернув як борг; довідку про доходи від КП «Трест-Національний» підсудний придбав у незнайомого чоловіка та використав її. Про залучення до кредитного договору батьків і брата, як поручителя, то їм ОСОБА_12 пояснив, що у нього вимагають гроші і тому вони погодилися допомогти, пояснивши, що буде працювати та потрохи віддавати цей кредит.
Однаково ОСОБА_12 суду показав яким чином отримав кредит у Трускавецькому відділенні АТ «Індекс-банк», що 16.10.2007 року він зустрівся з ОСОБА_6, котрий відвіз його у Трускавець у банківську установу, де ОСОБА_12 лише попідписував документи на кредит на суму 15000гривень, що отримав у касі та відразу передав їх ОСОБА_6 Аналогічно організував отримання кредиту ОСОБА_12 у Дрогобицькому відділенні ВАТ «Кредобанк» ОСОБА_6, який лише сказав куди і до кого підійти; коштів ніяких ані товару ОСОБА_12 не отримував. Так само кредит у ВАТ «Плюс банк» домовився ОСОБА_6, котрий сказав до кого підійти і що зробити; отримані гроші підсудний тоді передав ОСОБА_6
Щодо отриманих грошей у банківських установах під примусом ОСОБА_6, то ОСОБА_12 заявив, що повертати ці кошти не буде, оскільки договори укладались примусово і не за його участі.
Вислухавши показання підсудного по кожному інкримінованому злочині, проаналізувавши їх, суд вважає, що ОСОБА_12 своїм поясненням мав намір пом'якшити відповідальність за вчинене та використав таке поводження як спосіб захисту. Підсумовуючи судове слідство, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудного: в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; у заволодінні чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою; а також у підробленні та використанні підроблених документів на підставі зібраних доказів досудовим слідством та перевірених у судовому засіданні.
Зокрема, по епізоду обвинувачення ОСОБА_12 в умисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів винність особи є доведеною висновком судово-економічної експертизи №2444 від 19.07.2010 року, згідно якого службові особи ПП «Кортеж» ухилилися від сплати податків на загальну суму 256818грн., а саме: в порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із наступними змінами) не включено до складу валового доходу та відповідно не задекларовано в декларації з податку на прибуток підприємства за 2003-2005 роки суму коштів, що надійшли від покупців (замовників) у розмірі 545952грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2003-2005 роки загальну суму 146627грн., - в тому числі за 2003 рік занижено у сумі 60835грн., за 2004 рік - 76626грн., за 2005 рік - 9167грн. В порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. не включено до складу податкових зобов'язань при здійсненні операцій з продажу товарів, робіт (послуг) податок на додану вартість на загальну суму 110191грн., - в тому числі за 2003 рік на суму 40530грн., за 2004 рік - 62328грн., за 2005 рік - 7333грн. (Т. 11 а. с. 130- 140).
Із показань, допитаного на досудовому слідстві свідка ОСОБА_30 вбачається, що він як директор Дрогобицької філії «Галтекс-Д» ТЗОВ «СП Галтекс» підтвердив за період з 2003 по початок 2005 року співпрацю з ПП «Кортеж» та ПП «Фрегат», директором яких був ОСОБА_12, котрого він знав особисто. ОСОБА_12 своїм транспортом або надісланими від нього вантажними автомобілями поставляв на його виробничу площадку товар, здебільшого бувші у вжитку металовироби та металоконструкції, при цьому між ними укладалися договори та складалися відповідні бухгалтерські документи, приймально-здавальні акти на товар. Розраховувалися вони з ОСОБА_12 перераховуючи гроші на вказаний ним рахунок його фірми, що відображено у банківських виписках. Не може на даний час пригадати обставини при яких мала місце кожна з цих операцій, оскільки їх було багато, та ПП «Кортеж» був не єдиним його контрагентом, а одним з дуже багатьох, також він не завжди бачив, як приймався товар, оскільки для цього були відповідні працівники фірми, зокрема начальник площадки та працівники виробничої площадки. Кому належав автотранспорт, яким ОСОБА_12 відправляв до них товар, не знає. Усі первинні документи були знищені у зв'язку із строками зберігання. Вказані показання свідка судом двічі досліджувались під час судового слідства та в учасників судового розгляду не виникло запитань чи заперечень, а тому їм суд надає віри та вважає доказом в обвинувачення підсудному (Т. 11 а. с. 143-153, 162-164).
Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_31, яка досудовому слідству показала, що перебуває на посаді бухгалтера Дрогобицької філії «Галтекс-Д» ТЗОВ «СП Галтекс» з 1998 року по даний час. Їх підприємство мало співпрацю з ПП «Кортеж», директором якого був ОСОБА_12 і його вона знала особисто. Він часто бував у їх офісі, який тоді знаходився у м. Дрогобичі на майдані Шевченка, 1 кімната 17. Він особисто приносив їй накладні, договори, податкові накладні. Виробнича площадка Дрогобицької філії «Галтекс-Д» ТЗОВ «СП Галтекс» знаходиться за адресою вул. Тураша, 28. Тому який саме товар поставляється на неї вона в основному не бачила, оскільки відвідує її не частіше ніж раз на рік, однак з представлених їй документів випливає, що підсудний поставляв різні металоконструкції, ангари та інше, оскільки їх спеціалізацією є заготівля та переробка металобрухту. Вона не може документально підтвердити господарські операції, що мали місце між ними, оскільки на даний час всі первинні бухгалтерські документи знищені, про що є відповідні акти про знищення, однак кожна з операцій, яка відображена в представлених їй рухах коштів мала місце, оскільки ними за вказаний товар перераховувалися гроші. При цьому між ними укладалися договори та складалися відповідні бухгалтерські документи, приймально-здавальні акти на товар. Розраховувалися вони з ОСОБА_12 перераховуючи гроші на вказаний ним рахунок його фірми, що відображено у банківських виписках; вона не вела бухгалтерію ПП «Кортеж», оскільки не була його бухгалтером, також не вела бухгалтерію ПП «Фрегат», хоча неофіційно до неї часто зверталися за допомогою при складанні звітних документів, але вона просто пояснювала, а не заповнювала (Т. 11 а. с. 168-170).
Такими ж показаннями допитаних досудовим слідством свідків ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 (Т. 11 а. с. 174-176, 177-179, 180-181).
По епізодах обвинувачення ОСОБА_12 у вчиненні неодноразового умисного заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживанням довірою, то винність особи доведена наступним:
Зокрема, із показань потерпілого ОСОБА_4 установлено, що на початку 2007 року підсудний самостійно подзвонив до нього і запропонував купити в нього ресівери. Йому була вигідна ціна за якою він продавав, оскільки товар був дешевший, ніж він купував раніше. Тоді між ними почалась співпраця і протягом квітня 2007 року підсудний 4 або 5 разів привозив йому товар, за який потерпілий відразу розраховувався. Був випадок, коди ОСОБА_4 давав 15 тисяч доларів США наперед, а ОСОБА_12 у свою чергу привозив товар на 20 тис. доларів; таким чином склались довірливі відносини і востаннє ОСОБА_12 заборгував 35920 доларів США, що потерпілий документально підтвердити не міг, але ствердив суду, що таке склалось через вимогу ОСОБА_12 на передоплату товару, який обіцяв ще дешевше продати, що було значно вигідно для ОСОБА_4 як підприємця; хоча фактично ресівери підсудний купував по 25 доларів, а продавав потерпілому по 23 долари за один; тобто підсудний, як вважає потерпілий, ввійшов йому в довіру таким чином.
По даному епізоду свідок ОСОБА_4 показала, що підсудного бачила один раз після робочого дня і вони їхали додому з чоловіком того дня. Коли подзвонив ОСОБА_12, то вони повернулись в магазин і чоловік дав підсудному гроші, тоді вони роз'їхались. Зі слів ОСОБА_4 їй відомо, що борг ОСОБА_12 перед ними становить приблизно 36 тис. доларів США.
Із показань потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що він із ОСОБА_12 познайомився у кафе, він сам підійшов і вони розговорились, обмінялись номерами мобільних телефонів. Підсудний сказав, що продає мобільні телефони. Згодом йому був потрібен мобільний телефон NOKIA і він зателефонував до підсудного та зробив замовлення. У свою чергу ОСОБА_12 привіз йому телефон і потерпілий йому оплатив. Також надалі ОСОБА_12 привозив йому стретч карти за суттєво нижчою ціною, ще коли було потрібно, то купляв у нього мобільні телефони наперед подзвонивши і замовивши; на переконання потерпілого підсудний мав свій магазин і з вигляду був серйозною людиною. В квітні 2008 року підсудний позичив у ОСОБА_9 1000 доларів на тиждень часу і повернув гроші з подарунком мобільного телефону; бували випадки, що підсудний зранку брав гроші, а увечері повертав. Протягом травня-червня 2008р. підсудний позичив у потерпілого 2 тис. доларів під 10% для купівлі товару, а потім позичив 1200Євро під такі ж проценти. В кінці червня він привіз і показав ОСОБА_9 партію мобільних телефонів і скретч-карт на суму 70 тис. доларів та відразу після цього ОСОБА_12 позичив у нього ще 15 тис. доларів і сказав, що через тиждень поверне гроші, але не повернув, бо товар ще не продав. Коли 5-6 липня він ще раз дзвонив до підсудного, то він повідомив, що знаходиться в міліції; після цього, він ще декілька разів дзвонив до ОСОБА_12 з проханням повернути гроші, але в кінці повідомив його, що подасть заяву в міліцію.
Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що навесні 2007р. в неділю у кафе біля його будинку він познайомився з ОСОБА_12, з яким був спільно знайомий ОСОБА_45. Тоді підсудний розповів, що займається продажем мобільних телефонів, супутниковими антенами та скетч-карточками для телефонів. Тоді потерпілий зробив йому замовлення, оскільки підсудний обіцяв продати йому дешевше і таким чином ОСОБА_12 постачав йому карточки, а потерпілий розраховувався. Потім ОСОБА_12 звернувся до нього у травні-червні 2007 року, що йому треба позичити 30 тис. доларів для розвантаження товару. У свою чергу він так переконливо просив ОСОБА_5, що той поїхав до свого знайомого і позичив 30 тис. доларів щоб віддати ОСОБА_12 Підсудний взяв кошти на тиждень до суботи і в кінці тижня він в суботу приїхав до нього на машині та повернув борг. У понеділок він знову черговий раз позичив ці гроші, а як винагороду давав на 500 доларів більше ніж позичав, чим потерпілого заохотив. Потім протягом 1-2 тижнів підсудний борг не повертав, говорив що не може віддати; він показував потерпілому документи на магазин в м. Трускавець і говорив, що продасть магазин і поверне йому кошти та попросив ще позичити йому 40 тис. доларів, на що потерпілий ОСОБА_5 відповів, що зможе заставити своє кафе і взяти в банку «Аваль» кредит на 40 тис. доларів, що він і зробив. Всього підсудний позичив у ОСОБА_5 70 тисяч доларів США і нічого не повернув, а потерпілий на сьогодні винен банківській установі 39 тис. доларів США через шахрайські дії ОСОБА_12
Із показів потерпілого ОСОБА_8 вбачається, що він познайомився із підсудним наприкінці весни - на початку літа 2007 року. Він орієнтувався, що підсудний продає автомобілі, телефони, запчастини до автомобілів, тюнери. ОСОБА_12 пропонував купити в нього товар і ОСОБА_8 замовив новий телефон та ОСОБА_12 привіз по добрій ціні. Восени у жовтні 2007р. підсудний позичив у потерпілого 2 тис. доларів, а розписку написав у 2008р. та гроші не повернув. Ще 2 тис. доларів позичав на погашення кредиту в грудні 2007р., також 2 тис. доларів у січні 2008 року. Після цього ОСОБА_8 просив повернути гроші, але підсудний не мав змоги. У 2008р. при зустрічі ОСОБА_12 і ОСОБА_8, підсудний тоді написав розписку лише про борг 2000 доларів США, а про решту відповів, що розписку не писатиме. Про розмову щодо позики грошей знав ОСОБА_6, який говорив, що ОСОБА_12 збирається продати магазин і оформляє кредит. ОСОБА_8 мав надію, що тоді підсудний поверне йому борг.
Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що з ОСОБА_12 його познайомив ОСОБА_35, який сказав, що його знайомий, тобто підсудний хоче позичити 1 тис. доларів на 1 тиждень під відсотки у 200 доларів. Тоді, дізнавшись про ОСОБА_12, потерпілий передав гроші; а коли ОСОБА_12 повернув, то розповів, що займається продажем мобільних телефонів і скетч карток, пропонував купити за вигідною ціною. ОСОБА_10 замовив у нього партію скетч карток. Коли ОСОБА_12 цікавив великий плазмовий телевізор, то потерпілий замовив у свого знайомого, за що ОСОБА_12 заплатив 1250 доларів. Потім ОСОБА_10 на прохання підсудного позичав йому на тиждень 5 тисяч доларів із виплатою за це по 100 доларів в день. Потерпілий погодився, а підсудний про це на ксерокопії його паспорта написав розписку. Потім підсудний замовляв у потерпілого кухонний комбайн і холодильник, телевізори, а щодо боргу просив почекати так, як гроші були потрібні йому в обороті товару. У наступному підсудний позичив у нього на закупівлю карт ще 6200грн. Щодо телевізорів, то ОСОБА_12 говорив, що люди, для яких він зробив замовлення, розрахуються коли приїдуть з відпочинку. На телефонні дзвінки потерпілого підсудний часто не відповідав, а писав повідомлення, що все добре. Був випадок, що ОСОБА_10 три дні їздив із ОСОБА_12 у м. Трускавець щоб він пере позичив гроші в знайомих і щоб частину йому віддав. Потім ОСОБА_12 звернувся до потерпілого за великою партією телевізорів, кухонних комбайнів, автомобільних магнітофонів, DVD, які на той час тільки почали продаватись. Але оскільки ОСОБА_10 не оплатив за попередні взяті підсудним телевізори, то він сказав ОСОБА_12 про переоплату, бо його знайомі не хотіли продавати товар без грошей. Коли ОСОБА_12 заплатив 1 тис. доларів, тоді забрав замовлену техніку. Потім ще підсудний хотів позичити у нього 1000-1500грн., але ОСОБА_10 відмовив і на другий день після цього підсудний прийшов до нього на роботу і дуже просив позичити гроші, бо його дружина має проблеми зі здоров'ям. ОСОБА_10 погодився, але сказав написати боргову розписку за товар на 13 тисяч доларів. Коли домовились на автозаправці про зустріч потерпілий із ОСОБА_12 одного дня щоб останній повернув гроші, то ОСОБА_10 прочекав 2-3 години, але його не було. Тоді він подзвонив до підсудного і сказав, що написав заяву у міліцію; ОСОБА_12 просив забрати заяву, сказав, що поверне борг, але наступного дня не прийшов і написав СМС, що його затримали у міліції. Матір підсудного сказала, що ОСОБА_12 через ОСОБА_2 забрали в міліцію. Коли потерпілий ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_2, то останній повідомив, що підсудний йому також винен гроші. Тому через 2 дні він також подзвонив в міліцію і йому сказали написати письмову заяву; востаннє потерпілий спілкувався із ОСОБА_12 перед новим 2010 роком і підсудний обіцяв повернути гроші; борг підсудного перед потерпілим ОСОБА_10 становить 12262 долари без відсотків, або 61923грн.
Із показів потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що він позичив ОСОБА_12 через ОСОБА_6 100 тисяч доларів США, з яких лише десята частина грошей йому також ОСОБА_6 була повернута. Потерпілий ОСОБА_7 має претензії до підсудного лише матеріального характеру на суму дев'яносто тисяч доларів та вважав, що ОСОБА_12 не слід позбавляти волі.
Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що із підсудним ОСОБА_12 його познайомив ОСОБА_2 у 2007 році. Тоді він попросив для ОСОБА_12 позичити 100 тисяч гривень. У наступному сам ОСОБА_12 прийшов до нього через 2 тижні та він позичив ще 4700 Євро, - позичав кошти підсудному, оскільки поручителем був його добрий товариш ОСОБА_2 Із позичених грошей підсудний 12.10.2007 року повернув лише 5 тисяч доларів США, коли отримав кредит у банку на суму 30 тисяч доларів. Одночасно того ж дня підсудний повернув ОСОБА_2 також 5 тисяч доларів, а про решту коштів сказав, що йому для чогось необхідно.
Із показань допитаної в суді свідка ОСОБА_18 встановлено, що на прохання ОСОБА_12 вона стала поручителем в банку, що він подзвонив щоб вона прийшла і підписала документи, що вона і зробила їх не перечитуючи. Свідок орієнтувалася, що її зять ОСОБА_12 займався торгівлею і тому йому були потрібні кошти для купівлі товару.
Допитаний судом свідок ОСОБА_20 показав, що його брат ОСОБА_12 брав кредит у «Тасс-комерцбанк», а він тоді був поручителем, оскільки знав, що в нього є фінансові проблеми.
Аналогічні показання суду дали допитані свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_21, - батьки підсудного, що він отримав кредит у сумі 30 тисяч долів США, а вони заставили свій житловий будинок у АДРЕСА_10. Отримані у банку кошти підсудний відразу комусь віддав, - матір сказала, що ОСОБА_6, а батькові це прізвище ні про що не говорить; єдине, що йому відомо, що його сина тримали закритим, били і вимагали гроші.
Із показань допитаного в суді потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що він є знайомим із підсудним з 2006 року; ОСОБА_6 займався реалізацією автозапчастин, він має власний магазин у АДРЕСА_11, куди ОСОБА_12 часто приходив за запчастинами та неодноразово купував у нього. Так вони потоваришували і з часом він познайомився з його дружиною ОСОБА_13. ОСОБА_12 сказав ОСОБА_6, що він зареєстрований як приватний підприємець і займається якоюсь підприємницькою діяльністю, пов'язаною із торгівлею сателітарними антенами, мобільними телефонами, неодноразово міняв автомобілі, заробляючи на їх продажі. У травні або червні 2007 року ОСОБА_12 звернувся до потерпілого повідомивши що має на меті придбати магазин у м. Дрогобичі по вул. Сагайдачного, оскільки на той час ціна на нерухомість з кожним місяцем зростала. Тоді підсудний поросив ОСОБА_6 звернутися до ОСОБА_7 за позикою 100 тисяч доларів. Одночасно ОСОБА_12 пояснив, що він планує взяти кредит у «Приватбанку» у Дрогобицькому чи Трускавецькому відділенні під заставу вказаного приміщення та відразу розрахуватися із ОСОБА_7 Крім того ОСОБА_7 ОСОБА_6 гарантував про ОСОБА_12, викреслюючи його на той час лише з позитивної сторони, оскільки думав, що справи у нього ідуть добре, тобто він поручився за ОСОБА_12 і в його присутності у магазині через дві години ОСОБА_7 передав ОСОБА_12 100000 доларів США на місяць часу. Через тиждень ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_6 за позикою грошей, оскільки магазин він ще не придбав, а потрібні більші кошти і йому не вистарчає. У свою чергу ОСОБА_6 повірив йому та погодився позичити 50000 доларів; ОСОБА_12 пояснив, що отримає кредит у «Приватбанку» приблизно 130000 доларів на 10 років та поверне 100000 доларів ОСОБА_7, а ОСОБА_6 віддасть 30000 доларів відразу, а решту грошей поверне до кінця року. У кінці липня 2007 року ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_6 знову за позикою грошей та просив підвезти його до ОСОБА_14, у якої він мав на меті позичити гроші. Кошти отримала ОСОБА_13 у борг у ОСОБА_14 та написала розписку.
Далі ОСОБА_6 суду ствердив, що на початку серпня 2007 року він звернувся до ОСОБА_12 із запитанням які справи з кредитом, на що підсудний відповів, що ще декілька днів і він отримає гроші в банку та приїде до нього, щоб розрахуватися. Тоді ОСОБА_6 попросив його приїхати та написати розписку, що він зробив 01.08.2007 року в присутності матері ОСОБА_36 та дружини ОСОБА_37 про позику 51070 доларів США, які зобов'язався повернути до 25 грудня 2007 року. Через тиждень до нього подзвонив ОСОБА_7 та спитав, чи збирається ОСОБА_12 повертати його гроші та коли. При зустрічі їх втрьох ОСОБА_12 запевнив ОСОБА_7, що йому необхідно ще близько 1 тижня часу та він розрахується. Тоді ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_12 написати у нотаріуса розписку про те, що він отримав у ОСОБА_7 кошти та зобов'язується їх повернути. ОСОБА_12 погодився та вони втрьох поїхали в нотаріальну контору, що знаходиться у центрі м. Дрогобича, де в присутності ОСОБА_6 та в присутності ОСОБА_7 ОСОБА_12 добровільно написав розписку про те, що отримав у ОСОБА_7 суму 510050 гривень, які зобов'язується повернути до 01.09.2007 року. Нотаріус з'ясував у ОСОБА_12 в їх присутності чи дійсно він отримав такі кошти, що ОСОБА_12 підтвердив. Поки оформлялася нотаріально завірена заява у приміщення нотаріуса, приїхала дружина ОСОБА_12 ОСОБА_13, та їй стало відомо, що він написав таку розписку в нотаріуса. На вказані кошти ОСОБА_12 придбав магазин у Трускавці, незважаючи на те, що як стало відомо потерпілому ОСОБА_6, він отримав вказаний вище кредит у «Приватбанку» ще літом 2007 року та не повернув грошей ні йому, ані ОСОБА_7 Приблизно в жовтні чи листопаді 2007 року ОСОБА_12 попросив ОСОБА_6 поїхати в відділення «Тасс-комерсбанку», що в м. Дрогобичі на площі Леніна. Там він прочекав підсудного близько 2 годин і в кінцевому результаті ОСОБА_12 віддав 10000 доларів, які ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 У наступному ОСОБА_6 неодноразово дзвонив ОСОБА_12 та просив повернути його гроші, а також і ОСОБА_7 неодноразово дзвонив, але ОСОБА_12 постійно обіцяв гроші повернути, однак спирався на виниклі у нього фінансові труднощі. Коли ОСОБА_6 дізнався, що ОСОБА_12 взяв кредит під заставу батьківської хати, то запідозрив, що справи у нього йдуть дуже погано та він навряд чи зможе повернути отримані у нього гроші, але надіявся.
Про подальші позики коштів ОСОБА_12 то потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що до нього знову у лютому 2008 року звернувся ОСОБА_12 та був у розпачі повідомивши, що «Приватбанк» забирає його магазин; на колінах просив позичити йому знову гроші в сумі 2000 доларів США, обіцяючи продати магазин та погасити кредит, а також візьме кредит на свою квартиру в Трускавці. Оскільки у ОСОБА_6 не було таких коштів, то він передзвонив своєму товаришу ОСОБА_8 та попросив позичити ОСОБА_12 ці гроші. У свою чергу ОСОБА_8 знав ОСОБА_12 і про борг останнього перед ОСОБА_6 на суму 50000 доларів США. На прохання допомогти ОСОБА_12, той погодився. Тоді ОСОБА_12 поїхав до ОСОБА_8 Також ОСОБА_6 суду ствердив, що йому відомо, що ОСОБА_12 взяв у ОСОБА_8 ще 4 тисячі доларів, а також позичав порівняно невеликі гроші в інших людей на протязі 2008 року та не повернув.
Стосовно отримання кредиту ОСОБА_12 у Трускавецькому відділенні АТ «Індекс-банк», то потерпілий ОСОБА_6 виступив поручителем тоді підсудного, оскільки як тоді пояснив ОСОБА_12, що вказана сума є незначною та кредит буде отримано на значний період часу, тому його погашення не становить для нього жодної проблеми; про отримання ОСОБА_12 кредитів у Дрогобицькій філії ВАТ «Кредобанк», ВАТ «Плюсбанк» та ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_6 деталей не відомо, а також те, що підставою до їх видачі були підроблені довідки про доходи, він ОСОБА_12 жодних підроблених довідок не давав та грошей отриманих ОСОБА_12 як кредит, у нього не вимагав та не отримував.
Із показань свідка ОСОБА_29 на досудовому слідстві убачається, що він, будучи на посаді провідного спеціаліста відділу обслуговування приватних клієнтів АКБ «Тас-Комерцбанк», оформляв документи для отримання ОСОБА_12 кредиту, але оскільки їх відділення було безбалансовим, тому видача кредитів проходила за погодженням з Львівською філією «ТАС-Комерцбанк»; свідок ствердив, що ОСОБА_12 звертався за отриманням споживчого кредиту в сумі 50000 доларів США, що подавав необхідні документи, але отримав у кінцевому результаті кредитні кошти в сумі 30000 доларів США в касі банку. Про підроблення документів і ким та про відсотки із кредитної суми, то свідкові нічого невідомо. Однаково свідок пояснив про оформлення кредитного договору № 1303/0707/51-231 між банком та ОСОБА_12 на придбання останнім комп'ютерної техніки та аксесуарів до неї; також про кредитний договір №1303/0807/50-322 від 13.08.2007 року про отримання готівкового кредиту на суму 10000грн. (Т. 6 а. с. 238- 239, Т .7 а. с. 79-82, 226-229).
Аналогічними показаннями банківських працівників, котрі мали відношення до оформлення кредитних справ ОСОБА_12 із АКБ «Тас-Комерцбанк» - допитаних досудовим слідством свідків у кримінальній справі ОСОБА_38, ОСОБА_39 та ОСОБА_40 (Т. 7 а. с. 43-45, 71-74, 75-78, 222-225), а також свідків ОСОБА_41 та ОСОБА_42 (Т. 7 а. с. 46-67, 68-70).
Судом проаналізовано вищенаведені показання в їх сукупності з матеріалами кримінальної справи, які зібрані досудовим слідством та здобутими під час провадження справи в суді та, суд вважає достовірним фактом, що ОСОБА_12 вчинив шахрайство, умисне ухилення від сплати податків, а також підроблення та використання підробленого документу; винен в інкримінованих йому злочинах. Судом ретельно перевірено доводи підсудного про те, що у нього кошти вимагали потерпілі як відсотки за вид діяльності та встановлено, що стосовно цього досудовим слідством відмовлено в порушенні кримінальної справи, а також таке не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду кримінальної справи. Відтак суд переконаний у безпідставності таких показань, що було спрямовано підсудним ОСОБА_12 на уникнення відповідальності за вчинене. При цьому судом взято до уваги послідовні та однакові покази потерпілих про обставини події кожного злочину; про розвиток подій, котрі передували вчиненню кожного злочину ОСОБА_12, що узгоджується із свідченнями очевидців подій, даними протоколів досудового слідства, іншими протоколами слідчих дій, речовими доказами, висновками експертиз.
Зокрема, висновком почеркознавчої експертизи №475 від 07.04.2010 року, яким установлено, що рукописний текст та підпис у борговій розписці від 01.08.2007 року та підпис від його імені виконано ОСОБА_12, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_37 та ОСОБА_36 виконано ним же (Т. 1 а. с. 141-143).
Згідно висновку почеркознавчої експертизи №4148 від 19.01.2010 року відомо, що рукописний текст та підпис у нотаріально посвідченій заяві від 18.08.2007 року виконано ОСОБА_12 (Т. 1 а. с. 180-181).
Аналогічно встановлено висновком почеркознавчої експертизи №4146 від 18.01.2010 року, що рукописний текст та підпис у борговій розписці від 21.03.2008 року та підпис від його імені виконано ОСОБА_12 (Т. 1 а. с. 226-227); висновком почеркознавчої експертизи №22 від 13.12.2010 року, що рукописний текст на фрагменті аркушу виданого ОСОБА_4 виконано ОСОБА_12 (Т. 2 а. с. 203-207); висновком почеркознавчої експертизи №474 від 06.04.2010 року, що рукописний текст та підпис у борговій розписці від 28.06.2010 року та підпис від його імені виконано ОСОБА_12, а рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_43 виконано ОСОБА_44 (Т. 1 а. с. 273-275); висновком почеркознавчої експертизи №4147 від 19.01.2010 року, що рукописний текст та підписи у боргових розписках від 07.07.2008 року, 20.06.2008 року про отримання грошей від ОСОБА_10 виконано ОСОБА_12, рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_10 виконано останнім (Т. 3 а. с. 207-209); висновком почеркознавчої експертизи №476 від 07.04.2010 року, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_12 у розписці від 23.05.2008 року про отримання грошей у ОСОБА_2 виконано ОСОБА_12, рукописний текст, окрім цифрових записів де є виправлення на фрагменті аркуша, вилученого у ОСОБА_2 30.12.2009р., виконано підсудним ОСОБА_12 (Т. 4 а. с. 43-44); висновком почеркознавчої експертизи №183 від 20.05.2010 року, що рукописний текст та підписи у боргових розписках від 14.07.2007 року, 03.08.2007 року виконано ОСОБА_12, рукописний текст та підпис у графі «позичальник» в нотаріально посвідченому договорі позики від 03.08.2007 року виконано ОСОБА_12, рукописний текст та підпис у графі «позикодавець» в нотаріально посвідченому договорі позики від 03.08.2007 року виконано ОСОБА_5 (Т. 2 а. с. 248-251); висновком почеркознавчої експертизи №6 від 05.11.2010 року, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_13 у розписці від 25.07.2007 року про отримання грошей у ОСОБА_14 виконано ОСОБА_13 рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_6 у розписці від 25.07.2007 року про отримання грошей у ОСОБА_14 року виконано ОСОБА_6 (Т. а. с. 279-287); висновком почеркознавчої експертизи №8 від 05.11.2010 року, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_12 у розписці від 20.09.2007 року про отримання грошей у ОСОБА_2 виконано ОСОБА_12, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_3 у розписці від 20.09.2007 року виконано потерпілим ОСОБА_3, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_13 у розписці від 20.09.2007 року виконано підсудною ОСОБА_13 (Т. 4 а. с. 52-59); висновком почеркознавчої експертизи №9 від 05.11.2010 року, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_13 у розписці від 07.02.2008 року про отримання грошей у ОСОБА_2 виконано ОСОБА_13 рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_3 у розписці від 07.02.2008 року виконано ОСОБА_3, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_12 у розписці від 07.02.2008 року виконано підсудним (Т. 4 а. с. 67-79); висновком почеркознавчої експертизи №29 від 05.03.2011 року, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_12 у розписці від 20.09.2007 року про отримання грошей у ОСОБА_3 виконано ОСОБА_12, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_2 у розписці від 20.09.2007 року виконано ОСОБА_2, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_13 у розписці від 20.09.2007 року виконано підсудною (Т. 6 а. с. 165-172).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №28 від 06.02.2009 року констатовано, що експерту не було надано медичних документів, оскільки ОСОБА_12 за медичною допомогою не звертався, і тому неможливо дати об'єктивний висновок по факту спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень (Т.6 а. с. 259).
Згідно висновку почеркознавчої експертизи №3469 від 14.02.2011 року встановлено, що ознак як природного (хворобливий стан, старечий вік, сильне душевне хвилювання) так і штучних (незвична поза, незвичні знаряддя письма та папір) на виконання рукописного тексту та підпису розписки від імені ОСОБА_12 від 01.08.2007 року про отримання грошей від потерпілого ОСОБА_6 експертом не виявлено (Т. 2 а. с. 142-143).
Таке ж є установлено висновком почеркознавчої експертизи №3467 від 15.02.2011 року про отримання грошей від ОСОБА_7 і висновком почеркознавчої експертизи №3468 від 10.02.2011 року про отримання грошей від ОСОБА_9 (Т. 2 а. с. 151-152, 160-161).
Згідно висновку фоноскопічної експертизи №434/435/436 від 10.03.2011 року відомо, що на фонограмі, вилученій з мобільного телефону ОСОБА_4, зафіксована розмова між ним та ОСОБА_12 (Т. 2 а. с. 268-274).
По епізодах звинувачення обидвох підсудних, пов'язаними із банківськими установами відповідно до висновку почеркознавчої експертизи по документах ВАТ КБ «Надра» №184 від 21.05.2010 року встановлено, що рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_13 виконані ОСОБА_13, підпис на договорі поруки від 31.07.2007 року від імені ОСОБА_13 виконано ОСОБА_13, рукописні записи у довідці про доходи та підписи від імені па осадових осіб підприємства, виписаній на ім`я ОСОБА_13, виконано не нею, не посадовими особами підприємства, а іншою особою (Т. 5 а. с. 239-244); відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №186 від 26.05.2010 року видно, що рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12 та на електрофотографії картки фізичної особи - платника податків, рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_12 у анкеті-заяві на отримання кредиту, підписи та рукописні записи від імені ОСОБА_12 у кредитному договорі №123/31-07-f від 31.07.2007, рукописні записи та підпис від імені ОСОБА_12 у заяві на встановлення постійно діючого розпорядження, підпис у виписці -повідомленні до договору про комплексне банківське обслуговування ВАТ КБ «Надра», підпис у «Пам'ятці клієнта», підпис в розписці держателя картки, виконані ОСОБА_12, рукописні записи у довідці про доходи та підписи від імені па осадових осіб підприємства, виписаній на ім`я ОСОБА_12, виконано не ОСОБА_13, не ОСОБА_18, не ОСОБА_12, не посадовими особами підприємства, а іншою особою (Т. 5 а. с. 341-350).
Стосовно документів АКБ «Тас-Комерцбанк» відповідно до висновків почеркознавчих експертиз: №12 від 05.11.2010 року відомо, що рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12, рукописні записи та підпис на заяві-анкеті про отримання споживчого кредиту, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_12 у кредитному договорі №1303/1007/88-269 від 12.10.2007, підпис у графах «позичальник» договору поруки №1303/1007/88-269-Р-1 від 12.10.2007р. виконані ОСОБА_12 (Т. 7 а. с. 101-110); №11 від 05.11.2010 року -- рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_20, рукописні записи та підпис на заяві поручителя, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_20 у договорі поруки №1303/1007/88-269-Р-1 від 12.10.2007 виконані ОСОБА_20 (Т. 7 а. с. 118-126); №18 від 13.12.2010 року -- рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12, рукописні записи та підпис на заяві-анкеті про отримання споживчого кредиту, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_12 у кредитному договорі №1303/0707/51-231 від 03.07.2007, підпис у графах «заставодавець» договору застави №1303/0707/51-231-2-1 від 03.07.2007, виконані ОСОБА_12 (Т. 7 а. с. 323-331); №20 від 13.12.2010 року -- рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12, рукописні записи та підпис на заяві-анкеті про отримання споживчого кредиту, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_12 у кредитному договорі №1303/0807/50-322 від 13.08.2007р., виконані ОСОБА_12 (Т. 7 а. с. 339-345).
По документах АТ «Індексбанк» відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №19 від 13.12.2010 року встановлено, що рукописні написи «копія вірна» та підпис на електрофотографії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12, рукописні записи та підпис на заяві про отримання кредиту, рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_12 у кредитному договорі №176/718257 від 16.10.2007, та підпис в графі «отримувач» у заяві про видачу готівки №1 від 16.10.2007 року, виконані ОСОБА_12 (Т. 8 а. с. 181-188). Згідно висновку криміналістичної експертизи №3 від 05.11.2010 року видно, що зображення круглої печатки «ОСОБА_23» на довідці про доходи №3 від 15.10.2008 року нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки струменево-крапельним способом (Т. 8 а. с. 196-200); згідно висновку криміналістичної експертизи №4 від 05.11.2010 року -- зображення круглої печатки ТзОВ «Уніплит» на довідці про доходи №56 від 16.10.2008 року нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки струменево-крапельним способом (Т. 8 а. с. 208-212); згідно висновку почеркознавчої експертизи №10 від 05.11.2010 року -- підписи на електрофотографії паспорту громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_6, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_6, підпис в графах «поручитель» договору поруки від 16.10.2007 року, виконані ОСОБА_6 (Т. 8 а. с. 220-225); згідно висновку почеркознавчої експертизи №13 від 05.11.2010 року -- рукописні записи у довідках про доходи №56 від 16.10.2007 року виданої від ТзОВ «Уніплит», №3 від 15.10.2007 року виданої ФОП ОСОБА_23, виконано не ОСОБА_12, не ОСОБА_6, не посадовими особами ТзОВ «Уніплит», а іншою особою, рукописні записи виконано однією особою, ким виконано підписи від імені вигаданих посадових осіб не представилося можливим (Т. 8 а. с. 245-252).
Щодо документів ВАТ «Кредобанк» за висновком №182 від 23.05.2010 року підписи та рукописні записи від імені ОСОБА_12 у копіях його паспорта, ідентифікаційного коду, заяві-анкеті про отримання кредиту, кредитному договорі, договорі застави, видатковій накладній, виконано ОСОБА_12 (Т. 9 а. с. 111-118).
Судом проаналізовано вищенаведені висновки експертиз в їх сукупності з матеріалами кримінальної справи, які зібрані досудовим слідством та здобутими під час провадження справи в суді та, суд вважає достовірним фактом, що ОСОБА_12 неодноразово вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Судом ретельно перевірено доводи підсудного про те, що відносини між ним та потерпілими - фізичними особами, а також із банківськими установами носили характер цивільно-правових відносин. Кожен із потерплих у кожному конкретному випадку, що інкримінується особі, добровільно передавали кошти підсудному ОСОБА_12, котрий шляхом обману різним особам показував одне і те ж приміщення, яке має не меті реалізувати в майбутньому в рахунок погашення боргу за позикою; вчиняв позичку грошей неодноразово і повертав із виплатою певних винагород, створюючи враження про свою успішність у підприємницькій діяльності; налагоджував стосунки внаслідок як особистого знайомства, так і дружніх відносин, зокрема потерпілого ОСОБА_6, чим в подальшому використовував як довіру з боку кожного потерпілого - фізичних осіб. А також, будучи винуватим значні кошти приватним особам, підсудний вчиняв шляхом зловживання довірою шахрайство щодо банківських установ, отримуючи кредити без наміру повернути отримані кошти, де судом проаналізовано період відносин у 2007 році між ОСОБА_12 та потерпілими, а в наступному, - восени 2007 року із банками; у 2008 році відносини про позики грошей у ОСОБА_12 із потерпілими були на значно менші суми по інкримінованих епізодах із ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_10, але разом з тим носили спосіб зловживання довірою та однаковий із об'єктивної та суб'єктивної сторони характер як у 2007 році. Стосовно вчинення шахрайства підсудним по епізодах обвинувачення із банківськими установами, то воно було вчинене особою разом із підробленням та використанням підроблених документів, що є іншими злочинами, передбаченими ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КК України (у минулій редакції), кваліфікація дій за вказаними нормами Кримінального Закону є також правильною як і кваліфікація за ч. 4 ст. 190 КК України. Також вірною кваліфікацією є інкриміноване підсудному ОСОБА_12 умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку із кваліфікуючою ознакою ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Ураховуючи наведене, суд не надає віри показам підсудного ОСОБА_12 щодо невизнання ним своєї вини в частині умисного ухилення від сплати податків та часткового визнання винності у незаконному заволодінні коштами потерпілих шляхом шахрайства в результаті дій самих потерпілих, котрі на нього наговорюють; суд оцінює їх критично як форму свого захисту, спрямовану на зменшення своєї участі у скоєному та уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, вважає їх неправдивими, такими, що суперечать іншим зібраним по справі матеріалам, спростовуються безпосередніми показами потерпілих на досудовому слідстві та в суді, які є логічними, послідовними, не суперечливими та не вірити яким суд не має підстав.
Відтак суд переконаний у безпідставності таких показань підсудного про цивільно-правові відносини із потерпілими чи про вчасну ним оплату податків та відсутність з цього приводу заборгованості, що було спрямовано підсудним ОСОБА_12 на уникнення відповідальності за вчинене. При цьому судом взято до уваги покази підсудного про обставини події злочинів, котрий як під час досудового слідства так і в судовому засіданні фактично підтвердив у своїх показаннях про ту чи іншу заборгованість перед потерпілими, але на значно менші суми; підтвердив про зустрічі із ними, про отримання позик та про існування таких по сьогодні. Аналогічно ОСОБА_12 підтвердив про вид підприємницької діяльності у 2003-2005 роках і ці показання узгоджуються із свідченням очевидців подій, даними протоколів слідчих дій, висновком експертизи. Отже, вірною є кваліфікація дій підсудного за ч. 3 ст. 212 КК України і він повинен за це все понести кримінальну відповідальність.
Напроти наведеним вище складовим інкримінованого злочину ОСОБА_13 шахрайству по окремих епізодах, пов'язаних із потерпілими - фізичними особами, то ані досудовим слідством, ні в судому засіданні не знайшло таке свого підтвердження і особу слід за ч. 4 ст. 190 КК України виправдати. ОСОБА_13 проживала із ОСОБА_12 однією сім'єю, останній займався на її переконання підприємницькою діяльністю, але успішним не був, оскільки додому коштів не приносив; вона сама йому ще протягом 2007-2008 років давала заощаджені нею гроші для ведення бізнесу; при позиках коштів ОСОБА_12 присутня не була, а розписки писала на його прохання, однаково довіряючи як чоловікові на його прохання. У тому числі жоден із потерпілих суду не підтвердив відносин заволодіння нею їх коштами шляхом обману чи зловживанням довірою, а по епізоду, пов'язаного із банком «Надра» не зібрано досудовим слідством жодних доказів, що вона отримувала кредит з метою його не повернути. Єдине суд погоджується із правильною кваліфікацією її дій за частинами 2 і 3 статті 358 КК України, де вона достовірно знала про підроблений документ та використала його в інтересах ОСОБА_12
Оскільки до місцевого суду на розгляд надійшла зазначена кримінальна справа і під час судового засідання установлено підставу для звільнення особи від покарання згідно ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності; опитана судом підсудна ОСОБА_13 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КК України у редакції до 21.12.2010 року визнала повністю та в судовому засіданні пояснила, що фактично знала про підроблену довідку та про її використання; не заперечила стосовно звільнення її від кримінальної відповідальності; вислухавши учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку, що підсудну ОСОБА_13 слід звільнити від кримінального покарання у зв'язку із закінченням строку давності виходячи з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу в зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Згідно ч. 2 ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України за класифікацією є злочинами невеликої та середньої тяжкості. Тому, аналізуючи вищенаведене, вивчивши матеріали досудового слідства, суд приходить до висновку, що в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України відповідно до п. 2 і п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України слід особу звільнити за вироком суду від кримінального покарання згідно ч. 5 ст. 74 КК України, оскільки з дня вчинення злочинів минули строки відповідно три і п'ять років.
Однаково стосовно ОСОБА_12 суд вирішує питання про його звільнення від покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КК України у редакції до 21.12.2010 року, де особа визнала себе винним повністю.
Обставин, які б пом'якшували або обтяжували покарання підсудному ОСОБА_12 судом не встановлено.
Розглядаючи кримінальну справу в межах встановленого звинувачення підсудному ОСОБА_12, із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового слідства в сукупності із поясненнями підсудного; із урахуванням його особи, характеристики, поведінки до і після вчинення злочинів, суд прийшов до висновку, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі на відповідний строк за шахрайство, а також за ухилення від сплати податків у виді штрафу в межах мінімальної санкції. При цьому суд констатує, що підсудний не усвідомив протиправності своїх дій, суспільну небезпеку вчинених злочинів, відверто не осудив свою поведінку незаконного заволодіння чужим майном; суд у тому числі переконаний, що підсудний ОСОБА_12 такою поведінкою критично не оцінив свою злочинну поведінку і не показав готовність понести кримінальну відповідальність.
Отже, щодо призначення покарання ОСОБА_12, суд прийшов до висновку виходячи із тяжкості вчиненого, обставин вчинення, особи винного, його поведінки до і після вчинення злочинів та інших обставин; що виправлення засудженого можливе в поміщенні його до кримінально-виконавчої установи на строк шість років, - що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для призначення більш м'якого покарання підсудному чи про звільнення особи від кримінальної відповідальності, - не встановлено.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_12 за інкриміноване шахрайство і умисне ухилення від сплати податків судом враховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Згідно інформації Дрогобицької лікарні відомо, що ОСОБА_12 на обліку не перебуває; на обліку в наркологічному кабінеті також не перебуває (Т. 2 а. с. 20).
При розгляді кримінальної справи судом також враховано особу підсудного, який немає судимості (Т. 2 а. с. 19), позитивно характеризується за місцем проживання (Т. 2 а. с. 24).
Разом з тим наведений висновок суду про покарання ОСОБА_12 є відповідним позиціям усіх потерпілих, котрі просили прийняти по кримінальній справі законне і справедливе рішення; по суті власних пояснень не переслідували мети щоб підсудного покарати до позбавлення волі, а лише хотіли щоб їм була відшкодована шкода, окрім потерпілого ОСОБА_4, який просив суд, щоб підсудного ОСОБА_12 суворо покарати.
Цивільні позови потерпілих-фізичних осіб у кримінальній справі про звинувачення ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підлягають залишенню без розгляду, оскільки такі були адресовані досудовому слідству для визнання їх цивільними позивачами, написані без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України і потерпілими до початку судового слідства не були подані у встановленому законом порядку. Також виходячи з наведеного вище, що суд прийшов до переконання про відсутність винності ОСОБА_13 у вчиненні незаконного заволодіння майном потерпілих шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайстві), тому слід роз'яснити про можливість звернення до суду на загальних підставах у порядку цивільного судочинства і подання таких позовів потерпілими-позивачами до безпосередньо відповідача ОСОБА_12, що б відповідало вимогами ст. ст. 119, 120 Цивільного процесуального Закону.
Цивільні позови банківських установ у кримінальній справі підлягають задоволенню повністю, зокрема про солідарне стягнення із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у користь ВАТ КБ «Надра»; про стягнення із ОСОБА_12 у користь ПАТ «Сведбанк», ТзОВ «АУЗ Факторинг» та ВАТ «Акціонерна страхова компанія», виходячи з наступного:
Ст. 554 ЦК України врегульовано, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Статтями 526, 1049 ЦК України регламентовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику в строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах встановлених у договорі, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти. Крім того згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ураховуючи наведене, є підстави стягнути з відповідача указані суми заборгованості, так як не виконуються обов'язки за угодами, а позичкодавці вимагають повернення позики, що залишилася та сплати процентів, належних їм. Однаково є регламентовано у ст. 1166 ЦК України, що майнова шкода, завдана неправомірними діями юридичній особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Судом оцінено позовні вимоги цивільних позивачів, досліджено матеріали справи і суд прийшов до висновку, що завдана матеріальна шкода банківським установам знаходиться в прямому причинному зв'язку із вчиненим ОСОБА_12 у кожному випадку злочином; а тому, врахувавши всі обставини справи вважає, що ці цивільні позови в частині відшкодування матеріальних збитків підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зокрема, підлягає задоволенню позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на суму 43564,81(сорок три тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 81коп.)грн. (Т.6 а. с. 6-7); позов ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_12 на суму 38749,92(тридцять вісім тисяч сімсот сорок дев'ять доларів США 92 центи), що становить на час розгляду справи 309728,11(триста дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 11коп.)грн. та 55627,66(п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім гривень 66коп.)грн. (Т.7 а. с. 198-199); позов ТзОВ «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_12 на суму 26998,93(двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 93коп.)грн. (Т.8 а. с. 108-109); ВАТ «Акціонерна страхова компанія» до ОСОБА_12 на суму 5458,1(п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 10коп.)грн. (Т.9 а. с. 42).
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_12 слід рахувати із часу затримання з 27.09.10р., коли його було затримано за підозрою у вчиненні злочину (Т. 2 а. с. 6).
Судові витрати підлягають стягненню із засудженого ОСОБА_12 за експертні роботи в користь експертних установ, а також солідарному стягненню із засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у користь НДЕКЦ по епізоду обвинувачення, пов'язаного із банківською установою ВАТ КБ «Надра».
Речові докази, що визнанні досудовим слідством та приєднані до матеріалів кримінальної справи, після набрання вироком законної сили, зокрема всі письмові документи слід залишити у матеріалах справи; мобільний телефон Nokia 8800 потерпілого ОСОБА_4 вважати повернутим під розписку власнику; мобільний телефон Nokia 3250 потерпілого ОСОБА_10 вважати повернутим під розписку власнику; диктофон Olympus VN-2100PC - повернути власнику ОСОБА_12; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини квартири вважати повернутим власнику ОСОБА_2; мобільний телефон Nokia 1200 ОСОБА_12, що зданий на зберігання в камеру схову ГУ МВСУ у Львівській області - повернути власнику.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (1960р.), суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 2 і ч. 3 ст. 358 КК України і призначити йому покарання за:
- ч. 3 ст. 212 КК України - штраф 15(п'ятнадцять) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255000(двісті п'ятдесят п'ять тисяч)гривень з позбавленням права займатися фінансово-господарською діяльністю на строк один рік з конфіскацією майна;
- ч. 4 ст. 190 КК України - 6(шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 358 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;
- ч. 3 ст. 358 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Провадження у кримінальній справі в цій частині закрити.
Відповідно до ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим із урахуванням, що основне покарання у виді штрафу з іншими видами покарань складанню не підлягає і виконується самостійно, - остаточно визначити ОСОБА_12 покарання 6(шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна із позбавленням права займатися фінансово-господарською діяльністю на строк один рік та штраф 15(п'ятнадцять) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255000(двісті п'ятдесят п'ять тисяч)гривень.
ОСОБА_13 за ч. 4 ст. 190 КК України виправдати і визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України, призначивши їй покарання за ч. 2 ст. 358 КК України - 1(один) рік позбавлення волі; ч. 3 ст. 358 КК України - 40(сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680(шістсот вісімдесят)гривень.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_13 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Провадження у кримінальній справі закрити.
Запобіжні заходи взяття під варту стосовно засудженого ОСОБА_12 та підписку про невиїзд щодо ОСОБА_13 залишити до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати із 27.09.2010 року згідно протоколу затримання особи (Т. 2 а. с. 6).
Стягнути із ОСОБА_12 у користь НДЕКЦ 206,4(двісті шість гривень 40коп.)грн.; 826,32(вісімсот двадцять шість гривень 32коп.)грн. (Т. 2 а. с. 203, 247); 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 1135,2(одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 20коп.)грн.; (Т. 3 а. с. 61, 278); 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 1135,2(одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 20коп.)грн.; (Т. 4 а. с. 51, 66 ); 563,4(п'ятсот шістдесят три гривні 40коп.); 338,04(триста тридцять вісім гривень 4коп.)грн.; 751,2(сімсот п'ятдесят одна гривня 20коп.)грн.; 450,72(чотириста п'ятдесят гривень 72 коп.)грн.; 826,32(вісімсот двадцять шість гривень 32коп.)грн.; (Т. 5 а. с. 136, 178, 190, 225, 321); 450,24(чотириста п'ятдесят гривень 24коп.)грн.; (Т. 6 а. с. 164); 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 1135,2(одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 20коп.)грн.; 676,08(шістсот сімдесят шість гривень 8коп.)грн.; 375,6(триста сімдесят п'ять гривень 60коп.)грн.; 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 412,2(чотириста дванадцять гривень 20коп.)грн.; 281,4(двісті вісімдесят одна гривня 40коп.)грн.; (Т. 7 а. с. 100, 117, 147, 192, 322, 338, 352); 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; 412,8(чотириста дванадцять гривень 80коп.)грн.; (Т. 8 а. с. 180, 195, 207, 219, 244); 751,2(сімсот п'ятдесят одна гривня 20коп.)грн.; 375,6(триста сімдесят п'ять гривень 60коп.)грн.; 826,32(вісімсот двадцять шість гривень 32коп.)грн.; 516(п'ятсот шістнадцять гривень)грн.; 1032(одна тисяча тридцять дві гривні)грн. (Т. 9 а. с. 56, 100, 110, 166, 182).
Стягнути із ОСОБА_12 у користь НДІСЕ 1768,6(одну тисячу сімсот шістдесят вісім гривень 60коп.)грн.; 860,4(вісімсот шістдесят гривень 40коп.)грн.; 812,6(вісімсот дванадцять гривень 60коп.)грн.; 1290(одна тисяча двісті дев'яносто гривень)грн.; (Т. 1 а. с. 140, 179, 225, 272); 1020,3(одна тисяча двадцять гривень 30коп.); 966,6(дев'ятсот шістдесят шість гривень 60коп.); 912,9(дев'ятсот дванадцять гривень 90коп.)грн.; 1290(одна тисяча двісті дев'яносто гривень)грн.; (Т. 2 а. с. 141, 150, 159, 267); 1386,2(одна тисяча триста вісімдесят шість гривень 20коп.)грн.; (Т. 3 а. с. 203); 1909,4(одна тисяча дев'ятсот дев'ять гривень 40коп.)грн.; (Т. 4 а. с. 42); 2544(дві тисячі п'ятсот сорок чотири гривні)грн. (Т. 11 а. с. 129).
Стягнути солідарно із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у користь НДЕКЦ 751,2(сімсот п'ятдесят одну гривню 20коп.)грн.; 826,32(вісімсот двадцять шість гривень 32коп.)грн. (Т. 5 а. с. 238, 340).
Стягнути із ОСОБА_12 у користь ВАТ КБ «Надра» 43564,81(сорок три тисячі п'ятсот шістдесят чотири гривні 81коп.)грн. (Т.6 а. с. 6-7); у користь ПАТ «Сведбанк» 38749,92(тридцять вісім тисяч сімсот сорок дев'ять доларів США 92 центи), що становить 309728,11(триста дев'ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 11коп.)грн. та 55627,66(п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім гривень 66коп.)грн. (Т.7 а. с. 198-199); у користь ТзОВ «АУЗ Факторинг» 26998,93(двадцять шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 93коп.)грн. (Т.8 а. с. 108-109); у користь ВАТ «Акціонерна страхова компанія» 5458,1(п'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 10коп.)грн. (Т.9 а. с. 42).
Цивільні позови потерпілих залишити без розгляду та роз'яснити про можливість звернення до суду на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.
Речові докази після набрання вироком законної сили, зокрема:
- боргову розписку, нотаріально посвідчену заяву про отримання коштів, дві боргові розписки (Т. 1 а. с. 98, 168, 220, 258); дві боргові розписки та договір позики і нотаріально посвідчена заява (Т. 2 а. с. 226); дві боргові розписки (Т. 3 а. с. 201, 260); три боргові розписки (Т. 4 а. с. 18); CD-R диск, договір іпотеки, копія нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та фрагмент аркуша (Т. 4 а. с. 33); копії та документи кредитної справи із філією ВАТ КБ «Надра» Львівського РУ (Т. 5 а. с. 114); боргову розписку (Т. 6 а. с. 159); копії та документи кредитної справи із Дрогобицьким відділенням АТ «Сведбанк» (Т. 6 а. с. 344-345); копії та документи кредитної справи із Львівським РУ АТ «Сведбанк» (Т. 7 а. с. 283); копії та документи кредитної справи із Дрогобицькою філією ВАТ «Кредобанк»; копії та документи кредитної справи із ПАТ «Плюсбанк» (Т. 9 а. с. 30, 157), - залишити у матеріалах кримінальної справи;
- мобільний телефон Nokia 8800 потерпілого ОСОБА_4 вважати повернутим під розписку власнику (Т. 2 а. с. 197-198); мобільний телефон Nokia 3250 потерпілого ОСОБА_10 вважати повернутим під розписку власнику (Т. 3 а. с. 188-189);
- диктофон Olympus VN-2100PC із фонограмами 1-3 на диску «А», що зберігається при матеріалах кримінальної справи, - повернути власнику ОСОБА_12 (Т. 3 а. с. 31);
- нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини квартири вважати повернутим власнику ОСОБА_2 (Т. 4 а. с. 18);
- мобільний телефон Nokia 1200 засудженого ОСОБА_12, що зданий на зберігання в камеру схову ГУ МВСУ у Львівській області повернути власнику (Т. 12 а. с. 233).
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення; засудженим ОСОБА_12 протягом цього ж строку із дня отримання копії вироку.
Суддя підпис І.С. Казан
Згідно з оригіналом
Суддя Самбірського
міськрайонного суду І.С. Казан.
Суд | Самбірський міськрайонний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2012 |
Оприлюднено | 29.08.2013 |
Номер документу | 31680416 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні