Ухвала

від 04.06.2013 по справі 2а-2855/11/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року справа №2а-2855/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу контрольно-ревізійного Управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2а-2855/11/1270 за позовом комунального багатопрофільного підприємства «Зеленхоз» до контрольно-ревізійного Управління в Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволені частково позовні вимоги комунального багатопрофільного підприємства «Зеленхоз» до контрольно-ревізійного Управління в Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги № 130-14/619 від 15.06.2010.

Скасовані пункти 2 та 3 вимоги контрольно-ревізійного відділу у м. Алчевську № 130-14/619 від 15.06.2010 щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у комунальному багатопрофільному підприємстві «Зеленхоз».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернулись з апеляційною скаргою у якій вказали, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що не відбулося виконання договору б/н від 15.05.2008 на оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, у період з 15.05.2008 по 02.11.2009, оскільки позивачем не підтверджено його використання бухгалтерськими документами. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно із ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За приписами ч.2 ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконання п.1.4.4.2 плану роботи Контрольно-ревізійного відділу у м. Алчевську на 1 квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального багатопрофільного підприємства «Зеленхоз» (далі КБП «Зеленхоз») за період з 01.07.2008 по 31.12.2009 та звершений звітний період, за результатами якої складено акт № 130-21/010 від 07.05.2010 (а.с.9-82 том 1).

Проведеною ревізією встановлено, що у КБП «Зеленхоз» наявні фінансові порушення на загальну суму 68941,55 грн.

Так, у періоді з 01.07.2008 по 31.10.2009 КБП «Зеленхоз» проведено зайві витрати коштів на оплату директору ОСОБА_2 за оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, у загальній сумі 24000,00 грн. без отримання послуг оренди автомобіля у зазначеному періоді за договором оренди від 14.12.2007, укладеним із громадянином ОСОБА_2, який фактично не міг брати участь у господарській діяльності КБП «Зеленхоз», у звязку із зняттям його з реєстрації 23.04.2008 для реалізації в межах України.

На орендований автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, проведено зайве списання бензину марки А-95 за період з 01.07.2008 по 04.09.2009 у загальній кількості 1989,6 л. на загальну суму 11681,85 грн. з ПДВ.

Таким чином, у період з 01.07.2008 по 31.10.2009 позивачем проведено зайві витрати коштів на оплату директору ОСОБА_2 за оренду вказаного автомобіля на загальну суму 24000,00 грн. та безпідставно списано бензин марки А-95 на вищезазначений автомобіль на суму 11681,85 грн., чим порушено п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, 18, 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Станом на 10.06.2010 проведено відшкодування у сумі 2406,80 грн. шляхом внесення коштів бухгалтером ОСОБА_3 до каси підприємства.

Внаслідок вищевказаного порушення з вини ОСОБА_2, який у періоді, що ревізувався, займає посаду директора, завдано збитків КБП «Зеленхоз» за період з 01.07.2008 по 31.10.2009 на загальну суму 39498,98 грн., у тому числі внаслідок:

- проведення зайвої оплати за оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, у сумі 24000,00 грн., з яких з 01.07.2008 по 31.12.2008 на суму 9000,00 грн., з 01.01.2009 по 31.10.2009 на суму 15000,00 грн.;

- безпідставного списання бензину марки А-95 на вищевказаний автомобіль у сумі 15498,98 грн., з яких: з 01.07.2008 на суму 8465,39 грн., з 01.01.2009 по 04.09.2009 на суму 7033,59 грн.

З метою усунення виявлених порушень щодо зайвого витрачання коштів КБП «Зеленхоз», керуючись п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відповідачем позивачу направлено вимогу від 15.06.2010 № 130-14/619 (а.с.83-86 том 1), якою зобовязано позивача:

1. Розглянути акт ревізії від 07.05.2010 № 130-21/010, складений за результатами ревізії, на виробничій нараді в присутності посадових осіб ДКРС, які проводили ревізію.

2. Проведені підприємством зайві кошти за період з 01.07.2008 по 31.10.2009 на оплату за оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, у сумі 24000,00 грн. відшкодувати за рахунок винної особи ОСОБА_2, відповідно до норм п.2 ст.1210 Цивільного кодексу України, ст.124 Кодексу Законів про працю України.

3. Збитки, нанесені підприємству громадянином ОСОБА_2 за період з 01.07.2008 по 04.09.2009 внаслідок отримання бензину для службових поїздок на суму 9275,05 грн. (з ПДВ) на орендованому автомобілі MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, який фактично не міг брати участь в господарській діяльності КБП «Зеленхоз» у звязку із зняттям його з реєстрації 23.04.2008 для реалізації в межах України, відшкодувати за рахунок винної особи ОСОБА_2, відповідно до норм п.2 ст.1210 Цивільного кодексу України, ст.124 Кодексу Законів про працю України.

Різниця між сумою фактичних збитків, яка розрахована з урахуванням норм Порядку № 116 і сумою прямих збитків, нанесених підприємству складає 3817,13 грн. (15498,98-11681,85), яку згідно п.10 Порядку № 116 сплатити до державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 21080600 «Суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації».

4. За допущені фінансові порушення, які викладені в акті ревізії від 07.05.2010 № 130-21/010, вирішити питання щодо притягнення винних посадових осіб КБП «Зеленхоз» до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

Про вжиті заходи і виконання цих вимог надіслати відповідну письмову інформацію до КРВ у м. Алчевську з наданням завірених копій цих документів, що підтверджують усунення порушень до 16.08.2010 на адресу КРВ у м. Алчевську.

Як вбачається з акта ревізії № 130-21/010 від 07.05.2010 (а.с.42 том 1) та переліку документів, перевірених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності КБП «Зеленхоз» (а.с.165-168 том 1) для перевірки витрат операційної діяльності, що не входять до собівартості реалізованої продукції КБП «Зеленхоз», позивачем надано такі документи: договір оренди б/н від 14.12.2007 на оренду автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2; договір оренди б/н від 03.11.2009 на оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1; розрахунки орендної плати на автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 за період з 01.07.2008 по 31.10.2009; розрахунки орендної плати на автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 за період з 03.11.2009 по 31.03.2010; відомості по рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» за липень-грудень 2008 року, січень-жовтень 2009 року; касові книги з первинними касовими документами (прибуткові та видаткові касові ордери) за період з 01.07.2008 по 31.10.2009; подорожні листи на автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 за період з 01.07.2008 по 04.09.2009 та автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 за період з 03.11.2009 по 31.03.2010; заправ очні відомості на автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 за період з 01.07.2008 по 04.09.2009 та автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 за період з 03.11.2009 по 31.03.2010; відомості по субрахунку 203 «Паливо» за липень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року; головні книги КБП «Зеленхоз» за 2008, 2009 та 2010 роки.

Вивченням вищезазначених документів встановлено, що 14.12.2007 між КБП «Зеленхоз» та ОСОБА_2 укладено договір оренди автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2. Терміном дії з 14.12.2007 по 13.12.2009. Розділом 5 вказаного договору оренди визначено, що орендна плата сплачується щомісячно у повному обсязі готівкою в розмірі 1500,00 грн. Загальна сума орендної плати за період дії цього договору становить 36000,00 грн. (а.с.155-156 том 1).

За даними бухгалтерського обліку КБП «Зеленхоз» використовувало автомобіль GALANT, державний номер НОМЕР_2 у період з грудня 2007 року по 04.09.2009, що підтверджено наказом № 1а від 03.01.2008 «Про облікову політику та організацію обліку і звітності на підприємстві», наказом № 1а від 05.01.2009 «Про облікову політику та організацію обліку і звітності на підприємстві», розрахунком орендної плати по орендованому автомобілю MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, відомостями по рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами», видатковими касовими ордерами про виплату орендної плати, з урахуванням податку з доходів фізичних осіб, відомостями щодо кількості списаного бензину марки А-95 за період з 01.07.2008 по 04.09.2009, подорожніми листами за липень-грудень 2008 року та січень-вересень 2009 року) (а.с.172-177 том 1, 10-267 том 2).

Разом з тим, згідно листа від 20.04.2010 № 4060 (а.с.2 том 2) 23.04.2008 автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 знятий з обліку для реалізації в межах України.

Відповідно п.47 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, на зняті з обліку транспортні засоби видаються номерні знаки для разових поїздок строком на 2 місяці.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем в ході ревізії правомірно зроблено висновок про те, що автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2 міг використовуватися у господарській діяльності КБП «Зеленхоз» тільки до 01.07.2008.

А отже, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов першої інстанції до висновку, що відповідачем за результатами ревізії на підставі наданих до ревізії документів правомірно зроблено висновок, що КБП «Зеленхоз» у періоді з 01.07.2008 по 31.10.2009 порушено п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, 18, 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318.

Такого висновку суд першої інстанції прийшов з огляду на те, що відповідачу при проведенні ревізії не було відомо про існування договору оренди б/н від 15.05.2008 про оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 та про те, що замість автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, який знято з реєстраційного обліку 23.04.2008, КБП «Зеленхоз» використовувало у господарській діяльності саме автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, оскільки у бухгалтерському обліку підприємства зазначено про автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, а позивачем до перевірки не надано договору оренди б/н від 15.05.2008.

Посилання представника позивача на те, що КБП «Зеленхоз» до ревізії надано договір оренди б/н від 15.05.2008 про оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, а також на те, що відповідачем цей договір безпідставно не взято до уваги та не враховано при здійсненні висновків за результатами ревізії, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги, оскільки цей договір позивачем до ревізії не надався, що підтверджено актом ревізії та переліком документів, перевірених в ході ревізії фінансово-господарської діяльності КБП «Зеленхоз», підписаного головним бухгалтером КБП «Зеленхоз» (а.с.165-168 том 1).

За таких обставин суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вимога КБП «Зеленхоз» про визнання нечинною та протиправною вимоги щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у комунальному багатопрофільному підприємстві «Зеленхоз» за № 130-14/619 від 15.06.2010 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Разом з тим, судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи встановлено, що порушення встановлені актом ревізії не призвели до настання негативних наслідків, про які зазначено у вимозі КРВ у м. Алчевську.

Так, позивачем надано договір оренди б/н від 15.05.2008 про оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, укладений між КБП «Зеленхоз» та ОСОБА_2 (а.с.87 том 1).

Встановлено, що термін дії договору з 15.05.2008 по 20.11.2009. Статтею 5 цього договору визначено, що орендна плата встановлюється в розмірі 1500,00 грн. на місяць. Орендна плата сплачується готівкою через касу орендаря або за заявою орендодавця в безготівковому порядку на рахунок останнього в установі банку не пізніше 20 числа кожного місяця.

Крім того, ОСОБА_2 звернувся до Алчевського міського суду Луганської області із позовом до КБП «Зеленхоз» про визнання договору оренди б/н від 15.05.2008 про оренду автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 дійсним.

Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 27.07.2010 у справі № 2-4911/2010 за позовом ОСОБА_2 до КБП «Зеленхоз» про визнання договору оренди дійсним, позов задоволено. Визнано дійсним та таким, що відбувся 15 травня 2008 року договір оренди транспортного засобу - автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, що на праві власності належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого та зареєстрованого МРЕВ м. Красний Луч 28 жовтня 2004 року, між ОСОБА_2, як орендодавцем, та комунальним багатопрофільним підприємством «Зеленхоз», як орендарем (а.с.88 том 1).

Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 27.07.2010 набрало законної сили.

Згідно із ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи серед іншого керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, відповідно до статті 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», є нормою конституційного характеру, яка встановлює права та свободи особи, зобовязання держави щодо їх реалізації. Як норма міжнародного права України Конвенція є ієрархічно вищою за норми національного законодавства. Відповідно при застосуванні Законів України та Конвенції пріоритет має віддаватися останній. Конвенція є нормативно-правовим актом, який може застосовуватися безпосередньо субєктами правозастосовчої діяльності без додаткової імплементації її положень у національне законодавство. Вона ставить відповідні вимоги до національних нормативних актів та впливає на практику застосування законодавства. Її застосування ґрунтується на судовій практиці Європейського суду з прав людини, який уточнює зміст конкретних прав та свобод, закріплених у Конвенції, шляхом динамічного тлумачення її норм з метою якнайефективнішого захисту прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (відповідно до статті 1 у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; практика Суду - практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини).

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25липня 2002 року (рішення чинне з 06 листопада 2002 року) у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі «Брумареску проти Румунії», параграф 61).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції не може ставити під сумнів рішення Алчевського міського суду Луганської області від 27 липня 2010 року у справі № 2-4911/2010, яке набрало законної сили.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 27 липня 2010 року у справі № 2-4911/2010, а саме те, що договір б/н від 15.05.2008 оренди автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, є дійсним та таким, що відбувся, - є звільненими від доказування.

Отже, з урахуванням рішення Алчевського міського суду Луганської області від 27.07.2010, судом встановлено, що у користуванні позивача з 15.05.2008 знаходився автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1.

Крім того, на підтвердження використання з 15.05.2008 у господарській діяльності саме цього автомобіля, позивачем надано акт приймання-передавання легкового автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, складений між орендатором та орендодавцем, а також попереднє узгодження можливості укладення договору оренди з виконавчим комітетом Алчевської міської ради в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 31.03.2008 (а.с.136, 146 том 1).

ОСОБА_2 повідомив суду про те, що у період з 15.05.2008 по 20.11.2009 КБП «Зеленхоз» використовувався автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 на підставі договору оренди б/н від 15.05.2008. Порушення встановлені ревізією виникли через те, що головним бухгалтером підприємства ОСОБА_5 у бухгалтерських документах помилково зазначався договір оренди автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, замість договору оренди б/н від 15.05.2008 автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1. Крім того, бухгалтером ОСОБА_3 помилково у подорожніх листах зазначався автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2. За виявлені порушення головного бухгалтера та бухгалтера КБП «Зеленхоз» притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а бухгалтера ОСОБА_3 також притягнуто до матеріальної відповідальності.

Також, в ході проведення ревізії, бухгалтером КБП «Зеленхоз» ОСОБА_3 проведено самоперевірку, за результатами якої складено акт самоперевірки, у якому зазначено, що самоперевіркою встановлено невідповідність у застосуванні норм списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1 (а.с.137 том 1).

Так, подорожні листи заповнювались та списувалася норма 13,5 л. бензину на 100 км. пробігу на автомобіль MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, а фактично в оренді знаходився автомобіль SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, у якого норма становить 10,5 л. на 100 км. пробігу. В результаті чого перевикористано 451,4 л. бензину на суму 2005,67 грн.

До акта самоперевірки бухгалтером ОСОБА_3 складено розрахунок різниці у нормах списання ПММ (а.с.139-141 том 1).

Встановлену різницю у нормах списання ПММ на загальну суму 2406,80 грн. бухгалтером ОСОБА_3 внесено до каси КБП «Зеленхоз», про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордера № 20 від 13.05.2010 та № 21 від 20.05.2010 (а.с.142 том 1).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, знайшли своє документальне підтвердження факт використання позивачем у період з 15.05.2008 по 20.11.2009 автомобіля SUBARU LEGАCY, державний номер НОМЕР_1, замість автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, за користування яким підприємство щомісяця сплачувало орендодавцю орендну плату у розмірі 1500,00 грн. та списувало бензин марки А-95 на суму 9275,05 грн.

З урахуванням того, що позивачем замість автомобіля MITSUBISHI GALANT, державний номер НОМЕР_2, у період з 15.05.2008 по 20.11.2009 використовувався інший автомобіль, за оренду якого підприємство щомісяця сплачувало 1500,00 грн., та списувало на цей автомобіль ПММ, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підприємству, в результаті порушення посадовими особами КБП «Зеленхоз» порядку ведення бухгалтерського обліку, не завдано жодних збитків про які зазначено в акті ревізії та вимозі щодо усунення фінансових порушень.

Тобто суд першої інстанції дійшов висновку, що пункти 2 та 3 вимоги щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у КБП «Зеленхоз» від 15.06.2010 № 130-14/619 слід скасувати, оскільки встановлені ревізією збитки підприємству фактично не завдано.

Скасування рішення субєкта владних повноважень означає втрату чинності таким рішенням з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування рішення субєкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що пункти 2 та 3 вимоги щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у КБП «Зеленхоз» від 15.06.2010 № 130-14/619 є скасованим з моменту набрання постановою законної сили.

Що стосується першого та четвертого пунктів вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем вказані пункти вимоги вже виконано.

Так, наказом директора КБП «Зеленхоз» № 77 від 07.05.2010 «Про догану» обявлено бухгалтеру підприємства ОСОБА_3 догану та наказано внести до каси підприємства суму у розмірі 2406,80 грн. (а.с.143 том 1).

Крім того, наказом директора КБП «Зеленхоз» № 138а від 09.07.2010 «Про висновки ревізії», на підставі протоколу № 1 від 08.07.2010 виробничої наради, проведеної за результатами акта ревізії КРВ у м. Алчевську № 130-21/010 від 07.07.2010, наказано:

1. Для недопущення порушень у фінансово-господарській діяльності підприємства посилити контроль за переданими до бухгалтерії необхідними для бухгалтерського обліку та контролю документами.

2. Посадовим особам суворо виконувати вимоги діючого законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності підприємства.

3. За допущені фінансові порушення, які викладено в акті ревізії, головному бухгалтеру ОСОБА_5 та бухгалтеру ОСОБА_3 оголосити догану (а.с.144 том 1).

Таким чином, з викладеного вбачається, що позивачем вже виконано вимогу КРВ у м. Алчевську в частині розгляду акта ревізії від 07.05.2010 № 130-21/010, складеного за результатами ревізії, на виробничій нараді, та за допущені фінансові порушення, викладені в акті ревізії від 07.05.2010 № 130-21/010, притягнуто винних посадових осіб до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Тобто, виконавши п.1 та п.4 вимоги КРВ у м. Алчевську, КБП «Зеленхоз» фактично погодився з такими вимогами, тому підстав для їх скасування суд не вбачає.

Отже, врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме в частині скасування пунктів 2 та 3 вимоги контрольно-ревізійного відділу у м. Алчевську № 130-14/619 від 15.06.2010 щодо усунення фінансових порушень за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності у комунальному багатопрофільному підприємстві «Зеленхоз».

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу контрольно-ревізійного Управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2а-2855/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 червня 2011 року у справі № 2а-2855/11/1270 - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

І.Д.Компанієць