Постанова

від 10.06.2013 по справі 820/3187/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

10 червня 2013 р. справа № 820/3187/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркон» (надалі - позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці (надалі - відповідач-1), Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.13, № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.13, які прийняті Південною митницею;

- скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.13, № 500060001/2013/00136 від 19.03.13, що оформленні Південною митницею;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркон" суми мита у розмірі 165 616,11 грн. та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.13, № 76 від 14.03.13, № 78 від 21.03.13, всього 612 779,62 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова на користь ТОВ "Маркон" судові витрати у розмірі 2 436,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Південна митниця при вирішенні питань розмитнення у лютому та березні 2013 року належного позивачеві імпортованого товару, не погодившись з його задекларованою вартістю, визначила її самостійно у порядку та у спосіб, які позивач вважає протиправними. В результаті позивач був вимушений подати нові митні декларації, зазначивши у них митну вартість імпортованого товару, визначену митним органом. Товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів, визначеною митним органом, у зв'язку з чим позивач надмірно сплатив мито в розмірі 165 616,11 грн. та ПДВ в розмірі 447 163,51 грн. Саме ці суми позивач просить суд стягнути на його користь з Державного бюджету України.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач-1 зазначив, що за результатами візуальної перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів (тканини текстильної з синтетичних волокон), та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, у зв'язку з чим були проведенні консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, під час яких позивача було ознайомлено з виявленими розбіжностями та наявною у митного органу інформацією щодо митної вартості товарів, що декларуються, і було обрано метод визначення митної вартості - резервний, так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 Митного кодексу України. Через те митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.13 (а.с. 25-26,т. 1), № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.13 (а.с. 112, т.1) та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.13 (а.с. 27,т. 1), № 500060001/2013/00136 від 19.03.13, що оформлені Південною митницею (а.с. 113,т. 1), якими відповідач-1 повідомив про причини відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України належного позивачеві імпортованого товару.

В обґрунтування заперечень проти позову Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області зазначило, що Головне управління висновок від Південної митниці про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Маркон» надмірно сплаченого мита у розмірі 165 616,11 грн. та податку на додану вартість у розмірі 447 163,51 грн. не отримувало, тому не мало жодних правових підстав на здійснення операцій щодо повернення спірної грошової суми. Головне управління вважає, що у позивача відсутні підстави щодо стягнення з державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області сум надмірно сплаченого мита та ПДВ, просило суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки до суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Суд вважає, що неприбуття представників відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Маркон» є імпортером тканин для виготовлення сумок, портфелів, рюкзаків. Такий товар позивач купує на території Китаю та Тайваню у виробників тканин, а саме: у HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 10.01.213 (а.с. 28,т. 1), та у TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD за умовами укладеного контракту № 1 від 18.07.05 (а.с. 115-123,т. 1).

Відповідно до розділу 2 зазначених контрактів, ціни на товар зазначаються в специфікаціях та встановлюються в доларах США.

Відповідно до специфікації No.:ZY-250113 від 23.01.13 до контракту № 1 від 10.01.13 (а.с.33-34,т.1) ціна на товар склала 16 480,71 дол. США; згідно зі специфікацією TDF-1301 від 24.01.13 до контракту № 1 від 18.07.05 (а.с.129-130,т.1) ціна на товар склала 24 916,60 дол. США.

Згідно з додатковими угодами б/н від 22.01.13 до угоди №1 від 18.07.05 (а.с.35-37,т.1) та б/н від 18.01.13 до угоди №1 від 10.01.13 (а.с.115-123,т.1), поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

При визначенні митної вартості товарів до ціни, що підлягала сплаті за названими контрактами, позивач додав додаткові витрати на транспортування до України (п/п «Одеський морський торговельний порт») та витрати на страхування, що підтверджується гр. 20 та гр. 22 декларації митної вартості (ДМВ) № 500060001/2013/006845 від 28.02.13 (а.с.38-45,т.1) та №500060001/2013/009298 від 15.03.13 (а.с.131-134,т.1).

Таким чином, митна вартість товарів позивачем визначена в ДМВ, а саме:

-в декларації митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.13 визначена митна вартість 0,35 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 2 см), з товщиною покриття ПВХ 0,05 мм (+/- 0,005 мм) - залишки або незатребувані рулони тканини (STOCK) з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (600*300D PVC - 28587 м2, 420D PVC - 17 229 м2; 210D PVC - 2644,5 м2), загальна кількість - 48460,5 м2. Країна виробництва CN Китай, торгівельна марка нема даних, виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини);

та визначена митна вартість 0,22 дол. США/м2 - для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+\- 2 см) з товщиною покриття поліуретаном 0,05 мм (+/- 0,005 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: «STOCK» тканини із покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210D PU - 2967 м2; 1000D PU - 1668 м2), загальна кількість - 4635,0 м2. Країна виробництва CN Китай. Виробник HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD) (надалі за текстом - товар №2 ПУ тканини);

-в декларації митної вартості за №500060001/2013/009298 від 15.03.13 визначена митна вартість 0,4208 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям вторинним ПВХ полівінілхлорид завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,27 мм, 0,32 мм, 0,45 мм (+/- 0,02 мм) з товщиною покриття 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: «Stock» тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів - (420D(280D*140D) nylon/flat PVC 0.32 mm * 58 - 33531 кв.м; 420D (200D*400D) nylon stone-washed 2 - tone PVC 0.45 мм *54 - 19667,2 кв.м, 300D*300D nylon/shining white pvc 0.27 мм * 58 - 1590 кв.м; nylon 70D*200D Dobby Flat pvc 0,32 мм * 58 - 5029,5 кв.м), загальна кількість - 59 817,7 кв.м. Країна виробництва TW Тайвань, провінція Китаю, торговельна марка нема даних, виробник Taiwan Dyeing & Fabric Co,Ltd (надалі за текстом - товар №1 ПВХ тканини);

та визначена митна вартість 0,2939 дол. США/м2 для: тканини текстильні з синтетичних волокон (100% поліестер) з покриттям поліуретаном завширшки 1,5 м (+/- 5 см) завтовшки 0,2 мм, 0,6 мм (+/- 0,02мм) з товщиною покриття поліуретаном 0,03 мм (+/- 0,002 мм) залишки або незатребувані рулони тканини: «Stock» тканини з покриттям вторинним ПВХ (полівінілхлорид), для виробництва сумок, рюкзаків, портфелів (210 D PU - 1930,5 м2, NYLON 1000D CORDURA PU*58 - 1603,5 м2), загальна кількість - 3534 м2. Країна виробництва TW Тайвань, Провінція Китаю. Торговельна марка відсутня. Виробник TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD» (надалі за текстом - товар №2 - ПУ тканини).

На виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495 (надалі - Кодекс) позивачем було надано до митного органу документи, які підтверджують митну вартість товарів, про що зазначено в гр. 44 вказаних ВМД, а саме:

1) ДМВ за № 500060001/2013/006845 від 28.02.13 і за №500060001/2013/009298 від 15.03.13;

2) зовнішньоекономічні договори (контракти) та додаткові угоди до них (а.с. 28-32, а.с. 115-123,т.1);

3) рахунки-фактури (інвойси) ZY-3441 від 23.01.13 (а.с.33-34,т.1) та KS 1206 від 24.01.13 (а.с.137-138,т.1);

4) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та свідчать про сплату позивачем авансу виробнику HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD вартості товару в розмірі 16 480,71 дол. США (а.с.106,т.1);

5) транспортні (перевізні) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості - довідки про транспортні витрати до кордону України, що видані ТОВ «Прайм-Контейнер» № 6-3 від 22.02.13 (а.с.42,т.1) та № 63 від 12.03.13 (а.с.135,т.1);

6) страхові сертифікати Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «Оранта», які видані 06.02.13 за №465/159008/12/00863731/196 (а.с.136,т.1) та за № 465/159008/12/00863731/195 (а.с.43,т.1);

7) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (Bill of lading № ZIMUSNH4118355 від 28.01.13 (а.с107-108,т.1) та №MSCUTX969474 від 29/01/13 (а.с.139,т.1), сертифікати походження CCPIT122961662 від 28.01.13 (а.с.46-47,т.1), №DG13IA01087 від 28/01/13 (а.с.141,т.1), пакувальні листи від 23.01.13 (а.с.48-50,т.1) та № TDF 130124A від 24/01/13 (а.с.143,т.1), сертифікати якості від 23.01.13 (а.с.51-52,т.1) та від 24/01/13 (а.с.146-147,т.1), експортні декларації № 000000000865912878 від 23.01.13 (а.с.53-54,т.1) та № AA 0202415328 від 24.01.13 (а.с.149-151,т.1), прайс-листи компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd (а.с.55,т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.152-153,т.1), калькуляції вартості товарів Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd (а.с.56-57,т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (а.с.125-128,т.1), спільні листи ТОВ «Маркон» з Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co.,Ltd від 28.01.13 (а.с.61,т.1) та з TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 25.02.13 (а.с.152-153,т.1) про те, що компанії не є взаємозалежними; комерційні пропозиції компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 27.12.12 (а.с.63-65,т.1) та TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 17.12.12 (а.с.154,т.1), листи-відповіді ТОВ «Маркон» на комерційну пропозицію компанії Hangzhou Zhuoyang Import & Export Co., Ltd. від 28.12.12 (а.с.62-65,т.1) та на комерційну пропозицію компанії TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD від 19.12.12 (а.с.156-157,т.1), експертні оцінки ТОВ «ЕКСТЕНТ Ассошиейтс» б/н від 11.02.13 (а.с.158-168,т.1) та б/н від 07.02.13 (а.с.66-76,т.1); експертні висновки від ТПП м. Харкова про підтвердження кодів товару №145/13 від 25.02.13 (а.с.191,т.1) та №100/13 від 12.02.13 (а.с.94,т.1); висновки санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/7830 від 15.02.13 (а.с.95,т.1) та №05.03.02-03/7828 від 15.02.13 (а.с.192,т.1).

Проте, відповідач-1 в деклараціях митної вартості (а.с.38-45,131-134,т.1), в графі «Для відміток митного органу» зазначив, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а саме:

- за МД від 28.02.13 №500060001/2013/006845 - в наданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу №1 від 10.01.13 та у доповненні до нього б/н від 18.01.13 зазначені умови поставки FOB Одеса/Іллічівськ, а у рахунку-фактурі (інвойсі) №від 23.01.13 зазначені умови поставки FOB Шанхай. Адрес іноземного контрактоутримувача у зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу відрізняється від адреси у товаросупровідних документах та адреси, зазначеної у сертифікаті про походження товару;

- за МД від 15.03.13 №500060001/2013/009298 - у зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього відрізняються підписи; в прайс - листах виробника товару та розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні номер та дата, також в розрахунку ціни (калькуляція) виробника відсутні відомості щодо умов поставки згідно Інкотермс. У висновку про вартісні характеристики товару та прайс - листах виробника товарів не співпадає артикул за товаром №1.

З огляду на викладене, відповідно до п. 3 ст. 53 Кодексу для підтвердження заявленої митної вартості відповідач-1 зобов'язав позивача надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: каталог виробника товару та виписку з бухгалтерської документації.

На зазначені вимоги посадових осіб митного органу позивач надав листи від 01.03.13 № 16 (а.с.61,т.1) та від 15.03.13 № 17 (а.с.193,т.1). Відповідач-1 вказані листи отримав та зареєстрував за вх. №6157/И-33 від 18.03.13 та за вх. № 5024/И-33. Також позивач на вимогу митного органу разом з листами від 01.03.13 № 16 та від 15.03.13 № 17 надав додаткові витребувані від нього документи, а саме каталог виробника товару (а.с.97-103, т.1) та наявну у нього бухгалтерську документацію.

Дослідивши обставини взаємовідносин митного органу з декларантом, а саме запити від 28 лютого 2013 року та від 15 березня 2013, та відповіді на них, суд встановив, що декларант своєчасно (протягом 10 календарних днів) виконав всі вимоги митного органу, надавши каталог виробника товару, виписку з бухгалтерської документації та пояснення щодо розбіжностей, які наявні в документах (а.с.193,т.1, а.с.207-208, т.2).

Відповідач-1, незважаючи на виконані позивачем вимоги митного органу, прийняв письмове рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.13 (а.с.25-26,т.1) та в ньому зафіксував, що представлені позивачем додаткові документи також містять розбіжності, а саме відповідно до рахунку фактури (інвойсу) № ZY- 3441 від 23.01.13 (вартість товару арт. 600*300D PVC, арт. 420 D PVC, арт. 210 D PVC) становить 15507,36 дол. США (а.с.44-45,т.1), але згідно наданого декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару прейскуранту (прайс-листа) виробника товару, вартість зазначеного товару становить 15123,91 дол. США (а.с.55,т.1). В рішенні про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.13 (а.с.112,т.1) вдповідач-1 зазначив, що декларант відмовився від надання виписки з бухгалтерської документації. Отже, згідно прайс-листа виробника товару, вартість зазначеного товару становить меншу суму, ніж заявлена декларантом.

У зв'язку з цим, відповідач-1 провів аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та самостійно визначив митну вартість товарів за резервним методом на підставі МД № 20405001/2/16206 від 14.12.12 (ІМ 40 ДЕ), МД № 50004001/1/25296 від 26.12.12 (ІМ 40 ДЕ), МД № 209120000/2013/455 від 17.01.13, МД № 500060001/3/7933 від 07.03.13, скоригував митну вартість товарів в бік збільшення на підставі 6-го (резервного) методу, а саме:

В рішенні від 06.03.13 (а.с.25-26,т.1) митна вартість товару №1 визначена відповідачем-1 в розмірі 2,01 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,35 дол. США за м2); по товару №2 - митна вартість визначена в сумі 2,09 дол. США/м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,22 дол. США/м2).

В рішенні від 19.03.13 (а.с.112,т.1) митна вартість товару №1 визначена відповідачем-1 в розмірі 3,1541 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,4208 дол. США за м2); по товару №2 митна вартість товару визначена в розмірі 2,09 дол. США за м2 (декларантом заявлена митна вартість - 0,2939 дол. США за м2).

Таким чином, відповідач-1 збільшив митну вартість товару приблизно у 8-10 разів.

Після ухвалення відповідачем-1 рішень про коригування митної вартості товарів та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення (а.с.25-26,112,т.1), керуючись частиною 3 статті 52 та частиною 7 статті 55 Кодексу, позивач задекларував митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до відповідача-1 наступні МД: № 500060001/2013/007933 від 07.03.13 - задекларовано ціну товару 855992,39 грн. (а.с.104-105,т.1); № 500060001/2013/010689 від 21.03.13 - задекларовано ціну товару 1567084,14 грн. (а.с.194-195,т.1), та декларації митної вартості, які були прийняті Південною митницею.

За новими деклараціями позивачем в якості фінансової гарантії було сплачено податок на додану вартість в сумі 523 384,53 грн. та мито в сумі 193 846,12 грн.

В результаті коригування митної вартості товарів загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товарів, збільшилися на 612 779,62 грн.

Сплачені ТОВ «Маркон» митні платежі за платіжними дорученнями №57 від 25.02.13, № 69 від 07.03.13, № 76 від 14.03.13, №78 від 21.03.13 (а.с.196-199,т.1) були зараховані до Державного бюджету України.

Щодо визначення митної вартості товарів Митним кодексом України передбачено наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 Кодексу визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 52 Кодексу передбачає, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою VІI розділу ІІІ цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 Кодексу визначено перелік обов'язкових документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, якими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Статтею 53 Кодексу передбачено, що митному органу надане право витребувати додаткові документи виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 Кодексу у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 5 статті 53 Кодексу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В частині 2 статті 54 Кодексу встановлено порядок проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 Кодексу передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 Кодексу передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами аналізу вищевказаних положень Митного кодексу суд зазначає, що відповідач-1 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та оформив картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення з порушенням статей глави 8 та 9 Митного Кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 р. № 598 та наказу Мінфін України «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» від 30.05.2012 р. № 63, а саме - за відсутністю обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивачем невірно визначено митну вартість товарів. Отже, відповідач-1 під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення діяв у спосіб, який не відповідає вимогам Митного кодексу України

Оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив, що позивач на виконання вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України подав відповідачеві-1 усі обов'язкові та пізніше витребувані документи.

Суд вважає безпідставною правову позицію відповідача-1, що в поданих додатково декларантом документах 01.03.13 зазначені недостовірні відомості, а саме відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № ZY- 3441 від 23.01.13 (вартість товару арт. 600*300D PVC, арт. 420 D PVC, арт. 210 D PVC) (а.с.33-34,т.1) становить 15507,36 дол. США, але згідно наданого декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначеного товару прейскуранту (прайс-листа) виробника товару (а.с.55,т.1) вартість товару становить 15123,91 дол. США, оскільки неспівпадання вартості ціни на тканину в договорі, що укладався між позивачем та постачальником та в прайс-листі виробника товару не свідчить про недостовірність такої ціни.

Судом встановлено, що документи, які подавались декларантом для підтвердження заявленої митної вартості (а.с.36-240,т.2,а.с.1-14,т.3), не мають розбіжностей та містять відомості, що підтверджують складову митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Аналізуючи норми статті 57 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Враховуючи положення вищевказаних норм Кодексу, суд встановив, що під час контролю правильності визначення митної вартості товарів у відповідача-1 не виникло жодних нарікань щодо повноти заявлення декларантом усіх складових митної вартості товарів, що свідчить про правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

До матеріалів справи позивач надав докази, які свідчать, що у митниці під час здійснення консультації з позивачем була інформація, за якою митний орган міг застувати метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України) та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 Митного кодексу України), а саме :

- копії рішень суду (а.с.230-249,т.1): постанови Верховного суду України від 07 грудня 2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.10.11 у справі № К-42874/10, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а-43634/09/2070 від 17.02.10, залишену без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.10, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а-2618/10/2070 від 05.08.10, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.10, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2а-13288/10/2070 від 14.12.10, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.11, постанови Харківського окружного адміністративного суду №2а-861/11/2070 від 19.07.11, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.11, постанови Харківського окружного адміністративного суду № 2-а-8426/12/2070 від 29.08.12, залишену без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.12, постанови Харківського окружного адміністративного суду №2а-13511/12/2070 від 05.03.13, №820/2181/13-а від 23.04.13, якими встановлено, що рівень ціни на ідентичний та подібний товар, отриманий позивачем від Taiwan Dyeing & Fabric Co. LTD (Тайвань), від Hangzhou Xiaoshan Qiaonan Weaving Co., Ltd (Китай), від NINGBO LG INDUSTRY CO., LTD (Китай), FOSHAN WEIMING PLASTICS CO., LTD (Китай) за такими самими контрактами відповідає (та є навіть більшим, ніж рівень ринкової ціни), надані позивачем відомості базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митні органи не мали підстав для визначення митної вартості за шостим (резервним) методом;

- копії декларацій митної вартості з відмітками митниці, за якими вбачається, що позивач ввозив ідентичний та подібний товар, за тими самими контрактами укладеними із TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD., за ціною угоди, з чим погоджувались митні органи (а.с.218-229,т.1): №800000003/9/343148, від 28.07.09, №800000003/9/343406 від 12.08.09, № 800000003/9/344262 від 30.09.09, №800000003/9/344308 від 02.10.09, №800000003/9/344565 від 15.10.09,

- копії ВМД ТОВ «ДЄВА-71» (61012, м. Харків, пр. Лопанський, 10, рахунок 26001001522001 банк: Філіал АКБ «Імексбанк» в м. Харкові, код МФО 350794, код за ЄДРПОУ 33203667), яке ввозило на митну територію подібний товар за контрактом із тим самим виробником - Ханчжоу ксиашан кьянан вивиан ко., лтд (Китай) № 80000003/9/344633 від 20.10.09, № 800000003/9/344310 від 02.10.09, № 800000003/9/343714 від 01.09.09, № 800000003/9/343713 від 01.09.09, № 800000003/9/343407 від 12.08.09, № 800000003/9/343108 від 27.07.09, №800000003/9/343107 від 27.07.09, №800000003/9/342720 від 06.07.09, №800000003/9/341604 від 28.04.09, №800000003/9/341942 від 20.05.09, за такими ж цінами, що і позивач, при цьому визначення митної вартості товару для подальшого митного оформлення вантажів ТОВ «ДЄВА-71» проводилося за ціною угоди (а.с.200-217,т.1).

Судом з тексту рішень про корегування митної вартості товарів (а.с.25-26,112,т.1) встановлено, що причинами коригування митної вартості товарів є також наявність у відповідача-1 цінової інформації, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по переднім поставкам, а саме в МД № 20405001/2/16206 від 14.12.12 (ІМ 40 ДЕ), в МД №50004001/1/25296 від 26.12.12 (ІМ 40 ДЕ), МД №209120000/2013/455 від 17.01.13, МД № 500060001/3/7933 від 07.03.13.

Оскільки відповідач-1 до матеріалів судової справи не надав цінову інформацію, яка міститься у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) на ідентичний товар по попереднім поставкам, а саме в МД № 20405001/2/16206 від 14.12.12 (ІМ 40 ДЕ), в МД №50004001/1/25296 від 26.12.12 (ІМ 40 ДЕ), МД №209120000/2013/455 від 17.01.13, МД № 500060001/3/7933 від 07.03.13, суд вирішує дану справу на основі наявних в матеріалах доказів та зауважує, що Митним кодексом України передбачено проводити митний контроль із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи (ч. 4 ст. 319 Митного кодексу України), проте правовий статус ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ), порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також у ЦБД ЄАІС ДМСУ МД (РКМВ) відсутня інформації про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Тому суд приходить до висновку, що вказана база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально і підлягають обчисленню.

Також суд зазначає, що Митним кодексом України надано право відповідачу-1 з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у рамках процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначити митну вартість поставленого товару. Під час судового розгляду справи відповідач-1 не надавав доказів, які свідчать про використання своїх повноважень, передбачених у главі 50 «Митні експертизи» Митного кодексу України.

Вказане свідчить про те, що коригування митної вартості названого товару відповідачем-1 за резервним методом проведене з порушенням вимог ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, тобто, не на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Під час судового розгляду справи суд встановив, що позивач при визначенні митної вартості товару та методів її визначення представив відповідачу-1 експертні оцінки ТОВ «ЕКСТЕНТ Ассошиейтс» б/н від 11.02.13 (а.с.66-93,158-159,т.1) та б/н від 07.02.13 (а.с158-159,т.1). Згідно із звітом № б/н від 11.02.13 про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва TAIWAN DYEING & FABRIC CO., LTD (Тайвань), загальною кількістю 63351,70 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 196834,34 грн. або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 24625,84 дол. США. Згідно із звітом № б/н від 07.02.13 про оцінку синтетичних тканин в асортименті, виробництва HANGZHOU ZHUOYANG Import & Export CO, LTD, загальною кількістю 53095,50 кв.м, величина вартості, що отримана в результаті оцінки (без урахування ПДВ) на умовах поставки FOB (порт відправлення) (згідно класифікації правил Інкотермс) складає 130867,24 грн. або за офіційним курсом НБУ на дату оцінки 16372,73 дол. США.

Під час розгляду справи митний орган не надав суду докази, які свідчать про невідповідність висновків названих звітів дійсності. Суд приймає до уваги висновки експертних оцінок ТОВ «ЕКСТЕНТ Ассошиейтс» б/н від 11.02.13 та б/н від 07.02.13, які доводять правомірність визначення позивачем митної вартості товару в деклараціях митної вартості за № 500060001/2013/006845 від 28.02.13 (а.с.38-45,т.1) та за №500060001/2013/009298 від 15.03.13 (а.с.131-134,т.1).

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 р. № 598, в графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналізуючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку, що вказані рішення складені з порушенням вимог зазначеного наказу від 24.05.2012 р., оскільки в них відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи усе викладене, корегування відповідачем-1 митної вартості товару виключно на підставі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) Державної митної служби не є таким, що відповідає нормам діючого законодавства.

Суд зазначає, що відповідач-1 повинен був належним чином довести, що позивачем навмисно занижена вартість товару. Однак, відповідач-1 не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

За відсутності таких доказів рішення митного органу про коригування митної вартості товару, прийняте за 6 методом, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, суд вважає, що висновки, викладені в рішеннях про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.13 (а.с.25-26,т.1) та №500000003/2013/000009/2 від 19.03.13 (а.с.112,т.1), зроблені відповідачем-1 без достатнього вивчення відповідних документів позивача, за відсутності переконливого обґрунтування рішення суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, та без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості товарів.

Суд вважає правомірним та доведеним документально визначення позивачем митної вартості товарів за ціною угоди, а рішення відповідача-1 про корегування митної вартості за резервним методом - такими, що не відповідають фактичним обставинам і підлягають скасуванню. Також підлягають скасуванню картки відмови в митному оформленні, оскільки вони ґрунтуються на вказаних рішеннях (а.с.27,113,т.1).

Неправильна оцінка митної вартості товарів призвела до зайвої сплати позивачем мита та податку на додану вартість, а тому порушене право позивача підлягає поновленню шляхом стягнення з Державного бюджету України зайво сплаченого податку на додану вартість в сумі 447 163,51 грн. та мита в сумі 165 616,11 грн. у запропонований позивачем спосіб - шляхом зарахування на рахунок позивача.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає необхідним вказати на те, що відповідачем у наданих до суду запереченнях не надано достатніх доказів в обґрунтування заперечень.

Таким чином, відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не обґрунтовано правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500000003/2013/000006/2 від 06.03.13 та № 500000003/2013/000009/2 від 19.03.13, які прийняті Південною митницею.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00101 від 07.03.13 та № 500060001/2013/00136 від 19.03.13, що оформлені Південною митницею.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області (вул. Садова, буд. 1 А, м. Одеса, 65021, код за ЄДРПОУ 37607526) надмірно сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркон» (вул. Тимурівців, б. 76 А, кв. 38, м. Харків, 61111, рах. № 26004035863400 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) суми мита у розмірі 165 616,11 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот шістнадцять гривень одинадцять копійок) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) у розмірі 447 163,51 грн. (чотириста сорок сім тисяч сто шістдесят три гривні п'ятдесят одна копійка) на підставі платіжних доручень: № 69 від 07.03.13, № 76 від 14.03.13, № 78 від 21.03.13, всього 612 779,62 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області (ЄДРПОУ 37999628, вул. Плеханівська, буд. 29, м. Харків, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» (вул. Тимурівців, б. 76 а, кв. 38, м. Харків, 61111, рах. № 26004035863400 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 21269522) судові витрати у розмірі 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В.Сагайдак