Постанова

від 04.06.2013 по справі 39/193-72/323-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 39/193-72/323-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2013 року

у справі № 39/193-72/323-2012

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД"

про стягнення 1094373,05 грн.

за участю представників

позивача - не з'явились

відповідача - Олейніков Є.В.

третьої особи - Глуховська О.Є.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" про стягнення заборгованості у розмірі 1094373,05 грн.

Справа розглядалась судам неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02 жовтня 2012 року (суддя Бондарчук В.В.) у справі №39/193-72/323-2012 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" 249999,61 грн. боргу, 2 500,00 грн. державного мита та 53,91 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2013 року (судді: Сулім В.В., Рєпіна Л.О., Михальська Ю.Б.) рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. скасовано в частині незадоволення позовних вимог та викладено резолютивну частину у наступній редакції: Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник Майбутнього" задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" 1094373,05 грн. боргу, 10943,73 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу а також 10944,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішення, товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" у задоволенні позову.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.11.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтеграл-Буд" (генеральним підрядником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (підрядником) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 16-11/09, відповідно до пункту 2.1 якого товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" зобов'язалось за завданням генерального підрядника відповідно до вихідних даних, застережень до Проектної документації, інших умов Договору, вимог чинного законодавства України та державних будівельних норм України, на свій ризик виконати та здати генеральному підряднику у визначені договором строки роботи з розробки й виготовлення робочої документації стосовно об'єкту та виконати повний комплекс робіт з будівництва об'єкту (роботи "під ключ"): підготовчі, будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні, роботи з благоустрою та інші роботи, що пов'язані з будівництвом об'єкта, є необхідними для прийняття об'єкта в експлуатацію та експлуатації об'єкта відповідно до функціонального призначення, визначеного проектною документацією. Будівельні роботи вважаються виконаними після прийняття об'єкта в експлуатацію та передачі об'єкта підрядником генеральному підряднику за Актом приймання-передачі об'єкта.

Згідно абзацу 2 пункту 4.2 договору підряду на капітальне будівництво №16-11/09 від 16.11.2009 р., роботи повинні бути виконані підрядником, а об'єкт - прийнятий в експлуатацію (у тлумаченні терміну "прийняття об'єкту в експлуатацію" відповідно до п. 1.1.24 Договору) у термін до 30 червня 2010 року.

У пункті 1.1.24 зазначеного договору сторони погодили, що "прийняття об'єкта в експлуатацію" означає засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, робочій документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, що належним чином документально оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства України (на дату укладення Договору таким документом є Свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил).

Відповідно до п. 5.4.1 договору підряду на капітальне будівництво № 16-11/09 від 16.11.2009 р. підрядник наділений правом залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників).

При цьому, судами встановлено, що 12.01.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (підрядником, відповідачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" (субпідрядником, третьою особою) укладено договір підряду № 12/01-06, відповідно до п.1.1. якого субпідрядник зобов'язався організувати та виконати повний комплекс електромонтажних робіт з використанням власних матеріалів та обладнання, необхідних для введення об'єкту "Будівництво торгівельного комплексу по вул. Полярній в Оболонському районі міста Києва" в експлуатацію, у відповідності із додатками до цього Договору, ДБН України та вимогами генпідрядника, замовника будівництва, у терміни передбачені даним Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 р. термін виконання робіт становить з 25.03.2010 р. по 25.06.2010 р.

У п. 2.2 договору підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 р. сторони погодили, що термін виконання робіт на об'єкті може бути змінено тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до даного договору. Судами встановлено та матеріалами підтверджується, що додаткової угоди щодо зміни стоків виконання робіт сторонами не укладалось, відтак, судами обґрунтовано зазначено, що третя особа згідно пункту 2.1 договору підряду зобов'язалася виконати електромонтажні роботи до 25.06.2010 р., тобто до прийняття об'єкту в експлуатацію, яке згідно абзацу 2 пункту 4.2 договору підряду на капітальне будівництво від 16.11.2009 р. мало відбутися до 30.06.2010 р.

Відповідно до п. 4.2.1 договору підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 р. розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних підрядником (відповідачем) ф. № КБ-2в, КБ-3, які подає субпідрядник (третя особа) не пізніше 25 числа звітного місяця, а підрядник розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від приймання робіт. Підрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання підрядником акту про прийняття виконаних робіт та надходження від генпідрядника/замовника будівництва коштів, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи на підставі договору №08-12/08, право вимагати які, набуто позивачем на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №1-2011 від 27.10.2011р.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже зазначалось вище у п.4.2.1. договору сторонами погоджено, що передача виконаних субпідрядником робіт і приймання їх підрядником оформлюється щомісячними актами виконаних підрядних робіт (форми №КБ-2в та №КБ-3), які згідно даного пункту і є підставою для здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи.

Крім того, відповідно до п.4.6. договору остаточний розрахунок за виконані роботи, передбачені цим договором, підрядник здійснює тільки після надання субпідрядником документації, що підтверджує якість використаних матеріалів, передачі виконавчої документації у повному обсязі.

Відповідно до п.5.7.2. субпідрядник зобов'язався здати виконані роботи згідно будівельних норм і правил разом з підрядником генпідряднику/замовнику будівництва у стані "під ключ", шляхом підписання Акту про прийняття повністю виконаного комплексу робіт, передбаченого даним договором. Разом з тим, згідно п.5.16 та п.5.17 субпідрядник зобов'язався розпочати роботу в терміни, що передбачені даним договором, а також забепечити повне, якісне і своєчасне ведення журналу виконання робіт, виконувати їх у відповідності з будівельними нормами і правилами, а також неухильно дотримуватись технічної документації. Субпідрядник одночасно із наданням Акту про виконання робіт передає підряднику виконавчу документацію, складену у відповідності із державними будівельними нормами та стандартами та документацію, що підтверджує якість поставленого обладнання та матеріалів.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Акт №1/ЕК0000191 виконаних підрядних робіт за червень 2010 року та Акт № ЕК 0000253 виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року, які були підписані відповідачем та відображали виконання робіт на загальну суму 7349361,40 гривень, були повністю оплачені останнім. Натомість, Акт виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року відповідачем не підписаний та не оплачений. Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього", суди попередніх інстанцій зазначили, що відмова відповідача від прийняття робіт і підписання акту є необґрунтованою, а відтак, дійшли висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за підрядні роботи згідно Акту за грудень 2010 року.

Проте колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин справи з огляду на наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009р. затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", а також запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Положеннями чинного в Україні законодавства встановлено, що реквізитами примірної форми №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" є найменування робіт і витрат, обгрунтування (шифр і № позиції нормативу), одиниця виміру, кількість, поточна ціна одиниці виміру, що включає в себе заробітну плату та експлуатацію машин та механізмів, сума виконаних робіт у грн., а також витрати праці робітників будівельників на обсяг робіт (люд.-год.) та витрати праці робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт (люд.-год.).

При цьому, як вже зазначалось, сторони погодили, що передача-приймання виконаних підрядних робіт здійснюється шляхом підписання відповідних актів форми №КБ-2в та №КБ-3. Проте зі змісту наявного у матеріалах справи спірного акту виконаних робіт за грудень 2010 року вбачається, що їх форма встановленим вимогам закону не відповідає. Акт форми КБ-3 за грудень 2010 року, який повинен містити інформацію про вартість виконаних будівельних робіт у матеріалах справи відсутній. Таким чином, судам попередніх інстанцій необхідно дослідити та встановити чи є непідписаний відповідачем Акт виконаних робіт за грудень 2010 року належними та допустимими доказами виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" зобов'язань за договором підряду №12/01-06 та чи настав обов'язок з оплати у відповідача за виконані роботи згідно даного акту.

Крім того, судами не надано належної правової оцінки наявному у матеріалах справи сертифікату відповідності від 17.09.2010р. №КВ000367 виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києва, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта - житлово-торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-надземним паркінгом у тому числі по вул. Полярній в Оболонському районі міста Києва, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено його готовність до експлуатації. Водночас, зі змісту п.1.1. договору №12/01-06 від 12.01.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" зобов'язалось організувати та виконати повний комплекс електромонтажних робіт необхідних саме для введення об'єкту по вул. Полярній в експлуатацію. Таким чином, судами не досліджувалось які роботи виконувались третьою особою у грудні 2010 року та на якій правовій підставі підлягають оплаті, оскільки з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що вони виконувались вже після введення об'єкту в експлуатацію.

Разом з тим, поза увагою сторін залишились обґрунтовані твердження відповідача з приводу того, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про підписання Акту про прийняття повністю виконаного комплексу робіт у відповідності до вимог п.5.7.2., як і не містять документів, що свідчили б про передачу субпідрядником документації, що підтверджує якість використаних матеріалів та передання у повному обсязі виконавчої документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З аналізу положень чинного в Україні процесуального законодавства вбачається, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, суди попередніх інстанцій не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва .

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 січня 2013 року та рішення господарського суду від 02 жовтня 2012 року скасувати.

3. Справу №39/193-72/323-2012 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко