Постанова

від 04.11.2013 по справі 39/193-72/323-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа№ 39/193-72/323-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Чорної Л.В.

при секретарі Євдокимові В.О.

за участю представників

від позивача: Пелюк С.С., дов. б/н від 10.10.2013р.

від відповідача: Мельник М.С., дов. № б/н від 06.08.2013р.

від третьої особи: Лахно О.Ю., дов. б/н від 11.10.2013р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівесник

майбутнього»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.08.2013 р.

у справі № 39/193-72/323-2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Бурівесник майбутнього»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Солстрой»

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстрім

ЛТД»

про стягнення 1 094 373,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" про стягнення 1 094 373,05 грн. заборгованості за договором підряду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.10.11 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 1-2011, згідно якого позивач набув право вимоги і став кредитором за Договором підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 року порушено провадження у справі №39/193.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №39/193 від 06.02.2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/193 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача 249 999,61 грн. боргу. В іншій частині - в позові відмовлено.

Постановою Вищого Господарського суду України від 10.07.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 року у справі №39/193 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 року справу прийнято до провадження та змінено її номер на №39/193-72/323-2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №39/193-72/323-2012 від 02.10.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" 249 999, 61 грн. боргу, в іншому - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі №39/193-72/323-2012 скасовано в частині незадоволених позовних вимог та задоволено позов повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 04.06.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року та рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі № 39/193-72/323-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.06.2013 року справу №39/193-72/323-2012 прийнято до провадження.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2013 у справі № 39/193-72/323-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 04.11.2013р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013 р. у справі № 39/193-72/323-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Чорна Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" прийнято до провадження.

04.11.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли пояснення по справі.

Представники позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення Господарського суду м. Києва 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 12 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім ЛТД" (субпідрядником) було укладено договір підряду № 12/01-06.

Відповідно до пункту 1.1 договору підряду № 12/01-06 від 12 січня 2010 року субпідрядник зобов'язався організувати та виконати повний комплекс електромонтажних робіт з використанням власних матеріалів та обладнання, необхідних для введення об'єкту "Будівництво торгівельного комплексу з по вул. Полярній в Оболонському районі міста Києва"в експлуатацію, у відповідності із додатками до цього Договору, ДБН України та вимогами Генпідрядника, Замовника будівництва, у терміни передбачені даним Договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору №12/01-06 відповідач зобов'язався прийняти та оплатити якісно виконані на умовах договору роботи в стані "під ключ".

Відповідно до пунктів 3.1 та 2.1 договору №12/01-06 від 12.01.2010 року третя особа зобов'язалась виконати весь комплекс робіт загальною вартістю 8 443 734,45 гривень у термін з 25.03.2010 року по 25.06.2010 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Фактично, матеріалами справи підтверджено лише факт виконання третьою особою та прийняття відповідачем виконаних у червні та вересні 2010 року робіт загальною вартістю 7 349 361,40 гривень (акт №1/ЕК0000191 за червень 2010 року та акт №ЕК 0000253 за вересень 2010 року).

Як вбачається з матеріалів справи, прийняті відповідачем роботи були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями № 21099 від 11.03.2010 року на суму 2 700 000 гривень, №22030 від 11.06.2010 року на суму 200 000 гривень, № 22169 від 24.06.2010 року на суму 3 000 000 гривень, № 24692 від 11.01.2011 року на суму 634 934 гривень 99 копійок, № 24699 від 12.01.2011 року на суму 714 425,26 гривень та №24817 від 25.01.2011 року на суму 100 001,15 гривень.

Пунктом 4.2.1 договору підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 року встановлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних підрядником (відповідачем) актів приймання робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість цих робіт за формою КБ-3, які надає субпідрядник (третя особа у справі) не пізніше 25 числа звітного місяця, а підрядник розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від приймання робіт. Підрядник розраховується з субпідрядником за виконані роботи, з урахуванням авансових платежів (за їх наявності), в 15-денний термін після підписання підрядником акту про прийняття виконаних робіт та надходження від генпідрядника/замовника будівництва коштів, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт взаємного невиконання умов укладеного договору шляхом підписання третьою особою та відповідачем актів приймання-передачі довільної форми за червень та вересень не надає підстав для твердження про відповідність не підписаного відповідачем акту за грудень умовам договору № 12/01-06 від 12.01.2010 року.

Таким чином, твердження позивача про необов'язковість використання зазначених форм актів прийняття-передачі та довідок про вартість робіт не має правового підґрунтя, оскільки обов'язковість цих форм встановлена укладеним господарським договором.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що акт довільної форми за грудень 2010 року, який не має підпису відповідача не є належним доказом виконання третьою особою робіт у зазначений в цьому акті періоді часу.

Відповідно, відсутні правові підстави для твердження про настання у відповідача обов'язку провести розрахунки за цим документом, оскільки згідно вимог пункту 4.2.1 договору підряду № 12/01-06 від 12.01.2010 року право отримати оплату та кореспондований обов'язок її здійснити виникають з моменту підписання актів приймання робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість цих робіт за формою КБ-3.

Сертифікатом відповідності КВ 000367 від 17.09.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта будівництва житлово-торгівельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-надземним паркінгом на вул. П.Дегтяренка, (в межах П.Дегтяренко, вул.Полярної та М.Майорова) у Оболонському районі м. Києва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджено готовність цього об'єкту до експлуатації.

Зазначений документ є доказом закінченням будівництва об'єкту та відповідності усіх його складових частин проектній документації, у тому числі електрообладнання будівель, станом на 17.09.2010 року, що спростовує твердження позивача про виконання третьою особою робіт через більш як два місяця з введення об'єкту в експлуатацію.

Статтею 317 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим судом та вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 39/193-72/323-2012 від 06.08.2013р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурівесник майбутнього» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі № 39/193-72/323-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 39/193-72/323-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Чорна Л.В.