Постанова

від 06.06.2013 по справі 5023/5614/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5023/5614/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівФролової Г.М. (доповідача), Швеця В.О. за участю представників: позивачаЩербін І.О., дов. від 06.02.13 відповідачаБондаренко В.М., дов. від 14.12.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.04.13 у справі№5023/5614/12 Господарського суду Харківської області за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" простягнення 890 553,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" про стягнення 806861,60грн. боргу за виконані роботи, 60538,83 грн. пені та 22098,33 грн. відсотків за користування чужими коштами (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Позов мотивовано неналежним невиконанням відповідачем зобов'язань за договором підряду щодо здійснення розрахунків за виконані роботи та обґрунтовано приписами статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.02.13 у справі №5023/5614/12 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" 806861,60 грн. основного боргу, 60538,83 грн. пені, 22098,33 грн. 3% річних та 17789,98 грн. витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи позов, господарський суд першої інстанції визнав встановленим факт виконання робіт за договором підряду та зазначив, що їх виконання підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконаних робіт, які підписані відповідачем, натомість, доказів здійснення оплати за виконані роботи у повному обсязі матеріали справи не містять.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.13 (судді: Слободін М.М. - головуючий, Гребенюк Н,В., Істоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської області від 19.02.13 у справі № 5023/5614/12 скасовано в частині стягнення відсотків за користування чужими коштами у розмірі 22 098,33 грн., в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 19.02.13 у справі № 5023/5614/12 залишено без змін. Мотивуючи постанову в частині скасування рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що позивач просив стягнути з відповідача саме відсотки за користування чужими коштами, натомість, розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами у договорі не встановлений.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" залишити без розгляду, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, заявник зазначає, що позовна заява має бути залишена без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України; повідомлення про закінчення виконаних робіт замовник не отримував.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Як встановлено судом, 22.06.11 між сторонами у даній справі було укладено договір підряду № 1-220611, за змістом якого (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 09.08.11) замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) бере на себе зобов'язання виконати власними силами за завданням замовника комплекс робіт по влаштуванню свайного поля пташників на майданчику промстада будівництва птахофабрики у Білозерському районі Херсонської області. Обсяг, характер та вартість робіт визначається договірними цінами (додаток № 1 та № 1А), узгодженими сторонами, що є невід'ємною частиною договору. Пунктом 3.4. договору визначено, що розрахунки за обсяги виконаних робіт проводяться по факту на підставі підписаних та скріплених печатками обох сторін довідки по формі КБ-3 з розшифровкою фізичних обсягів за формою КБ-2в, відповідно пред'явленого підрядником рахунку, з урахуванням авансових платежів упродовж п'яти банківських днів з дня пред'явлення замовнику. Пунктом 6.2 договору узгоджено, що у разі, коли замовник не виконує зобов'язання щодо оплати вартості робіт, підрядник має право стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка нараховується на суму простроченого платежу.

При цьому судом установлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме підписаними сторонами довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в. Однак, відповідач в порушення умов договору, виконані позивачем роботи оплатив лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 806861,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з додатковою відповідальністю "Чорноморгідробуд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" 806861,60грн. боргу за виконані роботи, 60538,83 грн. пені та 22098,33 грн. відсотків за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до статті 837 Кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Кодексу).

Згідно статті 854 Кодексу, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з приписами статті 610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Кодексу).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Кодексу).

За змістом статті 549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарський суд установив, що позивач свої зобов'язання за договором підряду виконував належним чином, натомість, доказів оплати за виконані роботи у відповідному розмірі матеріали справи не містять, сума заборгованості відповідача за договором складає 806861,60 грн. Доказів про протилежне відповідачем не надано. При цьому судом враховано, що пунктом 6.2 договору сторони узгодили розмір пені за затримку оплати вартості робіт, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 60538,83 грн. є обґрунтованими. Водночас, розмір процентів за користування чужими коштами умовами укладеного між сторонами договору не встановлено.

За вказаних обставин висновок суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог визнається правомірним.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастріал Білдінг Груп" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.13 у справі №5023/5614/12 Господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Г.Фролова

В.Швець