Ухвала

від 04.06.2013 по справі 824/205/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/205/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області та до заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Кутиніної Надії Григорівни про визнання протиправним та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області та до заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Кутиніної Надії Григорівни про визнання протиправним та скасування припису від 14.11.2012 р. та постанови №02 від 15.01.2013 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року адміністративний позов задоволено частково, а саме, визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області від 15.01.2013 р., №02 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживача". В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування припису від 14.11.2012 р. заступника начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Кутиніної Надії Григорівни відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року з підстав її невідповідності вимогам матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Позивач направив на адресу суду заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі скарги ОСОБА_4 від 27.09.2012 року, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів у магазині "Кедр", який розташований за адресою м. Чернівці, вул. 28 червня, 28. За результатом перевірки складено акт №000278 від 14.11.2012 року, в якому зафіксовано виявлені порушення вимог ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р., №1023-ХІІ (далі - Закон №1023) в частині відмови ФОП ОСОБА_2 організувати експертизу причин втрати якості металопластикових вікон реалізованих ОСОБА_4 згідно із замовлення від 10.10.2009 року. Також, судом першої інстанції встановлено, що виявлені порушення визнаються позивачем.

На підставі акту перевірки, відповідачем видано припис, яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язано за згодою ОСОБА_4 організувати проведення експертизи причин втрати якості склопакетів та в залежності від результатів експертизи та висновку експерта здійснити дії передбачені ст.8 Закон №1023. Встановлено, що ФОП ОСОБА_2 припис Інспекції не виконала.

Крім того, за наслідками перевірки, 15.01.2013 р. постановою №02 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 165160,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню припис та постанову відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

В свою чергу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Зокрема, в оскаржуваному рішенні суд зазначив, що позов в частині визнання протиправним та скасування припису від 14.11.2012 року не підлягає задоволенню, оскільки позивач порушив вимоги абз.2 ч.4 ст.17 Закону №1023, а саме, при наявній згоді споживача ОСОБА_4 не організував проведення експертизи продукції, а інспекцією, в свою чергу правомірно зобов'язано позивача приписом організувати проведення експертизи причин втрати якості склопакетів та в залежності від результатів експертизи та висновку експерта здійснити дії передбачені ст.8 Закон №1023.

Що стосується скасування постанови №02 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 165160,00 грн., суд першої інстанції вважає, що з боку позивача мали місце порушення вимог Закону №1023, однак Інспекцією неправильно, всупереч положень п.1 ч.1 ст.23 Закону №1023 застосовано штрафні санкції, а суд вважає неможливим самостійно визначити розмір штрафних санкцій за порушення ФОП ОСОБА_2 вимог ч.1 ст.8 Закону №1023, так як при цьому він на себе перебере не властиву йому функцію органу контролю, передбачену ст.23 Закону №1023.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами враховує наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону №1023 Інспекція має право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Встановлено, що ОСОБА_4 придбала у ФОП ОСОБА_2 на суму 16782,00 грн. 9 металопластикових вікон, веранду та вхідні двері (всього 30 склопакетів), що підтверджується замовлення від 10.10.2009 року, проте, в процесі експлуатації зазначеної продукції, в липні 2012 року три склопакети тріснули, що зумовило звернення ОСОБА_4 із заявою від 12.09.2012 року до ФОП ОСОБА_2 щодо заміни тріснутих склопакетів. На час звернення ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_2 вищезазначена продукція перебувала на гарантійному обслуговуванні. Крім того встановлено, що заявою від 12.09.2012 року ОСОБА_4 надала свою згоду на проведення незалежної експертизи щодо встановлення причин втрати якості склопакетів.

Відповідно до абз.2 ч.4 ст.17 Закону №1023 у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Проте, всупереч положенням Закону №1023 ФОП ОСОБА_2 не організувала проведення експертизи продукції, будь-яких дій щодо усунення недоліків продукції не здійснила, що не заперечувалось останньою в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи доведеним факт вчинення позивачем порушення вимог Закону №1023, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем припису від 14.11.2012 року і, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови №02 про застосування до позивача штрафу в розмірі 165160,00 грн., колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Застосований до позивача штраф, накладений відповідачем за відмову споживачу (ОСОБА_4) в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8 Закону №1023 та невиконання припису посадових осіб Інспекції.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1023 у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Під час розгляду справи встановлено факт порушень, за які відповідачем застосовано штраф. При цьому, позивачем відмовлено споживачу ОСОБА_4 у заміні трьох склопакетів, які є комплектуючими вікон, веранди та дверей придбаних згідно замовлення від 10.10.2009 року (загальна кількість склопакетів складає 30 шт.), і ОСОБА_4 будь-яких претензій у письмовому вигляді щодо всього обсягу придбаної у ФОП ОСОБА_2 продукції не заявляла.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону №1023 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до санкції цієї статті застосований штраф вираховується виходячи із вартості продукції з цін, що діяли на час придбання цієї продукції. При цьому враховуючи логічну побудову цієї статті та Закону №1023 під «продукцією» (в розумінні цієї норми) необхідно розуміти саме ту продукцію, відносно якої суб'єктом господарювання, яким є позивач, відмовлено споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1ст.8 Закону №1023.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на думку колегії суддів, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_4 вимагала від позивача відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1023 заміни виключно трьох неякісних склопакетів, які є комплектуючими продукції (вікон) слідує, що Інспекція при розрахунку розміру застосованого штрафу мала виходити саме із вартості цієї продукції, в якої комплектуючими є неякісні склопакети. Відповідач, при застосуванні штрафу, мав враховувати принцип пропорційності, з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За результатом апеляційного розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідача №02 про застосування до позивача штрафу в розмірі 165160,00 грн. підлягає скасуванню, так як, незважаючи на те, що з боку позивача мали місце порушення вимог Закону №1023, відповідачем неправильно, всупереч положень п.1 ч.1 ст.23 Закону №1023 застосовано штрафні санкції, а суд, не наділений повноваженнями самостійно визначити розмір штрафних санкцій за порушення, вчинене позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, дав правову оцінку доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

Згідно ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін, оскільки, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Полотнянко Ю.П.

Смілянець Е. С.