Рішення

від 03.06.2013 по справі 909/412/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 р. Справа № 909/412/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Бабенецька А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Загайпільська сільська рада,

вул.Українська, 44а, с.Загайпіль,Коломийський район, Івано-Франківська область,78264

до відповідача: Коломийська районна спілка споживчих товариств

вул. Грушевського, 56, м. Коломия, 78200,

про визнання нерухомого майна безхазяйним

за участю представників сторін:

Від позивача: Шинкарук О.О.-сільський голова, (посвідчення №53 ) та Якуб"як Я.М.-адвокат (довіреність №22 від 08.05.2013р.)

Від відповідача: Стефанишин О.Д.-керівник юр. особи, (паспорт серія СС № 246251 виданий Коломийським МВ УМВС в Івано-Франківській області від 26.02.1997 р.) та Шутка Я.С.-представник (довіреність б/н від 14.05.2013р. паспорт серія СС № 748505 виданий Тисменецьким РВ УМВС в Івано-Франківській області від 12.06.1999р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Загайпільська сільська рада, звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про визнання безхазяйним нежитлового будинку загальною площею 109,7 кв.м., який знаходиться по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району Івано-Франківської області та перебуває у користуванні Відповідача, Коломийської районної спілки споживчих товариств.

За вказаною позовною заявою, господарським судом порушено провадження у справі, про що винесена відповідна ухвала.

Відповідачем, Коломийською районною спілкою споживчих товариств подано зустрічний позов до Загайпільської сільської ради про визнання права власності за товариством на будинок-магазин, загальною площею 129,4 кв.м., який знаходиться по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району Івано-Франківської області за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 60 ГПК України, вказаний позов прийнято господарським судом до розгляду сумісно з первісним позовом.

Як вбачається із змісту позовних заяв та встановлено в судовому засіданні, будинок, який позивач просить суд визнати як безхозне нерухоме майно був побудований у 1935 році за кошти територіальної громади с. Назірна і використовувався під сільський клуб, молочарню і магазин.

З 1947 року, нежитлове приміщення площею 14,2 кв.м. використовувалось Гвіздецьким сільським споживчим товариством, як вважає Позивач, без жодних на те правових підстав. В подальшому Коломийська райспоживспілка самовільно переобладнала вказану будівлю, прибравши несучі стіни та сцену і почало використовувати будинок як магазин.

Про те, що спірна будівля не має власника, Позивачу стало відомо після звернення до Коломийського МБТІ, яке своїм листом за №318а від 08.04.2011р. повідомило сільського голову, що право власності на вказаний будинок не зареєстровано.

10 квітня 2011 року, збори територіальної громади с. Назірна Коломийського району ухвалили рішення поставити будівлю на облік в бюро технічної інвентаризації та виготовити технічний паспорт. Загайпільською сільською радою було прийнято рішення №81 від 04.10.2011р., відповідно до якого, нежитлові приміщення, які знаходяться в будинку №1а по вул. Довбуша в с. Назірна взяті на облік, як безхазяйні, а відповідно до Рішення сільської ради від 01.12.2011р. будинок був взятий на баланс.

На замовлення Загайпільської сільської ради, 28.10.2011р., Коломийським МБТІ виготовлено технічний паспорт на житлові приміщення по вул.Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району.

Однак, Коломийською районною спілкою споживчих товариств були заявлені свої права на вказані нежитлові приміщення, мотивуючи тим, що вже понад 50 років вони використовуються товариством, знаходяться у нього на балансі, а на будинок заведена регістраційна картка як на підприємство торгівлі споживчої кооперації.

Позивач вважає, що Відповідач незаконно заволодів нерухомим майном, тоб-то будівлю по вул.Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району, а тому у нього не виникло право власності на це майно.

На даний час спірна будівля не має власника і відповідно до ст.335 ЦК України є безхазяйною.

На підставі викладених вище обставин, позивач в позовній заяві просить суд визнати нерухому річ, нежитловий будинок, розташований за адресою: вул.Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району, безхазяйною.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав вважає їх безпідставними та необґрунтованими, свої заперечення виклав у відзиві на позов.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що спірне майно не може бути визнано безхазяйним, оскільки з 1947 року будинок, який знаходиться в с. Назірна по вул.Довбуша, 1-а, використовується Корницьким СТ, як магазин. В 1976 році, магазин №13 в с. Назірна був переданий Коломийському районному торговому об'єднанню промисловими товарами Коломийського Рай СТ і на даний час перебуває на балансі товариства.

Таким чином, вже понад 70 років товариство добросовісно та безперервно відкрито володіє і користується вказаним нерухомим майном, а тому, виходячи з норм цивільного законодавства є його власником за набувальною давністю.

З наведених вище підстав, відповідач просить суд в позові відмовити.

До початку розгляду господарським судом справи по суті, Відповідачем, Коломийською районною спілкою споживчих товариств подано до Загайпільської сільської ради зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, в якому він просить суд визнати за ним право власності на будинок-магазин, загальною площею 129,4 кв.м., по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району та визнати право власності на земельну ділянку площею 0,06 га по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району Івано-Франківської області для обслуговування магазину за набувальною давністю.

В судову засіданні представником Коломийського РССТ подані доповнення до зустрічної позовної заяви з правовою аргументацією вимог, в яких також останній відмовився від позовної вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,06 га по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Суд приймає до уваги те, що у п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р. та в першому півріччі 2006р." від 20.10.2006р. №01-8/2351 зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви та доповнень до неї, а також встановлено в судовому засіданні, будівлю по вул. Довбуша, 1-а в с.Назірна було споруджено 1932 році, що підтверджується даними з Коломийського МБТІ.

З 1947 року, нежитлові приміщення вказаної будівлі передані під магазин Корницькому СТ Коломийського Рай СТ.

Згідно реєстраційної картки, крамниця №14 Коломийською райспоживспілкою передана на баланс кооперативної організації - Корницькому споживчому товариству, а в 1976 році передано Коломийському районному торговому об'єднанню промисловими товариствами Коломийського Рай СТ.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію", споживче товариство являє собою самостійну, демократичну організацію громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Споживче товариство визнається юридичною особою, вважається створеним і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Після створення Гвіздецького споживчого товариства Коломийського Рай СТ, йому була передана спірна будівля для використання під магазин.

З метою оформлення права власності, Гвіздецьке СТ, звернулось до Коломийського МБТІ з заявою про виготовлення технічного паспорту на будівлю в с.Назірна по вул. Довбуша, 1а Коломийського району, загальною площею, 129,4 кв.м. 27.11.2003р., технічний паспорт на громадську будівлю в с.Назірна був виготовлений та переданий Гвіздецькому СТ. Після ліквідації Гвіздецького СТ, будівля використовується за цивільним призначенням Коломийською районною спілкою споживчих товариств.

Однак, Загайпільська сільська рада перешкоджає здійсненню господарської діяльності товариства, самовільно, без обґрунтування своєї правової позиції вилучає спірну будівлю та визнає її як безхазяйне майно.

Коломийська Рай ССТ неодноразово зверталось до Загайпільської сільської ради з проханням оформлення за товариством права власності на магазин, який знаходиться в с.Назірна.

Чергове таке звернення відбулось 12.09.2011р., однак, Загайпільська сільська рада категорично відмовила товариству у наданні такого рішення, без належного пояснення причин, чим фактично порушила права товариства.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до приписів Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набуває чинності з 1 січня 2004р., а правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюється також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно вказаних правових норм, право власності за набувальною давністю у Коломийської районної спілки споживчих товариств виникло з 01 січня 2011 року.

Однак, спірна будівля перебуває у добросовісному користуванні системи споживчих товариств, починаючи з 1947 року, і на даний час відкрито використовується з 2001 року Коломийською районною спілкою споживчих товариств, як магазин.

Враховуючи, що будівля була збудована понад 70 років тому назад, Коломийська рай ССТ неодноразово проводила поточні ремонти нежитлових приміщень, а також провело їх газифікації і надалі утримує за власні кошти в належному стані.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що Коломийське рай ССТ добросовісно, впродовж біля як 10 років відкрито володіє спірним нерухомим майном, його представник просить суд задовольнити зустрічний позов та визнати за товариством право власності на будинок, загальною площею 129,4 кв.м., який знаходиться в с.Назірна по вул. Довбуша, 1а в порядку набувальної давності, відповідно до приписів ст. 344 ЦК України.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві та доповненнях до неї.

Загайпільська сільська рада проти зустрічного позову заперечує, вважає спірну будівлю як безхазяйне майно, оскільки його державна реєстрація не була проведена. В зв"язку з цим, у своєму відзиві на позов просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх в сукупності і відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні первісного позову, та задоволенні зустрічних позовних вимог.

Своє рішення суд обґрунтовує наступним:

Правове регулювання процедури взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та визнання на нього права власності здійснюється на підставі відповідних норм цивільного законодавства України.

Зокрема, відповідно до ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Цією ж статтею закону передбачено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

В такому контексті поняття "не має власника" та "власник невідомий" об'єднує одна спільна категорія - відсутня особа, яка б могла оспорити право власності на нерухоме майно.

Законодавець визначив саме такий порядок за для того щоб встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ.

Як вбачається із змісту позовної заяви, будинок №1а по вул. Довбуша в с.Назірна Коломийського району збудований у 1935 році за кошти територіальної громади і використовувався під сільський клуб, молочарню і магазин. Однак, невідомим залишається факт, хто саме збудував вказаний будинок та був на той час його власником.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірна будівля, розташована в с.Назірна по вул. Довбуша, 1а не мала власника, тобто відсутня будь-яка документація щодо нього та інформація про його власника.

Однак, починаючи з 1947 року і на даний час, спірна будівля використовується як магазин системою споживчої кооперації.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно.

Положення наведені у вказаній статті є новими в порівнянні з положеннями Цивільного Кодексу УРСР (1963р.). Ними введено до законодавства новий інститут - набуття права власності за давністю володіння. Цим самим, Цивільний Кодекс України, усунув необґрунтовані переваги для державної власності до якої переходило безхазяйне майно.

Оскільки, Коломийська районна спілка споживчих товариств заявила своє право на спірне нерухоме майно, а саме будівлю в с.Назірна по вул. Довбуша, 1а, в порядку набувальної давності, то вказане майно не може вважатись безхазяйною річчю, в розумінні ст. 335 ЦК України.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Цією ж статтею закону визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд вважає, що Позивачем невірно обґрунтовано спосіб захисту свого права порушеного Відповідачем, а тому це є підставою для відмови у позові.

З врахуванням викладених обставин та наведених вище норм закону, суд вважає, що позов Загайпільської сільської ради до Відповідача, Коломийської районної спілки споживчих товариств про визнання безхазяйним нежитлового будинку загальною площею 109,7 кв.м., який знаходиться по вул. Довбуша, 1-а в с.Назірна, Коломийського району Івано-Франківської області не підлягає задоволенню, а отже в позові слід відмовити.

Щодо зустрічного позову Коломийської районної спілки споживчих товариств до Загайпільської сільської ради про визнання права власності за товариством на будинок-магазин, загальною площею 129,4 кв.м., який знаходиться по вул. Довбуша, 1-а в с. Назірна, Коломийського району Івано-Франківської області, суд вважає його обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви, починаючи з 1947 року спірні нежитлові приміщення використовувались як магазин Корницьким СТ Коломийською Рай СТ.

Фактичне використання вказаними господарюючими суб'єктами спірної будівлі підтверджується Регістраційною карткою на підприємство торгівлі споживчої кооперації, складеної 28.11.1968р.

У 1976 році, магазин в с.Назірна Коломийського району переданий на баланс Коломийському районному торгову об'єднанню промисловими товарами Коломийської Рай ССТ, а в подальшому був переданий Гвіздецькому СТ Коломийської Рай ССТ.

На замовлення Гвіздецького СТ, Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, 27.11.2003р. був виготовлений технічний паспорт на громадський будинок-магазин в с. Назірна.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про споживчу кооперацію", споживче товариство є самостійною, демократичною організацією громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Споживче товариство визнається юридичною особою, вважається створеним і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

Відповідно до п.2 Статуту Коломийської районної спілки споживчих товариств, станом на 11.09.2002р., Коломийська райспоживспілка була створена на добровільних засадах Нижньо-вербізьким, Королівським, Отинійським, Гвіздецьким, П"ядицьким, Коршівським споживчими товариствами Коломийського району, які є її членами.

Статтею 9 Закону визначено, що власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

Після ліквідації Гвіздецького СТ, будівля в с.Назірна по вул.Довбуша,-1а використовується правонаступником, Коломийською Рай ССТ за цільовим призначенням, як магазин.

Коломийська спілка споживчих товариств неодноразово зверталось до Загайпільської сільської ради про оформлення права власності на вказану будівлю. Останнє таке звернення відбулось 12.09.2011р., однак, своїм листом від 29.09.2011р. сільською радою категорично відмовлено товариству у визнанні за ним права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, у вказаній статті закону визначені ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ, за набувальною давністю.

Фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

В даному випадку суд вважає, що Коломийська районна спілка споживчих товариств добросовісно заволоділа спірним майном, про що свідчать матеріали справи. Володіння відбулось відкрито починаючи з 1968 року, тобто з часу використання цього майна Корницьким споживчим товариством, яке входило в систему споживчої кооперації - Коломийської райспоживспілки. Вказаний факт підтверджується Регістраційною карточкою на підприємство торгівлі споживчої кооперації, складеної 28.11.1968р. та підписана посадовими особами Корницького СТ та Коломйської райспоживспілки.

Відповідно до наведеної вище норми закону, володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

В силу ч.2 ст.344 ЦК України, до часу фактичного володіння можна приєднувати час, протягом якого майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є. Однак, це на обов'язок, а право особи, яка заявляє про давність володіння.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного Кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р. визначено, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюється також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, перебіг строку давності володіння майном для визнання на нього права власності за набувальною давністю слід рахувати з 01.01.2001 року.

Суд вважає, що впродовж визначеного законом строку необхідного для заявлення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, Позивач відкрито та безперервно володів спірним нерухомим майном, а тому набув на нього право відповідно до положень ст. 344 ЦК України.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону, суд вважає позовні вимоги викладені у зустрічному позові обґрунтованими, підтвердженими належними засобами доказування, а тому вони підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом слід залишити за Позивачем, а за зустрічним позовом покласти на Загайпільську сільську раду стягнувши їх на користь Коломийської районної спілки споживчих товариств.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.16, 335, 344 Цивільного Кодексу України, ст.5 Закону України "Про споживчу кооперацію" керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Загайпільської сільської ради до Відповідача, Коломийської районної спілки споживчих товариств про визнання нерухомого майна безхазяйним.

Судові витрати залишити за Позивачем.

Задовольнити зустрічний позов Коломийської районної спілки споживчих товариств до Загайпільської сільської ради про визнання права власності на будинок-магазин загальною площею129,4кв.м.

Визнати за Коломийською районною спілкою споживчих товариств (вул. Грушевського, 56, м. Коломия; вул.Дружби, 16, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, код 01753109) право власності на будинок-магазин заг.площею 129,4кв.м. , що знаходиться по вул.Довбуша 1-а, в с.Назірна, Коломийського району, Івано-Франківської області за набувальною давністю.

Стягнути з Загайпільської сільської ради (вул.Українська, 44а, с.Загайпіль, Коломийський район, Івано-Франківська область, код 04356834) на користь Коломийської районної спілки споживчих товариств (вул. Грушевського, 56, м. Коломия; вул.Дружби, 16, с.Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, код 01753109) - 1720,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Коломийські районні спілці споживчих товариств.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.13

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"