Постанова

від 04.06.2013 по справі 826/5625/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2013 року 15:04 № 826/5625/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - Погружальської К.В., Залуського Ю.Ю.,

представника відповідача - Калашнікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції Шевченківського району м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач відобразив в декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування.

В позовній заяві позивач просить суд визнати недійсним та скасувати з моменту прийняття податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №000311522 від 11 березня 2013р. про зменшення Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7 917 261 (сім мільйонів дев'ятсот сімнадцять тисяч двісті шістдесят однієї) гривні.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гарант-Н» в частині декларування р.24 «Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду» у розмірі 9 046 623грн. за жовтень 2012р., за результатами якої складено акт № 223/15-575 від 28.11.2012р.

В ході перевірки встановлено порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV. Згідно з вимогами п.п. 4.6.2, п.п.4.6.3, п.п. 4.6.4., п.п. 4.6.5., п.п. 4.6.6., п.4.6 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, ТОВ «Гарант-Н» код 31808397 безпідставно задекларувало ПДВ в сумі 7 972 635,00грн. до р.22 декларації з ПДВ за жовтень 2012р., внаслідок чого завищено значення р.24 «Залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», декларації з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 7 972 635,00 грн.

Як вбачається із акту перевірки, відповідно до поданої ТОВ «Гарант-Н» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС декларації з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (вх.9069495709 від 07.11.2012р.) підприємство задекларувало залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, р.24 податкової декларації з ПДВ, складає 9 046 623,00 грн.

У результаті перевірки відображення показників Додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р. «Довідка щодо залишку суми від`ємного значення попередніх звітних періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (Д2), відповідачем було встановлено, що залишок від`ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2012 року становить - 9 046 623,00грн. ТОВ «Гарант-Н» протягом 1095 днів терміну не було використано залишок від`ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 7 972 635,00 грн., в тому числі по періодам: липень 2009р. в розмірі - 7 972 635,00 грн.

На підставі акту перевірки № 223/15-575 від 28.11.2012р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №00005215571 від 17 грудня 2012р., відповідно до якого ТОВ «Гарант-Н» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 972 635грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №00005215571 від 17 грудня 2012р. та висновками акту перевірки, позивач оскаржив його до Державної податкової служби у м. Києві. За результатами розгляду скарги, ДПС прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги від 01.03.2013р. №2035/10/12-4-09, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення №00005215571 від 17 грудня 2012р.скасовано в частині зменшення від'ємного значення у розмірі 55 373,35грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.

Судом встановлено, в рамках розгляду первинної скарги, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Гарант-Н» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 7 972 635 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ за липень 2009р., за результатами якої складено акт від 27.02.2013р. №55/15.6-27.

В ході перевірки встановлено порушення вимог п.п.7.4.1, п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Гарант-Н» завищено суму податкового кредиту за липень 2009р. у сумі 7 917 261,65 грн. та суму від'ємного значення за липень 2009р. в розмірі 7 917 261,65грн.

Відповідно до акту перевірки встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є будівництво житлового комплексу з підземним та надземним паркінгами, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Щорса, 26-а. фактично за результатами звірки даних, зазначених у додатку 2 «Довідка щодо залишку суми від`ємного значення попередніх звітних періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», загальна сума ПДВ складає 55 373,35грн.

Разом з тим, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Гарант-Н» до реєстру податкових накладних за липень 2009р. включено податкові накладні виписані постачальникам у попередніх податкових періодах з 2006р. по 2009р. на загальну суму 7 917 261,65грн., тобто понад 1095 днів по відношенню до липня 2009р.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги від 01.03.2013р. №2035/10/12-4-09, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000311522 від 11 березня 2013р. про зменшення ТОВ «Гарант-Н» розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 7 917 261грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На момент виникнення спірних правовідносин діяв Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 7.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, п. 7.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.7.7.3. Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Аналогічні положення закріплені в ст.ст. 198, 138-139, 200 Податкового кодексу України.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Суд приходить до висновків, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування. Судом вбачається, що виникнення такого права нормами податкового законодавства, обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Податковим законодавством встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов'язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов'язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

Окрім того, п.43.3. ст.43 Податкового кодексу України, визначає, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування..

Таким чином, позивачем, протягом встановленого податковим законодавством терміну, не було використано залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі - 7 972 635 грн. (за період липень 2009р.). Окрім того, ТОВ «Гарант-Н» не скористалось правом на подання заяви (декларації) про повернення надміру сплаченої суми.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ визначається «Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492.(надалі Порядок).

Відповідно до п. 4.6.4 розділу V Порядку, встановлено якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

П. 4.6.5. розділу V Порядку, платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно п.4.6.6. розділу V Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, викладене вище вказує що, єдиним та виключним способом визначення платником податку напрямку бюджетного відшкодування є внесення у відповідний рядок податкової декларації та заяві про відшкодування обраного напрямку такого повернення, як гарантоване державою право на отримання платником бюджетного відшкодування, проте як вбачається з фактичних обставин справи, позивач не відобразив у відповідних рядках декларації (а саме в р.21.3) напрямок повернення бюджетного відшкодування.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Жодних доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва ДПС при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант-Н» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05.06.2013р.

Суддя Є.В. Аблов