Рішення

від 11.07.2006 по справі 3/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "11" липня 2006 р.Справа №  3/144

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Болгар Н.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 3/144

за позовом:  Дочірнього підприємства "Хащуватський елеватор"    

до відповідача: Аграрного фонду          

про переддоговірний спір.  

Представники:

від позивача - у засіданні 30.06.06 - Марухевич В.Є. , довіреність № 2006/01  від 24.05.06 ;  

від відповідача - у засіданні 30.06.06 - головний спеціаліст юридичного відділу Берковський Р.О. , довіреність № 2  від 12.01.06 ;  

від відповідача - у засіданні 30.06.06 - головний спеціаліст юридичного відділу Глущенко Н.І. , довіреність № 23  від 12.01.06 .  

Дочірнє підприємство (ДП) "Хащуватський елеватор" звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить  визнати пункти 4.1.3, 4.1.7, 4.2.1, 4.2.8, 4.2.9, 5.1, 5.4, 5.5., 7.1 в редакції договору № 99 від 28.04.06 "складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна".  

Відповідач вимоги заявника не визнає, просить залишити договір в редакції з урахуванням протоколу розбіжностей та вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політики в агропромисловому секторі економіки, повністю утримується за рахунок державного бюджету і є неприбутковою установою, однією з функцій якої є продаж або придбання зерна як об'єкту державного цінового регулювання до державного продовольчого резерву з метою забезпечення цінової політики; придбання зерна до державного продовольчого резерву здійснюється через Аграрну біржу (до її створення - на акредитованих  товарних біржах), і тягне за собою його зберігання за відносинами, що виникають після поставки зерна сільгосптоваровиробниками на зерновий склад за договором складського зберігання; запропонований позивачем проект договору розроблений на підставі типового договору складського  зберігання зерна, затвердженого постановою  Кабінету Міністрів України від 11.04.03 № 510 і регулює відносини, суб'єктами якого є товаровиробник сільськогосподарської продукції та елеватор (зерносховище, зерновий склад), а об'єктом правовідносин сторін по справі є зерно як товар, що не підпадає під визначення Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", тому що зберігання такого об'єкту регулюється іншими нормативно-правовими актами.  

У засіданні 30.06.06 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до  14.00 11.07.06.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне:

ДП "Хащуватський елеватор" надіслало Аграрному фонду проект договору № 99 від 28.04.06 "складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна", який останній підписав із протоколом розбіжностей від 04.05.06.

Позивач передав на вирішення суду розбіжності щодо редакції  4.1.3, 4.1.7, 4.2.1, 4.2.8, 4.2.9, 5.1, 5.4, 5.5., 7.1 договору, який укладається сторонами..

Укладання договору, стосовно названих пунктів редакції якого виникли розбіжності, є обов'язковим для сторін згідно  норм ст. 25 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні",  Закону України "Про державну підтримку сільського господарства в Україні", "Положення  про Аграрний фонд", затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.05 № 543.

Відповідно до  ст. 3, п.п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", ст. 13 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні", однією з функцій Аграрного фонду є продаж або придбання зерна, яке є об'єктом державного цінового регулювання до державного продовольчого резерву з метою забезпечення цінової стабільності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про закупівлю продовольчого зерна до державного продовольчого резерву" від 15.12.05 № 517-р відповідачу дозволено здійснювати закупівлю продовольчого зерна.

Аграрний фонд не є особою, яка самостійно розпоряджається придбаним зерном, тому до реалізації зерна, яке об'єктом державного цінового регулювання,  він повинний укладати договори зберігання зерна відповідно до ст. 24 Закону України "Про зерно і ринок зерна в Україні" із зерновим складом.

ДП "Хащуватьський елеватор" як зерновий склад не має підстав для відмови Аграрному фонду в укладенні договору зберігання зерна, придбаного для формування державного продовольчого резерву.

Господарський суд прийшов до висновку, що укладання договору  "складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпуску зерна"  є обов'язковим для сторін на підставі закону, і за ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладання яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом, і день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладання відповідного договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Викладаючи у протоколі розбіжностей редакцію п. 4.1.3 Аграрний фонд лише виправив описку, допущену ДП "Хащуватський елеватор", з чим погодився представник позивача у засіданні 30.06.06.

Пункт 4.1.3  договору № 99 від 28.04.06 повинний бути викладений у редакції: "Зерновий склад при відпуску або переоформленні зерна надає поклажодавцеві акт-розрахунок розміру зменшення або збільшення кількості ваги зерна, утвореної за рахунок різниці між заліковою та фактичною якістю зерна і природною втратою при зберіганні з зазначенням фактичної кількості і якості зерна. що підлягає відпуску поклажодавцю".

Передача на вирішення господарського суду спору щодо редакції п. 4.1.3 договору не мала правових підстав.

У п. 4.1.7 проекту договору "зерновим складом" запропонована наступна редакція: "Зерновий склад заздалегідь, але не менше ніж за два тижні інформує поклажодавця про початок профілактичних та/або ремонтних робіт технічного обладнання згідно графіка. затвердженого керівництвом зернового складу".   

Аграрний фонд у протоколі розбіжностей виклав таку редакцію п. 4.1.7 договору: "Зерновий склад при укладенні даного Договору зобов'язаний надати графік проведення профілактичних та/або ремонтних робіт технологічного обладнання затвердженого керівництвом зернового складу на відповідний рік, який є невід'ємною частиною даного договору, а також додатково проінформувати про початок таких робіт".

Господарський суд вважає, що редакція, запропонована Аграрним фондом, не є прийнятною, так як у ній не визначено таке поняття як "відповідний рік"; така редакція знову ж ставить під умову укладання договору при відсутності такого додатку до нього як графік проведення профілактичних та/або ремонтних робіт; господарський суд не має фактичних даних про те, що такий графік складений ДП "Хащуватський елеватор" і затверджений його керівником, тому може бути невід'ємною частиною договору.

Господарський суд не має повноважень, при відсутності конкретних норм законодавства, зобов'язувати позивача складати такий графік і додавати його до договору як його невід'ємну частину.

Графік є внутрішнім документом ДП "Хащуватський елеватор", строк і порядок його складання та затвердження не є законодавчо регламентованими нормами.

Редакція, викладена "зерновим складом" у п. 4.1.7 проекту договору № 99 від 28.04.06 не порушує охоронюваних законом прав та інтересів Аграрного фонду, і зазначений у такій редакції строк є достатнім для вжиття останнім відповідних заходів щодо розпорядження зерном, яке передане на зберігання.

Пункт 4.1.7 господарський суд визнає у редакції позивача.

Пункт 4.2.1 договору господарський суд визнає обгрунтованим у редакції, запропонованій Аграрним фондом у протоколі розбіжностей. За визначенням, що містить п. 10 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання і відвантаження зерна. Аграрним фондом не здійснюється відвантаження зерна, так як зерно, що закупається шляхом укладання біржової угоди, вже знаходиться на зерновому складі і передача такого зерна від товаровиробника проводиться шляхом переоформлення зерна, оформлення відповідних складських документів. Зерно, продане Аграрним фондом іншій особі, передається також шляхом переоформлення документів без відвантаження згідно п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства". Витрати Аграрного фонду на відвантаження зерна не передбачені законами України "Про державну підтримку сільського господарства", "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Фінансування закупівель, які здійснюються Аграрним фондом  не є пільгою, про яку йдеться у доповненні до позовної заяви, поданою ДП "Хащуватський елеватор" 29.06.06, а є законодавчо визначеним порядком оплати із Державного бюджету України послуг по зберіганню зерна, що є об'єктом державного цінового регулювання.

Постанова Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.03, якою затверджена типова форма договору складського зберігання, видана на виконання лише Закону України  "Про зерно і ринок зерна в Україні",  тому її положення не можна у повному обсязі розповсюджувати на правовідносини Аграрного фонду із зберігачами зерна (зерновими складами) як об'єкта державного цінового регулювання відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Пункт 4.2.1 договору має бути викладеним у редакції: "Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги по зберіганню. У разі виділення коштів з державного бюджету Поклажодавець письмово замовляє і розраховується за послуги по відвантаженню та за додаткові послуги, пов'язані із зберіганням".

Запропонована ДП "Хащуватський елеватор" редакція п. п. 4.2.8, 4.2.9 проекту договору № 99 від 28.04.06 виключена Аграрним фондом за протоколом розбіжностей.   

Частиною 3 ст. 189, ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін; державні фіксовані те регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення, перелік зазначених ресурсів, продукції послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Така редакція викладених норм Господарського кодексу узгоджується із ст. ст. 4, 6, 8, 9, 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення".   

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.05 № 399 затверджена "Методика встановлення максимальної закупівельної ціни на окремі об'єкти державного цінового регулювання і перелік таких об'єктів на 2005/06 маркетинговий рік".

За п. 5 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" Кабінет Міністрів України встановлює граничний рівень плати (тариф) за зберігання зерна, що придбане за кошти державного бюджету.

Відповідно до підп. 14.2.4 п. 14.2 ст. 14 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", якщо елеватор (зерновий склад, зерносховище) зберігає товар, який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання згідно із цим Законом, то тариф (ціна) на вартість такого зберігання не може перевищувати 0,5 відсотка від розміру мінімально закупівельної ціни відповідного об'єкта цінового регулювання (за календарний місяць такого зберігання), якщо менша вартість не встановлюється постановою Кабінету Міністрів України.

З викладених підстав редакція пунктів 4.2.8, 4.2.9 ДП "Хащуватський елеватор" не відповідає нормам законодавства України, тому виключення таких пунктів із проекту договору запропоновано Аграрним фондом у протоколі розбіжностей правомірно.

Господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про прийняття п.п. 4.2.8, 4.2.9 у його редакції.

При вирішення спору, який стосується редакції п. 5.1 договору господарський, приймає до уваги те, що Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, має рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, згідно з Законом України "Про державну підтримку  сільського господарства України", Положенням про Аграрний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.05; право проведення Аграрним фондом розрахунків із контрагентами по договорах, укладених щодо зберігання товару, який підпадає під визначення об'єкта державного цінового регулювання, готівкою або бартером (міною) не передбачено законодавством України, норми якого регулюють діяльність такої юридичної особи; Аграрний фонд не є особою, що має право самостійно розпоряджатися зерном, що знаходиться на зберіганні і закуплене за кошти державного бюджету, в тому числі і проводити розрахунки  оплати послуг зернового складу таким зерном (товаром, продукцією).

Редакція п. 5.1 договору № 120 від 19.12.05, запропонована відповідачем у протоколі розбіжностей, грунтується на нормах законодавства України і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Пункт 5.1 приймається господарським судом в редакції Аграрного фонду.

Твердження заявника позову про те, що запропонована відповідачем редакція буде протирічить п. 5.4 договору та надавати йому право не проводити розрахунок за надані послуги у випадку не підписання ним акту виконаних робіт викладені без урахування того, що запропонована ДП "Хащуватський елеватор" редакція договору взагалі не містить строку виконання "поклажожавцем" грошових зобов'язань.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Конкретизація Аграрним фондом умов п. 5.2 доповненням їх редакцією про  те, що розрахунки за надані послуги по зберіганню проводяться щомісячно на підставі виставлених рахунків не пізніше 10 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт не протирічить ст.526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України" та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік".

Саме по собі побоювання невиконання щодо не підписання або ухилення від підписання контрагентом за договором акту приймання-передачі виконаних робіт, який є первинним документом, що відображає види, обсяги та вартість таких робіт, не можна визнати підставою для не включення до  договору умови, яку контрагент вважає істотною.

Позивач не довів порушення його прав та інтересів викладенням п. 5.1 договору у редакції "поклажодавця".

Пункт 5.4 проекту договору викладений "зерновим складом" у такій редакції: "У випадку не відвантаження  та не переоформлення партії продукції протягом 3 (трьох) місяців з дня останньої оплати послуг по такій партії чи з дня зарахування такої партії на особовий рахунок поклажодавця, зерновий склад матиме право по закінченні зазначеного строку вимагати сплати накопичених та несплачених за період послуг. У випадку невиконання такої вимоги протягом 10 (десяти) календарних днів, зерновий склад має право, негайно повідомивши про це поклажодавця, реалізувати необхідну для погашення накопичених послуг кількість продукції у якості задоволення своїх вимог у безспірному порядку, або задовольнити свої вимоги за рахунок продукції, виходячи із ринкових цін, що склалися на біржових торгах. Зерновий склад інформує поклажодавця про проведення такого розрахунку, а поклажодавець зобов'язується протягом 3 (трьох) календарних днів надати зерновому складу видаткову та податкову накладну на відпуск зерна в рахунок погашення заборгованості".

У протоколі розбіжностей Аграрний фонд виключив із тексту договору п. 5.4.

Однак редакція договору про те, що у випадку не відвантаження та не переоформлення партії продукції протягом 3 (трьох) місяців з дня останньої оплати послуг по такій партії  чи з дня зарахування такої партії на особовий рахунок поклажодавця, зерновий  склад матиме право вимагати по закінченні зазначеного строку оплати накопичених та несплачених за  період послуг, не протирічить на іншим умовам договору, ні законодавству, і фактично не оспороюється у відзиві на позов відповідачем.

Аграрний фонд не довів господарському суду підстави для виключення такої редакції із тексту договору, тому така редакція приймається господарським судом як редакція п. 5.4 договору № 99 від 28.04.06.

В іншій частині редакція п. 5.4 не може бути включена до тексту договору.

Враховуючи те, що відповідач, як і позивач, не наділений законодавством правом розпоряджатися об'єктами державного цінового регулювання на власний розсуд, або за погодженням сторін за цивільним (господарським) договором, а також те, що зерно, щодо зберігання якого сторонами укладається договір № 120 від 19.12.05 є власністю держави, знаходиться у державному продовольчому резерві з метою здійснення товарних і фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку і може вилучатися лише у випадку, встановленому ст. 6 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", господарський суд прийшов до висновку про необхідність виключення другого речення із п. 5.4 договору.

Визнана господарським судом редакція п. 5.4  не буде протирічити редакції п. 5.3 договору, яка сторонами узгоджена.

При розгляді спору стосовно редакції п. 5.5. договору господарський суд прийшов до висновку відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно підп. 14.24 п. 14.2 ст. 14 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" право Аграрного фонду приймати інші зобов'язання ніж оплачувати послуги, на які із Державного бюджету виділяються кошти, не передбачено. Не встановлене таке право станом на теперішній час і іншими нормами законодавства України.

Крім того, Аграрний фонд  не отримує від своєї діяльності на ринку зерна прибуток, тому не може з інших джерел, ніж ті, що передбачені у державному бюджеті, відшкодовувати витрати, які не передбачені у названій ст. 14 Закону України  "Про державну підтримку сільського господарства України", законом України на відповідний бюджетний рік.

Однак, в силу ст. 32 Закону України "Про зерно і ринок зерна", п. 1 ст. 10, п. 1 ст. 19 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", п. 3.5 Інструкції "Про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних підприємствах, незалежно від форм власності і господарювання", затвердженої наказом Мінагрополітики від 11.07.05 № 310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.05 за № 819/11099.

У п. 7.1 позивачем редакція договору № 99 від 28.04.06 викладена наступним чином: "Строк зберігання зерна - до 15 травня 2006 року. Відлік зберігання починається з дня передачі зерна зерновому складові на зберігання, а при переоформленні зерна - з дня зарахування зерна на особовий рахунок поклажодавця".

Наполягаючи на такій редакції договору позивач звернувся до господарського суду 29.05.06.

Його пояснення в обгрунтування редакції п. 7.1 договору не можуть бути визнані підставою для визнання господарським судом правомірною редакцію про строк, який закінчився ще до того, як сторонами договорі укладений.

Крім того, господарський суд вже звертав увагу на те, що укладення договору із Аграрним фондом не може базуватися лише на умовах типового договору, на якій посилається ДП "Хащуватський елеватор".

Жодного доказу та розрахунку в підтвердження того, що строк зберігання зерна має бути встановленим до 15.05.06, а також докази того, що "зерновий склад" може гарантувати збереження якісних показників зерна, яке є предметом договору  № 99 від 28.04.06, та  недопущення його псування шкідниками лише до такого строку, доказів проведення робіт з 01.06.06 по 15.06.06, які унеможливлять виконання зобов'язань "зернового складу", господарському суду не надані.    

Редакція такого пункту договору, запропонована відповідачем  не протирічить законодавству - ст. 27 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст. 6 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства  України, ст. 938 Цивільного кодексу України, є обгрунтованою з урахуванням залежності строку зберігання зерна, придбаного за рахунок коштів державного бюджету для цілей проведення товарних інтервенцій, до часу (дати) проведення таких інтервенцій, що провадяться поза волею Аграрного фонду, і не порушує прав та інтересів позивача.

Господарський суд визнає п.7.1 договору у редакції "поклажодавця": "Зерно передається на зберігання до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення, переоформлення ("до запитання"), але не раніше прийняття рішення Поклажодавцем про продаж зерна (проведення товарної інтервенції), який проводиться у відповідності до норм чинного законодавства".

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського суду України судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумах 9 грн. 44 коп. державного мита і 13 грн. 11 коп. з оплати послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення          і може бути оскаржено заінтересованою стороною до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Викласти п. 4.1.3 договору № 99 від 28.04.06 у редакції: "Зерновий склад при відпуску або переоформленні зерна надає поклажодавцеві акт-розрахунок розміру зменшення або збільшення кількості ваги зерна, утвореної за рахунок різниці між заліковою та фактичною якістю зерна і природною втратою при зберіганні з зазначенням фактичної кількості і якості зерна. що підлягає відпуску поклажодавцю".

3. Викласти п. 4.1.7 договору № 99 від 28.04.06 у редакції: ""Зерновий склад заздалегідь, але не менше ніж за два тижні інформує поклажодавця про початок профілактичних та/або ремонтних робіт технічного обладнання згідно графіка. затвердженого керівництвом зернового складу".

4. Викласти п. 4.2.1 договору № 99 від 28.04.06   у редакції: "Поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги по зберіганню. У разі виділення коштів з державного бюджету Поклажодавець письмово замовляє і розраховується за послуги по відвантаженню та за додаткові послуги, пов'язані із зберіганням".

5. Пункти 4.2.8, 4.2.9 із тексту договору № 99 від 28.04.06 виключити.

6. Пункт 5.1 договору № 99 від 28.04.0 викласти у редакції: "Оплата послуг зернового складу по зберіганню здійснюється Поклажодавцем за рахунок бюджетних коштів.

Розрахунки за надані послуги по зберіганню проводяться в грошовій формі (в гривнях України) з урахуванням податку на додану вартість.

Розрахунки за надані послуги по зберіганню проводяться щомісячно на підставі виставлених рахунків не пізніше 10 робочих днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт. Розрахунки проводяться шляхом безготівкового розрахунку".

7. Пункт 5.4 договору № 99 від 28.04.06 викласти у редакції: "У випадку не відвантаження  та не переоформлення партії продукції протягом 3 (трьох) місяців з дня останньої оплати послуг по такій партії чи з дня зарахування такої партії на особовий рахунок поклажодавця, зерновий склад матиме право по закінченні зазначеного строку вимагати сплати накопичених та несплачених за період послуг".

8. Пункт 5.5 договору № 99 від 28.04.06 викласти у редакції: "Відвантаження або переоформлення зерна проводяться після повного відшкодування витрат Зернового складу, передбачених цим договором.

Зерновий склад за письмовим погодження і за рахунок Поклажодавця надає Поклажодавцю інші послуги, такі як: фумігація, підробка, додаткове зважування, додаткові лабораторні аналізи тощо лише в разі виділення з державного бюджету коштів на відповідні цілі".

9. Пункт 7.1 договору № 99 від 28.04.06 викласти у редакції: "Зерно передається на зберігання до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення, переоформлення ("до запитання"), але не раніше прийняття рішення Поклажодавцем про продаж зерна (проведення товарної інтервенції), який проводиться у відповідності до норм чинного законодавства".   

10. Стягнути з Аграрного фонду (адреса: 01001, м. Київ, вул.Б. Грінченка, 1; і. код 33642855) на користь дочірнього підприємства "Хащуватський елеватор" (адреса: 26331, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н, с. Хащувате, вул. Степова, 1; і. код 32954163) 9 грн. 44 коп.  державного мита,  13 грн. 11 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

11. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя   Н. В. Болгар

 11.07.06