cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
11 червня 2013 року Справа № 5016/1945/2012(17/64) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Кролевець О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" на рішення та постановуГосподарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі№5016/1945/2012(17/64) Господарського суду Миколаївської області за позовомПриватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" прозобов'язання виконати певні дії за зустрічним позовомПриватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" провизнання договору про спільну діяльність неукладеним, визнання права власності на врожай та стягнення збитків
ВСТАНОВИВ:
Подана Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Прогрес" до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1 147,00 грн.
Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 30.04.2013, згідно з поштовим штемпелем на конверті, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 у справі № 5016/1945/2012(17/64) (суддя Коваль С.М.) первісний позов Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" задоволено в повному обсязі; зобов'язано Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" повернути Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" 34 т 780 кг кукурудзи, вартістю 49143,79 грн.; відмовлено повністю в задоволенні зустрічного позову Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Каро".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі №5016/1945/2012(17/64) (колегія суддів у складі: головуючого судді - Будішевської Л.О., суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.), рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 у справі №5016/1945/2012(17/64) залишено без змін.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 у справі №5016/1945/2012(17/64) та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 у справі №5016/1945/2012(17/64) повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі, а саме: вимоги за первісним позовом: 1) зобов'язання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" повернути Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Каро" 34т 780 кг кукурудзи, вартістю 49143,79 грн. (майнова вимога); вимоги за зустрічним позовом: 1) визнання договору спільного обробітку землі та вирощування сільськогосподарських культур, укладеного 01.04.2010 між сторонами неукладеним (немайнова вимога); 2) визнання урожаю кукурудзи 2012 року вагою 34т 780 кг, вартістю 49143,79 грн., який знаходиться у ПАТ ДП ЗКУ "Врадіївський елеватор" власністю Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" (майнова вимога); 3) стягнення збитків у розмірі вартості недоотриманого врожаю за 2012 рік в сумі 65059 грн. (майнова вимога).
Отже, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 3383,65 грн. (860,25+ 802,90 + 860,25+ 860,25).
До касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додана квитанція від 30.04.2013 №NOW1B37301, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.
Допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 у справі №5016/1945/2012(17/64) Господарського суду Миколаївської області повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Л. Гольцова
О. Кролевець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2013 |
Оприлюднено | 12.06.2013 |
Номер документу | 31756233 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Іванова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні