Ухвала

від 11.06.2013 по справі 5011-23/7271-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-23/7271-2012 11.06.13

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР»

на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Деснянського районного

управління юстиції у м. Києві

по справі № 5011-23/7271-2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР»

до центральної бази державної спеціальної служби транспорту (Військова частина

Т0710)

про стягнення 46 933, 72 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Мельниченко О.В. (довіреність № б/н від 25.10.2012 року)

відповідача: представник Олійник С.В. (довіреність № 24 від 11.01.2010 року)

ВДВС: головний державний виконавець Солодяк В.Р. (довіреність № ДВ-15 від 25.02.2013 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з центральної бази державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 46 933, 72 грн. (у тому числі 11 194, 72 грн. - 3 % річних та 35 739, 00 грн. - інфляційні втрати).

Рішенням Господарського суду м. Києва № 5011-23/7271-2012 від 07.08.2012 року позов задоволено. Стягнуто з центральної бази державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР» 11 194 грн. 72 коп. - 3 % річних, 35 739 грн. 00 грн. - інфляційні втрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року рішення Господарського суду м. Києва № 5011-23/7271-2012 від 07.08.2012 року залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення видано наказ Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року у справі № 5011-23/7271-2012.

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 13.11.2012 року касаційну скаргу центральної бази державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) та додані до неї документи повернуто без розгляду.

У квітні 2013 року до Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР» із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві. Скаржник у поданій скарзі просить суд відновити пропущений строк на її подачу.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою, стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 року зазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено на 21.05.2013 року.

Враховуючи поважні причини пропуску строку подання скарги, суд вважає за доцільне клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР» задовольнити та відновити пропущений строк на подачу скарги на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.

У судовому засіданні з 21.05.2013 року до 11.06.2013 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 11.06.2013 року представник позивача скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представники відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у судовому засіданні 21.05.2013 року подав письмові пояснення, в яких проти задоволення скарги заперечував.

Розглянувши подану скаргу, суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві № 35411359 від 27.11.2012 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 5011-23/7271-2012 від 17.10.2012 року. Зазначеною постановою надано боржнику час самостійно виконати рішення у строк до 04.12.2012 року.

Зазначеною можливістю виконати добровільно судове рішення боржник не скористався.

У зв'язку з невиконання боржником у добровільному порядку рішення суду позивач 17.12.2012 року звернувся до відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з заявою про накладення арешту на майно боржника.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві № 35411359 від 24.12.2012 року накладено арешт на все майно, що належить центральній базі державної спеціальної служби транспорту (Військова частина Т0710) у межах суми звернення стягнення 56 033, 91 грн. та заборонено здійснювати його відчуження.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 зазначеного Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Однак, доказів виконання відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві покладеного Законом обов'язку щодо примусового виконання рішення суду не надано та станом на 11.06.2013 року рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року у справі № 5011-23/7271-2012 боржником не виконано.

Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а частиною другою статті 30 зазначеного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» підставою відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ (у тому числі відповідно до статті 17 - наказ на примусове виконання).

Відповідно до статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з вимогами статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Судом встановлено, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві не було вжито всіх заходів спрямованих на погашення боргу Відповідачем, внаслідок чого Позивач не отримав передбачених до стягнення у наказі № 5011-23/7271-2012 від 17.10.2012 року коштів.

Враховуючи наведене, а також те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року боржником не виконано, скарга товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУДПАРТНЕР» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.10.2012 року по справі № 5011-23/7271-2012 протиправними та незаконними.

Суддя Т.Ю. Кирилюк