Ухвала

від 03.06.2013 по справі 2-547/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-547/2007 Провадження № 22-ц/772/1447/2013Головуючий в суді першої інстанції:Мочульська Л.Т. Категорія: 57Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 03 червня 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів: Жданкіна В.В., Пащенко Л.В.,

При секретарі: Агеєвій Г.В.,

за участю сторін у справі: представника ПАТ «Вінницяобленерго» - Годуна К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Липовецькі електричні мережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління праці та соціального захисту населення Липовецької райдержадміністрації про визнання права на пільги, за заявою публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» про роз'яснення рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2007 року,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2013 року, -

встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Липовецькі електричні мережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління праці та соціального захисту населення Липовецької райдержадміністрації про визнання права на пільги.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2007 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право на 50-відсоткову знижку по оплаті за спожиту електроенергію на побутові потреби без будь-яких обмежень, згідно з ч.4 та 6 ст.22 ЗУ «Про міліцію».

Зобов'язано відповідача нараховувати оплату за спожиту електроенергію відповідно до вимог ЗУ «Про міліцію» від 20.12.1990 року (а.с.31).

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 червня 2007 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2007 року залишено без змін.

18 квітня 2013 року публічне акціонерне товариство «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2007 року, посилаючись на те, що відповідно до зазначеного судового рішення СО «Липовецькі ЕМ» протягом 2007-2011 років надавало ОСОБА_3 50-ти відсоткову знижку по оплаті всієї спожитої електроенергії на побутові потреби без будь-яких обмежень. Однак, законами України №4282-VІ від 22.12.2011 року та Законом України №5515-VІ від 06.12.2012 року «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що відповідно у 2012 та 2013 роках норми і положення ст.22 ЗУ «Про міліцію» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на відповідний рік. Тому, товариству є незрозумілим зазначене рішення суду від 03.05.2007 року (а.с.106).

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2013 року заяву ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» повернуто заявникові. Роз'яснено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (а.с.108).

В апеляційній скарзі ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» просить ухвалу суду першої інстанції від 19 квітня 2013 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права (а.с.112).

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ПАТ «Вінницяобленерго», який з'явився до суду та повністю підтримав доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи 19.04.2013 року ухвалу про повернення заяви ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» про роз'яснення рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03.05.2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03.05.2007 року набрало законної сили 26.06.2007 року. З того часу і до 01.01.2012 року рішення суду повністю виконувалось і з ОСОБА_3 стягувалась оплата за спожиту електроенергію з 50-відсотковою знижкою по оплаті за весь спожитий її обсяг. А з 01.01.2012 року рішення перестало виконуватись у зв'язку з чим 19 березня 2012 року був виданий виконавчий лист, на підставі якого 19.07.2012 року відкрито виконавче провадження (строк пред'явлення до примусового виконання даного виконавчого листа закінчився 19.03.2013).

Таким чином, суд першої інстанції враховуючи вимоги ч.2 ст.221 ЦПК України прийшов до висновку, що заява ПАТ «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» підлягає поверненню заявникові.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки встановлено, що останній порушив порядок, встановлений для вирішення даного питання.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у розгляді справи, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення,і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, роз'яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності, а тому судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.

Згідно ч.2 ст.221 ЦПК України заява про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Зі змісту статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:

1) пред'явленням виконавчого документа до виконання;

2) частковим виконанням рішення боржником;

3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє стягувачу у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом строк пред'явлення якого вже минув, про що в трьохденний строк виносить відповідну постанову та разом з її копією повертає виконавчий документ стягувачу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, виконавчий лист по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «АК Вінницяобленерго» в особі СО «Липовецькі електричні мережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління праці та соціального захисту населення Липовецької райдержадміністрації про визнання права на пільги видано 19 березня 2012 року, строк пред'явлення якого до виконання становить один рік (а.с.61). У зв'язку з чим, 19 липня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а не про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с.58).

Таким чином, суд першої інстанції, не врахував зазначене та допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим фактично перекрив відповідачеві доступ до правосуддя.

Конституція України та законодавство про цивільне судочинство визначає життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав.

За таких обставин колегією суддів встановлено, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, порушено встановлений порядок для вирішення даного питання, а тому є підстави для її скасування з передачею даного питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 303, 304, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці «Липовецькі електричні мережі» задовольнити частково.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 19 квітня 2013 року скасувати та передати дане питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:підпис. В.М.Медяний

Судді:підписи. В.В. Жданкін

Л.В. Пащенко

З оригіналом вірно.

Суддя: