Рішення

від 12.06.2013 по справі 904/2447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.13р. Справа № 904/2447/13

За позовом приватного підприємства «Електросистема» (м. Харків)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Нєксар Україна» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача - Черепня Г.М., дов. від 20.05.13р., Шумілова Л.В., дов. від 20.05.13р.

від відповідача - Кубарь Т.О., дов. від 03.01.13р.

Суть спору:

Приватне підприємство «Електросистема» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Нєксар Україна» про стягнення 273023,48 грн. - основного боргу, 546,05 грн. - інфляційних втрат, 8437,55 грн. - 3% річних.

Також, позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн. та витрати на проїзд в сумі 1297,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- ТОВ «Нєксар Україна» було виставлено для сплати ПП «Електросистема» рахунки-фактури № СФ-118 від 27.09.2010 на суму 113430,26 грн. та № 0119 від 29.09.2010 на суму 218049,48 грн.;

- ПП «Електросистема» здійснено оплату відповідно до платіжного доручення № 428 від 29.09.2010 на суму 191263,78 грн., з яких: 113430,26 грн. сплачені за рахунком № СФ-0118 від 27.09.2010, 77833,52 грн. - як передплата за рахунком-фактурою № 0119 від 29.09.2010 та платіжного доручення № 429 від 29.09.2010 на суму 120215,96 грн.;

- ТОВ «Нєксар Україна» було поставлено позивачу товар лише на суму 38456,26 грн. згідно видаткової накладної № РН-0510-1 від 05.10.2010;

- неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару в повному обсязі є підставою для стягнення передплати у розмірі 273023,48 грн.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що:

- спірна заборгованість відсутня, оскільки позивачем не оплачено у повному обсязі рахунок-фактуру № 0087 від 30.04.2010 на суму 807980,72 грн. і борг ПП «Електросистема» перед відповідачем за вказаним рахунком становить 502236,51 грн.;

- позивачем не надано доказів про оплату рахунку № 0119 від 29.09.2010 на загальну суму 218049,48 грн., з огляду на те, що в платіжному дорученні № 429 від 29.09.2010 зазначено призначення платежу: «Сплата за кабель, згідно рахунку № 0087 від 30.04.10р.»;

- за цими ж обставинами вже розглядалась справа № 13/5005/12750/2011 і рішенням суду було відмовлено в позовних вимогах.

Також, відповідач звернувся з клопотаннями про:

- зобов'язання позивача надати додатки до позовної заяви, письмові пояснення стосовно листів №2 від 29.09.2010 та №30 від 13.05.2011, договору про надання юридичних послуг адвокатом Черепня Г.М. та фактичним представником Поляковою О.М. у зв'язку з підозрою у фальсифікації документів;

- витребування оригіналів листів №2 від 29.09.2010 та №30 від 13.05.2011 та оригіналів підтвердження отримання ТОВ «Нєксар Україна».

В судовому засіданні 06.06.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

В матеріалах справи містяться копії рахунків № 0118 від 27.09.2010 на суму 113430,26 грн. та № 0119 від 29.09.2010 на суму 218049,48 грн., виставлених ТОВ «Нєксар Україна» для оплати ПП «Електросистема» товару.

Згідно платіжного доручення № 428 від 29.09.2010 ПП «Електросистема» було сплачено ТОВ «Нєксар Україна» 191263,78 грн. з призначенням платежу - оплата за кабель згідно рахунку № 0118 від 27.09.2010.

Відповідно до платіжного доручення № 429 від 29.09.2010 ПП «Електросистема» було сплачено ТОВ «Нєксар Україна» 120215,96 грн. з призначенням платежу - оплата за кабель згідно рахунку № 0087 від 30.04.2010.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами фактично було укладено договір поставки товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначено вище, платіжними дорученнями №№ 428, 429 від 29.09.2010 позивачем було сплачено ТОВ «Нєксар Україна» 311479,74 грн. (191263,78 грн. та 120215,96 грн. відповідно).

У платіжному дорученні № 428 зазначено призначення платежу: «сплата за кабель згідно рахунку № 0118 від 27.09.2010».

У платіжному дорученні № 429 зазначено призначення платежу: «сплата за кабель згідно рахунку № 0087 від 30.04.2010».

Відповідно до листа № 2 від 29.09.2010 позивач просив ТОВ «Нєксар Україна» по рахунку № 87 від 29.07.2010 (платіжне доручення № 429) в сумі 120215,96 грн. вважати сплатою по рахунку 119 від 29.09.2010.

Отже, ПП «Електросистема» було перераховано ТОВ «Нєксар Україна» 311479,74 грн. передплати за товар згідно наведених вище платіжних доручень.

Згідно видаткової накладної № РН-0510-1 від 05.10.2010 ТОВ «Нєксар Україна» було поставлено позивачу товар на суму 38456,26 грн.

Листом № 30 від 13.05.2011 позивач повідомив ТОВ «Нєксар Україна», що згідно виставлених відповідачем рахунків-фактур №118 від 27.09.2010 на суму 123639.01грн. і № 119 від 29.09.2010 на суму 228951,95грн. позивачем була здійснена оплата товару (платіжні доручення №№ 428, 429 від 29.09.2010). Продукція по рахунку № 118 була поставлена відповідачем частково на суму 38456,26 грн. згідно видаткової накладної № 510-1 від 05.10.2010. На 13.05.2011 продукція повністю не була відвантажена відповідачем. Згідно вказаного листа позивач просив ТОВ «Нєксар Україна» надати пояснення щодо причин не поставки товару в повному обсязі та дати відвантаження продукції.

20.01.2012 позивачем було направлено відповідачу претензію № 3 від 19.01.2012. В претензії зазначено, що ПП «Електросистема» було сплачено 311479,74грн. згідно платіжних доручень №№ 428, 429 від 29.09.2010 відповідно до рахунків-фактур №118 від 27.09.2010 і № 119 від 29.09.2010. Товар був поставлений лише частково на суму 38456,26 грн. згідно видаткової накладної № РН-0510-1 від 05.10.2010. Позивач вказував на необхідність повернення коштів за не поставлену продукцію у розмірі 273023,48 грн. і сплати 234,80 грн. інфляційних та 5475,43 грн. - 3% річних.

Наведена претензія була отримана відповідачем 03.02.2012, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №6105221351108.

ТОВ «Нєксар Україна» листом № 5248/Д від 10.02.2012 повідомив позивача, що має змогу видати позивачу весь товар, замовлений згідно рахунків № 0087 від 30.04.2010 та № 0118 від 27.09.2010 тільки при умові повного розрахунку в сумі 502236,51 грн. У даному листі відповідач зазначає, що рахунок № 0119 від 29.09.2010 не був сплачений позивачем, а тому у зв'язку зі значним підвищенням цін ТОВ «Нєксар Україна» не має змоги надати товар за даним рахунком навіть при повній оплаті.

Як було зазначено вище, ПП «Електросистема» було перераховано ТОВ «Нєксар Україна» 311479,74 грн. передплати за товар згідно платіжних доручень №№ 428 та 429 від 29.09.2010.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ «Нєксар Україна» було поставлено позивачу товар згідно видаткової накладної № РН-0510-1 від 05.10.2010 на суму 38456,26 грн. та не було повернуто позивачу передплату у розмірі 273023,48 грн. згідно претензії № 3 від 19.01.2012.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 273023,48 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням претензії позивача № 3 від 19.01.2012 щодо повернення коштів, 3% річних за період з 17.02.2012 по 27.02.2013 складають 8437,55 грн., інфляційні втрати за період з березня 2012 року по лютий 2013 року - 546,05 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача, які ґрунтуються на наявності інших несплачених позивачем рахунків-фактур. Одні лише рахунки-фактури не є підставою для виникнення обов'язку сторони перерахувати кошти.

В даному випадку визначальними є факти перерахування позивачем коштів відповідачу і не поставка продукції ТОВ «Нєксар Україна» в повному обсязі та не повернення останнім передплати на вимогу ПП «Електросистема». Наявність інших рахунків-фактур не надає право відповідачу утримувати кошти позивача.

Також, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про те, що за цими ж обставинами вже розглядалась справа № 13/5005/12750/2011.

Господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення від 01.12.2011 по справі № 13/5005/12750/2011, яким відмовлено в позові ПП «Електросистема» до ТОВ «Нєксар Україна» про стягнення заборгованості за договором №23-09 від 10.11.2009 в сумі 318091,06грн.

В той же час, предметом спору по справі № 904/2447/13 є стягнення заборгованості в сумі 273023,48 грн. - основного боргу, 546,05 грн. - інфляційних втрат, 8437,55 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару (за договором, що був укладений сторонами шляхом направлення рахунків-фактур, передплатою та частковою поставкою товару) та повернення коштів.

Отже, по справі № 13/5005/12750/2011 і по даній справі є відмінними підстави позовних вимог.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд не вбачає достатньо підстав для задоволення клопотань відповідача про:

- зобов'язання позивача надати додатки до позовної заяви, письмові пояснення стосовно листів №2 від 29.09.2010 та №30 від 13.05.2011, договору про надання юридичних послуг адвокатом Черепня Г.М. та фактичним представником Поляковою О.М. у зв'язку з підозрою у фальсифікації документів;

- витребування оригіналів листів №2 від 29.09.2010 та №30 від 13.05.2011 та оригіналів підтвердження отримання ТОВ «Нєксар Україна».

Наявних матеріалів справи цілком достатньо для прийняття рішення по суті спору.

З урахуванням положень ст. 48 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката.

В матеріалах справи містяться договір № 2 про надання юридичних послуг від 11.01.2013, укладений між ПП «Електросистема» та адвокатом Черепня Г.М., квитанція від 01.02.2013 на суму 4000,00 грн., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3842 від 09.03.2011.

В ході вирішення спору відповідачем не доведена необґрунтованість вказаних витрат позивача.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на проїзд в сумі 1297,03 грн. суд зазначає наступне.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

ПП «Електросистема», як на підставу задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на проїзд в сумі 1297,03 грн., посилається на те, що представник позивача неодноразово для відновлення своїх майнових прав був вимушений їздити з м. Харкова до м. Дніпропетровська та подав до суду проїзні документи за 2011 рік.

Однак, наведені витрати не були понесені позивачем саме у зв'язку з розглядом даної справи.

Крім того, вказані витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача витрат на проїзд в сумі 1297,03 грн.

Також, суд вважає за необхідне повернути ПП «Електросистема» з державного бюджету 105,95 грн. зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення № 3104 від 26.02.2013 знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Нєксар Україна» (49006, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, буд. 55, офіс 10, код ЄДРПОУ 34316464) на користь приватного підприємства «Електросистема» (61001, м. Харків, вул. Смольна, 32, код ЄДРПОУ 34331456) 273023,48 грн. - основного боргу, 546,05 грн. - інфляційних втрат, 8437,55 грн. - 3% річних, 4000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 5640,14 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити приватному підприємству «Електросистема» щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Нєксар Україна» 1297,03 грн. - витрат на проїзд.

Повернути з державного бюджету приватному підприємству «Електросистема» (61001, м. Харків, вул. Смольна, 32, код ЄДРПОУ 343314556) 105,95 грн. - судового збору (платіжне доручення № 3104 від 26.02.2013 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 11.06.2013.

Суддя В.О. Татарчук