Постанова

від 10.06.2013 по справі 5015/3978/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа № 5015/3978/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Краєвська М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Спецмазсервіс" №2 від 07.05.2013 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року

у справі № 5015/3978/12 (суддя Цікало А.І.)

за заявою: Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ком-Еко-Львів"

про: розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області

від 22.11.2012 року

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс", смт. Жвирка,

Львівська область

до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ком-Еко-Львів" , м. Львів

про стягнення 52 524 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кіт Ю.В. - представник;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року заяву Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 22 листопада 2012 року у справі № 5015/3978/12 задоволено частково; розстрочено виконання рішення господарського суду Львівської області від 22 листопада 2012 року у справі № 5015/3978/12 на шість місяців із сплатою заборгованості рівними частинами, а саме: травень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.; червень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.; липень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.; серпень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.; вересень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.; жовтень 2013 року - 9022 (дев'ять тисяч двадцять дві) грн. 25 коп.

Ухвала суду мотивована положеннями ч. 1 ст. 121 ГПК України, а також тим, що заявником (боржником) вчиняються дії, спрямовані на виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2012 р. у справі № 5015/3978/12, зокрема, боржником перераховано стягувачу 4000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1763 від 01.02.2013 р. на суму 1500 грн. 00 коп. та № 1838 від 22.02.2013 р. на суму 2500 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс" оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №2 від 07.05.2013 року, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 30.04.2013р. у справі № 5015/3978/12, оскільки вважає, що відповідачем (заявником) було надано докази, які жодним чином не свідчать про виняткові випадки за яких може бути надано розстрочку для виконання рішення суду.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що спірні відносини, з приводу яких винесено рішення господарським судом, виникли у зв'язку з існуванням заборгованості відповідача по поставках здійснених позивачем.

При цьому, скаржник зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням СП ТзОВ «Ком-Еко-Львів» своїх господарських зобов'язань з приводу оплати поставленого товару та неналежного виконання вказаним підприємством рішення Господарського суду Львівської області від 22.11.2012р. це обумовлює складну фінансову ситуацію позивача, оскільки спричиняє значні труднощі у розрахунках з контрагентами.

Крім цього апелянт покликається на те, що з метою мінімалізації незручностей для відповідача, позивачем у судовому процесі не заявлялись вимоги щодо сплати штрафних санкцій та процентів за користування грошовими коштами.

В дане судове засідання прибув представник позивача, скаржника у справі, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, а також висловив свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

Відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення № 7901006607082.

10 червня 2013 року апеляційному господарському суду від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості скористатись належною правовою допомогою в справі та доведеності правомірності та обґрунтованості своїх вимог.

При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у вищевказаному клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відтак, розглянувши клопотання відповідача (вхідний номер канцелярії суду № 05-04/1463/13 від 15.04.2013р.) про відкладення розгляду справи та враховуючи строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, Львівський апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у його задоволенні, оскільки воно документально не обґрунтоване.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 30.04.2013р. у справі № 5015/3978/12 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс" без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.11.2012р. у цій справі (суддя Цікало А.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс" до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" про стягнення 52 524 грн. 00 коп. задоволено повністю; стягнуто з Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс" 52 524 грн. 00 коп. боргу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору; повернуто ТзОВ "Спецмазсервіс" передплачену суму судового збору в розмірі 43 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 102-106).

На виконання рішення суду Господарським судом Львівської області видано наказ від 11.12.2012р. (т. 1 а.с. 109).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Наказ про примусове виконання рішення стягувачем до виконання пред'явлений не був.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Ком-Еко-Львів" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою № 01/46 від 13.03.2013р. (вхідний номер канцелярії господарського суду Львівської області № 6963 від 13.03.2013р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 22 листопада 2012 року у справі № 5015/3978/12 терміном на один рік (т. 2 а.с. 16).

У вищевказаній заяві № 01/46 від 13.03.2013р. СП ТзОВ "Ком-Еко-Львів" просить розстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2012р. у справі № 5015/3978/12 терміном на один рік рівними платежами, та покликається на те, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, пов'язаному, зокрема, з несвоєчасною оплатою дебіторами наданих підприємством послуг. При цьому, вказує, що боржником (СП ТзОВ "Ком-Еко-Львів") вчиняються дії щодо стягнення дебіторської заборгованості в судовому порядку, що підтверджується копіями позовних заяв (т. 2 а.с. 24-28).

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому слід мати на увазі, що згідно з п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Колегія суддів відзначає, що при винесенні ухвали суд першої інстанції врахував, що боржник не уникає виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2012р. у справі № 5015/3978/12, частково погасив суму боргу, зокрема, боржником перераховано стягувачу 4000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1763 від 01.02.2013 р. на суму 1500 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 52) та № 1838 від 22.02.2013 р. на суму 2500 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 53).

Аналізом матеріалів справи встановлено, що у процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем подано копії позовних заяв про стягнення дебіторської заборгованості (т. 2 а.с. 24-28), фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2012р. (т. 2 а.с. 29) та копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках товариства (т.2 а.с. 32-35, а.с. 36-51), аналіз яких підтверджує складний фінансовий стан підприємства.

Місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2012 р. у справі № 5015/3978/12 на шість місяців.

Колегія суддів відзначає, що розстрочка виконання судового рішення лише відстрочує його виконання у встановлений законом спосіб, але в жодному разі не спростовує обґрунтованого висновку суду першої інстанції викладеного в рішенні та не ставить під сумнів заявлені позовні вимоги.

Враховуючи положення ст. 101 ГПК України, доводи апелянта щодо не заявлення до відповідача вимоги про сплату штрафних санкцій та процентів за користування грошовими коштами колегія суддів розцінює, як безпідставні, оскільки господарський суд Львівської області розглядав вимоги позивача в межах заявлених позовних вимог лише про стягнення 52 524,00 грн. основного боргу.

З огляду на викладене, господарський суд Львівської області дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.11.2012 р. у справі № 5015/3978/12 на шість місяців.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 30.04.2013 р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 р. у справі №5015/3978/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмазсервіс" № 2 від 07.05.2013р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 11.06.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Краєвська М.В.