Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-7/12/1206

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2013 р. м. Київ К/9991/56790/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Васильченко Н.В.

Сороки М.О.

Мироненка О.В

провівши письмовий розгляд справи за позовом ТОВ "Універсал" до Брянківської міської ради третя особа - Самостійна державна пожежна частина № 35 Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Луганській області про скасування рішень за касаційною скаргою ТОВ "Універсал" на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року позивач звернувся в суд із позовом до Брянківської міської ради третя особа - Самостійна державна пожежна частина № 35 Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Луганській області, в якому просив скасувати рішення 17-тої сесії Брянківської міської ради 6-го скликання від 28.10.2011 р. за № 17/31 про залишення права постійного користування на земельну ділянку (кадастровий № 4410500000:02:007:0150) площею 0,5772 га за адресою: м. Брянка, вул. Дворова, 11 «а» за самостійною державною пожежною частиною № 35 Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Луганській області; скасувати рішення 17-тої сесії Брянківської міської ради 6-го скликання від 10.07.2008 року № 29/18 «Про надання дозволу на складання документації із землеустрою»; рішення міської ради від 29.07.2010 р. № 56/47 «Про відмову в затвердженні документації із землеустрою, яка підтверджує право постійного користування на земельну ділянку Самостійної державної пожежної частину № 35 Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України у Луганській області; рішення від 02.09.2011 року № 14/34 «Про затвердження технічної документації із землеустрою ТОВ «Універсал».

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Брянківської міської ради Луганської області, Самостійної державної пожежної частини № 35 ГУ МНС України у Луганській області, прокурор м. Брянка Луганської області звернулися зі скаргами до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року апеляційні скарги Брянківської міської ради Луганської області, самостійної державної пожежної частини № 35 ГУ МНС України у Луганській області, прокурора м. Брянка Луганської області задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення, залишивши постанову суду першої інстанції в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі, посилаючись на наступне.

Судом встановлено, що самостійній державній пожежній частині № 35 ГУ МНС України в Луганській області па підставі рішень виконкому Брянківської міської ради № 301 від 21.07.1981 р.. № 287 від 29.07.1985 р., № 239 від 14.06.1993 р.. № 21 від 21.01.1997 р. був виданий Державний Акт на право постійного користування землею.

Державний Акт на право постійного користування землею визначив остаточну площу пожежної частини та місце її розташування. Місце розташування з детальним описом ділянки зафіксовані у технічному паспорті по інвентаризації земельної ділянки, який розробляється для видачі державного акту на право користування землею.

Державний акт № 47 від 31 січня 1997 року виданий на земельну ділянку, у розмірами 0,6539 га, на якій розташована нежитлова будівля депо та спірний об'єкт незавершеного будівництва - пожежне депо, яке крім того є одним цілим адміністративною будівлею та гаражами пожежної частини.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у позивача на момент виникнення спірних відносин не було законних прав на спірну земельну ділянку, так само і на будівлю, яка була придбана на аукціоні, право власності належним чином оформлено не було. Таким чином, Брянківська міська рада, приймаючи спірні рішення, не могла порушити права і інтереси позивача, яких у нього фактично не було.

З даним висновком суду апеляційної інстанції, колегія суддів не може погодитися, оскільки він порушує вимоги закону.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.ст. 142-145 Конституції України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Пунктом 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Закріплені у ст. 144 Конституції України та ст.ст.25,26,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування, з визначенням права місцевої ради здійснювати юрисдикційну діяльність щодо актів лише підконтрольних їм органів місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними І фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть Скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб»єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правові/відносин заперечують проти їх зміни чи припинення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп.

Рішення Брянківської міської ради 6-го скликання № 29/18 від 10.07.2008 р. «Про надання дозволу на виконання документації із землеустрою», зокрема п. 5.2. та № 14/34 від 02.09.2011 р. «Про затвердження технічної документації з землеустрою ТОВ «Універсал», на які принесено протест прокурора, є індивідуальними правовими актами органу місцевого самоврядування, що визначають права і законні інтереси позивача ТОВ «Універсал», є юридичними фактами, на підставі якого у останнього виникають, змінюються або припиняються конкретні права, обов'язки.

Рішення органу місцевого самоврядування не можуть бути скасовані в односторонньому порядку самим органом місцевого самоврядування оскільки цей орган не наділений, відповідно до Конституції України та діючими, на момент принесення протесту прокурора, законів України, юрисдикційними повноваженнями стосовно таких актів. Окрім того, це порушує конституційне право позивача на розгляд спору, що стало підставою для скасування рішення, відповідно до встановленої Конституцією України і законами України процедури.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права і підлягає скасуванню, постанову суду першої інстанції слід залишити в силі.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ТОВ "Універсал" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року скасувати.

Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді