Ухвала

від 07.08.2013 по справі 2а-7/12/1206

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 серпня 2013 року м. Київ В/800/3317/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів Голяшкіна О.В.,

Зайця В.С.,

Донця О.Є.,

Логвиненко А.О.,

розглянувши заяву виконавчого комітету Брянківської міської ради Луганської області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року у справі К/9991/56790/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Універсал

до Брянківської міської ради Луганської області

третя особа Самостійна державна пожежна частина №35 Головне управління

Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Луганській області

про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року постанову Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року скасовано, ухвалено нове рішення, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року у справі К/9991/56790/12 постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року скасовано, постанову Брянківського міського суду Луганської області від 24 квітня 2012 року залишено в силі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою касаційного суду, виконавчий комітет Брянківської міської ради Луганської області звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник вказує, що судами касаційної інстанції застосовані різні правові норми для регулювання одних і тих самих відносин, в одних випадку, і не були застосовані такі норми для аналогічних відносин в інших випадках. В якості прикладів приводить правову позицію колегії суддів, викладену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2010 року у справі К-10480/08 та постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2007 року у справі №16/5пн.

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за правилами статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України від 13.12.2010 року N2 (із наступними змінами та доповненнями), під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню;

різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Наведені заявником приклади застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин та не застосування таких норми для аналогічних відносин в інших випадках не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки відсутня обов'язкова одночасна наявність таких складових як: тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

За вказаних обставин підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити виконавчому комітету Брянківської міської ради Луганської області в задоволенні заяви про допуск справи К/9991/56790/12 до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Т.Г. Стрелець

О.В. Голяшкін

В.С. Заяць

О.Є. Донець

А.О. Логвиненко